Ухвала

від 27.04.2021 по справі 910/18015/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

м. Київ

27.04.2021Справа № 910/18015/19

За скаргою Фізичної особи-підприємця Волинчука Віталія Васильовича ( АДРЕСА_1 )

на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві)

У справі

За позовом Фізичної особи-підприємця Волинчука Віталія Васильовича ( АДРЕСА_1 )

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ СЕРВІС БУД ЛТД" (03028, Стратегічне шосе, буд. 4/27, офіс 9, м. Київ 28)

про стягнення 30805, 18 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Секретар судового засідання Степов`юк С. О.

За участі представників учасників справи:

Від скаржника (стягувача): не прибув;

Від боржника (відповідача): не прибув;

Від ВДВС: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Волинчук Віталій Васильович (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват сервіс БУД ЛТД" (далі-відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 30 805, 18 грн, з яких 30 326, 40 грн основної заборгованості, 451, 00 грн 3 % річних та 27, 78 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 позовні вимоги задоволено повністю.

30.04.2020 на виконання рішення від 17.03.2020 було видано відповідний наказ.

12.04.2021 через відділ канцелярії суду від позивача (стягувача) надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінського Вячеслава Андрійовича щодо виконання наказу господарського суду міста Києва від 30.04.2020 № 910/18015/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Сервіс Буд ЛТД" на користь Фізичної особи-підприємця Волинчука Віталія Васильовича 30326 (тридцять тисяч триста двадцять шість) грн 40 коп. основного боргу, 451 (чотириста п`ятдесят одну) грн 00 коп. - 3 % річних; 27 (двадцять сім) грн 78 коп. втрат від інфляції та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

- зобов`язати державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінського Вячеслава Андрійовича усунути порушення прав стягувача шляхом належного виконання рішення суду в межах вимог Закону України "Про виконавче провадження", а саме:

- здійснити списання грошових коштів з арештованих державним виконавцем рахунків боржника;

- здійснити заходи щодо розшуку майна боржника;

- вжити заходів щодо керівника та засновника боржника в частині обмеження виїзду за кордон та подання декларації про доходи до державного виконавця.

20.04.2021 Суд призначив судове засідання для розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця на 27.04.2021, зобов`язав державного виконавця надати суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 62695662 у строк до 26.04.2021 та запропонував скаржнику надати письмові пояснення щодо дотримання скаржником строків звернення до суду зі скаргою на бездіяльність у строк до 26.04.2021.

27.04.2021 засобами електронної пошти скаржником подано заяву (не підписану ЕЦП), в якій скаржник просив суд відкласти розгляд скарги на іншу дату, у зв`язку із необхідністю врегулювання стягнення за виконавчим документом з боржником та можливістю відкликання скарги до наступного судового засідання.

В судове засідання 27.04.2021 скаржник, боржник та державний виконавець не прибули, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 20.04.2021 не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, зокрема і державний виконавець додатково телефонограмою, докази чого наявні в матеріалах справи.

Враховуючи, що заява від імені скаржника щодо відкладення судового засідання не підписана ЕЦП (КЕП), суд залишає таку заяву без розгляду.

Статтею 342 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши матеріали скарги, за наявними в матеріалах доказах (оскільки сторони та державний виконавець вимоги ухвали суду не виконали), Господарський суд міста Києва, дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд із доданих до скарги доказів встановив, що на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 № 910/18015/1931.07.2020 державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрите виконавче провадження ВП № 62695662, про що винесено відповідну постанову від 31.07.2020.

28.10.2020 старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінським Вячеславом Андрійовичем винесено постанову №62695662 про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах), а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

18.11.2020 старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінським Вячеславом Андрійовичем винесено постанову №62695662 про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все майно боржника.

18.11.2020 старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінським Вячеславом Андрійовичем зроблено запит до ДФС України про відкриті рахунки за боржником. Згідно відповіді за боржником зареєстровано відкритий рахунок в АТ КБ Приватбанк .

23.12.2020 старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінським Вячеславом Андрійовичем винесено постанову №62695662 про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах) відкритих в АТ КБ Приватбанк .

16.12.2020 старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінським Вячеславом Андрійовичем складено платіжну вимогу про списання грошових коштів з рахунків АТ КБ Приватбанк .

На думку скаржника, дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінського Вячеслава Андрійовича щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі №910/18015/19 не відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження , оскільки державним виконавцем не в повній мірі вжито заходи примусового виконання рішення суду, зокрема, не проведено розшук майна боржника, в матеріалах виконавчого провадження відсутні пояснення керівника боржника щодо невиконання рішення суду, подання про обмеження виїзду за кордон керівника відповідача. Також скаржник стверджує, що державним виконавцем були порушені терміни винесення постанови про арешт котів боржника, адже виконавче провадження відкрито 31.07.2020, постанова про арешт коштів винесена лише 28.10.2020, а платіжна вимога виставлена лише 23.12.2020.

До скарги скаржником додані копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2020, постанови про арешт коштів боржника від 28.10.2020, постанови про арешт коштів майна боржника від 18.11.2020, постанови про арешт коштів боржника від 23.12.2020, платіжної вимоги 16.12.2020.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" внормовано, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (ч. 4 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (ч. 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, у відповідності до чинного законодавства стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Вказані виконавчі дії, визначені Законом України Про виконавче провадження , були, як підтверджено матеріалами скарги, вчинені державним виконавцем, в порядку визначеному законом.

Таким чином, державним виконавцем вживалися всі процесуальні дії, визначені законом, в межах виконавчого провадження № 62695662 з метою виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 у справі № 910/18015/19, включаючи накладення арешту на кошти та майно боржника та виставлення платіжної вимоги.

Звернення до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів є правом державного виконавця, яке реалізовується останнім на власний розсуд, як і вимагання пояснень за фактами невиконання рішень від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб. Враховуючи наведене, відсутні підстави стверджувати, що з боку державного виконавця мало місце порушення закону, з огляду на відсутність в матеріалах виконавчого провадження пояснень керівника боржника щодо невиконання рішення суду та подання про обмеження виїзду за кордон керівника відповідача.

При цьому, із доданих до скарги доказів не вбачається, що стягувач звертався до державного виконавця із клопотаннями про відібрання пояснень у керівника боржника та про внесення подання про обмеження виїзду за кордон керівника відповідача, і що державний виконавець проігнорував такі клопотання.

Щодо посилань скаржника на несвоєчасне винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів та майна боржника (не під час відкриття виконавчого провадження), суд зазначає, що відповідно до норм ч. 7 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника та арешт на майно, якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах та конкретне майно боржника.

Скаржник не надав суду доказів того, що в своїй заяві про відкриття виконавчого провадження ним були зазначені рахунки боржника у банках та майно на які необхідно накласти арешт, враховуючи вказане суд відхиляє відповідні доводи скаржника, як не доведені.

Суд також зазначає, що в силу приписів ст. 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Із матеріалів скарги вбачається, що скаржник звертався до Відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) щодо обставин здійснення виконавчого провадження ВП № 62695662, і 20.03.2021, за твердженням скаржника, отримав відповідь на таке звернення (вих. 111602 від 28.02.2021), в якій був повідомлений про вчинені державним виконавцем виконавчі дії у виконавчому провадженні ВП № 62695662.

Доказів якими підтверджується дата отримання скаржником відповіді Відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) на своє звернення, скаржник не надав. Також скаржник не надав пояснень, які суд пропонував надати йому в ухвалі від 20.04.2021, щодо дотримання скаржником строків звернення до суду зі скаргою на бездіяльність. При цьому із скаргою на бездіяльність державного виконавця скаржник звернувся до суду 08.04.2021. На підставі викладеного, з огляду на твердження скаржника та наявні в матеріалах скарги докази, суд дійшов висновку, що скаржник дізнався про порушення його прав, свобод чи законних інтересів 20.03.2021 та звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця з порушенням строку, встановленого ст. 341 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, в скарзі скаржник не зазначив поважних причин пропуску такого строку для подання скарги та не клопотав про його поновлення судом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про необґрунтованість та не доведеність скарги Фізичної особи-підприємця Волинчука Віталія Васильовича, адже суд встановив що в межах виконавчого провадження ВП № 62695662 державний виконавець вчиняв дії з примусового виконання рішення відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і, не порушував, права скаржника (стягувача), а відтак суд відмовляє в задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Волинчука Віталія Васильовича.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Волинчуку Віталію Васильовичу в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві).

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і таку ухвалу може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст ухвали складений 29.04.2021.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких