Рішення

від 29.04.2021 по справі 520/4792/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 квітня 2021 року Справа №520/4792/2020 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ніколаєвої О.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №520/4792/2020 за позовом Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області до Державної екологічної інспекції у Харківській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Департаменту капітального будівництва Харківської області, Люботинскької міської ради Харківської області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Виробниче управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області (далі по тексту - позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДЕІ у Харківській області), за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Люботинскької міської ради Харківської області (далі по тексту - третя особа-1, вулиця Слобожанська, будинок 26, місто Люботин, Харківська область, 62433, код ЄДРПОУ: 04058717), Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації (далі по тексту - третя особа-2, майдан Свободи, Держпром, 4 під`їзд, кімната 20, місто Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 04014080) в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог від 20.07.2020 (том 1, а.с. 130-138), просить:

- визнати неправомірними дії відповідача з порядку проведення перевірки, оформлення її результатів та складення припису про усунення виявлених порушень щодо позивача;

- скасувати припис відповідача від 31.01.2020 №23/03-13, прийнятий у відношенні позивача, у зв`язку з нечинністю акту ДЕІ в Харківській області від 29.01.2020 №96/11-02/03-06 про результати проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено акт від 29.01.2020 №96/11-02/03-06 (далі по тексту- акт перевірки). Стверджує, що вказаний акт не містить підпису одного з перевіряючих, відтак, на переконання позивача, відсутність підпису посадової особи відповідача у акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, оскільки підписання акту перевірки посадовими особами є основною умовою дійсності такого акту. Водночас вказує, що посадовими особами відповідача до початку проведення перевірки не було надано погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у вказаній сфері державного нагляду (контролю). Разом з тим зазначено, що представники відповідача не прибували на територію полігону твердих побутових відходів, перевірка проводилася за юридичною адресою позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №520/4792/2020 у порядку загального провадження.

Відповідачем 07.05.2020 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що перевірка проведена на підставі та у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначає, що перевіркою виявлено ряд порушень вимог чинного законодавства, які зафіксовані у акті перевірки. Стверджує, що припис видано законно, оскільки такий спрямований на усунення виявлених порушень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 залучено до участі у розгляді справи №520/4792/2020 в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Люботинскьку міську раду Харківської області, Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації.

Вказаною ухвалою зобов`язано третіх осіб надати до суду письмові пояснення та копії всіх документів, що стосуються предмету спору.

Представником третьої особи - Люботинскької міської ради Харківської області, 08.12.2020 через канцелярію суду надано письмові пояснення, в яких вказано про те, що остання підтримує позовні вимоги позивача у даній справі. Вказує, що на земельній ділянці площею 5,0 га (кадастровий номер 6311200000:067:0314), яка надана у постійне користування позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю Ековтор здійснюється будівництво Комплексу по управлінню комунальними відходами міста Люботин.

Представник третьої особи - Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, 29.01.2021 через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких зазначено, що Департамент є замовником робіт по об`єкту Будівництво Комплексу по управлінню комунальними відходами міста Люботин . Зазначено, що здійснення заходів щодо отримання оцінки впливу на довкілля не належить до компетенції останнього.

У судовому засіданні представник позивача підтримав обставини, викладені у позовній заяві та просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволені позову з підстав викладених у акті перевірки та відзиві.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.03.2021.

У судове засідання призначене на 04.03.2021 сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні, призначеному на 04.03.2021, суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Позивач є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є збирання безпечних відходів (КВЕД 38.11), які вивозяться на звалище (полігон) твердих побутових відходів у місті ЛюботинХарківського району Харківської області.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на адресу відповідача надійшов лист Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 06.08.2019 №06/08-004 про необхідність перевірки тверджень викладених у зверненні громадянина ОСОБА_1 від 10.07.2019 (том 1, а.с. 62-72).

Відповідачем на підставі наказу про здійснення позапланового заходу, направлення про проведення позапланової перевірки посадовими особами у період з 28 по 29 січня 2020 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання - позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого у присутності керівника суб`єкта господарювання - ОСОБА_2 складено акт перевірки від 29.01.2020 №96/11-02/03-06 (том 1, а.с. 143-151).

Вказаний акт отримано позивачем без зауважень, що підтверджується підписом керівника.

На підставі акту перевірки відповідачем видано припис від 31.01.2020 №23/03-13 відповідно до якого приписано наступне:

1. Забезпечити вжиття заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу, а саме під час експлуатації місця МВВ здійснити обладнання дренажного стоку та бортовими ізоляційними екранами МВВ, у т.ч. забезпечити використання земельної ділянки під МВВУ відповідності до цільового призначення до 01.03.2020.

2. Отримати висновок з оцінки впливу на довкілля на утилізацію, видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів позивачем до 01.05.2020.

3. Забезпечити зберігання та видалення відходів позивачем відповідно до вимог екологічної безпеки, а саме - відповідно до правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.12.2010 №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 за №1307/18602 до 01.04.2020.

4. Забезпечити використання МВВ відповідно до паспорту МВВ (реєстраційний номер 02-19 від 26.03.2019), у т.ч. здійснювати сортування відходів, обладнати під`їздні шляхи твердим покриттям, здійснити повне обвалування МВВ до 01.05.2020.

5. Налагодити ведення журналу первиного обліку відходів по формі №1-ВТ до 15.02.2020.

6. Забезпечити подання статистичної звітності за формою №1-відходи до органів статистики у терміни встановленні Держкомстатом.

7. Забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами до 01.04.2020.

8. Визначити склад і властивості відходів, що утворюються під час здійснення господарської діяльності до 01ю04.2020.

9. Забезпечити ведення реєстрових карток об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів на підприємстві до 01.04.2020.

У судовому засіданні представник позивача наголошував на тому, що в акті перевірки від 29.01.2020 №96/11-02/030-06 відсутній підпис посадової особи відповідача - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області - Фарафонова Д.В., відтак, на переконання позивача, відсутність підису посадової особи відповідача в акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним.

Вважаючи складений відповідачем акт перевірки від 29.01.2020 №96/11-02/030-06 нечинним та як наслідок незаконним припис від 31.01.2020 №23/03-13, прийнятий на підставі зазначеного акта, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно статті 34 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991 №1264-ХІІ (далі по тексту - Закон України №1264-ХІІ) завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Частиною 1 статті 20-2 Закону України №1264-XII передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: - про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 (далі - Положення №275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно із частиною 1 статті 68 Закону України №1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон України №877-V).

Статтею 1 Закону України № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до статті 4 ЗаконуУкраїни №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України №877-V підставами для здійснення позапланових заходів серед іншого є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Матеріали справи містять погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією України на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави від 29.11.2019 №2715/0/45-19ПЗ (том 1, а.с.73).

Як наслідок, суд приходить до висновку, що позапланова перевірка позивача у період з 28 по 29 січня 2020 року проведена на підставі погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у вказаній сфері державного нагляду (контролю).

Стосовно ж доводів позивача щодо ненадання вказаного погодження від 29.11.2019 №2715/0/45-19ПЗ до початку проведення перевірки, суд зазначає, що вказані обставини могли бути підставою для не допуску відповідача до перевірки, оскільки допуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки відбувся, а підставою для такої позапланової перевірки є відповідне погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у вказаній сфері, то приведені позивачем доводи не є підставою для скасування оспорюваного припису. У випадку допуску посадових осіб до проведення перевірки предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства, а не порушення процедури її проведення.

У частині 1 статті 7 Закону України №877-V закріплено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по-батькові і засвідчується печаткою.

Згідно частини 5 статті 7 Закону України 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). (частина 6 статті 7 Закону України № 877-V)

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. (частина 8 статті 7 Закону України №877-V).

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (частина 11 статті 7 Закону України №877-V).

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до повноважень Державної екологічної інспекції, зокрема, належить здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів.

Разом з тим, законодавством чітко визначено порядок реалізації таких повноважень та процедуру проведення відповідної перевірки, що завершується складанням відповідного акта, в якому, у разі виявлення відповідних порушень, зазначаються конкретні висновки. У свою чергу, встановлення під час перевірки контролюючим органом порушень законодавства є правовою підставою для складання відповідного припису, в якому на підконтрольного суб`єкта покладається зобов`язання усунути відповідні порушення.

Перевіряючи доводи позивача, суд у ході розгляду справи встановив, що наказом Держекоінспекції у Харківській області від 23.01.2020 №96/11-02 призначено здійснити позаплановий захід позивача.

На підставі зазначеного наказу уповноваженим особам відповідача видано направлення від 23.01.2020 №96/11-02/03-06 на проведення відповідної перевірки.

У період з 28.01.2020 по 29.01.2020 відповідачем проведено перевірку позивача та за її результатами складено акт від 29.01.2020 №96/11-02/03-06.

У вказаному акті наведено чіткий перелік допущених позивачем порушень законодавства та підписано без зауважень керівником позивача.

Таким чином, перевірку позивача проведено відповідачем у порядку, визначеному законодавством, а її наслідки оформлені з дотриманням законодавчо визначених вимог.

Разом з тим, доводи позивача про те, що в акті перевірки від 29.01.2020 №96/11-02/030-06 відсутній підпис посадової особи відповідача - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Фарафонова Д.В., що є підставою, на думку позивача, для визнання акту нечинним, суд не бере до уваги, оскільки безпосередньо акт перевірки є лише джерелом інформації та може мати певне доказове значення при вирішенні конкретного спору, але при цьому він не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не може бути скасований судом.

Також, аналізуючи доводи позивача щодо процедурних порушень, про наявність яких стверджує останній, суд зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття рішення (зокрема, припису) не породжує правових наслідків його дійсності чи недійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття рішення необхідно розуміти не як вимоги до самого рішення, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття рішення, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект рішення робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність рішення, а в певних випадках, коли ж йдеться про порушення суто формальні, то вони взагалі не впливають на його дійсність.

Таким чином, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.

Наведені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №1640/3394/18 та відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для врахування суддів при розгляді даної справи,

Крім того, аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод оцінки справедливості процесу в цілому не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 по справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden).

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачем до суду не надано доказів, якими б спростовувалися висновки контролюючого органу щодо допущення ним порушень законодавства, зазначених в акті перевірки, та в оскаржуваному приписі.

Перевіряючи всі доводи позивача, суд також приймає до уваги правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні від 21.01.1999 у справі Гарсія Руїз проти Іспанії , відповідно до якої …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що, оскільки допуск до проведення перевірки відбувся, надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства, а отже оскільки позивач допустив посадових осіб відповідача до перевірки та не реалізував свого права на не допуск, внаслідок чого, відсутні підстави для визнання неправомірними дій відповідача по проведенню перевірки.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

За таких обставин акт перевірки, а також дії по проведенню перевірки, у разі допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, не породжують правових наслідків для суб`єкта господарювання, оскільки акти є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №826/4278/14 та від 20.02.2018 у справі №803/1130/17 і Харківський окружний адміністративний суд не вбачає правових підстав відступити від правової позиції Верховного Суду.

Разом з цим суд констатує, що у заявленій правовій позиції відсутні самостійні підстави щодо позовної заяви визнати протиправним та скасувати припис ДЕІ у Харківській області від 29.01.2020 №96/11-02/03-06 та констатує, що вона є похідною та з урахуванням викладених висновку суду відсутні правові підстави для її задоволення.

Суд звертає увагу на те, що у даній справі судом не досліджувалися обставини суті виявлених відповідачем порушень законодавства, та надано оцінку лише процедурі її проведення, оскільки позивачем заявлено та обгрунтовано позовні вимоги виключно порушенням такої процедури, а саме - позивач вказує на нечинність акту перевірки від 29.01.2020 №96/11-02/03-06. Водночас, частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Між тим, інших доводів та огрунтування своїх позовних вимог позивачем не наведено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області (вулиця Слобожанська, будинок 151, місто Люботин, Харківська область, 62433, код ЄДРПОУ: 0539216) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (вулиця Бакуліна, будинок 6, місто Харків, 61166, код ЄДРПОУ: 37999518) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 29.04.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва