Ухвала

від 26.04.2021 по справі 160/1410/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

26 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/1410/20

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №160/1410/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙТОРГ" до відповідачів Державної архітектурно-будівельної інспекції України , Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Державна архітектурно-будівельної інспекція України звернулася до суду з апеляційною скаргою, яка підлягає залишенню без руху за наступними підставами.

Вивченням апеляційної скарги встановлено, що апелянтом в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України не додано документ про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обгрунтовано тим, що відповідно до положень ст.5 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діяла до 15.12.2017 року державні органи були звільнені від сплати судового збору. Також зазначає, що ДАБІ України є бюджетною установою, що повністю утримується за рахнок відповідно державного чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. Крім того вказав, що судові витрати не повинні бути перешкодою вільного доступу до правосуддя.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою - суб`єктом владних повноважень.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для відстрочення суб`єкту владних повноважень сплату судового збору.

Щодо посилань апелянта на те, що відповідно до положень ст.5 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діяла до 15.12.2017 року державні органи були звільнені від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Пунктом 17 розділу І Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, статтю 5 Закону України Про судовий збір викладено в новій редакції, в якій пільги щодо сплати судового збору (звільнення від сплати судового збору) на органи Держархбудінспекції не розповсюджуються.

Вносячи зміни до Закону України Про судовий збір та виключаючи державні органи зі списку тих, що звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що сам факт відсутності поточних коштів для оплати судового збору у сторони, яка є суб`єктом владних повноважень, не є об`єктивною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Питання перевірки відповідності вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Держархбудінспекції розглядається 26 квітня 2021 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон від 03.10.2017 р. № 2147-VIII відповідно до якого статтю 5 Закону України Про судовий збір викладено в новій редакції, в якій пільги щодо сплати судового збору (звільнення від сплати судового збору) на державні органи не розповсюджуються.

Тому посилання апелянта, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, на те, що державні органи були звільнені від сплати судового збору в редакції Закону України "Про судовий збір", яка діяла до 15.12.2017 року є безпідставними.

Щодо посилань апелянта на відстрочення сплати судового збору в рамках забезпечення принципів доступу до правосуддя та рівності всіх учасників судового процесу перед судом, апеляційний суд зазначає таке.

Статтями 8, 55 Конституції України регламентовано кожній особі право на захист її прав та законних інтересів, також гарантовано право на судовий захист, вказані норми - принципи вказують на гарантоване державою право особи, яке вона може реалізувати якщо порушені її права та охоронювані законом інтереси.

У свою чергу, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У той же час, питання щодо справляння судового збору в Україні регламентовано спеціальними нормами права, зокрема нормами КАС України та Законом України "Про судовий збір".

За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до приписів ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується також, у разі подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Суд зазначає, що обов`язок щодо сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов`язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування припису, що свідчить про подання юридичною особою позову з однією вимогою немайнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті при заявлені позовних вимог складав 2102 грн.

Отже, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 2102 грн, то при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявнику апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3153 грн (2102*150%=3153).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

З огляду на викладене вище, суд зобов`язує апелянта не пізніше 10-денного строку з дня отримання копії ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду належним чином оформлений документ про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.169, 296, 298, 325, 328, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №160/1410/20 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для надання суду належним чином оформленого документа про сплату судового збору.

Копію ухвали направити заявнику для виконання.

Роз`яснити, що, відповідно до п.3 Розділ VI Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Ю. В. Дурасова