Ухвала

від 26.04.2021 по справі 760/18875/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/18875/20

2-6577/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 , подане його представником, про зменшення розміру судового збору за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсними пункти шлюбного договору, визнання права власності в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення ідеальної частки в спільній сумісній власності,

в с т а н о в и в:

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про виділення ідеальної частки в спільній сумісній власності.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У березні 2021 року відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання частково недійсними пункти шлюбного договору, визнання права власності.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05 квітня 2021 року зустрічна позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху.

Представник ОСОБА_1 подав клопотання про зменшення розміру судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_2 просила суд визнати недійсним весь договір та сплачує один розмір судового збору за вимогу немайнового характеру, а не за кожен пункт такого договору. ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним частину шлюбного договору, а саме два положення, та не має сплачувати судовий збір по кількості пунктів чи речень в договорі, які просить визнати недійсними. Таким чином, за цю вимогу ним сплачено судовий збір у повному обсязі у розмірі 908 гривень. Інша сума судового збору - 908 гривень ним сплачена за пред`явлення вимоги про визнання права особистої приватної власності на майно. Крім того, ОСОБА_1 вже сплачував державне мито під час придбання спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу, а тому вимога про сплачу ще 1 % від вартості квартири є фактично подвійною платою за право володіння квартирою.

З копії договору купівлі-продажу квартири від 21 червня 2007 року вбачається, що вартість квартири становила 641350 гривень. ОСОБА_2 претендує на 1/2 частину спірної квартири, тому ціна зустрічного позову становить 320675 гривень (1/2 вартості цієї квартири). Відповідно 1 % від ціни зустрічного позову становить 3206 гривень 75 копійок. Тому, враховуючи сплату судового збору за вимогу майнового характеру в сумі 908 гривень, ОСОБА_1 просить зменшити розмір судового збору з 11350 гривень до 2298 гривень 75 копійок.

Разом з тим, із зустрічного позову вбачається, що позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати квартиру АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 . Заявлена вимога є вимогою майнового характеру.

У п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Позивач за зустрічним позовом визначає ціну позову, виходячи з вартості майна станом на 21 червня 2007 року, проте з зустрічним позовом ОСОБА_1 звернувся в суд у березні 2021 року.

Крім того, в ухвалі судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05 квітня 2021 року зазначалось про те, що переплачена сума судового збору буде повернута судом відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК).

Також, позивачем за зустрічним позовом доказів на підтвердження свого скрутного майнового стану суду не надано та клопотання взагалі не містить жодних доводів щодо майнового стану ОСОБА_1 , а факт того, що останній вже сплачував державне мито під час придбання спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу, не є підставою для зменшення розміру судового збору.

Суд вважає, що зазначені ОСОБА_1 обставини не є підставою для зменшення розміру сплати судового збору.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову позивачу за зустрічним позовом у зменшенні розміру сплати судового збору.

Керуючись ст. 136 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , подане його представником, про зменшення розміру судового збору за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсними пункти шлюбного договору, визнання права власності в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення ідеальної частки в спільній сумісній власності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: