Ухвала

від 26.04.2021 по справі 760/18875/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/18875/20

2-6577/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсними пункти шлюбного договору, визнання права власності в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення ідеальної частки в спільній сумісній власності, перевіривши виконання вимог статті 185 ЦПК України,

в с т а н о в и в:

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про виділення ідеальної частки в спільній сумісній власності.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У березні 2021 року відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання частково недійсними пункти шлюбного договору, визнання права власності.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05 квітня 2021 року зустрічна позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху.

Відповідно до цієї ухвали зустрічна позовна заява не відповідає вимозі ч. 4 ст. 177 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким:

-визнати частково недійсним п. 3 шлюбного договору від 13 листопада 2018 року;

-визнати частково недійсним п. 11 шлюбного договору від 13 листопада 2018 року;

-визнати квартиру АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 .

При зверненні до суду з зустрічним позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1816 гривень.

Разом з тим, за вимогу майнового характеру ОСОБА_1 судовий збір не сплатив.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України Про судовий збір ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 11350 гривень, переплачена сума судового збору буде повернута судом відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК).

Зустрічна позовна заява визнається неподаною та підлягає поверненню ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Позивачем вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху виконані не були.

Представник ОСОБА_1 подав клопотання про зменшення розміру судового збору.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_2 просила суд визнати недійсним весь договір та сплачує один розмір судового збору за вимогу немайнового характеру, а не за кожен пункт такого договору. ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним частину шлюбного договору, а саме два положення, та не має сплачувати судовий збір по кількості пунктів чи речень в договорі, які просить визнати недійсними. Таким чином, за цю вимогу ним сплачено судовий збір у повному обсязі у розмірі 908 гривень. Інша сума судового збору - 908 гривень ним сплачена за пред`явлення вимоги про визнання права особистої приватної власності на майно. Крім того, ОСОБА_1 вже сплачував державне мито під час придбання спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу, а тому вимога про сплачу ще 1 % від вартості квартири є фактично подвійною платою за право володіння квартирою.

З копії договору купівлі-продажу квартири від 21 червня 2007 року вбачається, що вартість квартири становила 641350 гривень. ОСОБА_2 претендує на 1/2 частину спірної квартири, тому ціна зустрічного позову становить 320675 гривень (1/2 вартості цієї квартири). Відповідно 1 % від ціни зустрічного позову становить 3206 гривень 75 копійок. Тому, враховуючи сплату судового збору за вимогу майнового характеру в сумі 908 гривень, ОСОБА_1 просить зменшити розмір судового збору з 11350 гривень до 2298 гривень 75 копійок.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати судового збору з огляду на наступне.

Із зустрічного позову вбачається, що позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати квартиру АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 .

У п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Позивач за зустрічним позовом визначає ціну позову, виходячи з вартості майна станом на 21 червня 2007 року, проте з зустрічним позовом ОСОБА_1 звернувся в суд у березні 2021 року.

Крім того, в ухвалі судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05 квітня 2021 року зазначалось про те, що переплачена сума судового збору буде повернута судом відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК).

Також, позивачем за зустрічним позовом доказів на підтвердження свого скрутного майнового стану суду не надано та клопотання взагалі не містить жодних доводів щодо майнового стану ОСОБА_1 , а факт того, що останній вже сплачував державне мито під час придбання спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу, не є підставою для зменшення розміру судового збору. Крім того, сплата судового збору за первісним позовом не є критерієм для визначення розміру судового збору за зустрічною позовною заявою.

Суд вважав, що зазначені ОСОБА_1 обставини не є підставою для зменшення розміру сплати судового збору.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про відмову позивачу у зменшенні розміру сплати судового збору.

Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначає про те, що сума судового збору за вимогу майнового характеру має складати 3206 гривень 75 копійок та йому необхідно доплатити ще 2298 гривень 75 копійок, проте й зазначену суму судового збору ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали не сплатив.

Вбачається, що у порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивач за зустрічним позовом не сплатив судовий збір у повному обсязі, про що вказувалось в ухвалі.

ОСОБА_3 просив суд продовжити йому строк на усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Вбачається, що законом передбачена необхідність сплати судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою.

ОСОБА_1 під час звернення до суду із зустрічним позовом не було звільнено від сплати судового збору за подання зазначеного зустрічного позову.

ОСОБА_1 у клопотанні взагалі не зазначено причин пропуску ним строку, встановленого ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05 квітня 2021 року.

З огляду на наведене, у задоволенні заяви про продовження процесуального строку для усунення недоліків зустрічної позовної заяви слід відмовити.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вбачається, що вимоги ухвали від 05 квітня 2021 року про залишення зустрічного позову без руху ОСОБА_1 не виконано, для виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були роз`яснені.

З огляду на наведене, зустрічну позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 127, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у продовженні процесуального строку для усунення недоліків зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсними пункти шлюбного договору, визнання права власності.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсними пункти шлюбного договору, визнання права власності вважати неподаною та повернути позивачу за зустрічним позовом.

Роз`яснити, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: