Ухвала

від 26.04.2021 по справі 953/1983/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/1983/21 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11сс/818/574/21 Доповідач ОСОБА_2

Категорія : арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6

представника власника майна - адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника власника майна ФОП ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 09 березня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора відділуХарківської обласноїпрокуратури ОСОБА_6 про арештмайна у кримінальному провадженні № 32020220000000124 від 22.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 09 березня 2021 року клопотання прокурора задоволено.

Суд вирішив накласти арешт на майнозгідно перелікуу клопотанні,якебуловилучене 22.02.2021в ходіпроведення обшукуза адресою АДРЕСА_1 ,та належить ОСОБА_8 .

Представник власника майна ФОП ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволені клопотання прокурора в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що прокурор ненавів належних,достатніх івмотивованих аргументівта непредставив доказівпро те,що вилученів ходіобшуку документиє предметомабо знаряддямрозслідуваного кримінальногоправопорушення чинабуті врезультаті вчиненнякримінального правопорушення,а томуможуть бутивикористані якдоказ увідповідному кримінальномупровадженні. Стороною обвинувачення не було наведено конкретних доказів, які б вказували на необхідність накладення арешту.

Зазначає,що слідчийвилучив документиправо навилучення якихухвалою слідчогосудді напроведення обшукупрямо непередбачено. Прицьому,у клопотанніпро арештцих документівжодних додатковихвідомостей чиобґрунтування,що свідчилиб провідношення цихдокументів дорозслідуваного кримінальногопровадження прокурорне вказаві незазначив. Таким чином, вилучення документів було здійснено незаконно, а тому ці документи не можуть бути арештованими.

Вказує, що слідчим суддею накладено арешт на документи на 79 арк., які не відносяться до періоду з 01.09.2020 по 31.10.2021, дозвіл на вилучення яких не надавався ухвалою слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши апеляційну скаргу та матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

З матеріалів провадження встановлено, що впровадженніСУ ГУ ДФС у Харківській області перебуває кримінальне провадження № 32020220000000124 від 22.12.2020 за ч.1 ст.212 КК України. До ЄРДР слідчим були внесені відомості про те, що ФО-П ОСОБА_8 (код НОМЕР_1 ) спільно з ОСОБА_9 (код НОМЕР_2 ) та іншими невстановленими особами у період вересня-жовтня 2020 року шляхом приховування доходу, отриманого від реалізації товарів за готівкові кошти без відображення у податковій звітності, вчинили умисне ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави грошових коштів у значних розмірах.

22.02.2021, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.02.2021, проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 , яке є місцем здійснення господарської діяльності ОСОБА_8 ,в ході якого було вилучено майно, яке зазначене в протоколі обшуку від22.02.2021.

Постановою слідчого від 23.02.2021 вилучені вищевказані речі та документи визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Задовольняючи клопотання прокурора слідчий суддя виходив з того, що стороною обвинувачення доведена наявність достатніх підстав вважати, що вказані документи є речовими доказами та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначено в ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилучених під час обшуку документів ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочину, яка має значення для цього кримінального провадження і ці обставини та стануть предметом перевірки під час досудового розслідування.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом або доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Вилучені, під час обушку документи підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав для арешту документів є безпідставними, оскільки у хвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 08.02.2021 року було надано дозвіл слідчим на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 з метою відшукання та вилучення в тому числі документів, чорнових записів в яких відображено інформацію про фінансово-господарську діяльність ФОП ОСОБА_8 .

Колегія суддівзазначає,що обставинина якіпосилається апелянтпро те,що булонакладено арештна документи,що неохоплюються кваліфікацієюдій уперіод з вересня по жовтень 2020 року, не свідчать про помилковість висновків слідчого судді, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом та після проведення певних експертних досліджень, які будуть призначатись в межах процесуальної діяльності органу досудового розслідування вказані документи можуть бути повернуті власнику. Крім того, відомості щодо кваліфікації злочину, а саме умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) за певний період, які внесені до ЄРДР не є остаточними, оскільки пов`язані з попередньою кваліфікацією дій, які можуть в подальшому уточнюватись в тому числі щодо обсягу та тривалості ухилення від сплати податків. Також, в межах досудового розслідування можуть бути виявленими нові епізоди протиправної діяльності певних суб`єктів господарювання.

Вказане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження, знищення, перетворення, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказані документи, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, ані власником, ані його представником не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

Судова колегія також враховує, що цей захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовий, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст. 174 КПК України.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимогст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу представника власника майна ФОП ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 09 березня 2021року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: