Постанова

від 29.04.2021 по справі 5810/12/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 5810/12/2670

адміністративне провадження № К/9901/59975/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 (суддя - Тітова О.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 (колегія суддів: С.П. Жиглій, Л.В. Курило, Т.С. Перцова) у справі № 5810/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Голдер-Електронікс Україна до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Голдер-Електронікс Україна звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва державної податкової служби, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення №0002342209 від 20.04.2012.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами даними господарської діяльності підприємства. Відповідачем в акті податкової перевірки, на підставі якого винесене спірну рішення не зазначено будь-якого доказу порушення ним вимог податкового законодавства.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2018, яка була залишена без змін постановою постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0002342209 від 20.04.2012.

Рішення судів обґрунтовано тим, що позивачем було надано до суду належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчиненого правочину та те, що господарські операції мали реальний характер, однак відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення такі докази не були прийняті до уваги. При цьому придбані товари у контрагента, були реалізовані позивачем, що досліджено в ході розгляду справи та не спростовано податковим органом.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування матеріалів справи не надали правового значення виявлених фактів під час проведення перевірки здійснення ним удаваних господарських операції із його контрагентом, так як не було надано оцінки відсутності матеріально технічної бази у контрагента позивача виконати умови договору укладеного з позивачем.

В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, які надійшли до Верховного Суду позивач просив залишити її без задоволення, а оскаржувані нею рішення - без змін.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010. по 31.12.2011.

За результатами перевірки відповідачем складено акт про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Голдер-Електронікс Україна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 від 04.04.2012 № 116/22-9/33633023, яким відповідачем, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та, як наслідок, завищення податкового кредиту за березень 2011 року у сумі 4053982 грн.

Такі висновки обґрунтовані тим, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по операціям з ПП Сайд Маркет (код 36526593).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002342209 від 20.04.2012, яким позивачу за порушення вказаних норм законодавства України збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4684363,00 грн., з яких, за основним платежем 4 053 982 гривень та 630 381 гривень за штрафними санкціями.

Надаючи аналіз виявленим порушенням податкового законодавства в розрізі відносин позивача із згадуваним контрагентом, судами встановлено, що відповідач на підставі аналізу показників, наведених у базі Системне автоматизоване співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів та даних додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, акту Алчевської об`єднаної державної податкової інспекції № 556/236-36526593 від 05.03.2012 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП Сайд Маркет з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.07.11, зауважив, що у ПП Сайд Маркет , відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як встановлено судами, що відповідає матеріалам справи між позивачем та ПП Сайд Маркет було укладено Договір поставки №1 від 28.02.2011, на виконання якого було здійснено поставку товарів (побутової техніки, посуду) на загальну суму 24323891, 77 грн., в т.ч. ПДВ 4053981,99 грн.

Наявність відповідних договорів не заперечуються відповідачем, які долучені до матеріалів справи, зміст яких досліджений в судовому порядку судами попередніх інстанцій.

Судами також установлено, що не заперечується відповідачем, наявністю всіх належно оформлених супроводжуючих документів згідно вказаних договорів, якими, серед інших, були: видаткові, податкові та товаро-транспортні накладні, Довідка АБ Південний від 08.08.2012 №01416-18/ЗБТ з реєстром.

При цьому, суди попередніх інстанцій дослідили наявність сформованих по вказаним договореним відносинам з вказаними контрагентами похідних документів. Також судами було встановлено, що отримані товари за наслідками укладених договорів були використані позивачем для ведення власної господарської діяльності. Зокрема, судам установлено, що не заперечено відповідачем, основним видом діяльності позивача є оптова торгівля непродовольчими товарами. Придбаний у ПП Сайд Маркет товар поставлявся позивачем на підставі договорів поставки іншим мереженим покупцям і дистриб`юторам, що підтверджується відповідними договорами поставки та видатковими накладними, дослідженими судом та долученими до матеріалів справи

З урахуванням того, що матеріали справи містять докази реальності здійснення відповідних угод між позивачем та названим суб`єктом господарювання, а доказів не використання позивачем придбаного товару у своїй господарській діяльності відповідачем надано не було, тому визначені контролюючим органом порушення, які викладені в акті перевірки є неприйнятними. Отже, висновки, що викладені відповідачем в акті перевірки були правильно відхилені судами попередніх інстанцій, так вони побудовані на припущеннях і на непідтверджених перевіркою фактах.

Водночас, судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з названим підприємствами, ґрунтуються лише на податковій інформації стосовно контрагента позивача.

Судом першої інстанції ухвалою від 23.01.2018 витребував у податкового органу податкову звітність ПП Сайд Маркет , за березень 2011 року з додатком № 1 (розрахунок коригування ПДВ), додатком № 5 (розшифровка податкових зобов`язань в розрізі контрагентів), реєстр виданих податкових накладних, уточнюючі розрахунки з ПДВ за березень 2011 року. В розшифровці податкового кредиту в розрізі контрагентів ПП Сайд Маркет у додатку 5 цієї декларації встановлено 29 контрагентів - постачальників, у яких ПП Сайд Маркет придбавало товари й роботи, які дають право на формування податкового кредиту, а також 96 контрагентів-покупців, на адресу яких ПП Сайд Маркет здійснювало поставку товарів/послуг, серед яких є ТОВ Голдер-Електронікс Україна .

Таким чином, суди попередніх інстанцій на виконання завдання адміністративного судочинства надали оцінку всім виявленим відповідачем фактам в акті перевірки, які стали підставою для винесення спірних в даній справі податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник