Ухвала

від 30.04.2021 по справі 135/1422/20

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/1422/20

Провадження № 1-кс/135/44/21

УХВАЛА

іменем України

30.04.2021 м.Ладижин

Слідчий суддя Ладижинського міського суду Вінницької області ОСОБА_1 розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКАР» адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 20.11.2020 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020070000247 від 13.11.2020,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, про скасування арешту майна. В обґрунтування необхідності скасування арешту майна вказує, що згідно ухвали слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 20.11.2020 на підставі клопотання слідчого Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 було накладено арешт на екскаватор JCB JS220SC (реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер № НОМЕР_2 ), користувачем якого являється ТОВ «СТАРКАР», власником ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА 2017»; Судно УЛА 0338-К БВЛ 800/40, тип та призначення судна несамохідне, земснаряд, час побудови судна 2006 рік, тип кількість та потужність двигунів силова установка ЯМЗ 238 Д2 насос 800х40. Регістровий номер 3-171210, судну наданий клас Регістра України К+МП2, труби з полімерного матеріалу, користувачем якого являється ТОВ «СТАРКАР», власником ТОВ «ЧИСТІ БЕРЕГИ». 26.01.2021 старшим слідчим СВ відділення №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області кримінальне провадження № 12020020070000247 від 13.11.2020 закрите. Рішення щодо скасування арешту слідчим чи прокурором не приймалось.

Тому, просив суд скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді від 20.11.2020.

Слідчий суддя вважає за можливе вирішити питання щодо можливості розгляду клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, виходячи з такого.

Вивчивши клопотання та долучені до нього додатки, приходжу до висновку, що клопотання слід повернути особі, яка його подала, з таких підстав.

Відповідно до положеньст. 131 цього Кодексуарешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За загальним правилом, яке визначене у ч. 2ст. 132 КПК Україниклопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За змістом пункту 18 частини 1статті 3 КПК Українислідчим суддею є суддя суду першої чи апеляційної інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, визначеному цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

ЧиннийКПК Українизазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст.100, ч. 2 ст.132, ч. 1 ст.184, ч. 1 ст.192, ч. 2 ст.199, ч. 1 ст.201 КПК України).

Системний аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що незважаючи на відсутність у нормістатті 174 КПК Українивказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100,ч. 2 ст. 132,ч. 1 ст. 184,ч. 1 ст. 192,ч. 2 ст. 199,ч. 1 ст. 201,ч. 3 ст. 244,ч. 10 ст. 290 КПК), з урахуванням положеньч. 6 ст. 9 КПКправильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад,ч. 1 ст. 306,ч. 3 ст. 234 КПКтощо). Зауважимо, що у таких випадках не можна керуватися положеннямч. 1 ст. 32 КПК, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті (пункти 20 - 22 ч. 1 ст. 3,ст. 30,ст. 31 КПК), і не регламентує діяльність слідчого судді.

Окрім цього, підлягає врахуванню і те, що розгляд поданого клопотання має відбуватись за місцезнаходженням органу досудового розслідування на час розгляду клопотання, незалежно від того, який слідчий суддя розглядав інші клопотання у цьому ж кримінальному провадженні раніше, що відповідає і змісту п. 3 вказаного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-559/0/4-13.

Досудове слідство здійснюють слідчі одноособово або слідчою групою.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи відповідні державні органи, уповноважені на досудове розслідування.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Як вбачається з матеріалів клопотання, органомв провадженні якого перебували матеріали кримінального провадження № 12020020070000247 як зазначає заявник є Ладижинське відділення Бершадського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, щознаходилося за адресою: вул. П.Кравчика, 4, м. Ладижин Вінницької області.

Однак, на даний час структурним підрозділом органу поліції в м. Ладижин є сектор поліцейської діяльності №1 відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції у Вінницькій області, який не є юридичною особою, не є самостійним державним органом уповноваженим здійснювати досудове слідство чи дізнання, а є структурним підрозділом відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції у Вінницькій області.

На даний час досудове розслідування та дізнання у кримінальних правопорушеннях, вчинених на території м. Ладижин (згідно ст. 218 КПК України) здійснюється відділенням поліції № 2 Гайсинського районного управління поліції у Вінницькій області, яке розміщене в смт. Тростянець Вінницької області.

Що підтверджується, зокрема, копією постанови про закриття кримінального провадження від 26.01.2021, яка була винесена слідчим слідчого відділення поліції № 2 Гайсинського районного управління поліції у Вінницькій області.

Місцезнаходження органу досудового розслідування територіально не відноситься до м. Ладижин Вінницької області, а отже, орган досудового розслідування знаходиться за межами територіальної юрисдикції Ладижинського міського суду Вінницької області, тому подана заявником скарга не підлягає розгляду в Ладижинському міському суді Вінницької області.

Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що узгоджується з нормами кримінального процесуального закону.

За таких обставин, оскільки відсутні відомості про закриття кримінального провадження, розгляд поданого заявником клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження повинно розглядатися слідчим суддею суду першої інстанції в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції у Вінницькій області, тобто Тростянецького районного суду Вінницької області.

При цьомуст. 34 КПК Українине наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.

Дотримання правил підсудності є гарантією права на справедливий суд, тобто на суд, встановлений законом.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п. п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. п. 40, 41, 42 та ін.).

Відповідно до ч. 3ст. 9 КПК Українизакони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Згідно з ч.6ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки питання направлення клопотань за підсудністюКПК Українине врегульовано, клопотання слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді (що передбачено, зокрема, положеннями п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України).

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити особі яка подала клопотання, що повернення клопотання не позбавляє її права на звернення до слідчого судді суду, в межах юрисдикції якого знаходиться відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції у Вінницькій області.

Керуючись ст. ст.131,132,174 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКАР» адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна - повернути особі, яка його подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя