Рішення

від 20.04.2021 по справі 174/271/20

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 174/271/20

н/п 2/174/4/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2021 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Борцової А.А., з участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

представника позивача - ОСОБА_7,

відповідачки - ОСОБА_1 ,

представника відповідачки - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Биківської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який не був його родичем, та оскільки він був особою похилого віку, позивач йому допомагав, з ним у позивача був укладений договір оренди належної ОСОБА_5 земельної ділянки. На час смерті, ОСОБА_5 проживав постійно в м.Вільногірську Дніпропетровської області та оскільки позивач є підприємцем та головою фермерського господарства, він надавав доручення ОСОБА_6 виплачувати від його імені орендодавцям земельних ділянок орендарем яких він є, орендну плату, в тому числі орендну плату ОСОБА_5 .

В березні 2020 року, ОСОБА_6 повідомила йому, що розбираючи свої архівні документи, вона знайшла в них заповіт ОСОБА_5 від 07.11.2014 року, який посвідчений приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєвою Г.В., та відповідно до якого останній заповів позивачу, належну йому на праві особистої приватної власності земельну ділянку площею 5,7548 га, розташовану на території Биківської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 12222081700010010305, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також у березні 2020 року, ОСОБА_6 передала йому зазначений заповіт і повідомила, що коли вона виплачувала орендну плату ОСОБА_5 , або в 2014 або в 2015 роках, ОСОБА_5 їй передав цей заповіт і просив передати заповіт позивачу, однак вона забула його передати в той час.

Таким чином, після смерті ОСОБА_5 , відповідно до заповіту на користь позивача, відкрилася спадщина у вигляді належної за життя ОСОБА_5 земельної ділянки площею 5,7548 га, розташованої на території Биківської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області

03.04.2020 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєвої Г.В. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка 03.04.2020 року винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , оскільки він пропустив строк на подачу заяви про прийняття спадщини. Однак він пропустив шестимісячний строк на прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , оскільки не є спадкоємцем будь-якої черги за законом, а про наявність заповіту на час смерті ОСОБА_5 та на протязі шести місяців після його смерті він не знав тому, що з ним не проживав. Таким чином, він пропустив строк звернення з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 з поважної причини, а саме, необізнаністю про наявність заповіту, про який він дізнався та який він отримав тільки в березні 2020 року, і який став підставою для юридичного виникнення у нього права на спадкування після смерті ОСОБА_5 .

Просить визначити йому додатковий строк у три місяця з часу вступу судового рішення про це в законну силу, на подачу заяви до приватного нотаріуса Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєвої Г.В., про прийняття ним спадщини за заповітом від 07.11.2014 року, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті спадкодавця ОСОБА_5 . Понесені ним судові витрати залишити за ним.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 позовну заяву та вказані в ній обґрунтування підтримав в повному обсязі та просить відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, визначити додатковий строк у три місяці для подання позивачем заяви про прийняття спадщини. Додатково пояснив, що позивачем пропущений строк з поважних причин, оскільки останній не був обізнаний про наявність заповіту. Позивач знав про смерть спадкодавця, але не знав про наявність заповіту. Орендну плату після смерті ОСОБА_5 не сплачував, бо відповідачі не отримували спадщини і не надали йому, як орендатору документів, що є спадкоємцями земельної ділянки. Вважає, що доводи представника відповідачки суд не повинен брати до уваги, оскільки показів свідків недостатньо для підтвердження заперечень сторони відповідачів та оскільки є таємниця заповіту, позивач не міг знати про його наявність.

Представник відповідачки ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що між позивачем і померлим ОСОБА_5 був укладений договір оренди. Позивач був обізнаний про заповіт, бо саме він домовлявся про зустріч з нотаріусом та сам заповіт укладався для забезпечення повернення грошових коштів отриманих ОСОБА_5 у позику. Позивач також знав про смерть ОСОБА_5 , бо давав кошти на його поховання. За таких обставин позовні вимоги є безпідставними, у задоволенні позову просить відмовити. Не передача працівником позивача йому заповіту - це неповажна причина. Гроші, які він давав, як позику повернуті, весь цей час він до суду не звертався, а коли дізнався, що може отримати земельну ділянку звернувся до суду. Померлий отримував позику, позичені кошти було повернуто, але документів, підтверджуючих ці факти, немає. Його довірителька зверталась до нотаріуса Канюги О.В., яка сказала, що вони і так прийняли спадщину. Заяву прийняла, але спадкову справу не відкривала. Припущення ОСОБА_3 він не повинен спростовувати, та вважає, що покази свідка ОСОБА_6 є неналежним доказом у справі.

Відповідачка ОСОБА_1 , яка допитана як свідок, позов не визнала, суду показала, що є донькою померлого ОСОБА_5 . Батько в 2014 році захворів, потрібні були кошти і батьки звернулись до позивача, щоб допоміг їм з коштами, вони домовились, що позивач дасть 30000,00 грн., а батько продовжить дію договору оренди землі до 49 років, а як гарантію, що батьки віддадуть кошти, на пропозицію позивача був складений заповіт. Заповіт склали, батько помер, а ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом. Про позику домовлялись і батько і матір. ОСОБА_3 батькові запропонував скласти заповіт, який був посвідчений нотаріусом Савельєвою Г.В.. Вона знає, що ОСОБА_3 приїхав до батьків машиною, забрав їх з села Водяне Криничанського району Дніпропетровської області та відвіз до нотаріуса Савельєвої Г.В. , де батько і склав заповіт, у батьків власного транспорту не було. Позичені у позивача гроші батьки повернули через 1-1,5 року, документів про це не складали. ОСОБА_3 надавав кошти на поховання батька. Вона та матір зверталися до нотаріуса Канюги О.В. з заявою про прийняття спадщини на землю, вона пояснила, що вони вступають в права автоматично, а переоформити можна в любий час. Крім землі у батька іншого спадкового майна немає. Батько хворів, лежав, заповіт не скасував, сподівались на порядність ОСОБА_3 .. Вона про можливість скасувати заповіт не знала. Позику повернули ще за життя батька та чому не склали документи про повернення грошових коштів, вона не знає. Бачила у батьків значну суму грошей, і зі слів обох батьків відомо, що ці гроші дав ОСОБА_3 при обставинах, про які вона розповіла. Про повернення коштів вона знає зі слів обох батьків. Повернути кошти змогли за рахунок матеріальної допомоги родичів. Вона думає, що батько не знав про можливість скасування заповіту. Не оформили спадщину за браком грошових коштів. Про те, що ОСОБА_3 не прийняв спадщину дізналися з судових документів.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. (а.с. 162)

Відповідач - Биківська сільська рада Криничанського району Дніпропетровської області, в судове засідання свого представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 167), про причини неявки представника не повідомила, заяви про розгляд справи за відсутності їх представника не надала.

Вислухавши представника позивача ОСОБА_7 , відповідачку ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, свідок ОСОБА_6 суду показала, що багато років допомагає позивачу ОСОБА_3 та за його дорученням виплачує орендну плату пайщикам ОСОБА_3 Пару років тому, ОСОБА_5 передав через неї заповіт, але про нього вона забула, а недавно, коли зайнялась архівом, знайшла цей заповіт і передала ОСОБА_3 .. З ОСОБА_3 співпрацює багато років, у неї свій транспорт, вона розвозить продукцію пайщикам. ОСОБА_5 сказав, що ОСОБА_3 багато доброго для нього зробив і попросив передати заповіт. Вона передивлялась документи навесні 2020 року і передала тоді ОСОБА_3 заповіт. У ОСОБА_5 в с.Биково був будинок, де він тримав господарство, він там передав їй цей заповіт і було це приблизно в 2015 чи 2016 році. Лежав цей заповіт у неї в платіжних відомостях про отримання продукції, це маса папок, оскільки пайщиків приблизно 150 чоловік.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що на початку листопада 2014 року син відповідачки ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , запропонував йому приїхати до нього в село Водяне на рибалку. Оскільки бабушка і дід ОСОБА_10 були в місті Вільногірськ, ОСОБА_10 запропонував їм підійти до офісу ОСОБА_3 , що знаходиться по Бульвар Миру,1 в м.Вільногірськ, звідки вони планували разом поїхати в село. Бабушка ОСОБА_4 стояла біля офісу, сказала їм почекати діда ОСОБА_5 , а потім планували їхати. Дід вийшов через хвилин 5, бабушка в нього спитала чи віддав ОСОБА_3 гроші, дід сказав, що віддав. Потім вийшов ОСОБА_3 , потис діду руку, сказав, що зараз приїде машина і відвезе їх в село. Приїхала машина і вони поїхали в село, по дорозі дідусь з бабушкою сварились із-за якихось документів, із-за яких саме, він не пам`ятає, за що були гроші, не знає. ОСОБА_3 він знає як мешканця міста. За машину, на якій їхали в село, як він зрозумів, дід домовився з ОСОБА_3 . В машині був він, його брат, бабуся і дід, а ОСОБА_10 чекав їх у селі.

Факт смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по П`ятихатському району та місту Вільногірську Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). (а.с. 10)

Згідно копії заповіту від 07.11.2014 року, ОСОБА_5 , на випадок своєї смерті, заповів належну йому на праві особистої приватної власності земельну ділянку площею 5,7548 га, розташовану на території Биківської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222081700010010305, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_3 , заповіт посвідчено приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєвою Г.В.. (а.с.9)

Факт звернення позивача ОСОБА_3 до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини підтверджено копією заяви ОСОБА_3 від 03.04.2020 року. (а.с. 51)

Факт реєстрації у Спадковому реєстрі 07.11.2014 року заповіту, складеного ОСОБА_5 , підтверджено копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру. (а.с. 55)

Факт відкриття 03.04.2020 року спадкової справи за № 65735963, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі. (а.с. 11)

Факт відмови позивачу ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 03.04.2020 року, відповідно до якої приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, Савельєвою Г.В., відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 5,7548 га розташовану на території Биківської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222081700010010305, після смерті ОСОБА_5 , у зв`язку з пропуском спадкоємцем строку для прийняття спадщини. (а.с.12)

Згідно копії довідки № 1042 від 31.03.2020року, виконавчим комітетом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, померлий ОСОБА_5 , був зареєстрований та проживав станом на 27.08.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_4 , донькою ОСОБА_1 та онуком ОСОБА_14 . (а.с. 56)

Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 11.11.2020 року у справі № 750/262/20.

Рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 за життя - 07.11.2014 року, склав заповіт, відповідно до якого заповів ОСОБА_3 земельну ділянку площею 5,7548 га, розташовану на території Биківської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222081700010010305, копію заповіту передав ОСОБА_6 , яка за домовленістю з позивачем здійснювала виплату орендної плати пайщикам ОСОБА_3 , однак копію вказаного заповіту свідок ОСОБА_6 передала ОСОБА_3 лише в березні 2020 року, після чого 03.04.2020 року позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом, на момент звернення позивача до нотаріуса спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не відкривалася, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєвою Г.В. відмовлено у зв`язку з пропуском спадкоємцем строку для прийняття спадщини.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд приймає у якості допустимого доказу по справі покази свідка ОСОБА_6 , оскільки дані покази узгоджуються з письмовими доказами по справі, зокрема щодо часу звернення позивача до нотаріуса і підстави сумніватися у правдивості показів свідка у суду відсутні.

Разом з тим, покази свідка ОСОБА_9 та допитаної за правилами допиту свідка відповідачки ОСОБА_1 щодо підтвердження факту обізнаності позивача ОСОБА_3 про складення на його користь заповіту ОСОБА_5 , суд оцінює критично, оскільки свідок ОСОБА_9 точної дати, коли він бачив ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у нотаріуса не зазначив, факту передачі грошових коштів не бачив і за що саме ОСОБА_5 були отриманні гроші, йому не відомо, а ОСОБА_1 не була очевидцем складання заповіту її батьком на користь позивача та передачі грошових коштів, про ці обставини їй відомо виключно зі слів батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , і будь-яких інших достатніх та об`єктивних доказів на підтвердження цих обставин, стороною відповідачів суду не надано.

Таким чином, в судовому засіданні стороною позивача, поза розумним сумнівом доведено, що позивач ОСОБА_3 пропустив строк на прийняття спадщини з поважних причин, оскільки про існування заповіту не знав та отримав копію заповіту лише в березні 2020 року, і достатніх та допустимих доказів на спростування цих обставин, стороною відповідача не надано.

До того ж, відповідачкою ОСОБА_1 та її представником фактично оспорюється вчинений померлим ОСОБА_5 заповіт, однак про наявність вказаного заповіту відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було відомо з часу його укладення - 07.11.2014 року, однак за тривалий проміжок часу, що сплинув з вказаної дати - більше 6 років, відповідачі будь-яких дій як по оспорюванню у встановленому законом порядку вказаного заповіту, так і по оформленню спадщини у виді земельного паю не вчиняли, з часу смерті спадкодавця ОСОБА_5 орендної плати не отримують в зв`язку з відсутністю у них документів, підтверджуючих їх право на вказане майно як спадкоємців, що, в цілому, свідчить про відсутність у відповідачів будь-якого інтересу до зазначеного майна.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині визначення додаткового строку для прийняття ним спадщини підлягають задоволенню, а ОСОБА_3 слід визначити вказаний строк у розмірі 3-х місяців, що буде достатньо для подання ним відповідної заяви нотаріусу.

Разом з тим, вимоги позивача щодо встановлення додаткового строку на подання вказаної заяви саме до приватного нотаріуса Савельєвої Г.В. задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.1269 ЦК України, нотаріусом, який може вчинити дії по видачі свідоцтва на право на спадщину може бути як нотаріус Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєва Г.В., так і інший нотаріус вказаного нотаріального округу, до якого заявник може звернутися у встановлений йому додатковий строк для прийняття спадщини у разі відсутності з будь-яких причин обраного ним нотаріуса, тому в цій частині заявлені вимоги є надмірними і задоволенню не підлягають.

Судові витрати у справі у виді сплаченого ОСОБА_3 судового збору в розмірі 840,80 грн., слід віднести на рахунок позивача згідно його заяви.

На підставі ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до Биківської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк у три місяці з моменту набрання даним рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_5 .

В решті вимог - відмовити.

Судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 840,80 грн. покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 квітня 2021 року.

Головуючий - суддя: підпис А.А.Борцова