Рішення

від 30.04.2021 по справі 136/772/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/772/19

провадження № 2/136/267/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2021 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець,у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Україна" про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Фермерського господарства "Україна" (далі - відповідач), з урахуванням заяви про зміну предмета позову, з вимогами:

- зобов`язати відповідача повернути належну позивачу земельну ділянку згідно з державним актом серії ЯБ №723412, площею 2,7892 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Староприлуцької сільської ради Вінницької області, кадастровий номер 0522286600:03:000:0325;

- скасувати запис вчинений у відділі Держкомзему Липовецького району від 02.07.2012 за №052220004003223 про державну реєстрацію договору оренди землі від 23.07.2011 укладеного між позивачем та відповідачем в особі Повха Л.І. , земельної ділянки, площею 2,7892 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522286600:03:000:0325, строком на 15 років.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Позивач є власником земельної ділянки площею площею 2,7892 га, яка розташована на території Староприлуцької сільської ради Вінницької області, кадастровий номер 0522286600:03:000:0325. У лютому 2019 позивачу стало відомо про існування договору оренди землі від 23.07.2011 укладеного між ним та відповідачем, згідно якого останньому було передано у платне користування вищевказану земельну ділянку строком на 15 років. Позивач стверджує, що договору оренди землі з відповідачем він не підписував, а його існування та небажання відповідача повернути земельну ділянку позбавляє позивача реалізовувати свої права як її власника.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 26.04.2019 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Також було витребувано від відповідача та Відділу Держгеокадастру у Липовецькому районі оригінал оспорюваного договору оренди землі, а в ЦНАП при Липовецькій РДА матеріали реєстраційної справи щодо реєстрації договору.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано

Ухвалою суду від 12.07.2019, на задоволення клопотання позивача, витребувано докази та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, виконання якої доручено експертам Вінницького НДЕКЦ МВС України, на вирішення експертам поставлено відповідне запитання, а провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 16.09.2019 провадження у справі поновлено, а для вирішення клопотання експерта призначено дату підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 30.10.2019, на задоволення клопотання позивача прийнято його заяву про зміну предмета позову, а на задоволення клопотання експерта, вказано об`єкти, які підлягали дослідженню, зобов`язано позивача надати експериментальні, вільні та умовно-вільні зразки його підпису, провадження на час проведення експертизи за відібраними зразками зупинено.

Ухвалою суду від 27.01.2020 провадження у справі поновлено, а для вирішення клопотання експерта призначено дату підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 24.04.2020, на задоволення клопотання експерта, уточнено місце розташування у матеріалах справи експериментальних, вільних та умовно-вільних зразків підпису позивача, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 07.07.2020, у зв`язку з надходженням висновку судової почеркознавчої експертизи від 23.06.2020, провадження у справі поновлено та призначено дату підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 20.10.2020 було прийнято заяву про зміну предмету позову, викликано судового експерта Л.С. Тальянчук, для надання усних пояснень щодо висновку, а підготовче судове засідання відкладено.

Ухвалою суду від 08.02.2021, на задоволення клопотання судового експерта, забезпечено її участь у засіданні в режимі відеоконференції.

До судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.

Ухвалою суду від 02.04.2021 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, однак у своїй заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим, у судове засідання не з`явився, про причини своєї відсутності не повідомив.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані в справі докази, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником земельної ділянки площею 2,7892 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Староприлуцької сільської ради Вінницької області, кадастровий номер 0522286600:03:000:0325, яка йому належить згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №723412 (а.с. 17-18). У матеріалах справи наявний договір оренди землі на вищевказану земельну ділянку від 23.07.2011, сторонами якого зазначені позивач як орендодавець та відповідач як орендар і який укладений строком на 15 років, а сам договір зареєстрований у відділі Держкомзему Липовецького району від 02.07.2012 за №052220004003223. (а.с. 28-35). Згідно акту приймання-передачі об`єкта оренди орендодавець передав у користування оспорювану земельну ділянку орендарю (а.с. 31). Позивач заперечує підписання ним згаданого договору оренди землі, а його існування та небажання відповідача повернути земельну ділянку позбавляє позивача реалізовувати свої права як її власника. Судом було призначено судову почеркознавчу експертизу. Згідно висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України, від 23.06.2020 №151 було, зазначено, що підпис у графі "Орендодавець" у договорі оренди землі від 23.07.2011 б/н, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ "Україна", об`єктом якого є земельна ділянка, площею 2,7892 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522286600:03:000:0325, строк якого 15 років, зареєстрованого у відділі Держкомзему Липовецького району, про що в державному реєстрі вчинено запис від 02.07.2012 за №052220004003223, ймовірно виконаний не гр. ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 144-154). В ході судового розгляду позивачем було подано до суду заяву про зміну предмета позову, виклавши його вимоги в актуальній редакції (а.с. 161-162). Разом із тим відповідачем, на пропозиції суду, викладені в ухвалах від 26.04.2019 та від 20.10.2020 не наводилися обставини, які підлягають з`ясуванню та доказуванню у даній справі та під час даного процесу не спростовувалися доводи позивача.

Суд встановив, що наявні докази в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування на обґрунтування позовних вимог.

Як встановлено судом, позивачем заперечується підписання ним договору оренди землі, та що його умови не відповідали його вільному внутрішньому волевиявленню як орендодавця, у зв`язку з чим ініційовано подання до суду позовну, предмет якого через деякий час змінено на актуальний, а саме: зобов`язати відповідача повернути належну позивачу земельну ділянку; скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди землі.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/204716-ц.

Власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням землі.

Суд зауважує, що хоча і спір у справі виник із земельних правовідносин та його вирішення регулюється нормами ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі . При цьому, саме Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Договір оренди землі як вид правочину відноситься до двосторонніх правочинів. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

В силу ч. 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у ст.ст. 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За вимогами визначеними ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України встановлюються загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Разом з тим, ч. 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Для вирішення справи мають значення лише ті дані, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Такі дані можуть бути встановлені, зокрема висновком експерта (ст. 76 ЦПК України).

Згідно висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України, від 23.06.2020 №151 було, зазначено, що підпис у графі "Орендодавець" у договорі оренди землі від 23.07.2011 б/н, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ "Україна", об`єктом якого є земельна ділянка, площею 2,7892 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522286600:03:000:0325, строк якого 15 років, зареєстрованого у відділі Держкомзему Липовецького району, про що в державному реєстрі вчинено запис від 02.07.2012 за №052220004003223, ймовірно виконаний не гр. ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно вищезгаданого висновку експерта судом вбачається, що ним досліджено всі подані йому судом об`єкти та надано вичерпну відповідь на поставлене судом питання.

В судовому засіданні експерт роз"яснила, що хоча її висновок не є категоричним, що пов"язано з вимогами методики вона стверджує, що підпис у графі "Орендодавець" у договорі оренди землі від 23.07.2011 б/н, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ "Україна" виконаний не гр. ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом із тим відповідачем, на пропозиції суду, викладені в ухвалах від 26.04.2019 та від 20.10.2020 не наводилися обставини, які підлягають з`ясуванню та доказуванню у даній справі та під час даного процесу не спростовувалися доводи позивача.

Суд, з огляду на наявні у справі докази встановив, що оспорюваний договір оренди землі не може вважатися укладений між сторонами, а тому відповідачем було порушено права та інтереси позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання відповідача повернути належну позивачу земельну ділянку згідно з державним актом серії ЯБ №723412, площею 2,7892 га, яка розташована на території Староприлуцької сільської ради Вінницької області, кадастровий номер 0522286600:03:000:0325, ґрунтується на нормах діючого законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Разом з тим, запис вчинений у відділі Держкомзему Липовецького району від 02.07.2012 за №052220004003223 про державну реєстрацію неукладеного між сторонами договору оренди землі від 23.07.2011 порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження його власністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦПК України власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації договору оренди землі від 23.07.2011 є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з огляду на те, що позов задоволено повністю, а тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840,80 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 23, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Фермерського господарства "Україна" (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 147, смт. Турбів, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 20092010)про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди землі - задовольнити повністю.

Зобов`язати Фермерського господарства "Україна" повернути належну ОСОБА_1 земельну ділянку згідно з державним актом серії ЯБ №723412, площею 2,7892 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Староприлуцької сільської ради Вінницької області, кадастровий номер 0522286600:03:000:0325;

Скасувати запис вчинений у відділі Держкомзему Липовецького району від 02.07.2012 за №052220004003223 про державну реєстрацію договору оренди землі від 23.07.2011 укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Україна" в особі Повха Л.І., земельної ділянки, площею 2,7892 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522286600:03:000:0325, строком на 15 років.

Стягнути з Фермерського господарства "Україна" на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Д.Т. Кривенко