Постанова

від 28.04.2021 по справі 344/10845/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/10845/19

Провадження № 22-ц/4808/8/21

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач Василишин

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.,

суддів: Горейко М.Д., Масюти І.О.

секретаря Єлісевич О.М.

за участю представника позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ТзОВ "Медгал Україна" - Яш Петра Казимировича на рішення Івано-Франківського міського суду від 15 листопада 2019 року у складі судді Домбровської Г.В., ухвалене у м.Івано-Франківську, у справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Медгал Україна" про стягнення ринкової вартості частини у майні товариства,

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона є спадкоємцем частки в статутному капіталі ТОВ Медгал Україна у розмірі 30%, після смерті учасника товариства ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 відмовилася від участі (вступу) до ТОВ Медгал Україна , а тому вона вважає, що товариство повино виплатити їй оцінену ринкову вартість майна, яке належало спадкодавцеві, а саме офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який є єдиним майновим активом товариства, пропорційно частці у статутному капіталі спадкодавця, що станом на час смерті ОСОБА_2 становила 457 089,00 грн.

ТОВ Медгал Україна відмовилось сплатити ОСОБА_1 вказану суму, у зв`язку з чим остання звернулась до суду із позовом та просила стягнути з відповідача на її користь 457 089,00 грн.

РішеннямІвано-Франківського міського суду від 15 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Медгал Україна про стягнення ринкової вартості частини у майні товариства задоволено.

Стягнуто з ТзОВ Медгал Україна на користь ОСОБА_1 ринкову вартість у частині майна товариства, вартість якої складає 457 089,00 грн.

Стягнуто з ТзОВ Медгал Україна на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 4570,89 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Представник ТзОВ "Медгал Україна" - Яш П.К. на рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта вказав, що стаття 1219 ЦК України містить перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини. Саме таким є право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

ОСОБА_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.06.2017 року успадкувала частку в статутному капіталі ТзОВ "Медгал Україна" в розмірі 30%, що становить в грошовому еквіваленті 10 500,0 грн, а 15.02.2018 року подала нотаріально засвідчену заяву про відмову від участі (вступу) до товариства. Однак, суд першої інстанції дану норму матеріального права не застосував.

Посилаючись на приписи ч.4 ст.82 ЦК України, апелянт вказав, що постановою Західного апеляційного суду від 06.06.2019 у справі №090/957/18 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Медгал Україна" про стягнення вартості частки у майні товариства в сумі 574 912,0 грн. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2019 року, яким позов ОСОБА_1 було частково задоводено, скасовано, провадження у справі закрито.

У вищевказаній справі між тими самими сторонами господарським судом з посиланням на норми матеріального права (ст.ст.55, 167 ГК України) встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не є учасником ТзОВ "Медгал Україна", а є спадкоємцем померлого учасника цього товариства - ОСОБА_2 , після смерті якого позивачка звернулася до товариства із заявою, у якій відмовилася від участі у товаристві.

Таким чином, відносини між ОСОБА_1 та ТзОВ "Медгал Україна" не є корпоративними, оскільки ОСОБА_1 не має права на участь в управління цією господарською організацією та не має права на отримання частини прибутку господарської організації.

Всупереч вимогам ст.256 ЦПК України суд першої інстанції не навів мотивів відхилення цих доказів.

Крім того, судом не вірно застосовано статтю 148 ЦК України, яка надає право на отримання вартості частини майна учаснику, який входить у склад товариства. В спірному випадку, ОСОБА_1 лише успадкувала частку в статутному капіталі.

Право на участь у товариствах за ч.1 ст.100 ЦК України є особистим немайновим правом, а тому з огляду на норму п.1 ч.1 ст.1219 ЦК України - не є об`єктом спадкування. Разом з тим, права що виникають з часті особи у товаристві, можуть бути предметом їх передачі іншому суб`єкту за життя учасника і можуть виникати у його спадкоємців після його смерті. З урахуванням особливостей деяких прав та обов`язків, що набуваються особою в процесі здійснення господарської діяльності, а також з метою забезпечення законних прав інших учасників цивільного обороту, в новому законодавстві існують норми, що встановлюють особливості спадкування окремих видів майна.

Тому висновки суду першої інстанції про те, що позивачка ОСОБА_1 набула прав учасника товариства і набула прав на частку майна пропорційну частці у статутному капіталі, набуту в порядку спадкування, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

Крім того, Висновок експертів за результатами комплексної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи від 21.12.2018 року, на який посилається суд як на обгрунтування розрахуків є неналежним та недопустимим доказом, оскільки робився на замовлення адвоката Корчевого М.С. в господарській справі №909/957/18. Даний висновок дає хибні відповіді на некоректно сформульовані запитання, а вказані у висновку додатки відсутні у матеріалах справи. Також суд не взяв до уваги розбіжність між вартістю приміщення, яка зазначена в договорі купівлі-продажу та у висновку.

З наведених підстав представник апелянта просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаєтья на висновок Верховного Суду від 17.10.2018 року №592/7412/16-ц, згідно якого виплата правонаступникам (спадкоємцям) вартості частини майна, пропорційної частці в майні померлого учасника, є обов`язком товариства. Крім того, згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2018 року №925/1165/14 за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві.

ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта просив відкласти розгляд справи у зв`язку із зайнятістю у іншій справі, яке судом відхилено з огляду на його повторність без наведення поважної причини неявки в судове засідання. В попередніх судових засіданнях вимоги скарги підтримав, просив скаргу задоволити.

Представник позивача скаргу не визнав, просив її відхилити.

Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Матеріалами справи встановлено, що 25.05.2006 року відповідно до запису № 11191020000003901 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю Медгал Україна .

Відповідно до пунктів 1.4 та 8.1 статуту ТОВ Медгал Україна , затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства 08.08.2011року (протокол №1) та зареєстрованого 12.08.2011 року за № 11191050008003901, одним із учасників Товариства є ОСОБА_2 з розміром внеску до статутного фонду 10 500, 00 гривень, що становить 30 % статутного капіталу товариства, (а.с.13-16).

Встановлено, що ТОВ Медгал Україна господарської діяльності не здійснює, у власності наявне одне офісне приміщення загальною площею 97,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.75).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 02.11.2016 р. (а.с.77).

Згідно з Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №48115739 від 17.06.2017 року (а.с.78) спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Спадкове майно: кошти (рухоме майно) - частка в статутному капіталі ТзОВ Медгал Україна .

15 лютого 2018 року ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_2 , звернулася до ТОВ Медгал Україна та учасників ТОВ Медгал Україна із нотаріально посвідченою заявою (а.с.17-22), в яких повідомила про добровільну відмову від участі (вступу) у складі учасників ТОВ Медгал Україна , у зв`язку з чим просила виплатити їй у встановленому законом порядку (ст. 55 Закону України Про господарські товариства та ст. 148 Цивільного кодексу України) частку у майні товариства, що значиться за ОСОБА_2 на підставі звіту про оцінку майна №АS18-180213-062.

У зв`язку з тим, що заява ОСОБА_1 залишилася поза увагою, остання звернулась до суду із позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у відповідності до ст.5 ЦК України керувався нормами законодавства, чинними на час виникнення спірних правовідносин, а саме положеннями ст.ст.147, 148 ЦК України, Закону України "Про господарські товариства", а також положеннями Статуту ТзОВ "Медгал Україна".

Суд виходив з того, що позивачка є спадкоємцем частки у статутному капіталі ТзОВ "Медгал Україна", яка належала покійному ОСОБА_2 . Позивачка не вступила до Товариства, а відтак на підставі положень ст.ст.147,148 ЦК України, а також відповідно до пункту 4.6 Статуту ТОВ Медгал Україна , беручи до уваги дійсну ватість майна ТОВ Медгал Україна , визначену за результатами проведення комплексної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи №2717 від 21.12.2018 року, суд задовольнив позов.

Переглядаючи спір в апеляційному порядку, колегія суддів поглоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як зазначалось вище, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був одним із учасників ТОВ Медгал Україна з розміром внеску до статутного фонду 10 500, 00 гривень, що становить 30 % статутного капіталу товариства.

Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем, який прийняв спадщину, є позивачка ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Згідно статті 100 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини, 01.11.2016 року) право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Статтями 10,11 Закону України "Про господарські товариства" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено зміст прав та обов`язків учасників товариства, зокрема учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Учасники товариства зобов`язані (ст.11):

а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов`язання перед товариством, в тому числі і пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші обов`язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Саме ці права і обов`язки складають зміст права на участь у товаристі і не входять у склад спадщини, оскільки є особистим немайновим правом та нерозривно пов`язані з особою спадковця в розумінні ст.1219 ЦК України.

Однак, внесок (частка) спадкодавця до статутного фонду товариства, що становить 30 % статутного капіталу товариства, має грошове вираження та майновий характер, а отже входить у склад спадщини в розумінні ст.1218 ЦК України. Відтак аргументи апелянта в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Крім того, той факт, що правовідносини між ОСОБА_1 та товариством не є корпоративними (як встановив Західний апеляційний суд у постанові від 06.06.2019 у справі №090/957/18, а.с.11-12) і остання не має права на участь у товаристві і отримання прибутку, не спростовує висновку суду щодо права позивачки на спадкування та отримання у грошовій формі частки у статутному фонді товариства, належної спадкодавцю.

Натомість з положень законодавства (чинного на час відкриття спадщини) вбачається, що нормами права врегульовано порядок спадкування частки у статутному капіталі товариства.

Так, відповідно до ч.ч.5,6 ст.147 ЦК України (в редакції чинній, на час самерті спадкодавця - 01.11.2016 року) частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

У спірному випадку, спадкоємець ОСОБА_1 відмовилася від вступу до товариства, отже застосуванню підлягають норми ст.148 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.2 ст.148 ЦК України порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

За змістом ст.55 Закону України "Про господарські товариства" при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товар иства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Відповідно до пункту 4.6 Статуту ТОВ Медгал Україна частка у статутному капіталі Товариства переходить до спадкоємця фізичної особи за рішенням загальних зборів учасників Товариства. Розрахунки із спадкоємцями учасника, які не вступили до Товариства, здійснюються відповідно до статті 148 Цивільного кодексу України.

Системний аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що одержання статусу спадкоємця померлого учасника товариства засвідчує перехід до спадкоємця майнових прав померлого (частка в статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства), та дає йому право на вступ до господарського товариства або отримання у грошовій формі вартості частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства або за домовленістю між учасником та товариством шляхом передання майна в натурі.

Схожий за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 травня 2020 року в справі № 127/4014/17 (провадження № 61-45862св18), від 07.10.2020 року №592/7412/16-ц.

Відтак не є обгрунтованими посилання апелянта на неправильне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ст.148 ЦК України.

Щодо визначення розміру та вартості частки у статутному капіталі товариства, яка підлягає виплаті, правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14, провадження № 12-38гс12, зазначивши, що відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом частини першої статті 66 та статті 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 203/2465/16-ц (провадження № 61-22771св18), від 18 листопада 2020 року №205/8427/17, провадження №61-4876св20.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду, в спірному випадку визначення вартості частки майна товариства слід проводити з огляду на розрахунки на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві.

Обгрунтовуючи розмір частки у статутному фонді товариства (30%, які належали спадкодавцю на момент його смерті) позивачка посилалася на Висновок експертів за результатами проведення комплексної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи №2717 від 21.12.2018 року (а.с.23-74), згідно якого дійсна ринкова вартість майна ТОВ Медгал Україна у грошовому еквіваленті (гривня Україна), що належала до виплати ОСОБА_2 (спадкоємець ОСОБА_1 ) станом на день смерті учасника Товариства - 01.11.2016 р., складала 457,89 тис.грн. Вказаний Висновок надавався позивачкою в ході розгляду справи №909/957/18, яка розглядалась в порядку господарського судочинства і провадження у якій було закрито, у зв`язку з порушенням правил юрисдикції.

Із змісту Висновку від 21.12.2018 року вбачається, що оціночно-будівельне дослідження проведено методом розрахунку ринкової вартості нежитлових приміщень, грунтуючись на даних представленої документації та результатів проведеного обстеження, з врахуванням факторів, які впливають на формування вартості, відповідно до вимог нормативно-правових актів з оцінки нерухомого майна.

Експертом зазначено, що в наданих на дослідження матеріалах наявний баланс ТОВ "Медгал Україна" станом на 31.10.2016 року, відповідно до якого станом на 31.10.2016 року первісна вартість основних засобів ТОВ "Медгал Україна" становила 1 604,8 тис.грн., знос основних засобів складав 539,7 тис.грн. Балансова (залишкова) вартість основних засобів ТОВ "Медгал Україна" станом на 31.10.2016 року складала 1 065,1 тис. грн. Дані балансу ТОВ "Медгал Україна" станом на 31.10.2016 року щодо первісної вартості основних засобів підтверджені даними відомостей бухгалтерського обліку.

Оскільки майно, що належить підприємству на відповідну дату відображається в балансі (фінансовому звіті) за залишковою вартістю, Стандарт 7 передбачає можливість обліку основних засобів за справедливими (ринковими) цінами та проведення дооцінки. При цьому, в Стандарті 7 зазначено, що сума дооцінки включається до складу капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході, а сума уцінки - до складу витрат, то експертом при визначенні частки дійсної ринкової вартості майна ТОВ "Медгал Україна" у грошовому еквіваленті (гривня Україна), що належить до виплати ОСОБА_2 станом на день смерті учасника товариства - 01.11.2016 року, приймаються дані балансу ТОВ "Медгал Україна" стакном на 31.10.2016 року, відкориговані на різницю між ринковою вартістю офісного приміщення станом на 01.11.2016 року та залишковою (балансовою) вартістю офісного приміщення, яка відображена в балансі ТОВ "Медгал Україна" - 1015,4 тис.грн.

Стороною відповідача також було надано інший Висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.11.2018 року за № 24578/18-72 (а.с.213), який теж подавався в ході розгляду справи №909/957/18. Так, експертом зроблено висновки, що згідно даних балансу ТОВ "Медгал Україна" станом на 30.09.2016 року вартість чистих активів товариства (яка дорівнює розміру власного капіталу) становить 306,2 тис.грн. За умови внесення до статутного фонду 10500,0 грн., частка учасника ОСОБА_2 у майні ТОВ "Медгал Україна", що підлягає виплаті спадкоємцю учасника товариства ОСОБА_2 в грошовому вираженні станом на найближчу звітну дату - 01.10.2016 року, складає 91 860,0 грн (а.с.223).

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 21.02.2020 року за клопотанням ТзОВ "Медгал Україна" з метою визначення вартості частки в майні товариства, враховуючи необхідність усунення розбіжностей в сумах, було призначено судовукомплексну економічну та будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1. Яка вартість частки розміром 30% статутного капіталу у майні ТзОВ "Медгал Україна" належна спадкодавцю ОСОБА_2 на час його смерті, тобто станом на 01.11.2016 року? 2. Яка ринкова вартість частки розміром 30% статутного капіталу у майні ТзОВ Медгал Україна спадкоємця учасника товариства ОСОБА_2 - ОСОБА_1 станом на час його смерті - 01.11.2016 року з врахуванням основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, а також майнових зобов`язань товариства?

Також Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 12.10.2020 року було задоволено клопотання експертів та зобов`язано відповідача ТзОВ "Медгал Україна" надати апеляційному суду для направлення експертам додаткові документи та інформацію для виконання експертизи.

На виконання ухвали апеляційного суду судовими експертами Перевозовою І.В. та Самулевичем В.М. складено Висновок №01/01-21 судової комплексної економічної та будівельно-технічної експертизи від 11.01.2021 року (а.с.52, том-2).

Із висновку вбачається, що на експертне дослідження подано фотокопії Фінансових звітів ТзОВ "Медгал Україна" станом на 30.09.2016 року та станом на 31.12.2016 року, завірені печаткою підприємства без підписів керівника та головного бухгалтера. Станом на 21.10.2016 року та 30.11.2016 року фінансова звітність не формувалась і на експертне дослідження не подавалась.

На підставі даних щодо вартості необоротних активів за даними фінансової звітності ТзОВ "Медгал Україна" в порядку експертної ініціативи визначено вартість частки майна, належна до виплати ОСОБА_1 - спадкоємиці учасника ТзОВ "Медгал Україна" ОСОБА_2 станом на 30.09.2016 року - день складання фінансової звітності, що є останнім днем звітності перед днем смерті ОСОБА_2 , становитиме 91,86 тис.грн; станом на 31.12.2016 року - день складання фінансової звітності, що є першим днем звітності після смерті ОСОБА_2 , становить 261,9 тис.грн.

Експертами зазначено, що врахувати дійсну ринкову вартість основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних активів ТзОВ "Медгал Україна" не видається за можливе, в зв`язку з тим, що зазначені активи не оцінено.

Крім того, згідно Висновку від 11.01.2021 року ринкову вартість частки розміром 30% статутного капіталу у майні ТзОВ "Медгал Україна" спадкоємця учасника товариства ОСОБА_2 - ОСОБА_1 станом на час його смерті - 01.11.2016 року з врахуванням основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, а також майнових зобов`язань товариства з врахуванням обгрунтування, наведеного на 8-9 аркушах даного Висновку, встановити в межах будівельно-технічної експертизи неможливо.

У судовому засіданні експертом Самулевичем В.М. на запитання суду надано пояснення, що провести будівельно-технічну експертизу не вдалося, оскільки підприємством на вимогу експерта не було надано витребувану інформацію щодо якісних характеристик спірного приміщення та у зв`язку з карантином не було можливості зробити порівняння вартісних характеристик подібних приміщень у відповідний проміжок часу.

Експерт Перевозова І.В. суду пояснила, що за наявності даних будівельної-технічної експертизи щодо ринкової вартості приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_2 можна було б визначити ринкову вартість частки в майні товариства спадкоємця ОСОБА_1 , про що нею зазначено у висновку, однак така не проведена, переоцінка основних засобів підприємством не проводилася, облікова політика на експертне дослідження представлена не була , тому визначено балансову вартість частки.

Отже, за результатами проведеної експертизи експертами не надано відповіді на поставлене судом питання "яка ринкова вартість частки розміром 30% статутного капіталу у майні ТзОВ Медгал Україна на час смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_1 ", оскільки не проведено будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до ст.113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Враховуючи встановлені обставини та вимоги наведеної норми, судом було роз"яснено сторонам про можливість вирішення питання про призначення додаткової експертизи у зв"язку з непроведенням одного виду експертизи, однак таким правом сторони не скористалися.

Відповідно до ст.110 ЦК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені обставини справи, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14, колегія суддів вважає, що об`єктивно взяти до уваги висновок судової експертизи, проведеної у даній справі немає підстав, оскільки такий не містить визначеної величини ринкової вартості частки в майні. Такої величини не містить і Висновок експертів від 20.11.2018 року, представлений відповідачем, експертизи проведеної на замовлення сторони, оскільки також визначено балансову вартість майна на 30.09.16р. Тому обгрунтованим буде взяти до уваги Висновок експертів за результатами проведення комплексної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи №2717 від 21.12.2018 року (а.с.23-74), оскільки, такий є повним та містить дані про ринкову вартість частки в майні станом на день смерті учасника товариства, тобто у відповідності до положеньст.55 Закону України "Про господарські товариства". Вихідні дані та методи визначення, на підставі яких була проведена експертиза, відповідачем не спростовано. Клопотання про призначення додаткової експертизи стороною не заявлялося.

За таких обставин слід прийти до висновку, що судом першої інстанції ухвалено правильне рішення. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Тому розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ТзОВ "Медгал Україна" - Яша Петра Казимировича залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 15 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 травня 2021 року.

Суддя-доповідач: Василишин Л.В.

Судді: Горейко М.Д.

Максюта І.О.