БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30.04.2021
Єдиний унікальний № 497/255/2021
Провадження № 1-кс/497/244/2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.04.21 року м. Болград
Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
її захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград скаргу ОСОБА_3 на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні №42019161240000014 від 25.02.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191, ч.3 ст.365-2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
На електронну пошту Болградського районного суду Одеської області 27.04.2021 року надійшла скарга ОСОБА_3 , подана захисника - адвокатом ОСОБА_4 на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні внесеного в ЄРДР за №42019161240000014 від 25.02.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365-2 КК України.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що Слідчим відділом Болградського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019161240000014 від 25.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 365-2 Кримінального кодексу України.
Під час здійснення досудового розслідування, т.в.о. начальником відділення № 1 СВ Болградського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , 18.02.2021 року було складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України.
На думку заявника складене та вручене повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вищезазначеному кримінальному провадженні є необґрунтованим, безпідставним, складеним за відсутністю належних та допустимих доказів, таким, що викладене з порушенням норм кримінального процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню у повному обсязі, у зв`язку з:
-відсутністю законних підстав для початку здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені, внесеного до ЄРДР за ч. 3 ст. 365-2 Кримінального кодексу України;
-призначенням у кримінальному провадженні трьох оціночно - будівельних експертиз, порушенням порядку призначення експертизи, а також наявністю структурних недоліків та помилок у наявному висновку експерта;
-відсутністю у діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365-2 КК України.
-порушенням процесуальногопорядку врученняповідомлення пропідозру ОСОБА_3 .
В судовому засіданні 30.04.2021 року:
Заявник ОСОБА_3 свою скаргу підтримала, просила її задовольнити, скасувати повідомлення про оголошення їй підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України. Надала пояснення з підстав зазначених в скарзі, та звернула увагу, що нею було здійснено оцінку житлового будинку з метою подальшої сплати податку, але ніяк не для укладення договору купівлі-продажу цього будинку. Земельні ділянки не були предметом оцінки. Методичні рекомендації для оцінки житлового будинку нею були використані ті ж самі, що і експертом, який готував висновок в цьому кримінальному провадженні. Жодної неправомірної вигоди вона не отримувала, та ні з якими особами у змову не вступала. Виключно виконувала функції оцінювача. В повідомленні про підозру не вірно вказано її місце народження, адреса місця проживання. Також вказано, що правопорушення нею вчинено в місці, яке не встановлено, що взагалі є незрозумілим і недопустимим, так як вона має лише одне місце роботи.
Захисник ОСОБА_3 ОСОБА_4 , підтримала скаргу, наполягала на задоволенні, надала детальні послідовні, обґрунтовані пояснення, а саме:
- щодо відсутності законних підстав для початку здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені, внесеного до ЄРДР за ч.3 ст. 365-2 Кримінального кодексу України.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.01.2021 року за № 12021160220000003, кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України внесене до Єдиного реєстру на підставі повідомлення, тобто матеріалів правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінального правопорушення. Такими матеріалами є рапорт слідчого СВ Арцизького ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_9 , зареєстрованого в ЄО за№ 60 від 05.01.2021 року.
У подальшому, а також і станом на дату складання цієї скарги, будь - яких інших заяв щодо вчинення кримінального правопорушення до кримінального провадження не приєднано, а також відсутні будь - які пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілих, допити останніх в зазначених матеріалах.
Таким чином, слідчий, склавши рапорт по виявлене кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 365 - 2 КК України, вніс дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вийшовши за межі власних повноважень, тим самим порушим норму диспозитивної кримінального процесуального закону.
А враховуючи відсутність у справі заяви потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, кримінальне провадження взагалі не могло бути розпочате в силу вимог ст. 477 Кримінального процесуального кодексу України.
- щодо призначення у кримінальному провадженні трьох оціночно - будівельних експертиз, порушення порядку призначення експертизи, а також наявності структурних недоліків та помилок у наявному висновку експерта.
Слідчий тричі призначав судову оціночно-будівельну експертизу різним установам, які не були проведені в зв`язку з невиконання слідчим клопотань експерта, в зв`язку з відкликання постанови про призначення експертизи, та як наслідок експертиза була проведена ТОВ ОФ «ІНЮГ - експертиза», що фактично є порушенням вимог КПК України та Закону України «Про експертну діяльність».
- щодо самого повідомлення про підозру ОСОБА_3
18 лютого 2021 року Т.в.о. начальника виділення № 1 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 за погодженням прокурора Білгород - Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_8 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України.
18 лютого 2021 року о 14:17 годині ОСОБА_7 було виставлено відмітку в Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо повідомлення про підозру ОСОБА_3 (підстава: наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення).
15.03.2021 року вручено повідомлення про підозру ОСОБА_3 , яка після отримання відправлень від органу досудового розслідування самостійно з`явилась до слідчого відділу.
Проте, відповідно до матеріалів кримінального провадження (Том 4) вбачається, що органом досудового розслідування, починаючи з 06.01.2021 року ОСОБА_3 викликалась для вручення їй повідомлення про підозру на 11.01.2021 року. Однак повістки надходили із запізненням і часу для прибуття останньої не вистачало, про що вказує ОСОБА_3 у своєму листі від 15.01.2021 року, (більшість квитанцій про відправлення датовано 06.01.2021 року).
Далі, згідно вх. № 40/167 від 11.01.2021 року слідчим ОСОБА_10 було складено лист у формі повідомлення про те, що ОСОБА_3 слід з`явитись до слідчого відділу
11.01.2021 року до 13:00 год. для вручення їй повідомлення про підозру, яке містило, зокрема, посилання на інкриміновану статтю КК України та стислий виклад підстав, у зв`язку з чим виникла така необхідність.
18.02.2021 року згідно вх 64.1/1064 від 18.02.2021 року слідчим складено лист у формі повідомлення про те, що ОСОБА_3 слід з`явитись до слідчого відділу для вручення їй повідомлення про підозру, яке містило, зокрема, посилання на інкриміновану статтю КК України та стислий виклад підстав, у зв`язку з чим виникла така необхідність. При цьому, у додатках міститься пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, що дає обґрунтовані підстави вважати, що отримане ОСОБА_3 саме повідомлення про підозру. Зазначений документ відправлений за допомогою ПАТ «Укрпошта» 18.02.2021 року без опису, що не дає змоги точно встановити, які саме документи відправлялись ОСОБА_3 ..
Крім того, кур`єрською службою доставки із зазначенням документів, що доставляються ОСОБА_3 , також було відправлено повідомлення про підозру.
ОСОБА_3 ознайомилась з повідомленням про підозру 18.02.2021 року на своїй електронній поштовій скриньці, куди також було відправлено повідомлення про підозру. Проте, до органу досудового розслідування з`явитись вчасно не змога у зв`язку з тим, що вона доглядала за хворою матір`ю ОСОБА_11 , 1934 р.н., яка, до речі, потребує постійного нагляду (копія довідки додається). Залишення хворої без догляду несло загрозу її життю та здоров`ю.
Слід відмітити, що у своїх листах, адресованих органу досудового розслідування від 12.01.2021 року та 15.01.2021 року, ОСОБА_3 повідомляла про її місцеперебування і хвору мати, а також вказувала свій мобільний телефон для перемовин. Проте, ніхто з посадових осіб МВС України до 10.03.2021 року не телефонував та не приїжджав за її місцем перебування з метою встановлення фактичного місцеперебування. А відтак, безпідставно слідчий намагався оголосити ОСОБА_3 у розшук, тим паче з порушенням цієї процедури.
- щодо відсутності у діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365-2 КК України.
Згідно диспозиції статті 365-2 КК України, кримінально караним є таке діяння, як зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), або державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, державним виконавцем, приватним виконавцем з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
З повідомлення про підозру не можливо встановити, в чому виражались протиправні дії ОСОБА_3 , вказується лише про те, що остання невірно застосувала методичні підходи, методи та оціночні процедури, що призвело до тяжких наслідків, вказавши вартість одного квадратного метру (без ПДВ) 8095,50 грн. та оцінку вартості об`єкту оцінки (без ПДВ) 1 325 231,00 грн. Проте, органом досудового розслідування не вказується, які саме норми матеріального права було порушено при здійснені оцінки нерухомості. Які саме дії здійснювались ОСОБА_3 , що призвели до неправомірного завищення вартості нерухомості.
До того ж, згідно повідомлення про підозру наслідки виразились у завданні шкоди охоронюваним законом інтересам Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області, а саме збитків у сумі 498 712 грн.
Проте, такі висновки органом досудового розслідування було зроблено передчасно, тобто слідчий разом із прокурором вдались до припущень, поклавши за основу як суму спричиненої матеріальної шкоди, розмір можливої втраченої вигоди Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області, а саме різницю в оцінці майна, проведеної ОСОБА_3 і ринковою вартістю даного майна, встановленою експертизою, без проведення судово-економічної експертизи.
Як вбачається з матеріалів провадження, в ході досудового розслідування така експертиза не проводилась. Для кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 365-2 КК України, з урахуванням викладеного в повідомленні про підозру, необхідним є встановлення того, що дії, передбачені частиною першої цієї статті, спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області для чого необхідні спеціальні знання у галузі фінансово-господарської та економічної діяльності.
У зв`язку з чим, органом досудового розслідування не доведено об`єктивну сторону вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365-2 КК України, а саме не доказано вчинення протиправних дій ОСОБА_3 та настання тяжких наслідків.
Суб`єктивна сторона злочину характеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому, ставлення особи до діяння виявляється у прямому умислі, а до наслідків може бути як умисним, так і необережним. До обов`язкових ознак суб`єктивної сторони також належать: а) корисливий мотив; б) спеціальна мета - отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Неодноразово в фабулі повідомлення про підозру зазначається про те, що ОСОБА_3 вчиняла незаконні дії «з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб». Проте, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, що свідчили б про те, що остання діяла з такою метою.
Згідно ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Так, органом досудового розслідування не встановлено і в підозрі не відображено, який саме предмет неправомірної вигоди був на меті ОСОБА_3 щодо отримання третіми особами. До того ж, не зазначено, ким саме мало бути отримано неправомірну вигоду.
В матеріалах кримінального провадження відсутні докази, що можуть свідчити про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди невстановленою особою в інтересах якої діяла ОСОБА_3 , наявність попередніх переговорів та домовленостей між останніми щодо одержання неправомірної вигоди, та особою, яка її надасть, щодо суми неправомірної вигоди, часу та місця їх зустрічі і т. д.
В свою чергу, слідчий ОСОБА_12 в процесуальних документах, в тому числі і в клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання від 16.04.2021 року, погодженого прокурором Белградської окружної прокуратури ОСОБА_6 , вказує на те, що вина ОСОБА_3 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- звітом про експертну грошову оцінку житлового будинку АДРЕСА_1 від 29.08.2018;
- висновком судово - оціночно будівельної експертизи від 28.07.2020 року № 631;
- висновками та рекомендаціями постійної комісії Одеської обласної ради з питань бюджету, фінансово - економічної політики та банківської діяльності Одеської обласної ради від 31.07.2018 року;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, з наявних матеріалів неможливо встановити будь-які стосунки ОСОБА_3 , що ґрунтувались на отримані неправомірної вигоди для «інших осіб» за фактом зазначеним в повідомлені про підозру.
Враховуючи викладене, ОСОБА_3 не мала умислу на завдання шкоди охоронюваним законом інтересам Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб.
Захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 , підтримав скаргу, наполягав на задоволенні.
Прокурор у судовому засіданні заперечував доводи заявника, та вважав, що скарга задоволенню не підлягає. Разом з цим, погодився з доводом заявника, що дійсно відомості в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України були внесені на підставі рапорту слідчого СВ Арцизького ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_9 , зареєстрованого в ЄО за№ 60 від 05.01.2021 року, тобто матеріалів правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінального правопорушення. Дійсно в кримінальному провадженні відсутня заява потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, та кримінальне провадження не могло бути розпочате в силу вимог ст. 477 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя, вивчивши доводи заявника, заслухавши пояснення сторін судового розгляду, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить: здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У зв`язку із судовим контролем важливою є вимога про доступ до суду, яка означає, що з юрисдикції судів не можна вилучати будь-які звернення (клопотання, позови, заяви, скарги), надавати певним категоріям осіб імунітети від звернень до суду. Судові рішення з огляду на зміст принципу верховенства права повинні утверджувати справедливість і права людини, укріплювати довіру до органів, що беруть участь у розслідуванні і судовому розгляді кримінальних правопорушень.
Стаття 55 Конституції України встановлює, що кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоуправління, громадських об`єднань та посадових осіб.
Одним із загальних засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльність.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Об`єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Згідно ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено, що 25.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019161240000014 внесено запис про вчинення кримінального злочину за ч. 5 ст.191 КК України.
СВ Арцизького ВП ГУНП в Одеській області було зареєстроване кримінальне провадження №12021160220000003, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.365 - 2 КК України.
Постановою прокурора Білгород - Дністровської місцевої прокуратури матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019161240000014 за фактом вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021160220000003 за фактом вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 365 - 2 КК України, були об`єднані в одне провадження під загальним № 42019161240000014, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
11 лютого 2021 року прокурором Білгород-Дністровської прокуратури визначено підслідність цього кримінального провадження за Відділенням №1 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області.
Таким чином, наразі досудове розслідування в кримінальному провадженні №42019161240000014 від 25.02.2019 року здійснюється слідчим Відділення №1 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст.365-2 КК України.
18.02.2021 року в даному кримінальному провадженні № 42019161240000014 було складено слідчим і надіслано повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України, та лише 15.03.2021 року ОСОБА_3 особисто вручено вказане повідомлення про підозру.
З огляду на доводи підозрюваної ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_4 слушними є твердження щодо відсутності законних підстав для початку здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені, внесеного до ЄРДР за ч.3 ст. 365-2 Кримінального кодексу України.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.01.2021 року за №12021160220000003, кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України внесене до Єдиного реєстру на підставі повідомлення, тобто матеріалів правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінального правопорушення. Такими матеріалами є рапорт слідчого СВ Арцизького ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , зареєстрованого в ЄО за№ 60 від 05.01.2021 року.
У подальшому, а також і станом на час розгляду цієї скарги, будь - яких інших заяв щодо вчинення кримінального правопорушення до кримінального провадження не приєднано, а також відсутні будь - які пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілих, допити останніх в зазначених матеріалах.
Відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених певними статтями Кримінального кодексу України. Зокрема, до таких кримінальних правопорушень, згідно п.1 ч.1 ст.477 КПК України, віднесено і кримінальне правопорушення, передбачене ст. 365-2 КК України.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 3 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к (провадження № 13-28кс 19) зазначає, що у розумінні наведених положень кримінального процесуального закону під відмовою потерпілого від обвинувачення у злочинах, перелік яких міститься у частині першій статті 477 КПК України, варто розуміти лише беззастережне волевиявлення про не притягнення винного до кримінальної відповідальності і припинення розпочатої процедури його кримінального переслідування. Відповідна заява є проявом того, що потерпілий не бажає втручання держави у кримінально-правовий конфлікт і обирає альтернативний шлях його вирішення.
Якщо потерпілий не подавав заяви про злочин і до початку чи під час досудового розслідування і/або судового провадження, не порушував питання про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності або ж прямо і беззастережно відмовився від обвинувачення (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов`язаних із домашнім насильством), то така позиція зумовлює припинення кримінального провадження шляхом його закриття на підставі п. 7 ч. 1 та ч. 7 ст. 284 КПК України щодо злочинів приватного обвинувачення.
Таким чином, слідчий, склавши рапорт по виявлене кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 365-2 КК України, вніс дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вийшовши за межі власних повноважень, тим самим порушим норму диспозитивної кримінального процесуального закону.
А враховуючи відсутність у справі заяви потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, кримінальне провадження взагалі не могло бути розпочате в силу вимог ст. 477 Кримінального процесуального кодексу України.
Дана обставина має досить суттєве значення для повідомлення про підозру, і однозначно є саме тією підставою для її скасування.
Беручи до уваги послання заявника ОСОБА_3 щодо призначення у цьому кримінальному провадженні трьох оціночно - будівельних експертиз, порушення порядку призначення експертизи, а також наявності структурних недоліків та помилок у наявному висновку експерта, слідчим суддею встановлено наступне.
29.11.2019 року слідчим СВ Арцизького ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 було винесено постанову про призначення судової оціночно-будівельної експертизи за спеціальністю 10.10 «Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд», проведення якої доручено експертам ОНДІСЕ за матеріалами кримінального провадження № 42019161240000014 від 25.02.2019. Надалі, 21.12.2019 року експертами ОНДІСЕ було направлено клопотання експертів за № 19-8216-8218 щодо надання додаткових документів та доступу з метою проведення обстеження будівлі.
Однак, не виконуючи клопотання експертів, 24.03.2020 року слідчий звернувся до Директора ОНДІСЕ щодо залишення без розгляду постанови про проведення експертизи, при цьому жодним чином не мотивував таку позицію (т.2 ст.208).
03.04.2020 року від експертів ОНДІСЕ на адресу слідчого відділу надійшло повідомлення про неможливість надання висновку у зв`язку з тим, що надана інформація слідчим не дає можливості експертам сформулювати повне уявлення про місцевий ринок купівлі - продажу житлових будинків та земельних ділянок подібних досліджуваним. Такими документами стали: довідка АН «ГАРАНТ» від 28.01.2020 з даними місцевого ринку продажу об`єктів нерухомості та чотири випуски місцевої газети «Рынок Бессарабии». При ознайомлені з такими документами експертами встановлено, що представлені аналоги продажів подібних житлових будинків наведені з достатньо стислим описанням їх технічного стану, до того ж наведена інформація про ціни продажу домоволодінь та земельних ділянок, площа та поверховість будинків вказано не у всіх оголошеннях.
Надалі, 16.04.2020 року слідчим вдруге призначено проведення судової оціночно-будівельної експертизи за спеціальністю 10.10 «Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд», проведення якої доручено експертам Одеського НДЕКЦ МВС України.
Проте, 27.05.2020 року слідчий виносить постанову про відкликання постанови про призначення судової оціночно-будівельної експертизи за спеціальністю 10.10 «Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд» у зв`язку з тим, що «порушилось питання про призначення експертизи в іншу експертну установу» і виникла необхідність надання іншій експертній установі документів для її проведення.
14.06.2020 року слідчим втретє призначено проведення судової оціночно-будівельної експертизи за спеціальністю 10.10 «Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд», проведення якої доручено експертам ТОВ ОФ «ІНЮГ - експертиза», за результатами якої складений висновок № 631 від 27.08.2020 року.
Відповідно до статті 92 Конституції України, засади судової експертизи визначаються виключно законами України.
Частиною 1 ст. 242 КПК України встановлено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
Згідно до ст. 243 ч.1 КПК України визначено, що експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.
Положеннями ч.1 ст.7 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що судово- експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Так, постановою слідчого, проведення експертизи доручено експертам ТОВ ОФ «ІНЮГ-експертиза» - юридичній особі приватного права, яке, у свою чергу, не може здійснювати судово-експертну діяльність в силу вимог ст.7 Закону України «Про судову експертизу» .
Крім того, доручення про проведення судової експертизи, здійснене юридичній особі приватного права, а не експертній установі чи окремому експерту або експертам, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 242 КПК України.
Заявником звернуто увагу, з погоджується і слідчий суддя, що в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5) та Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затверджена Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 07.09.2015 № 1659/5), згадується про здійснення діяльності атестованих судових експертів у складі юридичної особи.
Проте, не вказується якої саме: державної чи приватного права. У зв`язку з тим, що в ЗУ «Про судову експертизу» мова не йде про юридичну особу приватного права, то і у зазначених інструкціях юридична особа сприймається як державний орган.
Таке твердження можна зробити виходячи з п. 14 ст. 92 Конституції України, де визначено, що засади судової експертизи можуть бути врегульовані виключно законами України.
Таким чином, в даному випадку норма Закону має вищу юридичну силу щодо підзаконного нормативного акту, тобто зазначені Інструкції прийняті згідно такого Закону.
У зв`язку з цим, у порушення названих вимог слідчим ОСОБА_10 винесено постанову про призначення судової оціночно-будівельної експертизи за спеціальністю 10.10 «Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд», виконання якої доручено експертам ТОВ ОФ «ІНЮГ - експертиза», код за ЄДРПОУ 22453848. Тобто, проведення експертизи призначено господарському товариству.
Надалі, 29 липня 2020 року за вих. № 07-29M від ТОВ ОФ «ІНЮГ - експертиза» слідчому СВ Арцизького ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 направлено супровідний лист та висновок № 631 судово-оціночної будівельної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 420191612400000414 від 25.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Супровідний лист підписаний директором ТОВ ОФ «ІНЮГ - експертиза» ОСОБА_14 .
Слід зауважити, що правовий статус виконавчого органу юридичної особи приватного права у здійсненні судово-експертної діяльності взагалі законодавчо не визначений.
Таким чином, внаслідок грубого порушення порядку призначення експертизи у кримінальному провадженні, про що зазначено вище, виконавчий орган ТОВ ОФ «ІНЮГ - експертиза», а саме директор цієї юридичної особи, незаконно отримала доступ до матеріалів кримінального провадження (т.1 а.с.208, т.2 а.с.214).
Надалі, судовий експерт ОСОБА_15 (свідоцтво Міністерства юстиції України №1071 від 27.05.2016 року, дійсне до 09 серпня 2022 року), не маючи законних повноважень щодо проведення експертного дослідження (відсутність постанови слідчого про залучення його, як експерта, для проведення оціночно-будівельної експертизи), виконав таку судову оціночно-будівельну експертизу за вказаним кримінальним провадженням, що потягло за собою складення завідомо незаконного висновку №631.
Усі вищенаведені обставини свідчать про те, що вказаний вище експертний висновок, який, фактично, є єдиним доказом, який нібито підтверджує факт вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_16 , отриманий внаслідок грубого порушення слідчим порядку призначення судової експертизи, встановленому вимогами Закону України «Про судову експертизу» та положеннями КПК України.
Крім того, зміст висновку також містить низку не відповідностей, які надають змогу стверджувати про недостовірність висновку експерта, відтак є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що залучений експерт ОСОБА_15 діяв упереджено, а висновок № 631 викладений із значними порушеннями чинного законодавства України.
Крім того уповноважені особи органів місцевого самоврядування зобов`язані були замовити рецензування наданого ОСОБА_17 звіту про оцінку майна.
Така вимога випливає зі змісту ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до якої рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.
Загальні засади та порядок рецензування звіту про оцінку майна визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ та положеннями (національними стандартами) про оцінку майна.
Відповідно до Положення «Про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв» затверджене Наказом Фонду державного майна України 31.10.2011 № 1585/1, запити щодо здійснення обов`язкового рецензування, передбаченого ст. 13 зазначеного Закону, здійснюють рецензенти, що працюють в апараті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв.
Проте, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь - які дані, що свідчили б про здійснення рецензування наданого ОСОБА_17 звіту про оцінку майна.
Таким чином, органи місцевого самоврядування на власний розсуд прийняли звіт про оцінку майна складений ОСОБА_3 , хоча повинні були і могли призначити рецензування даного звіту.
За наслідками проведеного аналізу матеріалів кримінального провадження і самого тексту повідомлення про підозру ОСОБА_3 , слід зазначати наступне.
18 лютого 2021 року Т.в.о. начальника виділення № 1 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 за погодженням прокурора Білгород - Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_8 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України.
18 лютого 2021 року о 14:17 годині ОСОБА_7 було виставлено відмітку в Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо повідомлення про підозру ОСОБА_3 (підстава: наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення).
15.03.2021 року вручено повідомлення про підозру ОСОБА_3 , яка після отримання письмових поштових відправлень від органу досудового розслідування самостійно з`явилась до слідчого відділу.
Проте, відповідно до матеріалів кримінального провадження (т.4) вбачається, що органом досудового розслідування, починаючи з 06.01.2021 року ОСОБА_3 викликалась для вручення їй повідомлення про підозру на 11.01.2021 року. Однак повістки надходили із запізненням і часу для прибуття останньої не вистачало, про що вказує ОСОБА_3 у своєму листі від 15.01.2021 року, (більшість квитанцій про відправлення датовано 06.01.2021 року).
Далі, згідно вх. № 40/167 від 11.01.2021 року слідчим ОСОБА_10 було складено лист у формі повідомлення про те, що ОСОБА_3 слід з`явитись до слідчого відділу
11.01.2021 року до 13:00 години для вручення їй повідомлення про підозру, яке містило, зокрема, посилання на інкриміновану статтю КК України та стислий виклад підстав, у зв`язку з чим виникла така необхідність.
18.02.2021 року згідно вх 64.1/ 1064 від 18.02.2021 року слідчим складено лист у формі повідомлення про те, що ОСОБА_3 слід з`явитись до слідчого відділу для вручення їй повідомлення про підозру, яке містило, зокрема, посилання на інкриміновану статтю КК України та стислий виклад підстав, у зв`язку з чим виникла така необхідність.
При цьому, у додатках міститься пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, що дає обґрунтовані підстави вважати, що отримане ОСОБА_3 саме повідомлення про підозру. Зазначений документ відправлений за допомогою ПАТ «Укрпошта» 18.02.2021 року без опису, що не дає змоги точно встановити, які саме документи відправлялись ОСОБА_3 ..
Крім того, кур`єрською службою доставки із зазначенням документів, що доставляються ОСОБА_3 , також було відправлено повідомлення про підозру.
ОСОБА_3 ознайомилась з повідомленням про підозру 18.02.2021 року на своїй електронній поштовій скринці, куди також було відправлено повідомлення про підозру. Проте, до органу досудового розслідування з`явитись вчасно не змога у зв`язку з тим, що вона доглядала за хворою матір`ю ОСОБА_11 , 1934 р.н. (а.с.14-16, 36), яка потребувала постійного нагляду, і залишення хворої без догляду несло загрозу її життю та здоров`ю.
Слід відмітити, що у своїх листах, адресованих органу досудового розслідування від 12.01.2021 року та 15.01.2021 року, ОСОБА_3 повідомляла про її місцеперебування і хвору мати, а також вказувала свій мобільний телефон для перемовин. Проте, ніхто з посадових осіб МВС України до 10.03.2021 року не телефонував та не приїжджав за її місцем перебування з метою встановлення фактичного місцеперебування.
Згідно зі ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Яким, зокрема, може бути відправлення на електрону поштову адресу.
У зв`язку з чим, є законні підстави вважати, що перебіг двомісячного строку досудового розслідування слід враховувати починаючи з 18.02.2021 року.
Крім того, обґрунтований сумнів викликає правомірність дій посадових осіб органу досудового розслідування щодо відправлення повідомлень ОСОБА_3 від 06.01.2021 року та 11.01.2021 року про її з`явлення для вручення повідомлення про підозру, у той час, коли сам текст повідомлення про підозру було погоджено лише 18.02.2021 року.
Далі, 22.02.2021 року слідчий Відділення №1 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області, майор поліції ОСОБА_18 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Білгород - Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному проваджені, в якому особі не повідомлено про підозру у зв`язку з досудовим розслідуванням по кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42019161240000014 від 25.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст.365-2 КК України.
Також в клопотанні не було зазначено про те, що було складено повідомлення про підозру та відправлено ОСОБА_3 на електронну поштову адресу, поштовим відправленням та кур`єрською службою.
У зв`язку з тим, що посадовими особами органу досудового розслідування було виставлено відмітку в ЄРДР (рух кримінального провадження) про підозру ОСОБА_3 18.02.2021 року, останні вважали, що повідомлення вручено на законних підставах. У зв`язку з чим, на підставі ч. 3 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування почав свій двомісячний перебіг з 18.02.2021 року. Підстав для подання клопотання про продовження строку досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру не було. Таким чином, введено в оману слідчого суддю.
10.03.2021 року слідчим ОСОБА_10 було винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук останню. Проте, на підставі п. 2 ст. 1 ст. 280 КПК України зупинити досудове розслідування можливо лише після оголошення в розшук підозрюваного. Того ж дня слідчим ОСОБА_18 зупинено кримінальне провадження, що суттєво порушує норми чинного кримінального процесуального законодавства.
12.03.2021 року від начальника відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Петровського Геннадія надійшло повідомлення до слідчого органу про неможливість оголошення у Всеукраїнській розшук ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що відсутня Ф-1 на ОСОБА_3 відсутня ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання підозрюваної, з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, а також відсутні докази про вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3 .. Постанови про відновлення досудового розслідування винесено не було.
Такти чином, слідчим органом було допущено цілий ряд процесуальних порушень, що суттєво впливають на обґрунтованість підозри, збирання доказів, та їх допустимості.
Згідно диспозиції статті 365-2 КК України, кримінально караним є таке діяння, як зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), або державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, державним виконавцем, приватним виконавцем з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
Із аналізу вказаної норми кримінального закону вбачається, що об`єктом вказаного кримінального правопорушення є охоронювані законом права та інтереси окремих громадян, державні чи громадські інтереси або інтереси юридичних осіб.
Об`єктивна сторона злочину характеризується:
1) діянням, яке може бути вчинене як шляхом дії, так і бездіяльності і полягає у зловживанні особою своїми повноваженнями, які їй надані в зв`язку зі здійсненням професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг;
2) наслідками у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб;
3) причинним зв`язком між діянням та наслідками.
Таким чином, за статтею 365-2 КК караним є діяння із матеріальним складом, яке визнається закінченим з моменту настання зазначених наслідків.
З повідомлення про підозру не можливо встановити, в чому виражались протиправні дії ОСОБА_3 , вказується лише про те, що остання невірно застосувала методичні підходи, методи та оціночні процедури, що призвело до тяжких наслідків, вказавши вартість одного квадратного метру (без ПДВ) 8095,50 гривень та оцінку вартості об`єкту оцінки (без ПДВ) 1 325 231,00 гривень. Проте, органом досудового розслідування не вказується, які саме норми матеріального права було порушено при здійснені оцінки нерухомості. Які саме дії здійснювались ОСОБА_3 , що призвели до неправомірного завищення вартості нерухомості.
До того ж, згідно повідомлення про підозру наслідки виразились у завданні шкоди охоронюваним законом інтересам Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області, а саме збитків у сумі 498 712 гривень.
Проте, такі висновки органом досудового розслідування було зроблено передчасно, тобто слідчий разом із прокурором вдались до припущень, поклавши за основу як суму спричиненої матеріальної шкоди, розмір можливої втраченої вигоди Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області, а саме різницю в оцінці майна, проведеної ОСОБА_3 і ринковою вартістю даного майна, встановленою експертизою, без проведення судово-економічної експертизи.
Як вбачається з матеріалів провадження, в ході досудового розслідування така експертиза не проводилась. Для кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 365-2 КК України, з урахуванням викладеного в повідомленні про підозру, необхідним є встановлення того, що дії, передбачені частиною першої цієї статті, спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області для чого необхідні спеціальні знання у галузі фінансово-господарської та економічної діяльності.
У зв`язку з чим, органом досудового розслідування не доведено об`єктивну сторону вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365-2 КК України, а саме щодо вчинення протиправних дій ОСОБА_3 та настання тяжких наслідків.
Суб`єктивна сторона злочину характеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому, ставлення особи до діяння виявляється у прямому умислі, а до наслідків може бути як умисним, так і необережним. До обов`язкових ознак суб`єктивної сторони також належать: а) корисливий мотив; б) спеціальна мета - отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Неодноразово в фабулі повідомлення про підозру зазначається про те, що ОСОБА_3 вчиняла незаконні дії «з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб». Проте, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, що свідчили б про те, що остання діяла з такою метою.
Згідно ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Так, органом досудового розслідування не встановлено і в підозрі не відображено, який саме предмет неправомірної вигоди був на меті ОСОБА_3 щодо отримання третіми особами. До того ж, не зазначено, ким саме мало бути отримано неправомірну вигоду.
В матеріалах кримінального провадження відсутні докази, що можуть свідчити про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди невстановленою особою в інтересах якої діяла ОСОБА_3 , наявність попередніх переговорів та домовленостей між останніми щодо одержання неправомірної вигоди, та особою, яка її надасть, щодо суми неправомірної вигоди, часу та місця їх зустрічі і т. д.
В свою чергу, слідчий ОСОБА_12 в процесуальних документах, в тому числі і в клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання від 16.04.2021 року, погодженого прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_6 , вказує на те, що вина (хоча питання вини на даній стадії досудового розслідування не розглядалося) ОСОБА_3 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- звітом про експертну грошову оцінку житлового будинку АДРЕСА_1 від 29.08.2018;
- висновком судово - оціночно будівельної експертизи від 28.07.2020 року № 631;
- висновками та рекомендаціями постійної комісії Одеської обласної ради з питань бюджету, фінансово - економічної політики та банківської діяльності Одеської обласної ради від 31.07.2018 року;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, з наявних матеріалів неможливо встановити будь-які стосунки ОСОБА_3 , що ґрунтувались на отримані неправомірної вигоди для «інших осіб» за фактом зазначеним в повідомлені про підозру.
Враховуючи викладене, ОСОБА_3 не мала умислу на завдання шкоди охоронюваним законом інтересам Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб.
При вирішенні питання про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_3 підозри, слідчий суддя виходить з тих міркувань, що слідчим суддею на даній стадії оцінюється лише достатність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Незважаючи на важливість критерію обґрунтованості підозри, визначення вказаного терміну в кримінальному процесуальному законодавстві відсутнє.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч.5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).
Аналізуючи положення практики ЄСПЛ, можна дійти висновку, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами.
З наведеного випливає, що аналіз змісту повідомлення про підозру, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати в можливій причетності ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.
До тогож,в матеріалахкримінального провадженнявідсутні будь-якіпрямі доказипричетності ОСОБА_3 до інкримінованогозлочину.
Підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч.3 ст. 17 КПК України).
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування, які підлягають оскарженню до слідчого судді, і будь-які виключення щодо розгляду таких скарг - не допускаються.
Зокрема,відповідно довимог п.10ч.1ст.303КПК Українина досудовомупровадженні можутьбути оскарженітакі рішення,дії чибездіяльність слідчогоабо прокурора:повідомлення слідчого,дізнавача,прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Відповідно до п.4 параграфу 2 Прикінцевих положень Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, зміни, що були внесені до ст. 303 ч.1 КПК України в частині її доповнення пунктом 10, застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто з 16.03.2018 року.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України).
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Усі вищенаведені обставини дають обґрунтовані підстави стверджувати, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365-2 КК України, є протиправним, необґрунтованим та безпідставним, а тому має бути скасоване у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення скарги ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст.303-307 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_3 наповідомлення слідчогопро підозруу кримінальномупровадженні №42019161240000014від 25.02.2019року заознаками злочину,передбаченого ч.5ст.191,ч.3ст.365-2КК України задовольнити.
Скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42019161240000014 від 25.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 365-2 КК України, складене т.в.о. начальника відділення № 1 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний тест судового рішення оголошено 05.05.2021 року о 13:00 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Болградський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2021 |
Оприлюднено | 30.01.2023 |
Номер документу | 96718353 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування інші скарги |
Кримінальне
Болградський районний суд Одеської області
Кодінцева С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні