Ухвала

від 09.03.2021 по справі 752/15824/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15824/20

Провадження № 1-кс/752/1658/21

У Х В А Л А

09.03.2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42020100000000117 від 31.03.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.368-4, ч.4 ст.368 КК України,

в с т а н о в и в:

адвокат ОСОБА_6 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва в інтересах ОСОБА_4 зі скаргою на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42020100000000117 від 31.03.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.368-4, ч.4 ст.368 КК України.

Скарга обґрунтована тим, що в провадженні Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Києві, перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020100000000117 від 31.03.2020 р., у якому 28.08.2020 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.24, ч.2 ст.368-4, ч.4 ст.368 КК України.

Заявник посилається на те, що слідчим на час складання повідомлення про підозру ОСОБА_4 не виконано вимог кримінального процесуального закону в частині наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи, оскільки в повідомленні не відображено в чому полягають безпосередньо дії ОСОБА_4 до підбурення, на час повідомлення про підозру були відсутні докази на підтвердження отримання ОСОБА_4 неправомірної вигоди. Матеріали кримінального провадження не містили протоколу застосування заздалегідь ідентифікованих засобів, яким би ОСОБА_7 було передано грошові кошти в розмірі 60000 доларів США, які він повинен був вручити 27.08.2020 р. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Заявник зазначає, що ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру, відповідно до якого ОСОБА_4 , як посадова особа УЗ ОРС ЦЗ ДСНС України, має безпосередню можливість вчинити дії з використанням наданої влади та службового становища щодо пришвидшення та безперешкодної реєстрації Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, без необхідності отримання ТОВ «ТБВ «Едельвейс» у встановленому законодавством порядку позитивного висновку за результатами оцінки протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення та отримання експертного висновку без виїзду на об`єкт, зазначивши про необхідність вирішувати з ним всі питання через ОСОБА_8 .

Однак, ОСОБА_4 призначено на посаду провідного фахівця відділу забезпечення контролю за діяльністю суб`єктів господарювання, які надають послуги та виконують роботи протипожежного призначення управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій і до його посадових обов`язків не входить реєстрація декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, чи вирішення будь-яких інших питань, пов`язаних з реєстрацією таких декларацій.

З огляду на відсутність фактичних даних, що вказують на наявність в діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, вказаних у повідомленні про підозру, заявник просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.2 ст.368-4, ч.4 ст.368 КК України, складеного 28.08.2020 р. та зобов`язати слідчого у кримінальному провадженні вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_4 .

В ході розгляду скарги підозрюваний ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_3 підтримали її, просили задовольнити, скасувати повідомлення про підозру, оскільки матеріали кримінального провадження не містили доказів, які б підтверджували факти підбурювання ОСОБА_4 до передачі неправомірної вигоди, а також отримання її останнім. Крім того, підозрюваний звернув увагу слідчого судді, що до його посадових обов`язків не входять повноваження з реєстрації декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, а також він не є суб`єктом злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Прокурор заперечував проти задоволення скарги, зазначаючи на наявність достатніх доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень і оцінка зазначеним обставинам неодноразово надавалась як судами першої, так і апеляційної інстанції.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020100000000117 від 31.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.15, ч. 4 ст.27, ч. 3 ст.369; ч.4 ст.368; ч.4 ст.27, ч. 2 ст.368-4; ч.4 ст.27ч.2 ст.15ч. 1 ст.369 КК України

ОСОБА_4 було 28.07.2020повідомлено про підозру за ч. 4ст. 368 КК Українитач. 4 ст.27ч. 2 ст.368-4 КК України.

Підставною оскарження повідомлення про підозру згідно поданої адвокатом ОСОБА_6 скарги є необґрунтованість підозри, та відсутність доказів на підтвердження її обґрунтованості.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 9 КПК України закріплений обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 24 КПК України кожному гарантовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.

Положення ч. 2 ст. 8 КПК зобов`язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що стала частиною національного законодавства.

Принцип верховенства права передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб`єктів владних повноважень, тобто втручання суб`єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.

Ст. 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Стороною захисту були дотримані положення кримінального процесуального закону щодо строків звернення до суду зі скаргою на повідомлення про підозру.

Відповідно до ст. 277 КПК України повідомлення про підозру має містити:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Статтею 278 КПК України визначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов`язок роз`яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень; письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Зазначені вимоги були дотримані органом досудового розслідування при врученні повідомлення про підозру.

Здійснюючи контроль за дотриманням органами досудового розслідування прав особи на стадії здійснення досудового розслідування, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя в першу чергу повинен надати оцінку наявності обґрунтованої підозри.

А тому, ненадання оцінки даним обставинам на стадії розгляду скарги на повідомлення про підозру невілює роль слідчого судді у здійсненні контролю за дотриманням прав особи на відповідній стадії.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначеннянаведеного в практиці Європейського суду з прав людини.

Так у своїх рішеннях у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» Європейський суд зазначив, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Тобто, для визначення наявності обґрунтованої підозри, яка б виправдовувала подальше переслідування особи, слідчий суддя повинен надати оцінку не наявності достатніх або допустимих доказів на підтвердження того, що дана особа вчинила кримінальне правопорушення, оскільки даним обставинам дійсно надається оцінка судом в ході судового провадження, а взагалі їх наявності для об`єктивного підтвердження того, що особа могла вчинити злочин і застосування до неї процедури переслідування є виправданим.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.368, ч. 4 ст.27ч. 2 ст.368-4 КК України, що підтверджується протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 07.04.2020, 05.06.2020, 11.08.2020; матеріалами виконаного доручення в порядкуст. 40 КПК України,протоколом затримання та особистого обшуку ОСОБА_4 , протоколом проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 .

Посилання захисника на неузгодженість у показах свідка, відсутність на момент повідомлення про підозру доказів безпосереднього отримання ОСОБА_4 неправомірної вигоди, відсутність доказів на підтвердження наявності повноважень у ОСОБА_4 на вчинення дій з реєстрації декларацій готовності об`єкта та відповідно матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, стосується оцінки доказів на предмет їх належності, допустимості і достатності для визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення та доведеності її вини, а тому не можуть бути оцінені на даній стадії.

Посилання підозрюваного ОСОБА_4 на порушення, допущені під час проведення обшуку в його службовому кабінеті також повинні оцінюватись судом на предмет допустимості доказів, отриманих під час зазначеної процесуальної дії.

Враховуючи наявність доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, дотримання органом досудового розслідування порядку повідомлення про підозру, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 , в зв`язку з чим скарга не підлягає задоволенню.

Керуючисьст.ст.303,304, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42020100000000117 від 31.03.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.368-4, ч.4 ст.368 КК України, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя