Ухвала

від 06.07.2021 по справі 752/15824/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру від 28.08.2020 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.368-4, ч.4 ст.368 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти до висновку, що ОСОБА_6 був причетний до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а відтак підстав для задоволення скарги про скасування повідомлення про підозру не має.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою повідомлення про підозру ОСОБА_6 скасувати. Захисник вважає, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, викладені у скарзі обставини не були належним чином досліджені судом.

Апелянт також посилається на те, що повідомлення про підозру вручене із порушенням вимог 276-278 КПК України, а саме після спливу 24 годин з моменту затримання особи. Крім цього, на думку захисника сама підозра у вчиненні ОСОБА_6 вказаних кримінальних правопорушень є необґрунтована та не підтверджена відповідними доказами, водночас дії ОСОБА_6 не можуть підпадати під кримінальну відповідальність за ст.368,369 КК України, так як він не є спеціальним суб`єктом злочину, при цьому посилається на практику ЄСПЛ у подібних справах та постанови Верховного суду. Також захисник додає, що на момент подання апеляційної скарги органом досудового розслідування так і не було встановлено працівників Служби безпеки України та ДСНС, яким ОСОБА_6 мав передати неправомірну вигоду.

В судове засідання апеляційної інстанції прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте надав суду лист з проханням залишити апеляційну скаргу без розгляду та повідомив, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 скеровано до Печерського районного суду міста Києва, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за їх відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційні вимоги тапросив їх задовольнити, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Норми щодо повідомлення про підозру регулюютьсяГлавою 22 КПК України, зокрема, частинами 1-3ст. 276 КПК Українивизначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов`язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

За змістомст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42020100000000117 від 31.03.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.4 ст.368, ч.4 ст.27, ч.2 ст.368-4, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.1 ст.369 КК України, у якому 28.08.2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.368-4, ч.4 ст.368 КК України.

17 лютого 2021 року захисник ОСОБА_5 подав в інтересах ОСОБА_6 до Голосіївського районного суду міста Києва скаргу про скасування вказаного повідомлення про підозру.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12 березня 2021 року у задоволенні вказаної скарги захисника відмовлено.

Дане рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Слідчий суддя в постановленій ухвалі вірно зазначив, з чим в повній мірі погоджується і колегія суддів, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 за своїм змістом повністю відповідає вимогамст. 277 КПК Україниі містить усі необхідні відомості.

При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри за ч.1 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.368-4, ч.4 ст.368 КК України, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.368-4, ч.4 ст.368 КК України, колегія суддів вбачає обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у її розумінні практики Європейським судом з прав людини.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, що в свою чергу і спростовує доводи апелянта, про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено за відсутності фактичних підстав.

Що стосується інших доводів, зокрема щодо вручення повідомлення про підозру після спливу 24 годин з моменту затримання ОСОБА_6 , то вони є безпідставними, оскільки спростовуються висновками слідчого судді, з якими погоджується колегія суддів, оскільки останні ґрунтуються на матеріалах судової справи.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст. 303-307, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру від 28.08.2020 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.368-4, ч.4 ст.368 КК України -залишити без змін,а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/2326/2021 Доповідач: ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер №752/15824/20 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_7