Постанова

від 28.04.2021 по справі 380/2528/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2528/21 пров. № А/857/7722/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Стельмаха П.П.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Семицвіт 11 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року (головуючого судді Сасевича О.М., ухвалену в порядку письмового провадження в м. Львів) про відмову в забезпеченні позову у справі №380/2528/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Семицвіт 11 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Патриаком , Товариства з обмеженою відповідальністю МД-Бау про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт,-

ВСТАНОВИВ:

ОСББ Семицвіт 11 звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові із позовними вимогами визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.08.2020 року №ЛВ 012200819420 виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Патриаком та Товариству з обмеженою відповідальністю МД-Бау на об`єкт Будівництво товариством з обмеженою відповідальністю Патриаком багатоповерхового житлового будинку №15 кварталу житлової забудови із супутніми об`єктами соціально-побутової інфраструктури на вул. Скляній, 15.

ОСББ Семицвіт 11 подано заяву про забезпечення позову, шляхом: зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ 012200819420 від 19.08.2020 року виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові Товариству з обмеженою відповідальністю Патриаком (ідентифікаційний код 33880611) та Товариству з обмеженою відповідальністю МД-Бау (ідентифікаційний код 40823185) до набрання законної сили судовим рішенням по суті спору в адміністративній справі; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Патриаком (ідентифікаційний код 33880611) та Товариству з обмеженою відповідальністю МД-Бау (ідентифікаційний код 40823185) та будь-яким іншим особам, здійснювати підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці площею 1,7586 га., розташованої за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Скляна, 15, кадастровий номер 4610137500:02:002:0012, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ012200819420 від 19.08.2020 року, до набрання законної сили судовим рішенням по суті спору в адміністративній справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року відмовлено в заяві про забезпечення позову.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Семицвіт 11 подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нову про забезпечення позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального права.

У відзивах на апеляційну скаргу Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові та Товариство з обмеженою відповідальністю Патриаком заперечують проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просять оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Семицвіт 11 подало до апеляційного суду додаткові пояснення у справі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представники позивача Залеський А.О., Марусяк В.Я. апеляційну скаргу підтримали з підстав зазначених у скарзі, просили ухвалу скасувати та прийняти нову про забезпечення позову.

Представник відповідача Заяць Б.Р., представники Товариства з обмеженою відповідальністю Патриаком Дмух М.В. та Товариства з обмеженою відповідальністю МД-Бау Рудик В.М. проти апеляційної скарги заперечили, просили скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові 19.08.2020 видала дозвіл на виконання будівельних робіт за №ЛВ 012200819420 Товариству з обмеженою відповідальністю Патриаком та Товариству з обмеженою відповідальністю МД-Бау на об`єкт Будівництво товариством з обмеженою відповідальністю Патриаком багатоповерхового житлового будинку №15 кварталу житлової забудови із супутніми об`єктами соціально-побутової інфраструктури на вул. Скляній, 15 .

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Семицвіт 11 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові із вимогою визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.08.2020 року №ЛВ 012200819420 виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Патриаком (ідентифікаційний код - 33880611) та Товариству з обмеженою відповідальністю МД-Бау (ідентифікаційний код - 40823185) на об`єкт Будівництво товариством з обмеженою відповідальністю Патриаком багатоповерхового житлового будинку №15 кварталу житлової забудови із супутніми об`єктами соціально-побутової інфраструктури на вул. Скляній, 15 .

Одночасно із поданням позовної заяви Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Семицвіт 11 до суду було також подано заяву про забезпечення позову, шляхом: зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ 012200819420 від 19.08.2020 року виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові Товариству з обмеженою відповідальністю Патриаком (ідентифікаційний код - 33880611) та Товариству з обмеженою відповідальністю МД-Бау (ідентифікаційний код - 40823185) - до набрання законної сили судовим рішенням по суті спору в адміністративній справі; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Патриаком (ідентифікаційний код - 33880611) та Товариству з обмеженою відповідальністю МД-Бау (ідентифікаційний код - 40823185) та будь-яким іншим особам, здійснювати підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці площею 1,7586 га., розташованої за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Скляна, 15, кадастровий номер - 4610137500:02:002:0012, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ012200819420 від 19.08.2020 року, до набрання законної сили судовим рішенням по суті спору в адміністративній справі.

Суд першої інстанції в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовив, оскільки дійшов висновку про її не обґрунтованість.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити чи наявна хоча б одна з передбачених частиною другою статті 150 КАС України обставин та оцінити чи не призведе застосований судом захід забезпечення позову до заподіяння ще більшої шкоди, ніж та, якої можна запобігти шляхом його застосування.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від протиправних рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

Тобто, в ухвалі про забезпечення позову в цій справі суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. Також суд має вказати в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 та від 28.10.2020 у справі № 140/2474/20.

Як встановлено з матеріалів справи, що заявником обґрунтовується протиправність дозволу на виконання будівельних робіт від 19.08.2020 №ЛВ 012200819420, який виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Товариству з обмеженою відповідальністю Патриаком та Товариству з обмеженою відповідальністю МД-Бау .

Розглянувши заяву про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про відсутність достатніх та обґрунтованих правових підстав для задоволення вищевказаної заяви, оскільки у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також не наведено жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оцінку протиправності дозволу на виконання будівельних робіт від 19.08.2020 №ЛВ 012200819420 буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову, а мотиви апеляційної скарги та заяви про забезпечення позову наводяться щодо протиправності оскаржуваного рішення.

Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право заявника/позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Апеляційний суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі № 826/5233/18, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18 та від 30.09.2019 у справі № 1840/3517/18.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову є необґрунтованими, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, а тому у задоволенні поданої заяви слід відмовити, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Семицвіт 11 - залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року про відмову в забезпеченні позову у справі №380/2528/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 06.05.2021