Ухвала

від 06.05.2021 по справі 456/5270/20

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/5270/20

Провадження № 1-кс/442/342/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2021 року Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

встановив:

09.03.2021 з Львівського апеляційного суду найшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування скарги ОСОБА_3 покликається на те, що ОСОБА_4 звернувся до Стрийської прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України. На порушення вимог законодавства, уповноваженою особою Стрийської місцевої прокуратури допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР протягом 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим просить подану ним скаргу задоволити.

Водночас зі скаргою ОСОБА_3 подав до заяву про проведення судового засідання в режимі відео конференції через один із наступних судів: Подільським районним судом міста Києва, Деснянським районним судом міста Києва, Дніпровським районним судом міста Києва, Солом`янським районним судом м.Києва, Оболонський районним судом міста Києва, Господарським судом Київської області, Господарським судом міста Києва, Північним апеляційним господарським судом, Київським окружним адміністративним судом, Окружним адміністративним судом міста Києва, Голосіївським районним судом міста Києва, Святошинським районним судом міста Києва, Київським апеляційним судом, про проведення судового засідання в режимі відео конференції просить повідомити його електронною поштою.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокурора визначено у ст.306 КПК України. Так, у ч.2, 3 зазначеної статті передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Таким чином, у законі передбачено дві імперативні вимоги стосовно порядку розгляду скарги, яких фактично неможливо дотриматися в разі порушення особою, яка звернулася зі скаргою, обов`язку своєчасно з`явитися до суду для участі в судовому засіданні.

Так, ухвалою слідчого судді від 10.03.2021 відкрито провадження у даній скарзі, призначено розгляд скарги на 12.03.2021, постановлено проводити розгляд скарги в режимі відео конференції із Деснянським районним судом м.Києва, якому доручено забезпечити участь в судовому засіданні адвоката ОСОБА_3 .

Вищевказану ухвалу суду надіслано на електронну адресу адвоката ОСОБА_3 та, як стверджується довідкою про доставку електронного листа доставлено до електронної скриньки 11.03.2021 о 9:21:19. (а.с.68)

12.03.2021 прокурор Стрийської місцевої прокуратури ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутності. У задоволенні скарги просив відмовити. Одночасно скерував копію звернення ОСОБА_4 та супровідного листа про скерування звернення в ТУ ДБР у м.Львові.

12.03.2021 скаржник в судове засідання не з`явився, у зв`язку з чим розгляд скарги відкладено на 18.03.2021. Слідчим суддею постановлено проводити розгляд скарги в режимі відео конференції із Голосіївським районним судом м.Києва, доручено такому забезпечити участь адвоката ОСОБА_3 в режимі відео конференції.

Про відкладення розгляд скарги та про забезпечення його участі в розгляді скарги в режимі відео конференції із Голосіївським районним судом м.Києва адвоката ОСОБА_3 повідомлено шляхом направлення ухвали суду на електронну адресу останнього. Електронний лист доставлено 12.03.2021 о 13:44:44. (а.с.77)

18.03.2021 адвокат ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, Голосіївським районним судом міста Києва не забезпечено участь скаржника в режимі відео конференції.

Згідно інформації, розміщеної на сайті Голосіївського районного суду міста Києва, а саме: розпорядженням від 01.02.2021 у зв`язку із виявленням фактів зараження працівниками суду корона вірусом COVID-19, на підставі постанови Кабінету Міністрів Укра]ни №392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 викликаної корона вірусом SARS-CoV-2, і етапів ослаблення протиепідемічних заходів», а також з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та корона вірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також запобіганню розповсюдженню вірусних захворювань тимчасово, строком до 31.12.2021 включно встановлено в Голосіївському районному суді міста Києва наступні карантинні обмеження, зокрема: припинити забезпечення проведення дистанційних судових засідань для учасників судових процесів в режимі відео конференції у Голосіївському районному суді міста Києва,, окрім суло виз справ, які потребують термінового судового розгляду. (а.с.79-80)

З метою дотримання вимог законодавця про обов`язкову участь скаржника при розгляді скарги, слідчим суддею в чергове розгляд скарги відкладено на 23.03.2021. Ухвалою слідчого постановлено проводити розгляд скарги в режимі відеоконференції із Деснянським районним судом м.Києва, доручено зазначеному суду забезпечити участь скаржника в режимі відео конференції.

Згідно довідки про доставку електронного листа про час та місце розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 повідомлено, документ доставлено до електронної скриньки 18.03.2021 о 15:44:45. (а.с.84)

18.03.2021 Деснянським районним судом м.Києва не забезпечено участь в судовому засіданні адвоката ОСОБА_3 . Розгляд скарги відкладено на 23.03.2021, доручено Деснянському районному суду м.Києва забезпечити участь у судовому засіданні адвоката ОСОБА_3 в режимі відео конференції на 23.03.2021.

22.03.2021 прокурор Стрийської місцевої прокуратури ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутності, просить в задоволенні скарги відломити.

Ухвалою слідчого судді від 23.03.2021 розгляд скарги відкладено через неявку ОСОБА_3 на 01.04.2021, постановлено проводити розгляд скарги в режимі відео конференції, проведення якої доручено Господарському суду м.Києва.

23.03.2021, після визначеного судом часу, на адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 про відкладення розгляду скарги у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі.

01.04.2021 розгляд справи відкладено за клопотанням адвоката ОСОБА_3 на 08.04.2021. Постановлено проводити розгляд скарги в режимі відеоконференції із Господарським судом м.Києва.

Крім цього, 01.04.2021 ОСОБА_3 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_1 , проте в задоволенні такого відмовлено.

08.04.2021 адвокат ОСОБА_3 повторно подав до суду заяву про відкладено розгляду скарги, покликаючись на неможливість прибуття до суду у зв`язку із посиленими карантинними заходами стосовно поширення корон вірусної інфекції. Ухвалою слідчого судді розгляд скарги відкладено на 13.04.2021, постановлено проводити розгляд скарги в режимі відеоконференції із Господарським судом м.Києва.

13.04.2021 на підставі заяви адвоката ОСОБА_3 розгляд скарги відкладено на 26.04.2021. Постановлено проводити розгляд скарги в режимі відео конференції із Господарським судом м.Києва.

23.04.2021 прокурор Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в задоволенні скарги просить відмовити.

26.04.2021 розгляд скарги відкладено у зв`язку з тим, що 26.04.2021 на адресу суду надійшла заява про відвід слідчого судді ОСОБА_1

29.04.2021 вищевказану заяву про відвід розглянуто, в задоволенні такої відмовлено, розгляд скарги призначено на 06.05.2021. Постановлено проводити розгляд скарги в режимі відео конференції з Господарським судом м.Києва.

Відповідно до положень ст.7 КПК України, справедливий судовий розгляд має ґрунтуватися на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Оскільки законом створені найбільш сприятливі умови для швидкого захисту порушених прав під час досудового розслідування, строк проведення якого чітко обмежений, як і обмежений строк розгляду скарг, скаржник, звертаючись до слідчого судді повинен добросовісно користуватися такою процесуальною можливістю та з`явитися в судове засідання для надання особистих пояснень.

З метою дотримання права особи, яка подала скаргу на обов`язкову участь при розгляді скарги, слідчим суддею вжито усіх можливих процесуальних заходів, а саме: відкладення розгляду скарги та доручення іншому суду, наведеного у переліку особою, що подає скаргу, забезпечити її участь в режимі відео конференції, повідомлення особи, що подає скаргу у спосіб, про який він просить повідомлення на електронну адресу та за допомогою системи «Електронний суд», які ним було отримано завчасно, про що в матеріалах справи є відповідні відмітки, а також телефонограмами. Проте, в судові засідання у визначені в ухвалах суди м.Києва скаржник не з`являвся, про причини своєї неявки, станом на час розгляду скарг, не повідомляв. Слідчий суддя вважає, що в матеріалах справи наявні переконливі докази про повідомлення особи, яка звернулась зі скаргою про місце, день та час розгляду справи.

Відповідно до загальних засад кримінального провадження учасники кримінального провадження та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню кримінального провадження.

Згідно ст.17Закону України"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до загальних засад кримінального провадження учасники кримінального провадження та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню кримінального провадження.

06.05.2021 адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, не повідомив суду причини неявки.

Наведені в попередніх клопотаннях про відкладення розгляду справи причини неявки, а саме: зайнятість в інших справах, посилення карантинних заходів в м.Києві, відсутність транспортного сполучення та відсутність перепустки для доступу до громадського транспорту, не підтверджені будь-якими доказами щодо зайнятості в інших справах, відмови в наданні йому спеціальної перепустки для доступу до громадського транспорту. Поряд з цим, доводи адвоката, викладені у клопотанні, про його зайнятість в інших справах свідчать про наявну у нього можливість з`являтись в ці судові засіданні.

З таких підстав, слідчий суддя приходить до висновку про те, що причини неодноразового неприбуття адвоката ОСОБА_3 в судові засідання, призначені в режимі відеоконференції з судами м.Києва є неповажними та призводять до безпідставного затягування розгляду скарги всупереч законодавчо визначеним строкам.

Враховуючи вищенаведене, вважаю за можливе здійснити розгляд скарги у відсутності скаржника адвоката ОСОБА_3 .

Прокурор Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, попередньо подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутності, просить в задоволенні такої відмовити.

Частиною 4 статті 107 КПК України регламентовано, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 2КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.307КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Встановлено, що 09.12.2020 ОСОБА_6 подав до Стрийської місцевої прокуратури заяву про вчинення кримінального правопорушення суддею Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_7 : зловживання службовим становищем та фальшування матеріалів судового провадження №1-кс/456/965/2019 у справі №453/10/17 за ознаками ч1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України. Дану заяву на адресу Стрийської місцевої прокуратури скеровано поштою, 15.12.2020 відправлення вручено.

Проте, відомості на підставі вищевказаної заяви до ЄРДР не внесено.

Відповідно до ст.214КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Відповідно до ч.3 ст.214КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до ЄРДР або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність встановлену законом тобто, слідчий не вправі проводити жодні перевірки будь-яких фактів до внесення заяви в ЄРДР.

Відповідно до п.2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Статтею 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушення є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

У статті 129 Конституції України встановлено, що суддя при здійсненні правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

У своєму рішенні, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч.ч.1, 2 ст.126 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України „Про статус суддів (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 01.12.2004 № 19-рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що недоторканність суддів один із елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Незалежність і недоторканність суддів є невід`ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 48 Закону України „Про судоустрій і статус суддів суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

У п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про незалежність судової влади від 13.06.2007 №8 визначено, що судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи не може перевірятись за межами передбаченого законом процесуального порядку.

Як вбачається із заяв ОСОБА_4 , зміст такої зводиться до незгоди останнього із діями судді під час розгляду кримінального провадження №1-кс/456/965/2019 у справі №453/10/17.

Однак, саме по собі припущення щодо порушення законодавства при постановленні суддями судового рішення не є свідченням вчинення злочину, оскільки суперечить визначальним засадам правового регулювання побудови та діяльності судової влади.

З наведених вище підстав можна зробити висновок про те, що подання заяви про кримінальне правопорушення може вказувати на протиправне втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність судді, прямим тиском на суд, та прямо порушує норми Конституції України, суперечить Основним принципам незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року щодо гарантування засад незалежності судових органів.

Беручи до уваги те, що заява ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення суддею ОСОБА_7 стосується процесуальних рішень та дій судді при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню самого заявника ОСОБА_4 , слідчий суддя розцінює таку заяву як незгоду із процесуальним рішенням суду та вважає, що таку можна розцінювати як тиск на суд.

З таких підстав, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР слід відмовити.

Водночас, слід зазначити, що слідчим суддею при розгляді даної скарги враховано висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013. Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, який пов`язаний зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки такої заяви або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов`язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Керуючись ст.ст.303, 306 КПК України, слідчий суддя

постановив:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 06.05.2021.

Слідчий суддя ОСОБА_1