Ухвала

від 24.05.2021 по справі 456/5270/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/5270/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/544/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні умісті Львовів режимівідеоконференції апеляційнускаргу адвоката ОСОБА_6 вінтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 травня 2021 року про відмову у задоволенні скарги,

в с т а н о в и л а:

цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Суд першої інстанції мотивує своє рішення тим, що заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення суддею ОСОБА_8 стосується процесуальних рішень та дій судді при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню самого заявника ОСОБА_7 , слідчий суддя розцінює таку заяву як незгоду із процесуальним рішенням суду та вважає, що таку можна розцінювати як тиск на суд. З таких підстав, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР слід відмовити.

Не погоджуючисьіз рішеннямслідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 травня 2021 року, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що з оскаржувана ухвала є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки постановлено без об`єктивного з`ясування обставин, без наведення належних і достатніх мотивів відхилення доводів скарги, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з істотним порушенням норм процесуального права.

Вказує, що слідчі та прокурори допустили чисельні порушення вимог кримінального процесуального закону під час здійснення досудового розслідування, дотримувались винятково обвинувального ухилу, взяли до уваги лише докази, які на думку сторони обвинувачення, викривають підзахисного ОСОБА_7 , фальшували матеріали досудового розслідування.

Зазначає, що слідчий та прокурори не виконали судове рішення слідчого судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_9 від 20.12.2016 про проведення у кримінальному провадженні №12016140000000788 від 11.08.2016 відносно ОСОБА_7 судової комплексної автотехнічної та транспротно-трасологічної експертизи. Натомість, обвинувальний акт направлено на адресу Сколівського районного суду Львівської області 30.12.2016 року.

Наголошує, що слідчим та прокурорам у вказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 було відомо про наявність ухвали слідчого судді про призначення судової комплексної авто технічної транспортно-трасологічної експертизи на момент затвердження обвинувального акта.

Звертає увагу, що чергове порушення, допущене суддею ОСОБА_8 слугувало підставною для звернення ОСОБА_7 , із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Стрийської місцевої прокуратури Львівської області. Враховуючи бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, сторона захисту оскаржила бездіяльність до слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області, після низки самовідводів, судом апеляційної інстанції ухвалено рішення про зміну підсудності у цій справі, яку передано до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

На переконання апелянта, слідчим суддею порушено норми стст.25, 214 КПК України, неправомірно застосовано норму матеріального права ст.2 КК України.

Вказує, що ОСОБА_7 у своїй заяві зазначив конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, з посиланням на норми закону про кримінальну відповідальність; заява ОСОБА_7 містить не лише відомості про вчинення особою суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, але і ознаки конкретних кримінальних правопорушень та докладні обставини їх вчинення.

Апелянт стверджує, що слідчим суддею порушено порядок кримінального провадження оскаржувана ухвала постановлена всупереч вимогам ч.3 ст.306 КПК України, адвокат не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Акцентує, що слідчим суддею порушено порядок кримінального провадження, оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено незаконним складом суду, оскільки сторона скаржника заявила відвід слідчому судді ОСОБА_1 до початку судового засідання 06.05.2021 з мотивів недовіри та небезсторонності, розгляд зазначеного відводу призначено суддею ОСОБА_10 на 11.05.2021, тобто судове рішення ухвалено до вирішення заявленого відводу.

Крім цього, 19 травня 2021 року адвокат ОСОБА_6 подав доповнення до апеляційної скарги, в якому просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати уповноважену службову особу Стрийської окружної прокуратури внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення.

Вказує, що слідчим суддею порушено порядок кримінального провадження оскаржуване судове рішення ухвалено незаконним складом суду. Зазначає, що Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області утворений у незаконний спосіб з порушенням конституції норми права, передбаченої п.23 ст.106 Конституції України.

24 травня 2021 року у судове засідання призначене за клопотанням апелянта у режимі відеконференції з Деснянським районним суду м.Києва адвокат ОСОБА_6 та заявник ОСОБА_7 не прибули та про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомленими належним чином.

Прокурор Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_11 в судове засідання не з`явився, подав на адресу апеляційного суду клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутності, крім цього, вказує, що ухвала слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 травня 2021 року є законною, обґрунтованою та винесена відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 .

Відповідно до ч.4 ст. 405 КПК України неприбуття учасників провадження в судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

З`ясовуючи можливість оскарження вказаного рішення слідчого судді, колегія суддів бере до уваги Рішення № 4-р(ІІ)/2020 другого сенату Конституційного суду України від 17 червня 2020 року у справі №3-180/2018 (1644/18), яким положення ч. 3ст. 307 Кримінального процесуального кодексу Українищодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Статтею 303 КПК Українивстановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Положенняст. 214 КПК Україниперебувають у взаємозв`язку з ч. 1ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженогонаказом Генерального прокурора України № 139 від 6 квітня 2016 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, 09 грудня 2020 року ОСОБА_7 подав доСтрийської місцевоїпрокуратури заявупро вчиненнякримінального правопорушеннясуддею Стрийськогоміськрайонного судуЛьвівської області ОСОБА_8 :зловживання службовимстановищем тафальшування матеріалівсудового провадження№1-кс/456/965/2019у справі№453/10/17за ознакамич1ст.364,ч.1ст.366КК України.Дану заявуна адресуСтрийської місцевоїпрокуратури скерованопоштою,15.12.2020відправлення вручено. Проте, відомості на підставі вищевказаної заяви до ЄРДР не внесено.

Крім того, з поданої скарги вбачається, що ОСОБА_7 фактично не погоджується із діями судді під час розгляду кримінального провадження№1-кс/456/965/2019 у справі №453/10/17.

За результатом судового розгляду поданої скарги, слідчий суддя відмовив у її задоволенні, обґрунтовуючи своє рішення тим, що саме по собі припущення щодо порушення законодавства при постановленні суддями судового рішення не є свідченням вчинення злочину, оскільки суперечить визначальним засадам правового регулювання побудови та діяльності судової влади.

Положення статті214КПК Україниперебуває у взаємозв`язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпеченого діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив у своєму рішенні про те, що подання заяви про кримінальне правопорушення може вказувати на протиправне втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність судді, прямим тиском на суд, та прямо порушує нормиКонституції України, суперечить Основним принципам незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року щодо гарантування засад незалежності судових органів.

Незгода з рішеннями та діями працівників державного органу, може бути підставою для оскарження таких дій чи бездіяльності в порядку визначеному процесуальним законодавством, однак не можеслугувати безумовною підставою для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення суддею ОСОБА_8 стосується процесуальних рішень та дій судді при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню самого заявника ОСОБА_7 , та розцінюється слідчим суддею як незгода із процесуальним рішенням суду та таку можна розцінювати як тиск на суд.

Суд апеляційної інстанції досліджуючи матеріали скарги, приходить до обґрунтованого переконання про те, що висновки слідчого судді з приводу скарги адвоката ОСОБА_6 є обґрунтованими належним чином та суд апеляційної інстанції не вбачає жодних підстав не погоджуватися із зазначеними висновками.

Доводи адвоката ОСОБА_6 про незаконність ухвали слідчого судді слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 травня 2021 року не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону та є безпідставними.

Крім того, апеляційні твердження адвоката ОСОБА_6 про утворення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у незаконний спосіб є голослівними та безпідставними, при цьому апелянт на власний вигідний йому розсуд трактує Конституцію України, закони та укази Президента.

Згідно з ч. 3ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Оскільки колегією суддів встановлено, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 травня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді