Ухвала

від 26.04.2021 по справі 504/44/19

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/44/19

Провадження № 2/504/407/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2021 р. смт. Доброслав Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Добров П.В.,

за участю секретаря судових засідань Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Артьомової Т.К. про повернення позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_1 , Лиманської районної держаної адміністрації Одеської області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Звертаючись до Комінтернівського районного суду Одеської області позивач просить: визнати недійсним державний акт серії ЯА №163004 від 16.11.2004р. на право власності на земельну ділянку площею 1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122782600:01:001:0089, виданий Лиманською (Комінтернівською) районною державною адміністрацією Одеської області Антоненко Ніні Іванівні на підставі розпорядження Лиманської (Комінтернівської) районної державної адміністрації Одеської області №201 від 11.03.2004р.; зобов`язати ОСОБА_1 повернути за актом прийому-передач державі в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси земельну ділянку, площею 1 га, кадастровий номер 5122782600:01:001:0089, що розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, територія Красносільської сільської ради, земельна ділянка №3, межі якої визначено у державному акті серії ЯА №163004 від 16.11.2004р.

26.04.2021р. до суду надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Артьомової Т.К. про повернення позовної заяви. Клопотання обґрунтовано тим, що на думку відповідача, прокурором не було виконано вимоги профільного та не дотримано вимог процесуального закону, щодо зазначення законних підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі та не обґрунтовано необхідність її захисту. Тому відповідач вважає, що прокурор є неналежним позивачем у справі, в позовній заяві не обґрунтовує необхідності своєї участі у справі, у зв`язку із чим просить повернути позовну заяву прокурору, на підставі п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України.

В підготовчому судовому засіданні 26.04.2021 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Артьомова Т.К. підтримала вказане клопотання в повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник позивача прокурор військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Колєсніченко А.О. в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, про час та дату засідання повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Представник відповідача Лиманської районної держаної адміністрації Одеської області Стебловський Д.І. в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник головного управління Держгеокадастру в Одеській області в судове засідання не з`явився, про час та дату засідання повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Розглянувши дане клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ч.3ст.23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

В свою чергу, ч.4.ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99, під представництвом прокуратурою України інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Таким органом, відповідно до ст.ст.6-7,13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Предметом судового розгляду у даній справі є вимоги Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в Особі Міністерства оборони України в особі Квартино-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Одеси про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язати повернути земельну ділянку.

Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні з даним позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України для захисту порушеного права прокурор зазначив, що органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах є Міністерство оборони України та КЕВ м. Одеси.

Разом з тим, саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постановах Вищого господарського суду України від 20.04.2016 року у справі №925/1476/15 та від 11.05.2016 року у справі № 911/3407/15, де зазначено, що застосовуючи положення ГПК України та Закону України Про прокуратуру , суди у своїх висновках дійшли висновку, що місцеві суди мали повернути таку заяву в порядку, встановленому ст. 63 ГПК України, оскільки позивачем у справі мали виступати органи місцевого самоврядування, які наділені правом самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах закону.

Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в судовому провадженні та вирішує, наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідає принципу рівності сторін, вивчаючи кожний випадок окремо.

Так, у справі Ferreira Alves v. Portugal (№25053/05, 21.06.2007) ЄСПЛ наголосив, що не має значення, чи виступає прокурор як сторона у справі, оскільки він може вплинути на рішення суду, і такий вплив потенційно може бути не на користь заявника (п.38).

У справі Менчинська проти Росії (№42454/02, 15.01.2009) ЄСПЛ відзначив, що сторонами цивільного провадження є позивач та відповідач, яким надаються рівні права, зокрема право на юридичну допомогу. Підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян або коли потрібно захистити інтереси держави (п.35). Просте повторення прокуратурою правових доводів, які наводяться однією зі сторін процесу, має сенс лише в тому випадку, коли це відбувається з метою впливу на суд. У зв`язку з цим ЄСПЛ послався на резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи №1604 (2003) щодо ролі прокуратури в демократичному суспільстві, заснованій на верховенстві права, відповідно до якої її функції не повинні давати приводу для конфлікту інтересів або бути перепоною для окремих осіб для звернення за захистом своїх прав (п.38). У цій справі Євросуд констатував, що втручання прокурора у розгляд справи на стадії оскарження рішення завдало шкоди зовнішнім ознакам справедливого судового розгляду та принципу рівності сторін (п. 39).

Отже законодавець визначає, що прокурор може звернутися до суду з позовом лише у випадку відсутності відповідного компетентного органу або нездійснення чи неналежного здійснення останнім чи іншим суб`єктом відповідних владних повноважень.

При цьому прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав такого представництва та надати докази на підтвердження того, що він попередньо повідомляв про це відповідні компетентні органи, які мали б самостійно захищати інтереси держави.

Вказана правова позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду від 19.07.2018 року справа №822/1169/17 (провадження "К/9901/48834/18).

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Такий висновок викладено в постанові Верхового Суду від 23 січня 2019 року у справі №920/331/18.

Таким чином, а ні під час пред`явлення позову, а ні в судовому засіданні прокурором не обґрунтована підстава для представництва.

За змістом ст.56 ЦПК України та ст.23 Закону України Про прокуратуру , прокурор може звертатись до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або держави чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах; прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому ЦПК України та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Частиною 4 ст. 56 ЦПК України, визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу щодо залишення позовної заяви без руху, повернення заяви.

Однак, положення ст. 185 ЦПК України застосовуються до відкриття провадження по справі.

Зважаючи на те, що обставини, які свідчать про відсутність у прокурора повноважень на ведення справи були виявлені після відкриття провадження по справі, у підготовчому судовому засіданні, суд вважає за доцільне застосувати в даному випадку положення п. 2 ч. 1ст. 257 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч.1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Оцінюючи встановлені у підготовчому судовому засіданні обставини, надані пояснення учасників справи, суд погоджується з позицією представника відповідача - адвоката Артьомової Т.К., викладеною у клопотанні, однак зважаючи на стадію розгляду справи, суд вважає необхідним залишити позов без розгляду.

Керуючисьст.ст.46,48,56,185, 257ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_1 , Лиманської районної держаної адміністрації Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя П.В. Добров