Ухвала

від 05.05.2021 по справі 219/7558/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 219/7558/20 Головуючий у суді першої інстанції: Лужицька О.Р.

Номер провадження: 22-ц/824/8397/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Матвієнко Ю.О.

УХВАЛА

05 травня 2021 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Матвієнко Ю.О., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Скайап , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Джоін Ап! Рітейл , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, зокрема, до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Разом з апеляційної скаргою апелянтами подано спільну заяву про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його до ухвалення рішення, апелянтами долучено посвідчення ОСОБА_1 , як інваліда війни, а також довідку про доходи ОСОБА_2 сформовану засобами автоматичних систем пенсійного фонду України. Також, апелянтами додано копію трудової книжки ОСОБА_2 та копію її пенсійного посвідчення, копію посвідчення дитини інваліда ОСОБА_4 .

Спеціальним законом, який врегульовує питання сплати судового збору, є Закон України Про судовий збір . Згідноч.ч.1,2 ст.8 цього Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочитисплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто даними нормами законодавства визначені виключні підстави для відстрочення, розстрочення, звільнення або зменшення сплати судового збору.

Однією з основних засад судочинства, визначених у статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі Гоффман проти Німеччини ( Hoffmann v. Germany ) від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі Кудла проти Польщі ( Cudla v. Poland ) від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59)

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia ) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ Kniatv. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Крім того, безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Разом з цим, з`ясування майнового стану сторони, яка заявляє клопотання, є однією з необхідних умов передбачених ст.8 Закону України Про судовий збір для вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.

Подану довідку про отриману ОСОБА_2 пенсію не можна вважати такою, що в повній мірі відображає матеріальне становище апелянта на момент звернення з даною апеляційною скаргою, адже суд позбавлений можливості переконатися, що пенсія по інвалідності є єдиним джерелом її доходу.

Враховуючи викладене, наявність підстав для звільнення від сплати судового збору або відстрочення на підставі ст. 8 ЗУ Про судовий збір не підтверджено належними доказами, у зв`язку з чим клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати задоволенню не підлягає.

При цьому, апеляційна скарга на рішення подана та підписана обома позивачами, а рішення оскаржене у повному обсязі.

Відповідно до вимог п.п. 1.9 , ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір при подачі даної апеляційної скарги становить 1261 грн. 20 коп.

Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), розрахунковий рахунок: UA548999980313101206080026010, код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783,код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.

Відповідно до ч.2 ст.357ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положеня статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянтам строк для усунення вказаних недоліків, а саме: подати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на про звільнення від сплати судового збору або його розстрочення - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Матвієнко Ю.О.