Ухвала

від 21.04.2021 по справі 335/11880/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 21.04.2021 Справа № 335/11880/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/11880/18 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/807/429/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст. 303 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м . Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2021 року, якою залишено без задоволення його скаргу про скасування повідомлення про підозру, зобов`язання виключити з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12018080060001938,-

В С Т А Н О В И Л А:

15 лютого 2021 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_9 про скасування повідомлення про підозру.

В обґрунтування скарги, адвокат ОСОБА_6 зазначив, що 2 серпня 2018 року до Вознесенівського ВП надійшла заява про те, що невстановлена особа, знаходячись на території м. Запоріжжя, підробила протокол № 4 загальних зборів учасників ТОВ «СУ-112» (код ЄДРПОУ 36981934), на підставі якого ОСОБА_7 було виключено зі складу учасників та звільнено з посади директора ТОВ «СУ-112». В ході досудового розслідування встановлено, що 02.08.2018 до Вознесенівського ВП надійшла заява від ОСОБА_7 , про те, що учасниками ТОВ «СУ-112» є фізичні особи: ОСОБА_9 (частка у статутному капіталі складає 70%) та ОСОБА_10 (частка у статутному капіталі складає 30%). Директором ТОВ «СУ-112» з 30 квітня 2015 року є ОСОБА_7 згідно протоколу ТОВ «СУ- 112» № 2 від 29 квітня 2015 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.05.2015 р, а також витягом з ЄДР від 29.05.2018 р№ 23651030. ТОВ «СУ-112» є власником нерухомого майна, а саме: житлового будинку,площею 487,5 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.06.2010 р, номер реєстрації НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Сімеїзької селищної ради; земельної ділянки, площею 400 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ., з видом дозволеного використання: індивідуальне житлове будівництво. Право власності зареєстровано згідно рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2013 р. справа № 901/161/13-г; ухвали господарського-суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2013р. справа № 901/161/13-г. Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств організацій і установ, статутний капітал ТОВ «СУ-112» складає 905 993.00 грн. Відповідно до тексту рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2013 р. у справі № 901/161/13-г. статутний капітал підприємства сформовано саме за рахунок вказаного майна підприємства. ОСОБА_9 , яка володіє часткою 70% в статутному капіталі ТОВ «СУ- 112», 02.10.2017 р. у порушення вимог Закону України «Про господарські товариства», виключила ОСОБА_7 зі складу засновників Товариства і привласнила собі його частку в розмірі 30%, що в грошовому вираженні становить 271 797 (двісті сімдесят одна тисяча сімсот дев`яносто сім) гривень 90 копійок, а також призначила себе директором ТОВ. 27 жовтня 2017 ОСОБА_7 звернувся до Господарського суду Запорізької області з метою поновлення своїх прав як учасника та директора ТОВ «СУ- 112». У рішенні Господарського суду Запорізької області від 15.03.2018 по справі № 908/2143/17, яке набрало законної сили 16.04.2018 зазначено, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «СУ-112», код ЄДРПОУ 36981934, про виключення ОСОБА_7 зі складу учасників та звільнення з посади директора, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «СУ-112» №4 від 02.10.2017, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_11 02.10.2017 р. в реєстрі №1047 - визнано недійсним з моменту прийняття. Скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «СУ-112», код ЄДРПОУ 36981934, проведену приватним нотаріусом Запорізького державного нотаріального округу ОСОБА_11 02.10.2017 р. № 11031050012037977.

В матеріалах кримінального провадження містяться відомості про повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 31.01.2020 р. Проте такого повідомлення не відбулося. Слідчий не мав достатніх прав і повноважень на вчинення вказаної дії, здійснив передчасну дію, не маючи в матеріалах справи належних доказів про отримання ОСОБА_9 письмового повідомлення про підозру. Отже, у слідчого чи прокурора були відсутні підстави для внесення до ЄРДР відомостей про повідомлення про підозру ОСОБА_9 та, відповідно, відомості про набуття нею статусу підозрюваної.

На підставі викладеного, адвокат ОСОБА_6 просив слідчого суддю скасувати повідомлення про підозру від 31.01.2020 року, погоджене прокурором ОСОБА_12 , у кримінальному провадженні №12018080060001938 відносно ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 Кримінального кодексу України та зобов`язати уповноважену особу Вознесенівського ВП ГУНП у Запорізькій області у кримінальному провадженні №12018080060001938 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №12018080060001938 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 206-2 Кримінального кодексу України та покласти на процесуального керівника контроль за внесенням вказаних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя зазначив, що порушень кримінального процесуального закону, які б мали своїм наслідком скасування повідомлення про підозру не виявлено.

Крім того вказав, що заявлені вимоги про зобов`язання уповноваженої особи виключити відомості про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_13 від 31.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України не входять до повноважень слідчого судді та не ґрунтуються на вимогах чинного КПК України.

В апеляційний скарзі адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою скасувати повідомлення про підозру від 31.01.2020 року, погоджені прокурором ОСОБА_12 , у кримінальному провадженні №12018080060001938 відносно ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 206-2 Кримінального кодексу України та зобов`язати уповноважену особу Вознесенівського ВП ГУНП у Запорізькій області у кримінальному провадженні №12018080060001938 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №12018080060001938 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 206-2 Кримінального кодексу України та покласти на процесуального керівника контроль за внесенням вказаних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що в матеріалах справи містяться відомості про повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 31.01.2020 року, проте такого повідомлення не відбулося, підпис ОСОБА_9 під повідомленням про підозру відсутній.

Зазначає, що у разі перебування громадянина України за кордоном КПК передбачена спеціальна процедура, а саме, повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Зауважує, що відповідної процедури слідчим здійснено не було.

Вказує, що в КПК не конкретизовано випадки, про які йдеться в ч. 1 ст. 278 КПК України, тобто не сформульовано причини, з яких вручення повідомлення про підозру можна вважати неможливим, але в разі наявності таких випадків закон передбачає можливість вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (статті 111 та 135 КПК).

Захисник зазначає, що повідомлення про підозру можна вважати складеним лише за умови наявності в ньому всіх елементів змісту, зазначених у ст. 277 КПК, а також усіх реквізитів, в тому числі й підпису особи, яка його склала. Вимогу про вручення письмового повідомлення про підозру в день його складання слідчим або прокурором у науці кримінального процесу розуміють так, що ці суб`єкти, «пересвідчившись у тому, що за викликом прибула або доставлена саме та особа, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, технічно оформляють заздалегідь підготовлене або щойно складене повідомлення про підозру і здійснюють процедуру його вручення з дотриманням вимог статей 276 та 277 КПК.

Вказує, що у разі вирішення питання щодо повідомлення про підозру особі, тимчасово відсутній за місцем проживання, слідчий, прокурор повинен керуватися засадами верховенства права, складовою частиною якого є принцип правової визначеності та забезпечення права на захист.

Зауважує, що в ситуації, коли особа не просто тимчасово відсутня за місцем проживання, а й невідомо де знаходиться і коли з`явиться за місцем свого проживання, перевагу над приватними інтересами, забезпечуваними засадами верховенства права і наявністю права на захист, мають публічні інтереси, що полягають у притягненні особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Виходячи зі змісту клопотання, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді посилається на те, що повний текст оскаржуваної ухвали отримав 23 березня 2021 року.

Заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наявної в матеріалах провадження розписки, адвокат ОСОБА_6 дійсно отримав копію оскаржуваної ухвали 23 березня 2020 року (а.с. 74), у зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження ухвали пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

У судовому засіданні апеляційного суду захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_6 підтримав подану ним апеляційну скаргу. Зазначив, що ОСОБА_9 на законних підставах перебуває в РФ, слідчому відомо її місцезнаходження. Вказав, що підозру ОСОБА_9 було оголошено заочно, вона знає про те, що вона в розшуку і якщо приїздить її буде затримано. Зауважує, що ОСОБА_9 знає про існування даного кримінального провадження, про те, вона не вважає, що є підозрюваною.

Представник потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, підтримала подані нею до суду першої інстанції письмові заперечення. Вказала, що ОСОБА_9 було відомо про вказане кримінальне провадження, оскільки були накладені арешти на майно, від виклику до слідчого вона ухилялась.

Прокурор до судового засідання апеляційного суду не з`явився, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.

Заслухавши доповідь судді, захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_6 , представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , перевіривши матеріали справи і провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене таке рішення слідчого, дізнавача або прокурора, як повідомлення про підозру після спливу місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом. Таке рішення може бути оскаржене підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.

Зокрема, ч.ч. 1-3 ст. 276 КПК України визначають вичерпний перелік підстав, при яких в обов`язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, встановленим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Згідно з положеннями ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вбачається з матеріалів провадження, Вознесенівським відділенням поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018080060001938 за ч. 3 ст. 206-2 КК України (а.с. 37).

31 січня 2020 року слідчий відділення Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_14 , встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, за погодженням із прокурором направив поштою ОСОБА_9 повідомлення про підозру.

В своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 посилається на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_9 не відбулося, оскільки підпис останньої на такому повідомленні відсутній.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Стаття 135 КПК України, регулює порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.

Зокрема, із аналізу ст. 135 КПК України випливає, що вручення повідомлення про підозру можливо шляхом надсилання його поштою.

Так, із матеріалів справи вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_9 було направлено за адресою реєстрації останньої, а саме, АДРЕСА_2 проте, повернувся конверт з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 62-63).

Вказане свідчить про те, що органом досудового розслідування, у зв`язку із відсутністю ОСОБА_9 вжиті всі заходи для вручення повідомлення їй про підозру не пізніше двадцяти чотирьох годин.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, за умови його неналежного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

Як встановлено судом першої інстанції, із відповіді щодо відомостей про осіб, які перетнули державний кордон підозрювана 21 серпня 2019 року перетнула державний кордон на КПВВ «Чаплинка» в Херсонській області в напрямку Автономної Республіки Крим.

3 лютого 2020 року органом досудового розслідування підозрювану ОСОБА_9 було оголошено у розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080060001938 від 3 серпня 2018 року зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із оголошення розшуку підозрюваної.

Тобто вказане свідчить про те, що органу досудового розслідування не відомо місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_9 , а тільки встановлено факт, що остання перетнула державний кордон в напрямку Автономної Республіки Крим.

Твердження захисника про те, що вручення повідомлення про підозру ОСОБА_9 повинно було відбуватися згідно міжнародного договору про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України не може взятись до уваги з боку апеляційного суду, оскільки така спеціальна процедура вручення повідомлень передбачає встановлення місцезнаходження особи.

Оскільки органом досудового розслідування не було встановлено місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_9 , у зв`язку із чим її і було оголошено у розшук, то і вимоги ч. 7 ст. 135 КПК України до неї неможливо було застосовувати.

Враховуючи зазначене, органом досудового розслідування вживались всі заходи для встановлення місцезнаходження підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З урахуванням вказаного, ОСОБА_9 відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України набула статус підозрюваної у кримінальному провадженні №12018080060001938 від 3 серпня 2018 року за підозрою у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, за яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 277-278, 303, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Поновити адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_9 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2021 року.

Апеляційну скаргуадвоката ОСОБА_6 ,який дієв інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2021 року, якою залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_9 про скасування повідомлення про підозру, зобов`язання виключити з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12018080060001938, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4