Ухвала

від 07.05.2021 по справі 132/1453/21

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/1453/21

2/132/513/21

УХВАЛА

"07" травня 2021 р. м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Ставнійчук С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Надія Агро про забезпечення позову в цивільній справі № 132/1453/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія Агро" до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "СВК Надія", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача державний реєстратор Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області Демко Світлана Володимирівна про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення державного реєстратора, визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки,

встановила:

06.05.2021 року ТОВ Надія Агро звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "СВК Надія", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача державний реєстратор Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області Демко Світлана Володимирівна в якому просить: 1) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0521685600:04:001:0081 площею 4,2969 га, розміщеної на території Новогребельської сільської ради Калинівського району Вінницької області, укладений 03 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ФГ СВК Надія (ідентифікаційний код 37663161); 2)скасувати рішення державного реєстратора Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області від 28 грудня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 39958843; 3) визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 05 серпня 2010 року, предметом якого є земельна ділянка площею 4,2969 га, кадастровий номер 0521685600:04:001:0081 розміщеної на території Новогребельської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява ТОВ Надія Агро про забезпечення позову шляхом заборони ФГ СВК Надія виконувати будь-які роботи на земельній ділянці площею 4,2969 га, кадастровий номер 0521685600:04:001:0081 та яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ; заборони проведення будь-яких реєстраційних дій (реєстрація іншого речового права, реєстрація зміни права власності) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно земельної ділянки площею 4,2969 га, кадастровий номер 0521685600:04:001:0081, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1272904705216.

Доводи заяви обґрунтовані тим, що 05.08.2010 року між ОСОБА_2 та СВК Надія (правонаступником якого є ТОВ Надія Агро ) було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0521685600:04:001:0081 площею 4,2969 га, розміщеної на території Новогребельської сільської ради Калинівського району Вінницької області строком на 10 років, який зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 15.12.2010 року. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті земельну ділянку успадкував ОСОБА_1 на підставі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 26.04.2017 року справа № 132/1036/17. Таким чином, відповідно до п. 43 вищевказаного договору, яким встановлено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації та ст. 640 ЦК України (в редакції чинній на момент укладання договору) строк дії договору оренди сторонами погоджено до 15.12.2020 року. Протягом усього строку користування земельною ділянкою позивач належним чином виконував умови договору оренди. На виконання вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі з метою використання свого переважного права на поновлення договору оренди на новий строк позивач у встановлені законом строки направив ОСОБА_1 (16.11.2020 року) лист-повідомлення щодо поновлення договору з проектом додаткової угоди. Відповідь відповідача на лист-пропозицію позивача не надійшла, земельна ділянка ТОВ Надія Агро власнику ОСОБА_1 не передавалась, акт приймання-передачі не укладався.

Однак з інформації яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що на підставі договору оренди землі від 03.12.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ СВК Надія , зареєстроване речове право оренди цієї земельної ділянки за ФГ СВК Надія . Державну реєстрацію іншого речового права проведено державним реєстратором Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області Демко С.В. 03.12.2020 року.

Спірний договір оренди від 03.12.2020 укладений між ОСОБА_1 та ФГ СВК Надія , порушує переважне право позивача на поновлення договору оренди землі, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним із скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права оренди за ФК СВК Надія , а також право позивача підлягає захисту шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 05.08.2010 між ОСОБА_1 та ТОВ Надія Агро .

Невжиття таких заходів забезпечення позову унеможливить виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову та ефективний захист позивачем своїх прав, оскільки відповідач ФГ СВК Мрія буде здійснювати обробіток спірної земельної ділянки, що перешкодить та унеможливить проведення сільськогосподарських робіт ТОВ Надія Агро . Такі дії відповідачів дають підстави обґрунтовано вважати, що у випадку задоволення позовних вимог, відповідачі можуть укласти ще один договір оренди, купівлі-продажу, емфітевзису чи інший правочин, який унеможливить проведення реєстраційних дій на користь позивача - а саме зареєструвати право оренди за ТОВ Надія Агро , що унеможливить виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається, одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

За змістом ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Такі заходи забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, тобто, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.

Предметом зазначеного позову є визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації речового права, та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

Між сторонами цієї справи існує спір щодо права оренди земельної ділянки та дійсність укладених щодо неї договорів.

Пред`явлені позивачем вимоги про скасування рішення державного реєстратора, визнання договору оренди землі недійсним, визнання укладеною додаткову угоду є немайновими.

Можливе рішення суду у цій справі - рішення про визнання, тобто рішення, яким підтверджується наявність або відсутність певних зобов`язальних правовідносин між сторонами, наявність або відсутність юридичних фактів.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень таке рішення може бути підставою для внесення реєстратором до Державного реєстру запису про скасування державної реєстрації права оренди ФГ СВК Надія .

Будь-якого іншого виконання, у тому числі примусового, можливе рішення суду не передбачає.

Вимог майнового характеру позивач не пред`являв і право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку не оспорюється, а предметом спору є виключно зобов`язально-правові (договірні) відносини.

Як встановлено судом, відповідач у справі ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах закону порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності.

Недотримання справедливого балансу (співмірності) при втручанні в право власності є порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії обмежує відповідача, як власника земельної ділянки, у праві розпоряджатись належною їй земельною ділянкою на свій розсуд (наприклад відчужити її), оскільки спір виник лише щодо права оренди земельної ділянки. Тому такі заходи забезпечення позову не відповідають принципу співмірності.

При цьому наявність самого по собі позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії.

Отже, забезпечення позову в обраний позивачем спосіб не є співмірним із заявленими позовними вимогами і виходить за межі позовних вимог та може призвести до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_1 , оскільки власнику обмежується можливість розпоряджатися та використовувати належне йому майно.

Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість порушення прав позивача відносно земельної ділянки, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки обґрунтована лише припущеннями щодо можливих дій відповідачів у справі та не обґрунтовується належними і допустимими доказами в розумінні статей 76-80 ЦПК України. Разом з тим, норми цивільного процесуального права зобов`язують учасників справи доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.

Що ж стосується вимоги про заборону ФГ СВК Надія виконувати будь-які роботи на земельній ділянці, то обґрунтовуючи відповідний захід забезпечення позову позивач зазначає, що ФГ СВК Надія буде здійснювати обробіток земельної ділянки, що унеможливить проведення сільськогосподарських робіт ТОВ Надія Агро .

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову 22.12.2006 N 9 , вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і

зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Разом з тим предметом спору даної цивільної справи є визнання договору оренди спірної земельної ділянки недійсним, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі спірної земельної ділянки із попереднім орендарем на підставі додаткової угоди до договору оренди землі.

Тобто, метою вказаного позову є захист прав ТОВ Надія Агро на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, а не недопущення збитків пов`язаних з неможливістю виробництва на спірній земельній ділянці.

Заявником не було вказано обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення.

Застосування такого заходу забезпечення в спірних правовідносинах суперечить самій суті інституту забезпечення позову, метою якого є обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вищевикладене узгоджується з правовими висновками викладеним у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 справа № 709/853/20

Зважаючи на наведені законодавчі положення, правові висновки Верховного Суду, суд вважає, що наведені доводи є такими, що не доводять необхідності вжиття заходів забезпечення позову у обраний позивачем спосіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-154, 157, 258-260, 353 ЦПК України, суд,

ухвалив :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Надія Агро про забезпечення позову в цивільній справі № 132/1453/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія Агро" до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "СВК Надія", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача державний реєстратор Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області Демко Світлана Володимирівна, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення державного реєстратора, визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки - відмовити .

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання через Калинівський районний суд Вінницької області апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя С.В. Ставнійчук