Ухвала

від 07.05.2021 по справі 219/6089/19

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/6089/19

Провадження № 2-ві/219/6/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Бахмуті заяву ОСОБА_1 про відвід судді Хомченко Лілії Іванівні від розгляду цивільної справи № 219/6089/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Громадської організації Донбас Фешен Кластер , ОСОБА_2 про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 заявила відвід судді Хомченко Лілії Іванівні від розгляду цивільної справи № 219/6089/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Громадської організації Донбас Фешен Кластер , ОСОБА_2 про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування заявленого відводу ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. 28 квітня 2021 року відповідачкою в судовому засіданні було подано документ - лист від 07 квітня 2019 року, де зазначено, що його підписав менеджер КVP Ukгаіnе Фолькер Штьотцнер. В порушення прямих приписів ст. 83 ЦПК України, судом усною ухвалою на місці було долучено даний документ до матеріалів справи на стадії дослідження доказів, незважаючи на те, що його копію не було заздалегідь направлено позивачу, не з`ясовано, де знаходиться його оригінал, незважаючи на те, що його не завірено в установленому законом порядку. Крім того, судом було долучено даний документ до справи як доказ, незважаючи на те, що відповідачем не обґрунтовано неможливість подання зазначеного вище доказу у встановлений законом строк, тобто разом з відзивом на позов, не зазначено причин, що не залежали від відповідача і унеможливлювали подати цей доказ у встановлений законом строк. Відповідачем взагалі не зазначено ніяких причин і підстав для долучення вказаного документа саме на стадії дослідження доказів. Між тим, дане процесуальне рішення в даному випадку само по собі не слід вважати підставою для заявленого відводу. Підставою для відводу судді в даному випадку вважає те, що суддею порушується при розгляді справи принцип рівності сторін, що є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в даній справі позивачем також заявлялись клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які суддею було відхилено письмовою ухвалою, постановленою в нарадчій кімнаті, з наведенням мотивування про те, що в задоволенні відповідних клопотань позивача про долучення додаткових доказів слід відмовити, оскільки позивачем не обґрунтовано неможливість їх подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього. Вважає, що при розгляді одних і тих же клопотань судом до позивача висуваються певні вимоги, а до відповідача в тій самій процесуальній ситуації такі вимоги судом не висуваються, внаслідок чого сторони ставляться судом у завідомо нерівне становище, надаючи при цьому процесуальні переваги відповідачу без жодної цьому мотивації. Отже, за однакової процесуальної ситуації, а саме подання додаткових доказів після строку для подання заяв по суті, суд відкрито продемонстрував різне ставлення до учасників справи: у відповідача відповідні докази прийняв (без будь-якого обґрунтування щодо строків подання як з боку відповідача так і без мотивування такого судом), а у позивача - не прийняв, мотивуючи це підставами, які до відповідача судом не висувались. Таким чином, в одній і тій же процесуальній ситуації суд наділив відповідача більшими правами порівняно з позивачем, тобто допустив порушення принципу рівності сторін перед судом, що є неприпустимим. Посилається на те, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. До принципів цивільного судочинства віднесено, серед іншого, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та змагальність сторін. Таким чином, вважає, що в даному випадку суд продемонстрував недотримання вказаного принципу рівності сторін та відкрито сприяє порушенню цього принципу, що викликає у позивача сумнів у неупередженості та об`єктивності судді і саме це є в даному випадку є підставою для заяви про відвід судді. У зв`язку із викладеним, на підставі ст. ст. 36, 39 ЦПК України, просила задовольнити заяву про відвід судді Хомченко Лілії Іванівні у цивільній справі № 219/6089/19.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України, відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про відвід, вивчивши матеріали справи, суд зазначає про наступне.

Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Так, згідно з ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або безсторонності судді.

Згідно зі ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини Ветштайн проти Швейцарії зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.

Відповідно до п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради Європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів від 01.01.2001 року, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але із боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Мироненко та Мартенко проти України вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Поняття інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості , є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

З системного аналізу положень закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України, при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вказані обставини, зазначені заявником у заяві про відвід судді, не доводять про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді.

Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об`єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі, заявником не наведено.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність заяви ОСОБА_1 , тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Хомченко Л.І. необхідно відмовити.

Частиною 11 ст. 40 ЦПК України передбачено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Хомченко Лілії Іванівні від розгляду цивільної справи № 219/6089/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Громадської організації Донбас Фешен Кластер , ОСОБА_2 про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Є. Дубовик