Ухвала

від 15.04.2021 по справі 523/16931/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/349/21

Номер справи місцевого суду: 523/16931/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуюча суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 30.09.2020 у кримінальних провадженнях №12018161490001407, внесеному до ЄРДР 07.08.2019, №12018160490002290, внесеному до ЄРДР 16.05.2018, №12017160490005278, внесеному до ЄРДР 14.10.2017, №12018160490002464, внесеному до ЄРДР 26.05.2018, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Одеса, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працює, не одруженого, зі слів хворіє на ВІЛ, туберкульоз та гепатит, без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-27.09.2004 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, звільненого 10.10.2008 за відбуттям строку покарання;

-11.04.2011 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 198 КК України до 1 (одного) року 9 (дев`яти) місяців 27 (двадцяти семи) днів позбавлення волі, звільненого 11.04.2011 за відбуттям строку покарання;

-17.04.2015 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, звільненого 20.09.2017 за відбуттям строку покарання;

-28.12.2018 Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі, залишений під вартою по іншому кримінальному провадженню;

-21.01.2019 Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 289 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, залишений під вартою по іншому кримінальному провадженню;

-04.06.2019 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 21.01.2019 та остаточно призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, залишений під вартою по іншому кримінальному провадженню;

-13.08.2019 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 04.06.2019 остаточно призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, залишений під вартою по іншому кримінальному провадженню;

-18.11.2019 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 13.08.2019 остаточно призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі,

визнати винним у вчиненні злочинів, передбаченихст. 395, ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено йому покарання за:

- ст. 395 КК України у виді арешту строком на 6 (шість) місяців;

- ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 186 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, а також шляхом часткового приєднання до призначеного покарання не відбутої частини покарання за попереднім вироком Малиновського районного суду від 18.11.2019 у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, остаточно призначено покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 обчислюється з моменту його фактичного затримання за попередніми вироками, а саме з 23.11.2018.

Міра запобіжногозаходу обвинуваченому ОСОБА_7 не обиралась.

Вироком також вирішено питання щодо речових доказів у справі,-

встановив:

Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком районного суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він відбував покарання в період з 17.04.2015 по 20.09.2017 за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 17.04.2015 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.09.2017 відносно вказаної особи встановлений адміністративний нагляд згідно п. «Б» ст. 3, ст. 6 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі», терміном на 24 місяці, з наступними обмеженнями, передбаченими спільним наказом ДДУПВП та МВС України від 04.11.2003 №1303 203 Про затвердження Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі»:

-постійно знаходитись щоденно з 22:00 до 06:00 годин ранку наступної доби за встановленою для постійного мешкання адресою;

- заборонити виїзд з населеного пункту за місцем постійного мешкання без дозволу керівництва територіального відділу поліції ГУНП;

-зобов`язати явкою для реєстрації в територіальний відділ поліції ГУНП за місцем постійного мешкання чотири рази на місяць відповідно до вказівки керівництва та з`являтись за викликом поліції у вказаний час для з`ясування питань пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

-не відвідувати кафе, бари ресторани, де продаються спиртні напої на розлив.

У подальшому, 20.09.2017, виконувачем обов`язків керівника Одеської виправної колонії №14 підполковником внутрішньої служби ОСОБА_9 , під особистий підпис, роз`яснено ОСОБА_7 обмеження встановлені ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.09.2017, у тому числі його обов`язок з`явитись не пізніше 22.09.2017 за місцем проживання, яке зазначив ОСОБА_7 до районного відділу поліції, а також роз`яснено наслідки невиконання ухвали суду. 20.09.2017 з ДУ «ОВК (№14)» УДГІтС України в Одеській області ОСОБА_7 був звільнений.

У невстановлений досудовим розслідуванням та судовим слідством час та дату, з метою ухилення від адміністративного нагляду, всупереч встановленим йому правилам адміністративного нагляду, ОСОБА_7 не повідомивши відповідні державні органи, надав недостовірну адресу свого постійного місця мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , та самовільно, без поважних причин, на реєстрацію до Суворовського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області у встановлені строки не прибув, про своє постійне місце мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , не повідомив відповідальних осіб Суворовського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області, які повинні були здійснювати адміністративний нагляд, про своє місце проживання, та перебував там більше року не зареєструвавшись у відповідному органі Національної поліції, тобто порушив обов`язки, передбачені п. «а» та «в» ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі».

Крім того, 14.05.2018 о 09 годині 54 хвилині, ОСОБА_7 , будучи раніше засудженим за крадіжки, увійшов до парадної №2 будинку АДРЕСА_3 , де, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити його злочинному наміру, взяв в руки належний ОСОБА_10 велосипед марки «Comoche Strada» вартістю 10 000 гривень, та маючи змогу розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд, з місця вчинення злочину зник. В результаті чого, ОСОБА_7 , завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 10 000 гривень.

Після цього, 26.05.2018, приблизно об 11 годині 00 хвилині, ОСОБА_7 прибув до першої парадної будинку АДРЕСА_3 , де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав велосипед «Giant ХТС», вартістю 13000 гривень. Після чого, ОСОБА_7 з метою утримання викраденого майна направився до виходу з парадної, проте в цей час його злочинні дії були помічені консьєржкою ОСОБА_11 , яка намагалась зупинити його та відібрати викрадений велосипед. ОСОБА_7 , розуміючи що його злочинні дії викриті ОСОБА_11 , на її зауваження не реагував і, утримуючи викрадений велосипед в руках покинув приміщення парадної будинку АДРЕСА_3 . В подальшому, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши тим самим ОСОБА_12 майнову шкоду на загальну суму 13 000 гривень.

Згодом, а саме 13.06.2018 о 08 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , увійшов до парадної будинку АДРЕСА_4 , де, проходячи по коридору, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити його злочинному наміру, взяв в руки належний ОСОБА_13 велосипед марки «Bergamont Revox», вартістю 10 714 гривень, та маючи змогу розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд, з місця вчиненняя злочину зник. В результаті чого, ОСОБА_7 завдав потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 10 714 гривень.

Крім того, 15.06.2018, близько 15 годин 00 хвилин, ОСОБА_7 , з метою таємного викрадення чужого майна прибув до будинку АДРЕСА_4 та піднявся на одинадцятий поверх, де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав велосипед «Lakes» вартістю 10 400 гривень. Утримуючи викрадений велосипед в руках, ОСОБА_7 спустився по сходах на перший поверх та покинув приміщення будинку АДРЕСА_4 . В подальшому ОСОБА_7 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши тим самим ОСОБА_14 майнову шкоду на загальну суму 10 400 гривень.

За цим, 26.07.2018 о 09 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , з метою таємного викрадення чужого майна прибув до третьої парадної будинку АДРЕСА_3 , де на сходовому майданчику першого поверху, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав велосипед «Alv 14329», вартістю 5 600 гривень. Після чого, ОСОБА_7 з метою утримання викраденого майна направився до виходу з парадної, але в цей час його злочинні дії були помічені консьєржкою ОСОБА_15 , яка намагалась зупинити його та відібрати викрадений велосипед. ОСОБА_7 , розуміючи що його злочинні дії викриті ОСОБА_15 , на її зауваження не реагував і, утримуючи викрадений велосипед в руках покинув приміщення парадної будинку АДРЕСА_3 . В подальшому, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши тим самим ОСОБА_16 майнову шкоду на загальну суму 5600 гривень.

Крім того, 30.07.2018 о 10 годині 15 хвилині, ОСОБА_7 , увійшов до заднього подвір`я ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою АДРЕСА_5 , де впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити його злочинному наміру, взяв в руки належний ОСОБА_17 велосипед марки «Crosser Flash», вартістю 150 доларів США, та маючи змогу розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд, з місця вчинення злочину зник. В результаті чого, ОСОБА_7 , завдав потерпілому ОСОБА_18 матеріальну шкоду на загальну суму 3 900 гривень.

Згодом, а саме 06.08.2018 приблизно о 08 год. 00 хв. ОСОБА_7 , знаходячись в гуртожитку ПНПУ ім. К.Д. Ушинського, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , шляхом вільного доступу через відкриті двері проник до кімнати № НОМЕР_1 , де впевнившись, що за його діями не спостерігає потерпіла ОСОБА_19 , яка на той момент спала, таємно викрав ноутбук марки «Lenovo IdeaPad 100» чорного кольору вартістю 7810 гривень та телефон марки «Meizu M3S» в корпусі сірого кольору в чорному чохлі вартістю 3199 гривень. Після цього, ОСОБА_7 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись з подальшому викраденим майном на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_7 завдав ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 11009 гривень.

Крім того, 23.08.2018 о 12:00 ОСОБА_7 , знаходячись у парадній багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , піднявся на АДРЕСА_8 , шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед марки «Кронус» чорно-біло-червоного кольору, який належить ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після цього, ОСОБА_7 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_7 завдав ОСОБА_20 матеріальну шкоду в розмірі 7000 гривень.

Вимоги апеляційної скарги.

Не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, на даний вирок захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок районного суду змінити в частині призначеного покарання, в зв`язку з невідповідністю призначеного покарання, який, на думку захисника є занадто суворим, призначивши мінімальне покарання у межах санкції ст. 395, ч. ч. 2, 3 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України.

Вимоги апеляційної скарги захисник обґрунтовує тим, що, обвинувачений щиро каявся, активно сприяв розкриттю злочинів, вину визнавав повністю, підтвердив обставини вчинених ним злочинів, свої вчинки пояснює відсутністю коштів, які потребував на лікування та проживання, а тому вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання є занадто суворим та таким, що не відповідає обставинам кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Позиції учасників судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ обвинуваченого та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали провадження та вимоги апеляційної скарги; провівши судові дебати, апеляційний суд доходить таких висновків.

Мотиви апеляційного суду.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 2 КК України передбачено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст. ст. 50, 65 ККУкраїни, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції під час судового розгляду в повній мірі дотримався вищевказаних вимог кримінального, кримінального процесуального Закону та Конвенції.

Так, судом першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно досліджені докази у даному кримінальному провадженні, на підставі яких суд дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ст. 395, ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

Розгляд справи судом першої інстанції проведено відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, будь-яких процесуальних порушень застосування судом вказаних вимог закону апеляційним судом не встановлено.

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та правильність його кваліфікації в апеляційній скарзі не оспорюється, тому не перевіряється апеляційним судом.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого про невідповідність призначеного обвинуваченому покарання, з підстав його суворості, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

З оскарженого вироку вбачається, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, в повному обсязі врахував характер і ступень тяжкості вчинених злочинів, що відносяться згідно зі ст. 12 КК України до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, факт вчинення злочинів особою, яка раніше притягалась до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, останній раз був засуджений вироком Малиновського районного суду м. Одеси 18.11.2019, кількість епізодів, особу обвинуваченого, який офіційно не працює, не одружений, зі слів хворіє на ряд невиліковних хвороб, але жодного підтвердження цього суду не надав, відношення обвинуваченого до вчинених злочинів, провину визнав повністю, щиро покаявся.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, районний суд вірно відніс щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом першої інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, ставлення обвинуваченого до вчинених злочинів, думку прокурора, який вважав за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, районний суд вірно прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише шляхом його ізоляції від суспільства, а тому призначив йому покарання у виді реального позбавлення волі.

Також районний суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, вірно застосував положення ст. 70 КК України та призначив останньому покарання шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, а також шляхом часткового приєднання до призначеного покарання не відбутої частини покарання за попереднім вироком Малиновського районного суду від 18.11.2019 у виді 1 (одного) року позбавлення волі, остаточно призначивши покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

За наведених вище обставин, врахувавши наявність пом`якшуючих покарання обвинуваченого обставин, відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, особу обвинуваченого, районний суд вірно призначив обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинення інкримінованих йому злочинів покарання, яке за видом та розміром є достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів.

З урахуванням тяжкості, систематичності та характеру вчинених злочинів, особи обвинуваченого, який був неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, за які відбував покарання реально у виді позбавлення волі, що свідчить про схильність обвинуваченого ОСОБА_7 до вчинення умисних корисливих злочинів та його небажання стати на шлях вправлення, суд першої інстанції призначив йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі, яке за своїм видом та мірою покарання є справедливим, сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Обставин, що можуть істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочинів, апелянтом не наведено та судом не встановлено, а тому підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_7 іншого більш м`якого покарання, апеляційним судом не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого не містить жодних доводів для пом`якшення призначеного йому покарання, оскільки районним судом під час призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, враховані усі зазначені в апеляційній скарзі захисника обставини.

Судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких нових обставин, які не були враховані судом першої інстанції при ухвалені вироку, і які б пом`якшували або суттєво могли знизити призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, про що просить апелянт.

Інших доводів,які бне буливраховані судомпершої інстанціїта свідчилиби пронеобхідність зміниабо скасування оскарженого вироку, апеляційному суду надано не було.

Істотних порушень вимог КПК України, які б слугували підставами для зміни або скасування оскарженого вироку, апеляційним судом не встановлено.

У зв`язку з викладеним, апеляційний суд вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання ґрунтується на положеннях ст. ст. 50, 65 КК України, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання і є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому апеляційний суд не вбачає підстав вважати, що призначене покарання є явно несправедливим через його суворість.

За таких обставин, оскільки апеляційна скарга не містить у собі достатніх доводів для зміни або скасування вироку районного суду, та судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких нових обставин, які не були враховані судом першої інстанції при ухвалені вироку, апеляційний суд вважає необхідним вирок районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого без задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 30.09.2020 у кримінальних провадженнях №12018161490001407, внесеному до ЄРДР 07.08.2019, №12018160490002290, внесеному до ЄРДР 16.05.2018, №12017160490005278, внесеному до ЄРДР 14.10.2017, №12018160490002464, внесеному до ЄРДР 26.05.2018, відносно ОСОБА_7 , засудженого за вчинення злочинів, передбачених ст. 395, ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня отримання копії ухвали.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4