Рішення

від 06.05.2021 по справі 467/1337/20

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1337/20

2/467/85/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого-судді Кірімової О.М.

при секретарі Сіваченко Ю.І.

представника позивача Тетева-Родюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Арбузинським районним судом Миколаївської області та представником позивача Тетева-Родюк І.О. з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Арбузинський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2020 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Тетева-Родюк І.О. звернулася до суду з позовом до Арбузинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про зняття арешту з нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_2 є спадкоємцем майна після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При зверненні до приватного нотаріуса Арбузинського районного нотаріального округу Миколаївської області Грицаєнко Л.М. для оформлення спадщини, їй стало відомо, що на нерухоме майно ОСОБА_5 накладено арешт та оголошена заборона його відчуження. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне нерухоме майно позивачу відмовлено через накладення арешту на спадкове майно.

В зв`язку з цим, ОСОБА_2 звернулася до Арбузинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), де їй було повідомлено, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, за відділом виконавчі провадження відносно ОСОБА_5 не обліковуються. Згідно повідомлення начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) на примусовому виконанні у відділі ДВС перебували виконавчі провадження за якими боржником визначено ОСОБА_5 , однак ідентифікувати вказану особу не можливо, оскільки відсутні відомості щодо дати народження цієї особи. Крім того, виконавчі провадження знищено згідно з п.1-2 Розділу 11 "Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 року № 1829/5 у зв`язку з закінченням терміну його зберігання.

Таким чином, арешт на нерухоме майно не був скасований, у зв`язку з чим позивач змушена звернутись за захистом своїх прав до суду. Посилається на те, що документи виконавчих проваджень знищені у зв`язку зі спливом часу, державний виконавець відмовив у скасуванні арешту, а існуючі обтяження порушують право власності позивачки, а також можливість реалізації її права на спадщину, представник позивача просила скасувати арешт із всього нерухомого майна, яке належало ОСОБА_5 , що накладений постановами відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області серії АА № 172995 від 13.06.2007 року та № серії та номеру 40635222 від 19.02.2014 року в межах виконавчих проваджень, скасувати внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заборони по виду обтяжень: арешт нерухомого майна, а саме: обтяження реєстраційний № 5144787 зареєстрованого 15.06.2007 року реєстратором Арбузинської державної нотаріальної контори, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об`єкт обтяження: будинок, адреса АДРЕСА_1 та обтяження номер запису 5083860 (спеціальний розділ), зареєстровано 24.03.2014 року державним реєстратором Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області Костаньяном Є.І., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11858675 від 24.03.2014 року вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Ухвалою суду від 04 січня 2021 року відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду в порядку загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року до участі у справі залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_6 , Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

Ухвалою суду від 31 березня 2021 року замінено первісних відповідачів по справі Арбузинський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) та померлого ОСОБА_6 на спадкоємців останнього - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Арбузинський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси). Цією ж ухвалою провадження в частині позовних вимог про скасування внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заборони по виду обтяжень:арешт нерухомого майна та предмету обтяження закрито у зв`язку з відмовою представника позивача від частини вказаних позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву, маючи на час подання відзиву процесуальний статус відповідача, начальник Арбузинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), зазначила, що заперечувала проти задоволення позову, оскільки такий відділ не є належним відповідачем по справі, та не може бути стороною у виконавчому провадженні.

У відповіді на відзив представник позивача наголошувала на тому, що виконавчі провадження, за якими накладались обтяження у виді арешту нерухомого майна, були завершені, особи, в інтересах яких накладалось стягнення, повторно не подавали виконавчі листи до виконання, строк такого повторного звернення, минув. За такого вважала, що Арбузинський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) є належним відповідачем по справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_4 просила замінити її, як відповідача по справі, належним відповідачем, оскільки вона не має жодного відношення до даної справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в частині зняття арешту зі всього нерухомого майна, яке належало ОСОБА_5 , накладеного постановами відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області серії АА № 172995 від 13.06.2007 року та серії № 40635222 від 19.02.2014 року в межах виконавчих проваджень. Суду пояснила, що у відділі ДВС перебувало два виконавчих провадження, з метою виконання рішень суду державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника. На теперішній час виконавих проваджень відносно ОСОБА_5 на примусовому виконанні відділу ДВС не існує, такі повернуті стягувачам. Строки пред`явлення до виконання виконавчих листів, пропущено стягувачами. Відділом ДВС рекомендовано позивачу звернутися до суду для вирішення даного спору щодо накладення арешту на майно та заборону його відчуження. Тому просила про задоволення позову, оскільки накладений арешт на майно ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перешкоджає позивачу, як сподкоємцю першої черги в оформленні спадкових прав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, правом подачі відзиву на позов не скористалася.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Відповідач Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Арбузинський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, обставини викладені у відзиві на позовну заяву підтримує.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності та в межах заявлених позовних вимог, суд установив наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому способи захисту цивільного права та інтересів, зазначені в ст. 16 ЦК України.

Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 12).

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5.9135 га, кадастровий номер 4820381000:13:000:0034, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою (а.с.13).

Позивачка, як дружина померлого, є спадкоємцем першої черги за законом (а.с. 58, 59, 94-161).

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218, частини 3 статті 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (частина 1 статті 1222 ЦК України).

Коло спадкоємців за законом, черговість спадкування ними визначена статтями 1258, 1261-1255 ЦК України.

В силу положень частин 1, 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Таким чином, прийнявши у визначеному порядку як спадкоємиця першої черги, як дружина померлого, позивачка набула права на спадщину, до складу якої входить частка у спільній сумісній власності спадкодавця.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача обґрунтовувала вимоги про зняття арешту з нерухомого майна, належного спадкодавцеві ОСОБА_5 , який накладений державним виконавцем під час здійснення виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_5 тим, що такий арешт перешкоджає їй в оформленні спадкових прав.

Як вбачається з матерів справи, письмовим роз`ясненням приватного нотаріуса Арбузинського районного нотаріального округу Миколаївської області Грицієнко Л.М. було рекомендовано ОСОБА_2 , як спадкоємцю першої черги, яка прийняла спадщину у встановлений законом строк, що для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке входить до складу спадщини, необхідно зняти арешт з нерухомого майна та знову звернутися до нотаріуса для отримання свідоцтва (а.с. 13-15)

Згідно цього ж доказу видно, що і 15.06.2007 року за № 5144787 Арбузинською державною нотаріальною конторою, як реєстратором, на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області серії АА № 172995 від 13.06.2007 року накладено арешт на належне ОСОБА_5 нерухоме майно.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно..., Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, на підставі постанови державного виконавця Дзгоєвої Т.Ю. відділу ДВС Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області серія та номер: 40635222 від 19.02.2014 року державним реєстратором накладено арешт на нерухоме майно, належне ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11858675 від 24.03.2014 року та на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції в Миколаївській області серії АА № 172995 від 13.06.2007 року державним нотаріусом накладено арешт на нерухоме майно, належне ОСОБА_5 без зазначення в інтересах якої саме особи (а.с. 16-18).

На звернення адвоката, начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області повідомив, що на примусовому виконанні у відділі ДВС перебували виконавчі провадження, за якими боржником був ОСОБА_5 , але однозначно ідентифікувати особу боржника неможливо, у зв`язку з відсутністю відомостей щодо дати народження боржника. Крім того, виконавчі провадження знищено у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання та рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна (а.с. 19-20).

Начальник відділу Арбузинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) на адресу адвоката надав інформацію про те, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження за суб`єктом боржника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та за суб`єктом стягувача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виконавчі провадження не обліковуються (а.с. 21)

До вказаної інформації начальником відділу Арбузинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) надано відомості щодо виконавчих проваджень.

Так, на підставі виконавчого листа від 19.01.2009 року № 2-648, відкрито виконавче провадження № 10974566 від 23.01.2009 року про примусове стягнення з боржника ОСОБА_5 на користь ВАТ "Раффайзен Банк Аваль" борг у сумі 29297 грн. з накладенням арешту на майно боржника. 25 листопада 2009 року надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документу без виконання про що була винесена постанова (а.с. 49)

На підставі виконавчого листа від 19.08.2013 року № 2-503/03, відкрито виконавче провадження від 07.11.2013 року № 40635222 про примусове стягнення з боржника ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 борг у розмірі 9908,00 грн. Постановою від 19.02.2014 року накладено арешт на майно боржника із оголошенням заборони на його відчуження. 26 травня 2014 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження, за відсутністю у боржника майна (а.с. 50).

Згідно повідомлення начальника Арбузинського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) у відділі Арбузинського РВ ДВС відсутня інформація щодо виконавчого провадження в межах якого було накладено арешт на нерухоме майно за реєстраційним номером обтяження 5144787 постанова серії АА № 172995 від 13.06.2007 року видана відділом ДВС Арбузинського району (а.с. 215).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 59 Закону України 1404-VIII від 02 червня 2016 року Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до частин 1, 6 ст. 55 Закону України № 606-Х1У від 21 квітня 1999 року "Про виконавче провадження" (в редакції закону, чинній на час накладення арешту) арешт майна боржника застосовується для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України № 606-Х1У від 21 квітня 1999 року "Про виконавче провадження" (в редакції закону, чинній на час накладення арешту) у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві.

В силу частини 4 статті 40 цього Закону повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.

Також Законом України № 606-Х1У від 21 квітня 1999 року "Про виконавче провадження" (в редакції закону, чинній на час накладення арешту) строк пред`явлення виконавчого листа до виконання був визначений у три роки (частина 1 статті 21).

Таким чином, стягувачі за виконавчими провадженнями, які були відкриті щодо виконання: виконавчого листа від 19.01.2009 року № 2-648 (номер виконавчого провадження 10974566 від 23.01.2009 року про стягнення з боржника ОСОБА_5 на користь ВАТ "Раффайзен Банк Аваль" борг у сумі 29297 грн., а також виконання виконавчого листа від 19.08.2013 року № 2-503/03 (номер виконавчого провадження 40635222 від 07.11.2013 року про стягнення з боржника ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 боргу у розмірі 9908,00 грн., після повернення виконавчих документів державним виконавцем мали право на повторне їх пред`явлення протягом трьох років.

Щодо відомостей за виконавчим провадженням, яке було відкрите та за яким постановою державного виконавця серії АА № 172995 від 13.06.2007 року накладено арешт на майно ОСОБА_5 то таке у відділі Арбузинського РВ ДВС відсутнє.

Відповідно до частин 2-4 статті 1281 ЦК України у редакції, чинній на час відкриття спадщини щодо майна ОСОБА_5 , кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Як вбачається з витребуваних та досліджених судом матеріалів спадкової справи № 86-2019 відносно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ця спадкова справа почата приватним нотаріусом Арбузинського районного нотаріального округу Миколаївської області Грицаєнко Л.М. за заявою ОСОБА_2 від 12.11.2019 року. Як видно, 20.02.2020 року на адресу нотаріуса надійшла претензія кредитора Акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК (далі Банк), відповідно до цієї претензії, в порядку ст. 1281 ЦК України, між ОСОБА_5 (боржник) та АТ КБ ПРИВАТБАНК 08 червня 2015 року був укладений кредитний договір № б/н, за яким кредитор умови договору виконав, надавши боржнику кредит, боржник зобов`язання в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим за ним перед банком рахується заборгованість у розмірі 24043 грн. 79 коп. Тому Банк просив нотаріуса повідомити спадкоємців померлого про наявність зазначеної у претензії заборгованості перед Банком, повідомити Банк про спадкоємців, які зверталися із заявами про прийняття спадщини.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази зверненняАТ "Райффайзен Банк Аваль" спадкоємців померлого в 2017 року ОСОБА_6 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з вимогою до спадкоємців ОСОБА_5 в порядку та у строки, визначені статтею 1281 ЦК України, щодо виконання зобов`язань на підставі виконавчих листів та згідно до постанов відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області: серії АА № 172995 від 13.06.2007 року та серії № 40635222 від 19.02.2014 року в межах виконавчих проваджень.

Крім того, суду не надано доказів, що вказані виконавчі листи після повернення їх державним виконавцем стягувачу у 2009 році та у 2014 році повторно пред`являлись до виконання у передбачені законом строки.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 1статті 39 Закону України 1404-VIII від 02 червня 2016 року Про виконавче провадження (у редакції закону, чинній на день відкриття спадщини) виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч.6 ст. 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Арешт майна боржника ОСОБА_5 за наведених вище обставин та вимог закону із заходу забезпечення виконання рішення суду перетворюється на неправомірне обмеження права особи користуватися належним їй майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 03.06.2016 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно п. 2 ч.1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 391 ЦК України встановлено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, враховуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, беручи до уваги те, що на даний час на виконанні в Арбузинському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) не перебуває жодного виконавчого провадження стосовно боржника ОСОБА_5 , а відтак потреби в арешті не існує. На теперішній час наявність цього обтяження (арешту) перешкоджає позивачу ОСОБА_2 в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті її чоловіка ОСОБА_5 , внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном, а також за відсутності у відповідачів в цій справі та будь-яких інших осіб належним чином, законно обґрунтованих заперечень щодо права позивачки на арештоване майно, суд приходить до висновку про те, що наявні підстави для задоволення позову, оскільки іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо.

Щодо посилання відповідача ОСОБА_4 на ту обставину, що вона є неналежним відповідачем у даній справі, то суд зазначає наступне. Так, Верховний Суд у постанові № 335/12353/17 від 15.05.2019 року визначив склад учасників у справах про зняття обтяжень у вигляді арешту з майна. Виходячи з системного тлумачення статей 16, 572, 589 ЦК України, статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", статті 1 Закону України "Про іпотеку" і роз`яснень пункту 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Отже, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений до особи, в інтересах якої накладався арешт на майно, тобто до стягувачів - Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та спадкоємців померлого стягувача ОСОБА_6 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, має бути залучено та вірно залучено відповідний орган - Арбузинський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси).

В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи заяву представника позивача (а.с. 228), суд залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Арбузинський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про зняття арешту з нерухомого майна, задовольнити.

Зняти арешти із всього нерухомого майна, яке належало ОСОБА_5 , накладені постановами відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області серії АА № 172995 від 13.06.2007 року та серії № 40635222 від 19.02.2014 року в межах виконавчих проваджень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 11 травня 2021 року о 08 годині 20 хвилин

Суддя Арбузинського

районного суду О.М.Кірімова