Ухвала

від 22.04.2021 по справі 511/324/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/122/21

Номер справи місцевого суду: 511/324/19

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

22.04.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи: 511/324/19

Номер апеляційного провадження: 22-з/815/122/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дерезюк В.В.

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_2 ,

- відповідачі - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю Роздільнатранссервіс , 2) Приватне акціонерне товариство Страхова група ТАС ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Роздільнатранссервіс про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю Роздільнатранссервіс , Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

У лютому 2019 року до Роздільнянського районного суду Одеської області з Одеського апеляційного суду, після скасування вироку суду в частині вирішення цивільного позову, надійшла для розгляду в порядку цивільного судочинства позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , до ТОВ Роздільнатранссервіс , АТ Страхова група ТАС , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якій ОСОБА_1 , з урахуванням неодноразових уточнень позову, остаточно просить: 1) стягнути з ПАТ Страхова Група ТАС на користь ОСОБА_1 страхову виплату за шкоду, заподіяну здоров`ю у сумі - 104 084,10 грн. та страхову виплату моральної шкоди у сумі - 5 204,20грн., що загалом складає до виплати - 109 288,30 грн.; 2) стягнути з ТОВ Роздільнатранссервіс на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток внаслідок зменшення загальної працездатності у сумі - 930 грн. щомісячно, починаючи з 28.09.2016 року до моменту відновлення працездатності та моральну шкоду у сумі - 900 000,00грн., що загалом до виплати складає - 900 930,00 грн.; 3) стягнути з ТОВ Роздільнатранссервіс на користь ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , моральну шкоду у сумі - 50 000,00 грн..

Вищевказаний позов обґрунтовано тим, що 28.09.2016 року близько 12.10 год. водій ОСОБА_3 , керуючи маршрутним автобусом БАЗ А 079.23 , р/н НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проїжджій частині вул. П. Каплуна в с. Кучурган, Роздільнянського району Одеської області, збоку а/д Одеса-Кучурган в напрямку м. Роздільна, при проїзді закруглення проїжджої частини вправо по ходу його руху, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-21103 , р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який здійснював рух у зустрічному йому напрямку руху. Позивач у позовній заяві вказує на те, що дорожньо-транспортна пригода негативно вплинула на стан її здоров`я, самопочуття, що викликало занепокоєння її родини та близьких осіб. Наслідки вказаного ДТП призвели до необхідності адаптуватися до нових дискомфортних умов пересування та існування. Дорожньо-транспортна пригода негативно вплинула з моральної точки зору на сина позивача - ОСОБА_2 , який в момент дорожньо-транспортної пригоди знаходилась в автомобілі. В результаті ДТП мати та син отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. Висновком ВСЕК № 896387від 23.04.2018 року ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності.

За матеріалами кримінального провадження внесеного в ЄРДР № 28.09.2016 року за № 12016160000000608 по кримінальній справі №511/502/17, 21.06.2018 року вироком Роздільнянського районного суду Одеської області, який в частині покарання набрав законної сили 12.02.2019 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Причинно-наслідковий зв`язок щодо факту заподіяння шкоди позивачам вважається встановленим, тобто таким, що не підлягає доказуванню в цивільній справі (Т. 1, а. с. 11 - 18, Т. 2, а. с. 11 - 15, Т. 3, а. с. 20 - 33, 123 - 130, 139 - 142).

У відзиві на позовну заяву представник АТ СГ ТАС (приватне) заперечував проти позову. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог до АТ СГ ТАС (приватне). Зазначав про те, що оскільки під час вищевказаної ДТП завдано шкоду третій особі, тобто пасажиру, страхове відшкодування ділиться на кількість осіб, діяльністю яких заподіяна шкода, а отже, як на думку останнього, АТ СГ ТАС (приватне) виплачує лише 50% страхового відшкодування (Т. 2, а. с. 6 - 7).

Не погодившись з думкою представника АТ СГ ТАС (приватне) позивачем на відзив була надана до місцевого суду відповідь на відзив, в якій позивач заперечувала проти доводів та вимог відзиву АТ СГ ТАС (приватне). Вказувала на те, що обов`язок по відшкодуванню шкоди в даному випадку покладається на власників (володільців) джерел підвищеної небезпеки, незалежно від вини обох водіїв або одного із них. Вважала заявлені позовні вимоги законними та обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі (Т. 2., а. с. 11 - 12).

21.01.2020 року на адресу суду першої інстанції надійшов письмовий уточнений відзив АТ СГ ТАС (приватне), відповідно до якого АТ СГ ТАС (приватне) не погоджується з позовними вимогами позивача, оскільки згідно з отриманих ними від позивача документів обґрунтованими та документально підтвердженими витратами на лікування є витрати в розмірі - 62 676,17 грн., витрати, у зв`язку з стійкою втратою працездатності, що підлягають відшкодуванню АТ СГ ТАС (приватне) в разі отримання позивачем 2-ї групи інвалідності внаслідок ДТП в розмірі - 26 100,00 грн., моральна шкода у розмірі - 4 438,81 грн., отже загальна сума до відшкодування, як на думку представника СГ ТАС (приватне), складає - 46 607,49 грн.. Тому, останній просив відмовити у задоволені позовних вимог до АТ СГ ТАС (приватне), розмір яких перевищує - 46 607,49 грн. (Т. 3, а. с. 170 - 172 зворотна сторона).

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 21 січня 2020 року вищевказаний позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ Страхова Група ТАС на користь ОСОБА_1 : 1) страхову виплату за шкоду, заподіяну здоров`ю у сумі - 104 084,10 грн.; 2) страхову виплату моральної шкоди у сумі - 5 204,20 грн..

Стягнуто з ТОВ Роздільнатранссервіс на користь ОСОБА_1 : 1) втрачений заробіток внаслідок зменшення загальної працездатності у сумі - 930 грн. щомісячно, починаючи з 28.09.2016 року до моменту відновлення працездатності або отримання іншої групи інвалідності; 2) моральну шкоду у сумі - 500 000,00 грн..

Стягнуто з ТОВ Роздільнатранссервіс на користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі - 30 000,00 грн..

Стягнути з ПАТ Страхова Група ТАС на користь держави судовий збір в розмірі - 4 204 грн..

Стягнуто з ТОВ Роздільнатранссервіс на користь держави судовий збір в розмірі - 10 052 грн..

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою надано суду чеки та накладні (Т. 2, а. с. 176 - 197) про витрачання коштів на лікування та придбання медикаментів у сумі - 77 984,10 грн., докази перебування у медичних закладах, у зв`язку з ДТП від 28.09.2016 року. Мінімальний розмір страхового відшкодування у разі встановлення ІІ групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку. Мінімальна заробітна плата станом на вересень 2016 року становила - 1 450,00 грн., з розрахунку 1 450,00 грн. х 18 = 26 100,00 грн.. Отже, всього страхова виплата за шкоду, заподіяну здоров`ю складає: 77 984,10 грн. + 26 100,00 грн. = 104 084,10 грн..

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції вважав що позивачка довела належним чином суму матеріальної шкоди, у зв`язку з чим вимога до ПрАТ Страхова Група ТАС про стягнення матеріальної шкоди у розмірі - 104 084,10 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, суд першої інстанції, з огляду на вищевикладені встановлені судом обставини ДТП і його наслідків, вбачав необхідність у стягненні з ПрАТ Страхова Група ТАС на користь позивача страхової виплати моральної шкоди у розмірі - 5 204,20 грн..

Також місцевий суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість вимог вищевказаного позову до ТОВ Роздільнатранссервіс , тому вбачав за необхідне задовольнити їх у зазначеній вище частині (Т. 3, а. с. 187 - 194 зворотна сторона).

Адвокат Чернега В.М. - представник ТОВ Роздільнатранссервіс в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції змінити шляхом стягнення з ТОВ Роздільнатранссервіс на користь ОСОБА_1 : 1) втрачений заробіток внаслідок зменшення загальної працездатності у сумі - 930 грн. щомісячно, починаючи з 09.02.2018 року до 01.05.2021 року; 2) моральну шкоду у сумі - 100 000,00 грн.. Ухвалити в іншій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні інших позовних вимог до ТОВ Роздільнатранссервіс .

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник АТ СГ ТАС (приватне) - Кудрявський С.М. в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з АТ СГ ТАС (приватне) матеріальної шкоди, моральної шкоди та судового збору. Ухвалити нове судове рішення, яким просить відмовити у задоволені позовних вимог до АТ СГ ТАС (приватне) розмір яких перевищує 46 607,49 грн..

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Твердохліб В.Ю., діючий від імені ОСОБА_1 , заперечує проти апеляційної скарги. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Оскаржуване рішення просить залишити без змін. Посилається на те, що суд першої інстанції на підставі повно та всебічно досліджених матеріалів справи, а зокрема не спростованих відповідачем АТ СГ ТАС (приватне) письмових доказів, дійшов до законного та обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 : 1) страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю у сумі - 104 084,10 грн.; 2) страхової виплати моральної шкоди у сумі - 5 204,20 грн.. Вказує на хибне тлумачення апелянтом норм матеріального права, невірне розуміння висновків суду першої інстанції, на які АТ СГ ТАС (приватне) посилається в обґрунтування вимог апеляційної скарги.

У наданій апеляційному суду спільній заяві ОСОБА_1 та ТОВ Роздільнатранссервіс просили визнати мирову угоду, укладену та підписану ними з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.10.2020 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Роздільнатранссервіс

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 21 січня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Роздільнатранссервіс про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнано нечинним. Провадження у справі у вищевказаній частині закрито.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22.10.2020 року рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 21 січня 2020 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова Група ТАС на користь ОСОБА_1 страхової виплати за заподіяну здоров`ю шкоду, страхової виплату у зв`язку із завданням моральної шкоди залишено без змін.

У квітні 2021 року безпосередньо до Одеського апеляційного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Роздільнатранссервіс про ухвалення додаткового рішення, в якій товариство просить ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №511/324/19 за позовом ОСОБА_1 (Позивач 1), та ОСОБА_1 , яка діяла в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 (Позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю Роздільнатранссервіс , код ЄДРПОУ 32898146 (Відповідач 1), AT Страхова Група ТАС , код ЄДРПОУ 30115243 (Відповідач 2), третя особа ОСОБА_3 , а саме - доповнити резолютивну частину ухвали Одеського апеляційного суду від 22.10.2020, якою затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 , діючою в тому числі в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , та Товариством з обмеженою відповідальністю Роздільнатранссервіс , наступними пунктами:

1.1.7 моральну шкоду, завдану неповнолітньому сину ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка складає ЗО 000 ( тридцять тисяч ) гривень на день укладення угоди (п. 1.3 мирової угоди);

провадження у справі № 511/324/19 відносно позовних вимог позивача ОСОБА_1 в інтересах її неповнолітнього сина ОСОБА_2 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Роздільнатрансеервіс ЄДРПОУ 32898146-закрити.

До суду першої інстанції було направлено запит про направлення справи до апеляційного суду.

У квітні 2021 року до Одеського апеляційного суду надійшла справа. Питання про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційного суду.

Учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань, зокрема про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду заяви, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді заяви, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути заяву за відсутності її учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що у судовому засіданні, яке було призначено на 22.10.2020 року розглядалось питання про затвердження мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Роздільнатранссервіс .

При розгляді питання про затвердження мирової угоди було взято до уваги, що рішення суду першої інстанції оскаржено Товариством з обмеженою відповідальністю Роздільнатранссервіс тільки в частині стягнення з ТОВ Роздільнатранссервіс на користь ОСОБА_1 втраченого заробітку внаслідок зменшення загальної працездатності у сумі - 930 грн. щомісячно, починаючи з 09.02.2018 року до 01.05.2021 року; 2) моральну шкоду у сумі - 100 000,00 грн.

Також, рішенням суду першої інстанції вирішено питання щодо вимог ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Роздільнатранссервіс на користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі - 30 000,00 грн..

Як зазначено в ухвалі Одеського апеляційного суду від 22.10.2020 року та у протоколі судового засідання, адвокат Твердохліб В.Ю., діючий від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_1 особисто, адвокат Шарандак А.А. - представник ТОВ Роздільнатранссервіс підтримали заяву про затвердження мирової угоди, за вказаних у ній підстав.

З наведеного виходить, що сторони визнали умови мирової угоди, які були оголошені судом з урахуванням вже вирішеного питання судом першої інстанції про права та інтереси неповнолітнього ОСОБА_2 .

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Випадки ухвалення додаткового судового рішення встановлені статтею 270 ЦПК України, якою передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

З наведено виходить, що позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах її неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Роздільнатрансеервіс не оскаржувались та не були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції, а тому відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду апеляційної інстанції про відмову в ухвалити додаткове рішення може бути оскаржена в касаційному порядку.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 270, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Роздільнатранссервіс про ухвалення додаткового судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю Роздільнатранссервіс , Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.

Повний текст ухвали складений 30 квітня 2021 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: О. В. Князюк

О. М. Таварткіладзе