Рішення

від 11.05.2021 по справі 621/304/21

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №621/304/21

Пр. 2/621/482/21

Рішення

Іменем України

11 травня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шахової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Девятерикової А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зміїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" про захист прав споживачів, в якому просить визнати договір позики, укладений між нею та відповідачем недійсним. В обгрунтування позову зазначила, що між нею та ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ було укладено договір, відповідно якого вона отримала позику, однак ознайомившись зі змістом договору вважає, що укладений договір є недійсним, зважаючи на наступне. ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ було надано фінансову послугу шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, однак позивач зазначає, що нею не було підписано даний договір, відповідачем не було повідомлено її письмово про всю необхідну інформацію щодо умов договору. Позивач зазначає, що відповідач скористався тим, що їй як позичальнику об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і вона була введена в оману при отриманні кредитних послуг, а відповідач в порушення вимог ЗУ Про захист прав споживачів не надав їй відомості, які потрібні клієнту при укладанні кредитного договору та не заначив їх в його змісті. Крім того, позивач зазначає, що договір про надання позики на умовах фінансового кредиту укладений між нею та відповідачем містить ознаки кредитного договору. В оспорюваному договорі не була зазначена ціна та сукупна вартість кредиту. Вважає, що відповідач веде нечесну підприємницьку діяльність, а отже оскаржуваний договір є таким, що порушує її права як споживача та підлягає визнанню недійсним, у зв`язку з чим, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 15.02.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та ухвалою суду від 10.03.2021 року закрите підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

05 березня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування відзиву зазначено, що 02.05.2020 року між ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ та ОСОБА_1 було укладено договір позики №6384141, відповідно до умов якого ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ зобов`язалось передати позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 5000 грн. на визначений строк, а позичальник зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити плату (проценти) від суми позики.

Договір укладався дистанційно в електронній формі, з використанням інформаційно- телекомунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України Про електронну комерцію у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру. Договір було укладено згідно з ч.2. ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг в порядку передбаченому Законом України Про електронну комерцію (далі - Закон). Відповідно до вищезазначеного порядку, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі. До моменту укладення договору позичальнику надавалася можливість ознайомитись з умовами договору та Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на веб-сайті Товариства. 02.05.2020 року позичальником було підписано (акцептовано) оферту, чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору. Підписанням оферти одноразовим ідентифікатором позичальник засвідчив, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти. При укладанні договору позичальник мав обсяг цивільної дієздатності та його волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі. Підписавши договір позичальник підтвердив, що вивчив умови договору та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, а їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі. Позичальник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та в подальшому, прийняв надані Товариством грошові кошти. Тобто, на думку відповідача, договір був укладений і підписаний сторонами у відповідності з умовами Закону. Під час укладання договору позичальником було вчинено певну сукупність дій, спрямованих на отримання позики від Товариства, крім того, відповідач самостійно визначив для себе необхідний обсяг часу для ознайомлення з умовами договору, після чого, проявив намір вступити з Товариством у договірні відносини на умовах визначеними Правилами. В договорі заначено про умови надання позики із зазначенням суми позики, строку на який надається позика, дата повернення позики, базова процентна ставка у день, процентна ставка за кожен день прострочення в день. Жодних інших змін до договору не здійснювалось. Протягом строку позики у позичальника жодних застережень та претензій щодо умов позики та її погашення не виникало.

Крім того відповідач вказує на те, що твердження позивача, про ненадання йому інформації про споживчий кредит не відповідає дійсності. Товариством виконано усі вимоги, що визначені для надання споживчого кредиту у відповідності до ЗУ Про споживче кредитування . Тому, відповідач вважає, позовну заяву безпідставною, наведенні в ній обставини є такими, що не відповідають дійсності, а сам факт звернення позичальника до суду спробою уникнути виконання своїх зобов`язань за договором. На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, просила проводити розгляд справи без її участі за наявними в справі матеріалами.

Представник відповідача - ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ є фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ІК №146 від 20.10.2015 року.

19.11.2015 року ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ отримало ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг.

02 травня 2020 року між ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Позивач) та ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ було укладено Договір позики №6384141 (далі - Договір), відповідно до умов якого Товариство зобов`язалося передати Позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 5050,00 гривень 00 копійок на визначений строк, а Позичальник зобов`язувався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.

Відповідно умов договору сума позики складає - 5050, 00 грн.; строк, на який надається позика - 30 днів; дата повернення позики (останній день) 01.06.2020 року; базова процентна ставка у день - 1,60%; процентна ставка за кожний день прострочення в день - 2,70%.

Відповідно статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, згідно ст.203 ЦК України, умовою чинності правочину є також його вчинення у формі, встановленій законом.

Згідно зі статтею 217 ЦК України, правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст. 628 ЦК України.

Відповідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів , цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування .

За змістом статті першої Закону України Про споживче кредитування договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту. (частина друга статті 8 Закону України Про споживче кредитування ).

Згідно частини першої статті 12 Закону України Про споживче кредитування у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України Про споживче кредитування , сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України Про захист прав споживачів продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.

Частиною третьою статті 1054 Цивільного кодексу України, зазначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Судом встановлено, що оспорюваний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України Про електронну комерцію у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Договір було укладено згідно з ч.2. ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг в порядку, передбаченому Законом України Про електронну комерцію . Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 ЗУ Про електронну комерцію . Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Умови договору та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на веб-сайті Товариства https://mycredit.ua/ru/.

Відповідно ч. 3 ст. 5 Закону України Про електронну комерцію , правочин не може бути визнано недійсним у зв`язку з його вчиненням в електронній формі. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а допустимість електронного документа, як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частина 5 статті 11 Закону України Про електронну комерцію передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

02 травня 2020 року позичальником було підписано (акцептовано) оферту, чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору.

Отже, підписанням оферти одноразовим ідентифікатором позичальник засвідчив, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підписавши договір, позичальник підтвердив, що вивчив умови Договору та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, а їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Позичальник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та в подальшому прийняв надані Товариством грошові кошти.

Суд, приходить до висновку, що договір був укладений і підписаний сторонами у відповідності з умовами Закону. При цьому, позивач через особистий кабінет на веб-сайті Товариства подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики шляхом натискання кнопки Згоден , після чого, було сформовано одноразовий ідентифікатор, який було використано для підтвердження укладення договору. Договір містить персональні дані позивача, зокрема його ПІБ, номер картки платника податків, контактний номер телефону, які відповідають відомостям, які містяться в позовній заяві самого позивача. Таким чином, без використання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету договір між позивачем та Товариством не був би укладений.

Відтак, суд вважає, що укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі позивача.

Виходячи із змісту ст. ст. 1054, 1055 Цивільного кодексу України, слід визнати, що між позивачем і відповідачем було узгоджено всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду, а відповідно відсутні будь -які правові підстави для визнання договору позики недійсним в цілому чи його частин.

Таким чином, з врахуванням тієї обставини, що позичальник під час укладення договору ознайомлювався з його текстом та змістом в цілому, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловив, а зміст договору, як вбачається з вищенаведеного, жодним чином не порушує його законних прав та інтересів.

Щодо твердження позивача, про ненадання йому інформації про споживчий кредит суд зазначає, що позивачу було надано паспорт позики тобто інформація, яка надається споживачу відповідно до Закону України Про споживче кредитування із зазначенням: найменування та місцезнаходження кредитодавця; реквізити ліцензії та свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру фінансових установ; тип кредиту; сума кредиту; строк кредитування; мета отримання; спосіб надання кредиту; тип процентної ставки та порядок її обчислення; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування. Позичальникові повідомлялось про його право безкоштовно отримати копію проекту договору позики у письмовій чи електронній формі; право відмовитися від договору позики протягом 14 календарних днів у порядку та умовах, визначених умовами договору та Закону України Про споживче кредитування ; право дострокового повернення позики без додаткової плати за дострокове повернення позики.

Щодо твердження позивача про відсутність в оспорюваному договорі ціни та сукупної вартості кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно умов договору позики № 6384141 від 02 травня 2020 року, а саме п. 2 Договору - вартість позики за весь строк на який видано позику становить 2424 грн, а загальна вартість позики та процентів становить 7474 грн. Тобто з вищезазначеного вбачається, що Товариством виконано усі вимоги, що визначені для надання споживчого кредиту у відповідності до Закону України Про споживче кредитування .

Посилання позивача про порушення ч.ч. 2,3 ст.13 Закону України Про захист прав споживачів , є таким, що не відноситься до даного виду договору, так як відповідно до ч. 1 ст. 13 зазначеного Закону положення цієї статті не застосовуються до договорів, укладених на відстані, які стосуються - фінансових послуг.

Крім того, позивач зазначає у позові на нечесну підприємницьку практику з боку відповідача, яка на її думку, виражена у ненаданні або наданні у нечіткій, незрозумілій або двозначній формі інформації, необхідної для здійснення свідомого вибору щодо укладення договору.

Проте, до вищезазначених договірних відносин сторін договору в контексті інформування споживача про умови та порядок діяльності відповідача застосовуються положення ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , відповідно до ст. 12 якого фінансова установа зобов`язана розкривати клієнтам визначену законодавством інформацію про умови та порядок її діяльності, що розміщується у місці надання послуг клієнтам та/або на власному веб-сайті фінансової установи.

Отже, відповідачем виконані всі вимоги щодо розкриття визначеної законодавством інформації шляхом доступного розміщення такої інформації на власному сайті https://mvcredit.ua. Крім того, позичальнику було надано пропозицію укласти договір (оферту) у вигляді інформації щодо договору з істотними умовами і реквізитами, що передбачені законодавством, для вивчення і прийняття позичальником рішення. Оферта містить в тому числі інформацію щодо строку позики, суми позики, загальної вартості позики, річної процентної ставки, розміру процентів за користування позикою та розміру процентів за користування простроченою позикою. Також до моменту укладення договору позичальнику надавалась можливість ознайомитись з Правилами. Таким чином, до підписання договору позичальнику було надано всі можливості для ознайомлення з умовами договору у вигляді оферти, Правил та розміщення інформації на сайті Товариства.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та їх зміст, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Питання щодо стягнення судового збору суд вирішує відповідно ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.2, 10-13, 76-81, 141, 258, 259, 279, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.6, 203, 215, 627, 638, Закону України Про захист прав споживачів , суд -

в и р і ш и в :

У задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" про захист прав споживачів про захист прав споживача - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" (ЄДРПОУ 39861924, адреса: 01004, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1 Б)

Головуючий: В.В. Шахова