Постанова

від 16.03.2021 по справі 911/2134/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2021 р. Справа№ 911/2134/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 16.03.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд"

на рішення Господарського суду Київської області

від 15.12.2020 (повний текст складено 18.12.2020)

у справі № 911/2134/20 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Одеської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" про стягнення заборгованості за договором оренди землі б\н від 12.06.2007 у сумі 245741,16 грн., з яких 216758,02 грн. основного боргу, 9797,40 грн. пені та 6809,16 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди землі б\н від 12.06.2007 в частині своєчасної сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 у справі №911/2134/20 позовну заяву Одеської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" про стягнення заборгованості з доданими до неї матеріалами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.12.2020 у справі №911/2134/20 позов задоволено частково.

За рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 216758,02 грн заборгованості з орендної плати, 9767,55 грн пені, 6731, 72 грн 3% річних, 11952,79 грн інфляційних втрат, 3678,15 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач, всупереч положень п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 4.3, 4.4 договору, який є обов`язковим до виконання, не сплачував орендну плату у розмірі, визначеному договором, за використання відповідної земельної ділянки з 01.05.2017 по 30.03.2020, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 216758,02 грн, яка підлягає стягненню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за 2019-2020рр та відмовити в задоволенні решти позовних вимог, мотивуючи свої вимоги порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що в Київському окружному адміністративному суді знаходиться справа №320/2952/20 за позовом ГУДПС в Одеській області до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" про стягнення суми податкового боргу в розмірі 100062,59 грн по орендній платі з юридичних осіб за 2017 рік, січень, березень-грудень 209 року та січень 2020 року, предметом спору у якій є стягнення суми податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб щодо земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Плієва, 2. Водночас у справі №911/2134/20 предметом спору є стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки. Яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Плієва, 2. Тобто у справах №320/2952/20 та №911/2134/20 однакові підстави спору. Зважаючи на періоди стягнення заборгованості, апелянт вважає, що позивач повторно стягує заборгованість за один і той самий період з одного і також виду платежу - орендної плати за 2019 рік та частину 2020 року, що і ГУ ДПС в Одеській області, що суперечить вимогам ГПК України.

Скаржник також зазначає, що актом камеральної перевірки № 5624/15-32-51-06/14277604 від 27.06.2019 було проведено перевірку нарахування та сплати грошового зобов`язання з плати за землю (орендної плати) протягом 2017 - 2018 років та було виявлено лише порушення строків оплати. Отже, за період 2017-2018 роки перевіряючим органом не було виявлено чи встановлено факту заниження бази оподаткування для розрахунку орендної плати з юридичних осіб по земельній ділянці в м. Одесі, вул. Плієва, 2, а тому застосування у вказаний проміжок часу НГО у розмірі 6 012 204,03 грн. для розрахунку щомісячних орендних платежів в розмірі 7516,00 грн. був правомірним.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, Департамент комунальної власності Одеської міської ради подав відзив, у якому зазначає, що доводи ПрАТ Укргазбуд , викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що прийнято із дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні та доведеності обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Департамент посилається на те, що відповідач, всупереч положень п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 4.3, 4.4 договору, який є обов`язковим до виконання, не сплачував орендну плату у розмірі, визначеному договором, за використання відповідної земельної ділянки з 01.05.2017 по 30.03.2020, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 216758,02 грн. Також, на думку Департаменту, судом першої інстанції при прийнятті рішення у справі обґрунтовано не прийнято до уваги посилання ПрАТ Укргазбуд на акт камеральної перевірки №5624/15-32-51-06/14277604 від 27.06.2019 та розгляд Київським окружним адміністративним судом справи №320/2952/20, з тих підстав, що між Одеською міською радою та ПрАТ Укргазбуд склались господарсько-правові відношення, а не податкові, на підставі договору оренди землі від 20.11.2007 № 040750500172.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

Представник третьої особи в судове засідання 15.03.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень позивачу, відповідачу та третій особі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника третьої особи.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 12.06.2007 між Одеською міською радою (орендодавець) та Акціонерним товариством фірмою "Укргазбуд" (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Укргазбуд") (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), згідно умов п. 1.1. якого орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №173-V від 27.06.2006 надає, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 11694 кв.м., що знаходиться у місті Одесі, Малиновському районі, вул. Плієва №2, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.3. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 2526839,52 грн., з урахуванням індексації за 2005 рік, згідно витягу №179/М від 11.10.2005, складеного Одеським міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах.

Пунктом 3.1. договору визначено, що договір укладено терміном на 25 років для експлуатації і обслуговування будівель та споруд автобази №9.

Відповідно до п.п. 4.1.-4.3 договору орендна плата за земельну ділянку площею 11694 кв.м. розрахована у розмірі 1,5 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 37902,59 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем з моменту підписання цього договору у грошовій безготівковій формі. Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради №4247-IV від 15 липня 2005 року у відповідності до протоколу узгодження розміру орендної плати (додається), та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні. Орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. №783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

У п. 4.3. договору сторони погодили, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування "Грошової оцінки земель міста Одеси", яка затверджується рішеннями Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Пеня перераховується орендарем на рахунок, зазначений в п.4.3. цього договору. (п. 4.6. договору).

Відповідно до п. 6.3 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-х денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки Одеська міська рада передала вказану земельну ділянку в оренду АТ фірмі "Укргазбуд".

Звертаючись з даним позовом до суду, Одеська міська рада зазначає, що рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 №756-VІІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та встановлено, що нормативна грошова оцінка, зазначена в пункті 1 цього рішення, застосовується з 1 січня 2017 року.

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, наданого Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області від 04.03.2020 №726, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Плієва, 2, за кадастровим номером 5110137300:07:002:0018 площею 11 694 кв.м, складає 7887815,18 грн. Орендна плата за 2017 рік розрахована у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки та складає 118317,23 грн.

Згідно з п. 4.3. ст. 289 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка землі підлягає щорічнії індексації на індекс інфляції, що публікується Державним земельним агентством України.

З урахуванням зазначеного, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради складено розрахунок заборгованості ПрАТ "Укргазбуд" по орендній платі за вищевказаним Договором та розрахована орендна плата за 2017-2020 роки наступним чином: 118317,23 грн. x 1 (інд. 2017 р.) = 118317,23 грн. (орендна плата за 2018 р.); 118317,23 грн.x1 (інд. 2018 р.) = 118317,23 грн. (орендна плата за 2019 р.); 118317,23 грн. x 1 (інд. 2019 р.) = 118317,23 грн.(орендна плата за 2020 р.); 118317,23 грн./12 міс.= 9859,77грн. (щомісячно).

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що всупереч положень пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, частини 1 статті 526, частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та п.п. 4.3, 4.4 договору, відповідач не сплачував орендну плату за використання відповідної земельної ділянки з травня 2017 по березень 2020 внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по орендній платі в розмірі 216758,02 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що нормативно-грошова оцінка у 2017-2019 р.р. становила 60012204,03 грн. і відповідач мав сплачувати 90183,06 грн. щорічно з 2017 року. Відповідачем за 2017-2019 р.р. сплачено 165913,00 грн., а тому заборгованість з орендної плати, на думку відповідача, складає 104635,28 грн. Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів надіслання йому нормативно-грошової оцінки за 2017 рік. Також, відповідач вказує, що у Київському окружному адміністративному суді перебуває на розгляді справа №320/2952/20 за позовом ГУ ДПС в Одеській області до ПрАТ "Укргазбуд" про стягнення податкової заборгованості з орендної плати з юридичних осіб, а тому, позивачем у даній справі повторно стягується заборгованість з орендної плати за 2019 та частину 2020 років що і в межах справи №320/2952/20. До того ж, Актом камеральної перевірки №5624/15-32-51-06/14277604 від 27.06.2019, проведеної за період 2017-2018 р.р. не було встановлено заниження бази оподаткування для розрахунку орендної плати з юридичних осіб по земельній ділянці в м. Одесі, вул. Плієва, 2, а тому, застосування відповідачем у вказаний період нормативно-грошової оцінки у розмірі 60012204,03 грн. для розрахунку щомісячних орендних платежів в розмірі 7516,00 грн., на думку відповідача, є правомірним.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч.1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 173, абз. 4 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 175, ч. 1, 7 ст. 179 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникли між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності на підставі господарського договору, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарсько-договірним зобов`язаннями та регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, а господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земель :і ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Використання землі в Україні є платним (статті 206 Земельного кодексу України).

Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Стаття 24 Закону України "Про оренду землі" визначає права та обов`язки орендодавця, зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 №756-VII "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" з 01.01.2017 введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель міста Одеси.

Згідно доданих до матеріалів справи копій Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 06.07.2017 року №3359, від 04.03.2020 р. за №726, розмір такої оцінки на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Плієва, 2, площею 11694 кв.м. становить 7887815,18 грн.

Дослідивши умови договору оренди, суд першої інстанції встановив, що абзацом 2 ч. 2 п. 4.4 договору передбачено, що умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, крім випадку коригування "грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішенням Одеської міської ради. В цьому випадку розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

Так, встановлене п. 4.4 договору виключення з випадків зміни розміру орендної плати за згодою обох сторін в разі коригування "грошової оцінки земель м. Одеси" встановлює обов`язок орендодавця змінити (здійснити перерахунок) суми орендної плати.

Судом встановлено, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради листом №01-13/6495 від 27.12.2016 повідомлено ПрАТ "Укргазбуд" про те, що Одеською міською радою прийнято рішення від 29.06.2016 №756-VII "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", що застосовується з 1 січня 2017 року та рекомендовано звернутись з заявою на отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться у користуванні, до центру надання адміністративних послуг або скористатись електронною послугою Держгеокадастру згідно он-лайн заяви за допомогою публічної кадастрової карти України http://land.gov.ua. При цьому, позивачем зазначено, що вказаний лист направлено засобом поштового зв`язку простою кореспонденцією, поштовий конверт, як не вручений, не повертався (копія листа додається).

Також листом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради вих. №01-13/6812 від 06.12.2017 повідомлено ПрАТ "Укргазбуд" про те, що Одеською міською радою прийнято рішення від 29.06.2016 р. №756-VII "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", що застосовується з 1 січня 2017 року, який отримано відповідачем 14.12.2017 року, що підтверджується копією рекомендованного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі №916/235/18 від 13.12.2018, у справі №916/2344/17 від 17.05.2018.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Позивач посилається на те, що згідно з інформацією з офіційного сайту Одеської міської ради https://omr.gov.ua/ рішення Одеської міської ради від 29.06.2016 № 756-УІІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" оприлюднено в газеті "Одесский вестник" №25 від 30.06.2016. Також, рішення Одеської міської ради від 29.06.2016 №756-VІІ у повному обсязі (з матеріалами технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси) оприлюднено в газеті "Одесский вестник" №26-27 від 09.07.2016. На офіційному сайті Одеської міської ради https://omr.gov.ua/ рішення Одеської міської ради від 29.06.2016 №756-VІІ опубліковано 30.06.2016.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною 3 статті 23 Господарського кодексу України правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов`язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 9.4.2 договору сторони погодили, що орендар зобов`язаний самостійно, за даними Одеського міського управління земельних ресурсів, щороку обчислювати суму орендної плати за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом.

Пунктом 9.1.2 договору передбачено право орендодавця вимагали від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації (п. 4.3 договору).

Оскільки, нормативна грошова оцінка землі, технічна документація щодо якої затверджена рішенням Одеської міської ради №756-VII від 29.06.2016, підлягає застосуванню з 01.01.2017, а також те, що умовами укладеного між сторонами договору встановлено можливість внесення змін у договір орендодавцем в односторонньому порядку у випадку коригування "Грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішеннями Одеської міської ради, позивачем починаючи з 01.01.2017 здійснюється обчислення суми орендної плати виходячи з нової нормативної грошової оцінки землі.

Щодо посилань відповідача на Акт камеральної перевірки №5624/15-32-51-06/14277604 від 27.06.2019 та розгляд Київським окружним адміністративним судом справи №320/2952/20, слід зазначити наступне.

Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закову України "Про оренду землі", п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, з іншого - є однією з форм плати загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (п.п 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Згідно п. 14.1.147 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Таким чином, нормами податкового законодавства передбачено дві самостійні форми плати за землю - земельний податок або орендна плата.

Статтею 271 Податкового кодексу України, яка має назву "База оподаткування земельним податком", врегульовано відносини стосовно визначення бази оподаткування у разі плати за землю у формі земельного податку.

Правовідносини визначення, порядку та строків сплати плати за землю у формі орендної плати врегульовані іншою статтею Податкового кодексу України (ст. 288 "Орендна плата").

Згідно п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України передбачено, що останні регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. В той час як підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а не дані поданої платником податків декларації.

Крім того, п. 289.1. Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідна нормативна грошова оцінка земель була використана під час укладання договору оренди землі, а нова нормативно грошова оцінка землі є підставою для нарахування з 01.01.2017 орендної плати.

Нормами податкового законодавства передбачено обов`язок платників податку самостійно обчислити суму плати за землю, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями та подати податкову декларацію, а не право самостійно змінювати розмір орендної плати, встановлений відповідним договором.

Згідно зі статтею 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Отже, на момент подання позову у даній справі ПрАт "Укргазбуд" є боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання та має заборгованість.

Нормами Податкового кодексу України передбачено, що останні регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та не мають жодного пріоритету під час регулювання договірних відносин в той час як підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а не дані поданої платником податків декларації.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

З урахуванням зазначеного, Акт камеральної перевірки №5624/15-32-51-06/14277604 від 27.06.2019 не є належним доказом відсутності у відповідача заборгованості, акт лише вказує на відсутність розбіжностей між даними, поданими відповідачем у декларації та відповідними розрахунками.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що між позивачем та відповідачем склались господарсько-правові відношення, а не податкові, на підставі договору про оренду землі. Відповідач, всупереч положень п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 4.3, 4.4 договору, який є обов`язковим до виконання, не сплачував орендну плату у розмірі, визначеному договором, за використання відповідної земельної ділянки з 01.05.2017 по 30.03.2020, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 216758,02 грн.

З огляду на викладене, позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 216758,02 грн. за договором оренди земельної ділянки є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9797,40 грн пені нарахованої на заборгованість відповідача окремо за зобов`язаннями з травня 2019 по лютий 2020 року, 12376,58 грн інфляційних втрат та 6809,16 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача окремо за зобов`язаннями з травня 2017 по березень 2020 року з урахуванням часткових оплат згідно виконаного ним розрахунку.

Відповідно до статті 610, частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216, статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коди зобов`язання мало бути виконане.

Статтею1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але згідно із статтею З зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.6 договору сторонами передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, орендар сплачує пеню, розмір якої визначається згідно зі статтею 16 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетними цільовими фондами".

Судом враховано, що позивачем при розрахунку пені для обчислення її розміру використано подвійну облікову ставку НБУ згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Згідно розрахунку, здійсненого судом першої інстанції та перевіреного судом апеляційної інстанції, розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача за зобов`язаннями травня 2019 по лютий 2020 складає 9767,55 грн та підлягає задоволенню в зазначеному розмірі.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, здійсненого судом першої інстанції та перевіреного судом апеляційної інстанції, розмір інфляційних втрат складає 11952,79 грн, а розмір 3% річних складає 6731,72 грн та підлягає задоволенню в зазначеному розмірі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 170 600,00 грн основної заборгованості, 29080,81 грн пені, 1910,19 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 290, 60 грн витрат з інфляції.

Посилання апелянта на те, що для встановлення обставин дійсного обов`язку сплати відповідачем орендної плати суду першої інстанції необхідно було дослідити податкові накладні, які були зареєстровані позивачем у період дії договору, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, обов`язок зі сплати орендної плати виникає з умов укладеного сторонами договору оренди.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2020 у справі №911/2134/20 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2020 у справі №911/2134/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2020 у справі №911/2134/20 залишити без змін.

Матеріали справи №911/2134/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 12.05.2021.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська