ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2021 року справа №200/10406/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Гаврищук Т.Г., Ястребової Л.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі № 200/10406/20-а (головуючий І інстанції Куденков К.О. ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК-СПЕЦТРАНС" до Головного управління ДПС у Донецькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії ,-
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ГУ ДПС в Донецькій області від 15.09.2020 № 1934919/43041239 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.08.2020 № 4, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Тек-Спецтранс» ;
зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.08.2020 № 4 складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Тек-Спецтранс» , датою складання 12.08.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ГУ ДПС в Донецькій області від 15.09.2020 № 1934919/43041239 прийнято з підстав ненадання платником податків копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому вказане рішення не містить чіткого обґрунтування підстав для відмови в реєстрації податкових накладних. В оскаржуваному рішенні конкретно не зазначено, які саме документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не було надано позивачем. При цьому, форма рішення передбачає обов`язок комісії конкретизувати, які саме документи не було надано. Відсутність належного обґрунтування щодо причин відмови в реєстрації податкових накладних позбавляє позивача реальної можливості усунути недоліки поданих на розгляд комісії документів та/або надати додаткові документи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області від 15 вересня 2020 року № 1934919/43041239.
Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12 серпня 2020 року № 4 складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Тек-Спецтранс» наступним днем - 15 вересня 2020 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.
Згідно з відомостями інформаційних баз даних ДПС (ДФС), господарська операція з реалізації «Транспортні послуги з перевезення» за кодом 49.41 ДКПП, що відображалась у направленій для реєстрації в ЄРПН податковій накладній № 4 підприємства, відповідала опису критерію ризиковості здійснення операцій № 1, оскільки за цією податковою накладною обсяг реалізації «Транспортні послуги з перевезення» перевищував обсяг придбання таких послуг на митній території України за умов відсутності поданої таблиці даних, яка б свідчила про постачання ТОВ «Тек-Спецтранс» «Транспортні послуги з перевезення» на постійній основі.
Внаслідок відповідності критерію ризиковості здійснення операцій реєстрація ПН в ЄРПН була автоматично зупинена на підставі абзацу 10 пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246.
У зв`язку з ненаданням позивачем документів, визначених пунктом 5 Порядку № 520, комісією ГУ ДПС прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на оформленому протоколом від 15.09.2020 № 153 засіданні комісії ГУ ДПС.
За подання до суду даного адміністративного позову підлягав сплаті судовий збір у розміні 2102 грн, як за вимоги немайнового характеру пов`язані між собою. При цьому судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3153 грн.
Крім того, судом першої інстанції порушено критерії співмірності та розумності, при визначені розміру витрат на правничу допомогу, які було компенсовано позивачу за рахунок відповідача.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тек-Спецстрой» (ідентифікаційний код: 43041239) зареєстроване як юридична особа, знаходиться за адресою: 87522, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Крилова, буд. 28, здійснює наступні види діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у.; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016 за № 839/28969.
Позивачем складена податкова накладна № 4 від 12.08.2020, за якою позивач є постачальником, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» отримувачем транспортних послуг (послуги згідно з ДКПП 49.41) з перевезення суміші щебнево-пісчанна фр. 0-40 за маршрутом завод ММК ім. Ілліча - АД Запоріжжя-т-04-01 км 168-187 Дніпро - Мелітополь на обсяг постачання 402570,00 грн, ПДВ 80514 грн, на загальну суму коштів 483084,00 грн (з урахуванням ПДВ).
31 серпня 2020 року позивач отримав квитанцію відповідно до якої вказану податкову накладну доставлено до ДПС, документ прийнято, однак реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно квитанції № 2 від 09.09.2020 до ГУ ДПС доставлено повідомлення від 09.09.2020 щодо надання пояснення та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному державну реєстрі податкових накладних.
У поясненнях до ГУ ДПС у Донецькій області позивач просив прийняти рішення про розблокування податкової накладної № 4 від 12.08.2020.
До пояснено позивачем надано:
- копію договору № 01/07-2020А від 01.07.2020 щодо оренди автомобілів і напівпричепів.;
- копію договору № 03-08/02 від 3 серпня 2020 року про надання послуг укладеного, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (як замовник) і ТОВ «Тек-Спецтранс» (як перевізник) щодо перевезення автомобільним транспортом вантажів, а також копію додатку № 1 до вказаного договору щодо вартості послуг перевезення;
- копію акта надання послуг № 35 від 12 серпня 2020 року, відповідно до якого позивачем були надані транспортні послуги з перевезення суміш щебнево-пісчанна фр. 0-40 за маршрутом ММК ім. Ілліча - АД Запоріжжя-т-04-01 км 168-187 Дніпро - Мелітополь на загальну суму 483 084,00 грн, у тому числі 80 514,00 грн ПДВ;
- копію реєстру наданих послуг з перевезення вантажі транспортом позивача до акта № 35 від 12.08.2020;
- копію платіжного доручення № 1339 від 28 серпня 2020 року щодо сплати ТОВ «Дорстрой» на користь позивача 500 000,00 грн за послуги перевезення вантажів згідно з договором № 03-08/02 від 3 серпня 2020 року.
Рішенням комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.09.2020 № 1934919/43041239 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 12.08.2020 № 4 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особливих рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Скасовуючи спірне рішення податкового органу, суд першої інстанції зазначив, що воно містить загальну, неконкретизовану і неоднозначну причину відмови в реєстрації податкової накладної, а невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Оцінка суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
За приписами п.п. 12-14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Пунктом 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Приписами п.п. 7, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, передбачено, що в разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) передбачено: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
За правилами пунктів 11 і 13 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Суд зауважує, що форма рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (додаток до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Зі спірного рішення вбачається, що воно не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальне посилання про те, що причиною його прийняття є ненадання розрахунків (калькуляцій) щодо визначення розміру орендної плати за одиницю автотранспорту виходячи з ціни придбання, амортизаційних відрахування та строку експлуатації, документів (договорів) щодо місцезнаходження (дислокації) транспорту, актів звірки, що підтверджують право платника на складання зазначених податкових накладних, та встановлена проведеним аналізом Єдиного реєстру податкових накладних невідповідність визначених договором сум внесення передплати з визначеними в договорі (специфікації) (том 1 а.с. 13-14).
У рішенні не підкреслено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, які, на думку контролюючого органу, мали би бути представлені платником податку щодо господарської операції.
Таким чином податковий орган не навів конкретного переліку документів, які має надати товариство для підтвердження операції, і позбавив позивача можливості самостійно визначити обсяг необхідних документів, виходячи з конкретного критерію ризиковості.
Суд наголошує, що рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Натомість, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у даному випадку не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.
З огляду на викладені обставини, суд зазначає про безпідставність та невмотивованість оскаржуваного рішення податкового органу, оскільки таке не містить чіткої підстави його прийняття, та підкреслень необхідних до надання документів, що свідчить про його необґрунтованість, та невідповідність встановленій формі. Позивачем фактично на власний розсуд були надані первинні документи підтвердження операцій.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховуються, зокрема, правові позиції наведені в постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справах № 640/10988/20 та справа № 640/11321/20.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що в якості доказів надання та оплати адвокатських послуг позивачем наданий: ордер серія АІ №1065266, виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 27/10 від 27 жовтня 2020 року, що посвідчує повноваження адвоката Ганенко Романа Андрійовича, а також копія свідоцтва № 4380/10 від 22.12.2020 про право зайняття адвокатською діяльністю вказаною особою; договір № 27/10 від 27 жовтня 2020 року про надання правової (правничої) допомоги, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Адвокатська компанія «Романа Ганенка» ; акт № 01/20 від 30.10.2020 приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги згідно договору № 27/10 від 27.10.2020 про надання правової (правничої) допомоги, а саме: вивчення наданих клієнтом документів (1 година); підготовка позовної заяви до Донецького окружного адміністративного суду у справі за позовом ТОВ «Тек-Спецтранс» до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії; надсилання позовної заяви до суду (7 годин). Зазначено, що вартість послуг становить 4000,00 грн. За рахунком № 01/20 від 27.10.2020 позивач має сплатити 4000,00 грн за правничу допомогу згідно з договором від 27.10.2020 № 27/10. Згідно з випискою по рахунку Адвокатського бюро «Романа Ганенка »від 27.10.2020 позивачем сплачено 4000,00 грн за правничу допомогу згідно з указаним договором.
Частиною 1 і п. 3 ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Частинами 2-7 ст. 134 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем не надавалося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі №823/2638/18 зазначив, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права . Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Перевіривши наданий детальний опис витрат на професійну правничу допомогу згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, суд погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для висновку про неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката.
З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та пропорційність витрат на професійну правничу допомогу на суму 3000 грн. до предмета спору, значення справи для сторін.
Отже, у відповідності до вимог КАС України, понесені судові витрат на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача.
Стосовно суми судового збору, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Матеріали справи свідчать, що позивачем заявлена 1 вимога немайнового характеру та похідна від неї вимога.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 2102,00 грн.
Таким чином, при поданні позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2102 грн.
Суд першої інстанції зазначеного не врахував та помилково стягнув на користь позивача надмірно сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Частинами 1 і 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, стягненню на користь позивача підлягає 2000 грн сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 5000 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до задоволених позовних.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пунктів 3,4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права в частині визначення суми судового збору, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині визначення розміру судових витрат на користь позивача.
В іншій частині судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині, тому підстав для його скасування повністю не вбачається.
Керуючись статтями139, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі № 200/10406/20-а - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі № 200/10406/20-а - змінити.
Абзаци п`ятий та шостий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі № 200/10406/20-а викласти в наступній редакції:
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тек-Спецтранс за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області суму судових витрат у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тек-Спецтранс за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України суму судових витрат у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн .
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі № 200/10406/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 13 травня 2021 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 13 травня 2021 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Т.Г. Гаврищук
Л.В. Ястребова
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2021 |
Оприлюднено | 17.05.2021 |
Номер документу | 96861797 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні