Постанова

від 13.05.2021 по справі 181/1575/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/276/21 Справа № 181/1575/19 Суддя у 1-й інстанції - Літвінова Л. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Петешенкової М.Ю., Городничої В.С.

розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2020 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІ ТЕРМ", ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про встановлення факту трудових відносин, стягнення завданих матеріальних та моральних збитків,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2019 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІ ТЕРМ", ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про встановлення факту трудових відносин, стягнення завданих матеріальних та моральних збитків.

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІ ТЕРМ", ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про встановлення факту трудових відносин, стягнення завданих матеріальних та моральних збитків - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) завдані матеріальні збитки у сумі 130 666,98 (сто тридцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 98 копійок).

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 14 505,45 (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ять гривень 45 копійок)

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АБІ ТЕРМ (ідентифікаційний код 39637992) витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 (тринадцять тисяч гривень 00 копійок).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2020 року у справі №181/1575/19 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завданих матеріальних збитків у сумі 130 666,98 грн. та судових витрат у розмірі 14 505,45 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відзиві ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2020 року просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2020 року, а рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2020 року залишити без змін.

Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.07.2019 року об 11 годині 15 хвилин чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_4 керував автомобілем SUZUKI NEW SX 4 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 по автодорозі М04 Знам`янка - Луганськ - Ізварино, в с.Слов`янка Межівського району Дніпропетровської області сталася дорожньо-транспортна пригода при таких обставинах. Здійснюючи рух на зустріч автомобілю ГАЗ 3302 державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , автомобіль SUZUKI зіткнувся з залізним дверима, які відпали від багажного відділення автомобіля ГАЗ 3302.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав значні ушкодження. При цьому порушення зазначених в протоколі Правил дорожнього руху України знаходилось у причинному зв`язку з наслідками у вигляді завданих ушкоджень автомобілю, чим спричинено позивачу матеріальну шкоду (т.1 а.с.15).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 03.11.2017 року власником автомобіля марки SUZUKI модель NEW SX4 реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_2 (т.1 а.с.13).

Власником транспортного засобу ГАЗ 3302 державний номер НОМЕР_6 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , є ОСОБА_1 (т.1 а.с.14).

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2019 року у справі № 200/12538/19 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 340,00 грн. (т.1 а.с. 15).

Вказана постанова суду ОСОБА_3 не оскаржувалась у передбаченому законом порядку та набрала законної сили.

Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що матеріальна шкода підлягає стягненню з ОСОБА_1 відповідно ст.1187 ЦК України, оскільки він є єдиним власником автомобіля ГАЗ 3302 державний номер НОМЕР_6 і відсутні будь-які докази, які б свідчили про передачу ОСОБА_1 на будь-якій правовій основі (нотаріальне доручення, договір купівлі-продажу) автомобіля ОСОБА_5 або ОСОБА_3 ..

Щодо позовних вимог про встановлення факту трудових відносин між ТОВ АБІ ТЕРМ та ОСОБА_3 у період з 26.07.2019 року по 27.07.2019 року, необхідно зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні суду першої інстанції був допитаний у якості третьої особи, без самостійних позовних щодо предмету спору - ОСОБА_3 , який пояснив, що у липні 2019 року він вивчав вакансії, які були розміщені в мережі Інтернету з метою працевлаштування. Вакансія водія була розміщена від імені ТОВ АБІ ТЕРМ з вказівкою номеру телефону для контакту. Крім того, у мережі Фейсбук ОСОБА_6 , номер телефону за яким треба було зателефонувати для працевлаштування, значився як директор ТОВ АБІ ТЕРМ (т.1 а.с.17 додаток 7). Зателефонувавши останньому, він домовився про зустріч з ОСОБА_7 і наступного дня за вказаною адресою приїхав до ОСОБА_8 , який дав йому анкету для заповнення, а також запропонував наступного дня здійснити рейс на автомобілі для перевезення товару, на що він погодився. І наступного дня, тобто 26.07.2019 року разом з ОСОБА_9 виїхав за вказаним ОСОБА_5 маршрутом. Розвозили сантехнічний товар по торгових точках , коли повертались в м. Дніпро по дорозі з автомобіля, яким він керував відпали залізні двері і автомобіль позивача отримав значні пошкодження.

Також судом першої інстанції встановлено, що у поясненнях працівнику поліції від 27.07.2019 року ОСОБА_3 було повідомлено, що він влаштувався на роботу водієм в ТОВ АБІ ТЕРМ (неофіційно). 26.07.2019 року підприємство йому видало автомобіль ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_4 білого кольору. Технічний стан він оглянув та авто було у задовільному стані, а те що на автомобілі були саморобні завіси, він не придав уваги (т.1 а.с.19).

З пояснень ОСОБА_9 від 27.07.2019 року, які були надані працівникам поліції при складанні адміністративного матеріалу вбачається, що коли він повертався з товаришем (співробітником) - ОСОБА_10 з м. Красноармійська до м. Дніпро в районі с.Слов`янка Межівського району сталася дорожня пригода. Але в графі місце роботи, посада зазначено - тимчасово не працює (т.1 а.с.20).

22 жовтня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подано скарги до Управління Держпраці у Вінницькій області та Головного управління ДПС у Вінницькій області, щодо можливого порушення трудового законодавства керівництвом ТОВ АБІ ТЕРМ (т.1 а.с.22-25).

Згідно відповіді № 02-Ко511, 526/01-51 від 21.11.2019 року на звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , Управління Держпраці у Вінницькій області вказує на те, що у своїх поясненнях директору ТОВ АБІ ТЕРМ , персональний менеджер зі збуту ОСОБА_5 зазначив, що у 2018 році у відповідь на його прохання ОСОБА_1 надав у безкоштовну оренду автомобіль ГАЗ 3302. ОСОБА_5 періодично використовував автомобіль для підробіток, зокрема здійснював перевезення меблів, будівельного сміття, тощо, користувався допомогою племінника ОСОБА_11 .. Також у поясненнях ОСОБА_5 зазначив, що з власної ініціативи, без погодження директора ТОВ АБІ ТЕРМ ОСОБА_12 , залучив ОСОБА_3 до перевезення особистих вантажів автомобілем ГАЗ 3302 державний номер НОМЕР_4 . Зі змісту пояснень директора ТОВ АБІ ТЕРМ ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_5 прийнятий на посаду регіонального менеджера зі збуту у функціональний невідокремлений структурний підрозділ - склад м. Дніпро з 14.04.2017 року (наказ на прийом на роботу № 5-к від 13.04.2017 року). Прийом на роботу здійснює виключно ОСОБА_12 , як директор товариства. ОСОБА_3 та ОСОБА_9 в інтересах ТОВ АБІ ТЕРМ ніякої роботи не виконували і не працювали. Автомобіль ГАЗ 3302 державний номер НОМЕР_4 не є власністю товариства та ніколи не орендувався (т.1 а.с.26-27).

З відповіді № 4409/Б/02-32-33-04 від 18.11.2019 року, наданої Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, вбачається, що в ході розгляду звернень директор ТОВ АБІ ТЕРМ ОСОБА_12 надав письмове пояснення, в якому зазнавчи, що громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , ніколи не були працівниками вищезазначеного підприємства. Також ОСОБА_12 повідомив, що згідно з пояснень ОСОБА_5 з`ясовано, що він дійсно проводив співбесіду з ОСОБА_3 , але у зв`язку з тим, що не було надано ніяких документів та заяви на прийом на роботу, директору кандидатура ОСОБА_3 не надавалась, відповідно даний громадянин на роботу не приймався. Щодо транспортного засобу ГАЗ-3302 державний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_12 пояснив, що автомобіль не був і не є власністю ТОВ АБІ ТЕРМ та ніколи не орендувався товариством (т. 1 а.с.28-29).

Отже, з відповідей на звернення позивача - ОСОБА_2 та третьої особи - ОСОБА_3 прямо не вказано на виявлення з боку посадових осіб Управління держпраці у Вінницькій області та головного управління ДПС у Вінницькій області порушень законодавства з боку керівництва АБІ ТЕРМ при прийомі на роботу ОСОБА_3 (т.1 а.с.22- 29).

Допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_3 пояснив суду, що він заяву про прийняття його на роботу до ТОВ АБІ ТЕРМ не писав, трудову книжку ОСОБА_5 , який проводив з ним співбесіду, не надавав та заповнивши анкету, яку йому надав ОСОБА_5 , він вважав себе таким, що прийнятий на роботу.

Інших належних доказів, які б підтверджували трудову діяльність ОСОБА_3 позивачем, представником позивача, третьою особою суду надано не було.

Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що позиція третьої особи, на яку він посилається у суді, суперечить поясненням, які були надані 27.07.2019 року ОСОБА_3 поліцейському при складанні адміністративного протоколу за ст. 124 КУпАП, де в графі протоколу місце роботи, посада стоїть запис, наданий останнім працівнику поліції - тимчасово не працює (т.1 а.с.46).

Відповідно до статуту ТОВ АБІ ТЕРМ директор приймає та звільняє працівників, укладає колективний договір з особою уповноваженою на це працівниками Товариства (т.1 а.с.111).

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом або утримання якого створює підвищену небезпеку.

А тому, оскільки зазначений автомобіль ГАЗ 3302 , державний номерний знак НОМЕР_4 знаходиться в користуванні ОСОБА_1 , тому відсутні, будь - які правові підстави для покладення відповідальності за шкоду, завдану в результаті ДТП саме на відповідача - ТОВ АБІ ТЕРМ .

Слід також зазначити, що Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1993 року №6 (з урахуванням змін та доповнень), під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за ст. 1172 ЦК України, суди повинні враховувати, що крім загальних підстав, передбачених ст. 1166 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коди особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах з цією організацією і шкоду було заподіяно нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була. Для покладення на юридичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності, а саме: протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв`язку та вини, так і певних спеціальних умов. До таких спеціальних умов відноситься зокрема завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним свої трудових (службових) обов`язків.

Аналізуючи норми права та обставини справи, шкода, яка завдана третьою особою - ОСОБА_3 внаслідок ДТП була завдана діями, які не пов`язані з виконанням трудових (службових обов`язків), оскільки між відповідачем - ТОВ АБІ ТЕРМ та третьою особою - ОСОБА_3 не укладався трудовий договір.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині встановлення факту трудових відносин між ТОВ АБІ ТЕРМ та ОСОБА_3 у період з 26.07.2019 року по 27.07.2019 року є недоведеними.

Щодо позовних вимог в частині стягнення на користь позивача матеріальних збитків, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що автомобіль ГАЗ 3302 державний номерний знак НОМЕР_4 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить співзасновнику ТОВ АБІ ТЕРМ ОСОБА_1 , проте автомобіль на балансі ТОВ АБІ ТЕРМ не перебуває, таким чином на час розгляду справи судом єдиним власником автомобіля є - ОСОБА_1 (т.1 а.с.14).

Положеннями ст. 1187 ЦК України передбачається, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання…

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інші договірні права, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що ТДВ СК АЛЬФА-ГАРАНТ виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля SUZUKI NEW SX4 в розмірі 98000,00 грн.

Згідно з висновком експерта № 4910/19/19 (авто товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріальної шкоди, заподіяної власнику КТЗ) від 30 жовтня 2019 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля SUZUKI NEW SX4, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , пошкодженого в результаті ДТП, складає 203 033 грн. 68 коп.. Розмір матеріальної шкоди (з урахуванням втрати товарної вартості) складає 225 670 грн. 66 коп. (т.1 а.с.30-40).

Таким чином, сума невідшкодованої позивачу майнової шкоди на момент розгляду цієї справи становить 130 666 грн. 98 коп..

Доказами сплати позивачем грошових коштів за виконання ремонтних робіт автомобіля SUZUKI NEW SX 4 реєстраційний номер НОМЕР_3 автоцентру Аеліта слугують: замовлення - наряд № 226592 на виконання робіт по ремонту та обслуговуванню автомобіля; фіскальні чеки № 142873204669 на суму 48230,00грн., № 142873204669 на суму 49800,00грн., № 142873204669 на суму 10000,00грн. (т. 2 а.с. 60-73).

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_3 , як безпосередній заподіювач шкоди, не знаходився з ОСОБА_1 у будь-яких трудових відносинах, то саме він має нести відповідальність за ст.ст. 1166, 1167 ЦК України у вигляді відшкодування завданих позивачу матеріальних та моральних збитків, а ОСОБА_1 не є належним відповідачем у цій справі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суперечить наявним в матеріалах справи доказам та встановленим судом першої інстанції обставинам справи, оскільки він є єдиним власником автомобіля ГАЗ 3302 державний номер НОМЕР_6 і відсутні будь-які докази, які б свідчили про передачу ОСОБА_1 на будь-якій правовій основі (нотаріальне доручення, договір купівлі-продажу) автомобіля ОСОБА_5 або ОСОБА_3 ..

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Також, 04.08.2020 року представник ОСОБА_1 надав до апеляційного суду відповідь на відзив ОСОБА_2 в якій зазначає про стягнення витрат понесених на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 8000,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3500,00 грн. (а.с. 169 т.2).

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат понесених на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 8000,00 грн. колегія суддів не приймає до уваги, оскільки судом першої інстанції вже було розглянуто дане клопотання та надано йому обґрунтовану правову оцінку.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат понесених на професійну правничу допомогу під час розгляду справи суді апеляційної інстанції у розмірі 3500,00 грн., необхідно зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії ДП №1829/014 від 09.01.2020 року правничу допомогу ОСОБА_1 надав ОСОБА_13 (а.с. 139 т.2).

Згідно Акту прийому-передачі послуг за договором про надання правничої допомоги від 09.01.2020 року №91/20/2 Адвокатське об`єднання «Юридична компанія «ЛЕГАЛІТАС» в особі Керуючого партнера Серьогіна В.І. надало правничу допомогу ОСОБА_1 загальною кількістю 3,5 годин, що складає вартість наданих послуг 3500 грн. (а.с. 172 т.2).

Між тим, апелянтом не надано суду доказів про оплату правничої допомоги наданої йому Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «ЛЕГАЛІТАС» , а саме квитанцію про сплату цих послуг.

А тому, зазначені витрати документально не підтвердженні та не доведені.

Отже, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення в оскарженій частині - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді М.Ю.Петешенкова

В.С.Городнича