Рішення

від 26.04.2021 по справі 925/1668/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1668/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від прокуратури - Олійник І.А. - за посвідченням,

від позивачів 1,2 - не з`явились,

від відповідача - Безкоровайний Б.В. - керівник, Волощук В.В. - адвокат,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Першого заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області (позивач 1), с. Пальчик, Катеринопільський район, Черкаська область,

Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (позивач 2), м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група , смт. Катеринопіль, Катеринопільський район, Черкаська область

про стягнення 1 227 248 грн 61 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури (також по тексту - Прокурор) (вул. Софії Терещенко, 40а, м. Звенигородка, Черкаська область, код 02911119) в інтересах держави в особі Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області (с. Пальчик, Катеринопільський район, Черкаська область, код 26424720), Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, код 39765890) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група (вул. Соборна, 14, смт. Катеринопіль, Катеринопільський район, Черкаська область, код 33435603) про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 1 227 248,61 грн на користь Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області та про стягнення понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що судовими рішеннями встановлено факт припинення договору оренди земельної ділянки, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група - орендаря за договором повернути на користь держави в особі Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області спірну земельну ділянку, однак відповідач продовжував користуватись нею без будь-якої правової підстави, тобто не виконав обов`язку з своєчасного повернення нерухомого майна з оренди, що є підставою для нарахування та стягнення з відповідача неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України (також - по тексту ЦК України).

Ухвалою від 30 грудня 2020 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 28 січня 2021 року; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

25 січня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він не погоджується з позовними вимогам; зазначає, що відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді. Так, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та Пальчиківська сільська рада Катеринопільського району Черкаської області є самостійними державними органами, які мають свої законодавчо визначені права та обов`язки, свій штат працівників, які можуть представляти інтереси в суді, а якщо немає такого фахівця, то вправі укласти договір про надання правової допомоги та залучити для вирішення представництва інтересів у суді іншою особою. Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України позовну заяву, подану прокурором, просить залишити без розгляду. Заявив про сплив позовної давності для подачі позову та просив застосувати до поданих позовних вимог позовну давність та застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності.

28 січня 2021 року від відповідача надійшла заява про забезпечення доказів.

Ухвалою від 28 січня 2021 року Господарський суд Черкаської області підготовче засідання відклав на 22 лютого 2021 року.

04 лютого 2021 року від Прокурора надійшла відповідь на відзив.

22 лютого 2021 року від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі.

22 лютого 2021 року від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою від 22 лютого 2021 року Господарський суд Черкаської області підготовче засідання відклав на 16 березня 2021 року.

16 березня 2021 року від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі.

У підготовчому засіданні, що відбулося 16.03.2021, представник відповідача надав пояснення про відсутність необхідності у розгляді поданої ним заяви від 26.01.2021 про забезпечення доказів, оскільки на адвокатський запит Головне управління Держгеокадастру Черкаської області надало відповідачу необхідні докази.

Ухвалою від 16 березня 2021 року Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група про відкладення підготовчого засідання; підготовче засідання відклав на 01 квітня 2021 року.

16 березня 2021 року від відповідача надійшли письмові пояснення з доказами на підтвердження позиції відповідача, що ним не використовувались земельні ділянки, а тому у позивача немає правових підстав для нарахування неустойки (штрафу, пені) за користування землею.

01 квітня 2021 року від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі.

01 квітня 2021 року Прокурор подав письмові пояснення по суті позовних вимог та копію наказу Генерального прокурора № 40 від 17.02.2021 про початок роботи окружних прокуратур та копію витягу з наказу Генерального прокурора № 2ш від 17.02.2021.

На підставі наданих Прокурором доказів, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо правонаступництва Звенигородської місцевої прокуратури.

Так, суд дійшов висновку: замінити позивача у справі Першого заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури його правонаступником - Звенигородською окружною прокуратурою, з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу (ч.1).

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до Закону України Про прокуратуру , Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури з 2019 року триває реформа органів прокуратури України.

Згідно з ст. 7 Закону України Про прокуратуру систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, окружні прокуратури, Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про прокуратуру у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15.03.2021.

Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 2ш у зв`язку з утворенням з 15.03.2021 окружних прокуратур і припиненням діяльності шляхом реорганізації місцевих прокуратур внесено зміни до структур і штатних розписів обласних прокуратур. Зокрема, виключено у структурі та штатному розписі Черкаської обласної прокуратури - Звенигородську місцеву прокуратуру та встановлено в структурі та штатному розписі Черкаської обласної прокуратури - Звенигородську окружну прокуратуру.

Ухвалою від 01.04.2021 Господарський суд Черкаської області відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України підготовче провадження закрив та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.04.2021.

У судове засідання не з`явилися представники Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, останній про причини неявки не повідомив.

22 квітня 2021 року від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників позивачів, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.04.2021, за участю Прокурора та представників відповідачів, господарський суд розпочав розгляд справи по суті. Прокурор надала пояснення щодо заявлених вимог, які просила задовольнити, представники відповідача - у задоволені позову просили відмовити.

У судовому засіданні 22.04.2021 суд оголосив про вихід у нарадчу кімнату орієнтовно до 09 год 00 хв 26.04.2021 для ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні 26.04.2021 згідно з ст. 240 ГПК України було підписано вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи Прокурора та представників відповідача з приводу заявлених позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено такі обставини.

Предметом судового розгляду у справі є стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.11.2016 по

справі № 925/1183/16, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у задоволенні позову ТОВ Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про зобов`язання вчинити дію щодо укладання з ТОВ Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 28 грудня 2005 року відмовлено повністю.

Даним рішенням та підчас розгляду даної справи, судом встановлено таке.

Катеринопільська районна державна адміністрація та Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Катеринопільська фінансово-промислова група 28.12.2005 уклали договір оренди землі (далі - Договір). Договір зареєстрований 09.08.2006 у Катеринопільському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за № 12-06-787-00035.

Відповідно до розпорядження Катеринопільської районної державної адміністрації від 06.12.2011 № 343 Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам (працівникам соціальної сфери) в приватну власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (запас, резерв) за межами населеного пункту в адмінмежах Пальчиківської сільської ради внесено зміни до п. 1 розпорядження Катеринопільської районної державної адміністрації № 371 від 12.12.2005 Про надання ТОВ Торговий Дім Катеринопільська фінансово-промислова група земельної ділянки та до договору оренди землі від 28.12.2005, замінивши площу земельної ділянки з 259,45 га на 220,71 га .

Земельна ділянка, площею 220,71 га ріллі із земель державної власності резервного фонду та запасу, передана ТОВ Торговий Дім Катеринопільська фінансово-промислова група у користування, про що складений відповідний акт приймання-передачі.

Пункт 8 Договору передбачає, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

01 квітня 2016 року ТОВ Торговий Дім Катеринопільська фінансово-промислова група звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (також по тексту - Головне управління) з листом-повідомленням № 12, у якому повідомило про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та запропонувало укласти додаткову угоду до договору оренди землі, копію якої додано до повідомлення.

Листом від 04.05.2016 №7307/2-16 Головне управління на звернення товариства про внесення змін до договору повідомило, що для подальшого розгляду питання про внесення змін до договору орендарю необхідно надати витяги з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

ТОВ Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про зобов`язання вчинити дію щодо укладання з ТОВ Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 28 грудня 2005 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.11.2016 по справі № 925/1183/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Як вбачається з наданих суду копій листів ТОВ Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група на адресу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 11.01.2016 № 3, від 12.02.2016 № 7, копій наказів Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 10.11.2013, копії нотаріально посвідченого погодження позивача про зменшення орендованої земельної ділянки на 4,2 га, у зв`язку з наданням землі громадянам, копії довідки державного кадастрового реєстратора від 15.04.2013 № 452, копій наказів Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 24.04.2015, з дозволу ТОВ Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передані у власність земельні ділянки загальною площею 4,2 га, які входили до складу земельної ділянки, яка перебувала у оренді позивача (220,71 га - 4,2 га = 216,51 га). Вилученим земельним ділянкам в адміністративних межах Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району, Черкаської області присвоєні нові кадастрові номери.

Так, судом встановлено, що площа земельної ділянки, яка перебувала у оренді товариства була змінена, зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, що відбулося, унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору з позивачем у порядку, передбаченому ч.ч. 1, 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У 2017 році Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група про зобов`язання повернути земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.11.2017 по справі № 925/761/17 задоволено позов Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до ТОВ Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група про повернення земельних ділянок загальною площею 216,51 га за договором оренди землі від 28.12.2005 (зі змінами).

Київським апеляційний господарським судом 15.05.2018 рішення залишено в силі.

Ухвалою Верховного суду України від 02.07.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 травня 2018 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 21 листопада 2017 року повернуто скаржнику.

Згідно з п. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, установлені господарськими судами обставини у справах № 925/1183/16, 925/761/17 не потребують додаткового доказування у справі № 925/1668/20, яка розглядається.

Із поданих Прокурором та відповідачем, ТОВ Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група документів, пояснень позивача і представника Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, актів візуального обстеження земельних ділянок, які були об`єктом договору оренди землі від 28.12.2005, вбачається, що станом на час обстеження, тобто 17.05.2017, 01.06.2017, 03.07.2017, після припинення дії Договору зазначені земельні ділянки продовжують оброблятись відповідачем, повернення цих земельних ділянок від орендаря орендодавцю за актом передачі-прийняття не відбулось, вимоги про це позивача, Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області та Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області відповідачем добровільно не виконуються.

Враховуючи те, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди не повернув позивачу орендовану земельну ділянку, обов`язок по її поверненню покладено саме на відповідача згідно з умовами Договору та приписів закону, а тому з урахуванням приписів ст. 34 Закону України Про оренду землі , суд апеляційної інстанції у своєму рішенні від 15.05.2018 дійшов висновку про те, що вимога про зобов`язання відповідача повернути на користь держави в особі позивача земельну ділянку площею 216,51 га, а саме: площею 91,4150 га кадастровий номер 7122285000:03:001:0635, площею 86,0300 га кадастровий номер 7122285000:03:003:0088 та земельну ділянку площею 39,0650 га, що знаходиться в межах Пальчиківської сільської ради поза межами населеного пункту та перебувала у нього до 09.08.2016 року згідно з договором оренди землі від 28.12.2005 - є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Так, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державна реєстрація прав та їх обтяжень права оренди земельної ділянки площею 91,4150 га за результатами земельних торгів проведена 14.05.2018 (індексний номер: 41104342); земельної ділянки площею 86,0300 га відбулась 19.07.2018 (номер запису про інше речове право: 27156717); відносно земельної ділянки площею 39,0650 га земельні торги не відбулись.

Так, стосовно земельної ділянки площею 39,0650 га на адресу відділу прокуратури надійшов акт прийому передачі вищевказаної земельної ділянки датований 09.08.2016 .

Одночасно, відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 10-23-0.6-5612/2-18 від 06.09.2018 фактичною датою повернення вищевказаної земельної ділянки (підписання акту приймання передачі) є 26.06.2018, розбіжності у даті повернення земельної ділянки пов`язані із відмовою представника ТОВ Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група у підписані акту фактичною датою.

Відтак Прокурор розрахунок неустойки за неповернення земельної ділянки відповідачем після закінчення строку дії договору оренди розраховував відносно земельних ділянок: площею 91,4150 га по 14.05.2018; площею 86,0300 га - по 19.07.2018; площею 39,0650 га - по 26.06.2018.

Відповідно до п. 9 Договору в період з 06.08.2012 річна орендна плата становить 247 710,97 грн з розрахунку 4,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за п. п. 10, 13 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з врахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів Індексації, визначених законодавством, розмір орендної плати переглядається 1 раз на 2 роки, у тому числі внаслідок індексації. За п. 21 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку. Відповідно до п. 41 Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Згідно з даними податкової декларації за 2016 рік (звітна), поданої ТОВ Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група за вказану земельну ділянку площею 216,51 га виходячи із нормативно-грошової оцінки з урахуванням коефіцієнта індексації, нарахована сума орендної плати за землю за січень - липень 2016 року по 30 349,44 грн, за серпень по 09.08.2016 року - 8 811,13 грн, з розрахунку 30 349,44 грн щомісячно (364 193,28 грн річних). Розмір орендної плати - 4,5% річних.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Прокурор зазначає, що оскільки ТОВ Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група прострочило виконання зобов`язання з повернення орендодавцю земельної ділянки відповідно до договору оренди землі від 28.12.2005, зареєстрованого 09.08.2006 у Катеринопільському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за № 12-06-787-00035, зі змінами від 06.08.2012, строк якого закінчився 10.08.2016, тобто на 581 день відносно земельної ділянки площею 91,4150 га, на 624 дні відносно земельної ділянки площею 39,0650 га та 647 днів відповідно земельної ділянки площею 86,0300 га, то орендар повинен нести цивільно-правову відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Як зазначено Київським апеляційний господарським судом у постанові від 15.05.2018 відповідач після закінчення строку дії договору оренди не повернув позивачу орендовану земельну ділянку, отже суд дійшов до висновку про те, що вимога про зобов`язання відповідача повернути на користь держави в особі позивача земельну ділянку площею 216,51 га, а саме: площею 91,4150 га кадастровий номер 7122285000:03:001:0635, площею 86,0300 га кадастровий номер 7122285000:03:003:0088 та земельну ділянку площею 39,0650 га, що знаходиться в межах Пальчиківської сільської ради поза межами населеного пункту та перебувала у нього до 09.08.2016 згідно з договором оренди землі від 28.12.2005.

Беручи до уваги, встановлені рішеннями Господарського суду Черкаської області від 25.11.2016 та Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, обставин, що не дають підстав для пролонгації дії договору від 28.12.2005, зареєстрованого 09.08.2006 у Катеринопільському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за № 12-06-787-00035 або реалізації відповідачем переважного права на укладення нового договору оренди, фактичне повернення земельної ділянки площею 91,4150 га відбулось 14.05.2018.

Прокурор наводить правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2020 у справі № 925/1223/17, відповідно до яких для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України необхідною є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 зазначеного Кодексу. При цьому для застосування відповідальності, передбаченої цією нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов`язку. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 927/1215/13 та від 19.08.2014 у справі № 3-85гс14, постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15.

Частиною другою статті 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи зазначене, Прокурор зазначає, що відповідач обов`язку з повернення розпоряднику землі об`єкту оренди не виконав та не намагався повернути земельну ділянку розпоряднику землі у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном, неповернення об`єкту оренди за договором, фактичне повернення земельної ділянки площею 86,0300 га відбулась 19.07.2018; відносно земельної ділянки площею 39,0650 га відбулось 26.06.2018, відбулося виключно з вини самого відповідача, що згідно з частиною другою статті 785 ЦК України є підставою для задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 07.12.2017 № 2245 - VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році ) індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017 рік становить 1,0. Відтак під час розрахунку пені орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення є аналогічною орендній платі визначеній за 2016 рік.

Розрахунок пені, наведений Прокурором: орендна плата за 1 га земелі (а/b*х)/365 днів*n днів*2,

де а - розмір річної орендної плати за загальну земельну ділянку (30 349,44*12 = 364 193,28 грн),

b - площа загальної земельної ділянки (216,5100 га),

х - площа повернутої земельної ділянки,

n - кількість днів прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином:

відносно земельної ділянки площею 91,4150 га 364 193,28 / 216,5100 * 91,4150 / 365 *581 * 2 = 489 536,07 грн,

відносно земельної ділянки площею 86,3650300 га 364193,28 / 216,5100 * 86,0300 / 365 * 647 * 2 = 513 033,00 грн,

відносно земельної ділянки площею 39,0650 га 364193,28 / 216,5100 * 39,0650 / 365 * 624 * 2 = 224 679,54 грн

загальна сума пені складає 1 227 248, 61 грн.

Відповідно до п. 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна, застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, є неправильним.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначив таке.

Умовами Договору оренди не передбачено підписання актів прийому-передачі при поверненні землі від Орендаря до Орендодавця.

Так, пунктом 37 Договору передбачено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 8 Договору передбачено, що договір укладено на 10 років.

Пунктом 21 Договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Земельні ділянки використовувалися третіми (фізичними) особами.

Так, за інформацією Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області вих. № 2220/59/01-Ц від 14.11.2018, 19.08.2017 начальником Катеринопільського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Науменком Р.П. було внесено відомості до ЄРДР за № 42017251140000033 (правова кваліфікація ст.197-1 КК України) за фактом використання ТОВ Урочище Журавське земельних ділянок розташованих в адміністративних межах Пальчиківської сільської ради за межами населеного пункту площею 216,51 га, а саме: 91,4150 га кадастровий номер 7122285000:03:001:0635 та земельну ділянку площею 86,0300 кадастровий номер 7122285000:03:003:0088 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без правовстановлюючих документів.

При цьому відповідач зазначає, що земельні ділянки, а також земельна ділянка площею 39,0650 га (кадастровий номер відсутній), що знаходиться в межах Пальчиківської сільської ради поза межами населеного пункту перебували у нього в користуванні до 09.08.2016 згідно з договором оренди землі від 28.12.2005.

Вищевикладені факти досліджені в ході проведення досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях. Разом з тим в ході розгляду звернення було встановлено численні факти самовільного використання земельних ділянок в масивах вищезазначених полів, які розташовані в адміністративних межах Пальчиківської сільської ради, за межами населеного пункту, жителями с. Пальчик Катеринопільського району Черкаської області. За наслідками перевірки Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області 15 осіб, жителів с. Пальчик було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП.

01 листопада 2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Громовим С.Г. було проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 86,03 га земель резервного фонду в адмінмежах Пальчиківської сільської ради у зв`язку з необхідністю виконанням листа Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області від 12.09.2017 № 760/01-42. В результаті були встановлені особи, що використовують вказану земельну ділянку, на яких були складені: акти обстеження земельних ділянок, акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, протоколи про адміністративне правопорушення відповідно до наданої схеми розташування частин земельної ділянки загальною площею 86,03 га кадастровий номер 7122285000:03:003:0088 в адміністративних межах Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району за межами населеного пункту, вручено приписи про усунення порушень земельного законодавства, надано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, винесені постанови про накладення адміністративного стягнення та відшкодування матеріальної шкоди за період користування, яке в подальшому громадянами було відшкодоване. В подальшому 06.12.2017 та 07.12.2017 на площах 91,4150 га, 39,0650 га, на яких ТОВ Урочище Журавське вирощувало кукурудзу, після збору якої державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Громовим С.Г. за участю начальника відділу Держгеокадастру у Катеринопільському районі Кошового О.В. було проведено обстеження вказаних земельних ділянок, встановлено користувачів, нараховано шкоду за незаконне користування земельних ділянок, видано приписи про усунення порушень земельного законодавства, та притягнуто громадян до адміністративної відповідальності, які повністю відшкодували шкоду за незаконне користування земельними ділянками.

Відповідач зазначає, що вищевказане свідчить про те, що ТОВ Торговий дім Катеоинопільська фінансово-промислова група ніяким чином не перешкоджало Держгеокадастру розпоряджатися та використовувати земельні ділянки державної власності в адмінмежах села Пальчик, що їх використовував ТОВ Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група до 09.08.2016 та в подальшому не використовувало ці земельні ділянки.

При цьому відповідач також зазначає, що за користування вказаними земельними ділянками було відшкодовано матеріальну шкоду за рахунок громадян - жителів с. Пальчик та с. Луківка Катеринопільського району Черкаської області. В подальшому на дані земельні ділянки були укладені договори оренди між Держгеокадастром та орендарями, передано земельні ділянки учасникам АТО.

Відповідач вважає, що такі дії Держгеокадастру свідчать про те, що для вчинення дій з земельними ділянками в адмінмежах Пальчиківської сільської ради актів прийому-передачі не потребували.

Відповідач зауважив, що він неодноразово звертався до управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області, Катеринопільського відділу Звенигородської місцевої прокуратури та Катеринопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області для узгодження питання про повернення земельної ділянки.

10 грудня 2018 року був складений Акт державного виконавця за участю представника за довіреністю ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Кошового О.В. та директора ТОВ Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група Колісника С.М., про те, що земельна ділянка площею 216,51 га, а саме: площею 91,4150 га кадастровий номер 7122285000:03:001:0635, площею 86,0300 га кадастровий номер 7122285000:03:003:0088 та земельна ділянка площею 39,0650 га, що знаходиться в межах Пальчиківської сільської ради поза межами населеного пункту та перебувала у відповідача в користуванні по 09.08.2016 згідно договору оренди землі від 28.12.2005, зареєстрованого у Катеринопільському районному відділу Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 09.08.2006 за № 12-06-787-00035 передано на користь держави в особі Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області.

Отже заперечення відповідача зводяться головним чином до того, що він не використовував земельну ділянку після закінчення строку дії Договору та у спірний період земельні ділянки перебували в користуванні третіх осіб, отже відсутні підстави для нарахування неустойки.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Крім того, суд зазначає, що здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №42017251140000023 від 14.06.2017 та №42017251140000033 від 19.08.2017 про самовільне використання спірних земельних ділянок третіми особами, які 27.12.2017 об`єднані в одне кримінальне провадження № 42017251140000023 від 14.06.2017.

Встановлено, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області складено протокол про адміністративне правопорушення за фактом використання ТОВ Урочище Журавське та іншими фізичними особами земельних ділянок розташованих в адміністративних межах Пальчиківської сільської ради, за межами населеного пункту, площею 91,4150 га (кадастровий номер 7122285000:03:001:0635) та площею 39,0650 га (кадастровий номер відсутній) для ведення товарного сільгоспвиробництва без правовстановлюючих документів.

У ході здійснення досудового розслідування осіб, причетних до самовільного зайняття спірних земельних ділянок, не встановлено.

За результатами досудового розслідування, 27.11.2019 дане кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.

Відтак вказане спростовує доводи відповідача про використання спірних земельних ділянок іншими фізичними чи юридичними особами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої ч. 2 ст. 785 ЦК України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Отже, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 ЦК України.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідною є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 зазначеного Кодексу. При цьому для застосування відповідальності, передбаченої цією нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов`язку. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 927/1215/13 і від 19.08.2014 у справі № 3-85гс14, постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15.

Як встановлено господарським судом, відповідач прострочив виконання свого обов`язку щодо повернення земельної ділянки з оренди, яка була об`єктом Договору, оскільки відповідач повернув її 26.06.2018 (дата підписання акту приймання-передачі), тоді як договір оренди від 28.12.2005 припинив свою дію 10.08.2016. Матеріали справи не містять належних доказів намагань відповідача повернути об`єкт оренди орендодавцю у визначений договором строк.

Встановивши зазначені обставини, суд дійшов до висновку про те, що неповернення відповідачем земельної ділянки з оренди у визначений договором оренди строк є підставою для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що розмір заборгованості визначено вірно у відповідності до чинного законодавства, а тому підлягає до стягнення з відповідача.

Доводи відповідача, приведені його представником в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

Відповідачем у справі подано письмову заяву про застосування до позовних вимог наслідків спливу позовної давності.

В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 786 ЦК України перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

Київським апеляційним господарським судом у постанові від 15.05.2018 у справі № 925/761/17 зазначив, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди повернув земельну ділянку 09 серпня 2016 року.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до частин першої та третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконане.

Згідно з частиною шостою статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до пункту 1 частини другої статі 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік.

Отже, оскільки судом було встановлено факт повернення відповідачем земельної ділянки 09 серпня 2016 року, позивач та відповідач про встановлення даного факту знали, то річний строк позовної давності щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) закінчився 09.08.2017.

Позовна заява до суду у справі № 925/1095/18, з фактом подачі якої позивач пов`язує переривання строків позовної давності, була подана до суду 05.10.2018. Господарський суд 11.03.2019 постановив ухвалу та залишив позовну заяву без розгляду, яка постановою касаційного господарського суду від 29.09.2020 залишена без змін.

Позивач помилково вважає, шо відбулось переривання строку позовної давності у зв`язку з подачею ним позовної заяви у справі № 925/1095/18, оскільки остання залишена без розгляду. У випадку, якшо суд відмовив у прийнятті позовної заяви, повернув або залишив її без розгляду, то перебіг позовної давності не переривається.

Позивач, звертаючись із позовною заявою у грудні 2020 року у справі № 925/1668/20 пропустив строк позовної давності, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування наслідків його спливу. Доказів про поважність причин строків позовної давності позивач не надав.

Суд, розглянувши заяву відповідача про застосування строку позовної давності, зазначає таке.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на суб`єкта господарювання нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України (також по тексту - ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Правовий аналіз ст. 230 ГК України, ст. 549 ЦК України та ч. 2 ст. 785 ЦК України дає підстави для висновку про те, що штраф, передбачений ст. 230 ГК України та ст. 549 ЦК України, та неустойка, передбачена ч. 2 ст. 785 ЦК України, є різними правовими інститутами.

Водночас неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин за порушення наймачем обов`язку з повернення речі. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Отже, застосування до відповідних правовідносин спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.

Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Водночас, застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.

Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов`язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання останнім обов`язку щодо повернення речі. Водночас господарським судам необхідно мати на увазі, що відповідна неустойка є самостійним заходом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність.

Аналогічна правова позиція щодо застосування загальної позовної давності відображена у постанові Верховного Суду України у справі №3-13гс12 від 20.03.2012, постанові ВС від 20.09.2018 по справі № 909/62/18.

При цьому позовна заява подана до суду 28.12.2020 з вимогою про стягнення неустойки, тобто позивачем не пропущено трьохрічну позовну давність.

Що стосується заперечень відповідача про неправомірність заявленого позову Прокурором в інтересах держави, та залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, то суд їх відхиляє, виходячи із такого.

В обґрунтування заяви про залишення позову без розгляду відповідач вказав, що Звенигородська місцева прокуратура є неналежним позивачем, і бездіяльність компетентного органу у зв`язку з відсутністю коштів не є правовою та поважною підставою, шоб не звертатися до суду. Адже, подаючи позовну заяву із заявленою ціною позову 1 227 248,61 грн, позивач Пальчиківська сільська рада чи Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області мало б сплатити судовий збір у сумі 18 408,73 грн. Відповідно до вимог ст. 46 ГПК України, позивач має право подати відповідне клопотання та просити суд про розстрочку та відстрочку сплати судового збору, частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.

Позивачем не підтверджено доказами того факту, що органом, уповноваженим державою органом, а саме Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області чи Пальчиківською сільською радою вживались заходи щодо стягнення неустойки з відповідача.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до п. 5.6 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначено, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У Постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи до суду позов, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Зважаючи на вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокурор вказав, що у спірних правовідносинах інтереси держави порушено у зв`язку з тривалою несплатою відповідачем до міського бюджету коштів за користування земельними ділянками, що створює безпосередню загрозу економічним інтересам держави та є передумовою неможливості фінансування запланованих заходів органу місцевого самоврядування, направлених на забезпечення виконання функцій, в т.ч. соціального характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 29 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ст. 18-1 вказаного Закону орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення функцій місцевого самоврядування.

Звернення до суду Прокурора в інтересах органу місцевого самоврядування обумовлено не вжиттям заходів щодо захисту порушених інтересів територіальної громади с. Пальчик, оскільки Пальчиківською сільською радою цей захист здійснювався неналежним чином.

Суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого піднесено повноваження щодо захисту інтересів держави, у даному випадку являється Пальчиківська сільська рада Катеринопільського району Черкаській області та Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, які з 2018 року не вжили жодних заходів на захист порушених інтересів держави, окрім того листом від 12.11.2020 № 170 Пальчиківська сільська рада Катеринопільського району Черкаської області повідомила, що не планує звертатися з позовною заявою про стягнення неустойки до суду, у зв`язку із відсутністю коштів в місцевому бюджеті на сплату судового збору.

При цьому, будучи обізнаною з 2018 року про явні порушення інтересів держави, що полягають у не надходженні до місцевого бюджету неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування вищезазначеною земельною ділянкою та про даний спір, протягом розумного строку, не вжила жодних заходів щодо вирішення питання виділення коштів для сплати судового збору та підготовки відповідної позовної заяви для подальшого скерування її до суду, а з моменту винесення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанови у вказаній справі проявляє явну бездіяльність, що в свою чергу наділяє прокурора правом на реалізацію функції передбаченої ст. 131-1 Конституції України на представництво інтересів держави в суді шляхом звернення з позовною заявою, адже інтереси держави залишаються не захищеними.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом від 24.11.2020 № 10-23-0.6-8261/20 повідомило Звенигородську місцеву прокуратуру про відсутність у Головного управління повноважень щодо стягнення відповідних платежів та звернення до суду в інтересах третіх осіб з таких підстав.

Частиною 1 ст. 549 ЦПК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 частини 1 ст. 69 та ч. 2 ст. 67 Бюджетного кодексу України визначено, що податок на майно, складовою якого є, в тому числі і плата за землю, відноситься до доходів загального фонду місцевих бюджетів та зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п. 3, 6 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 № 53, посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право, зокрема, звертатись до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Беручи до уваги, що у Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відсутні повноваження для звернення із вказаним позовом до суду та Пальчиківською сільською радою Катеринопільського району Черкаської області тривалий час не вживалися заходи щодо стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати та виходячи з наданих органам прокуратури повноважень у сфері представництва в суді законних інтересів держави та необхідності поповнення бюджету територіальної громади виникла необхідність у зверненні Звенигородської місцевої прокуратури до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Пальчиківської сільської ради.

Недоотриманням орендної плати бюджетом Пальчиківської сільської ради порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм.

У даному випадку інтереси держави полягають в необхідності стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати, недоотриманні сільським бюджетом належних платежів.

За наведених обставин суд приходить до висновку про те, що Прокурор на виконання наданих йому повноважень правомірно звернувся до суду з даним позовом та вірно визначив позивачів у спірних правовідносинах. При цьому Прокурор належними та допустимими доказами довів порушення відповідачем названого вище законодавства та вірно визначив розміри нарахованих відповідачу сум неустойки.

Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачена Прокурором за подання позову сума судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група (вул. Соборна, 14, смт. Катеринопіль, Катеринопільський район, Черкаська область, код 33435603) на користь Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області (с. Пальчик, Катеринопільський район, Черкаська область, код 26424720) 1 227 248, 61 грн неустойки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група (вул. Соборна, 14, смт. Катеринопіль, Катеринопільський район, Черкаська область, код 33435603) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, м. Черкаси, б-р. Шевченка, 286) на розрахунковий рахунок UА 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ, за кодом класифікації видатків бюджету 2800, судовий збір у розмірі 18 408, 73 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 13 травня 2021 року.

Суддя О.В. Чевгуз