Рішення

від 27.04.2021 по справі 910/7238/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2021Справа № 910/7238/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" в особі Приватної організації "Організація колективного

управління авторськими та суміжними правами"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бель-Фермаж"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спорт-Екстрим"

про стягнення 64 000,00 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" в особі Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бель-Фермаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Екстрим" про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 64 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 13.06.2017.

13.06.2017 через відділ діловодства суду від ТОВ "Бель-Фермаж" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач 1 заперечує проти позовних вимог, зазначає про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

13.06.2017 судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Зеленіної Н.В. у відрядженні.

Ухвалою суду від 19.06.2017 призначено розгляд справи на 26.06.2017.

26.06.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті справи.

Ухвалою суду від 26.06.2017 продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.

Протокольною ухвалою суду від 26.06.2017 відкладено розгляд справи на 26.07.2017.

Ухвалою суду від 26.07.2017 відкладено розгляд справи на 07.08.2017, залучено до участі у справі ТОВ "Спорт-Екстрим" у якості співвідповідача.

Ухвалою суду від 07.08.2017 відкладено розгляд справи на 06.09.2017.

31.08.2017 через відділ діловодства суду від ТОВ "Спорт-Екстрим" надійшли додаткові пояснення по суті спору та відзив на позовну заяву, у якому відповідач 2 заперечував проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 06.09.2017 відмовлено ТОВ "Спорт-Екстрим" у задоволенні клопотання про залучення ТОВ "Ворнер/Чаппел" до участі у справі у якості третьої особи, задоволено клопотання ТОВ "Спорт-Екстрим" про витребування доказів, витребувано докази, відкладено розгляд справи на 11.10.2017.

06.10.2017 через відділ діловодства суду від ТОВ "Бель-Фермаж" надійшли додаткові пояснення на позовну заяву.

Ухвалою суду від 11.10.2017 призначено у справі судову експертизу відеозвукозапису, проведення якої доручено судовим експертам Центру судової експертизи та експертних досліджень та зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 25.10.2017 відмовлено ТОВ "Бель-Фермаж" у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі суду від 11.10.2017.

07.11.2017 матеріали справи були направлені до експертної установи для проведення судової експертизи.

04.02.2021 до суду повернулися матеріали справи №910/7238/17 разом із висновком експерта №003-УКЮ/20.

Ухвалою суду від 16.02.2021 поновлено провадження у справі №910/7238/17, підготовче засідання призначено на 17.03.2021.

17.03.2021 через відділ діловодства суду від Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" надійшли письмові пояснення щодо висновку експерта у справі.

Протокольною ухвалою суду від 17.03.2021 відкладено підготовче засідання на 07.04.2021.

Ухвалою суду від 07.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2021.

У судовому засіданні 27.04.2021 суд заслухав вступне слово представника Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", який підтримував позовні вимоги.

Представники позивача та відповідачів у судове засіданні 27.04.2021 не з`явилися, причин неявки суду не повідомили, про місце, дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 27.04.2021 суд дослідив долучений до позовної заяви СД-Диск із фіксацією фактів порушення, та зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представника приватної організації, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 27.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом про облік організації колективного управління №18/2011 від 24.01.2011.

24.01.2014 між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (видавник) укладено договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами, відповідно до умов якого видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме дозволяти або забороняти використання об`єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 9.1 договору, Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України та цього договору будь-які юридичні дії, направлені на забезпечення та захист майнових прав видавника на об`єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим договором в порядку, визначеному у цьому розділі.

Згідно з п. 9.2 договору, у випадку виявлення порушення прав, управління якими здійснює Організація, остання, з метою захисту прав видавника та реалізації здійснення своїх повноважень по управлінню цими правами, має право: пред`являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу Організації, вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав видавника, за умови отримання попередньої згоди видавника.

У відповідності до п. 9.4, 9.5 договору, дії, визначені в п. 9.2.1 цього договору, Організація має право здійснювати без узгодження з видавником. Дії, визначені у п. 9.2.2 цього договору, Організація здійснює за умови отримання попередньої письмової згоди Видавника.

Відповідно до п. 12.1 цей договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє безстроково.

Як вбачається із долученої позивачем декларації від 01.11.2015 до договору №АВ-24012014/01, видавник передає в управління організації, зокрема, твір " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", виконавець ОСОБА_1 (автори - ОСОБА_2 , ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5) та твір "ІНФОРМАЦІЯ_2", виконавець ОСОБА_1 (автори - ОСОБА_2 , ОСОБА_6, ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1).

01.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппелл" (видавник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (субвидавник) укладено ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-д, відповідно до умов якого видавник передає субвидавнику право на використання в період дії договору на території і у спосіб, визначений договором, всіх творів, які зазначені у католог видавника, за виключенням Продакшн Музики.

Відповідно до п.11.1, 11.2 даного договору, строк дії договору з 01.01.2014 до 31.12.2014. Строк дії договору може бути автоматично пролонговано на наступний період - 1 рік, якщо доки не буде розірвано однією із сторін договору шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні не менше ніж за 30 календарних днів.

Із додатку №1 до ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014 вбачається, що видавник передав субвидавнику право на використання творів, зокрема, "ІНФОРМАЦІЯ_1", виконавець ОСОБА_1 (автори - ОСОБА_2 , ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5) та "ІНФОРМАЦІЯ_2", виконавець ОСОБА_1 (автори - ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1).

Як зазначає позивач, актом фіксації №13.09.16 комерційного використання музичних творів способом публічного використання від 20.09.2016, складений представником ПО ОКУАСП та відеозаписом на відеокамеру було встановлено, що у приміщенні спортивного клубу "Sport life", розташованому за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 134-А, зафіксовано факт публічного виконання творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2".

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що використання відповідачами вищевказаного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а" ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач 1 зазначає, що поданими позивачем доказами не доведено ані факт порушення авторських прав, ані ведення господарської діяльності у приміщенні, в якому відбувалася фіксація, а організація колективного управління не має права звертатися до суду від свого імені із позовною заяво.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач 2 зазначає, що позивач не є належним суб`єктом звернення із даним позовом, позивачем не надано належних доказів в обґрунтування заявлених вимог, та ТОВ "Спорт-Екстрим" не є належним відповідачем по справі.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

Згідно ст. 31 цього закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Статтею 45 закону визначено способи управління майновими правами суб`єктів авторського права і суміжних прав. Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління.

Згідно з пп. "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право та суміжні права" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов`язковим.

За приписами статей 48, 49 Закону в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб`єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб`єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб`єктам.

Водночас суб`єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об`єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об`єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об`єкти.

Отже, надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об`єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об`єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо). Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб`єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.

За наявності договорів з суб`єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до ст. 45 Закону, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Відповідно до п. 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (Постанова №12) зазначено, що з огляду на приписи ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: позивач повинен довести належність йому авторського права, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві покладається на відповідача.

Відповідно до п. 30.1 Постанови №12, у вирішенні спорів, пов`язаних з передачею авторського права, господарські суди повинні всебічно і повно досліджувати обставини щодо обсягу прав, які передано чи надано у використання за договором, строку дії авторського договору тощо. У разі коли з матеріалів справи вбачається, що мало місце неодноразове передання майнових прав на твір, господарському суду у розгляді справи необхідно з`ясовувати усі обставини, пов`язані із встановленням суб`єктів майнового права на твір і передачею (відчуженням) повністю чи частково прав таких суб`єктів. Зокрема, підлягають з`ясуванню питання про те, який саме обсяг майнових прав передано і чи дотримано при цьому вимоги Закону щодо авторського договору; яким у зв`язку з цим є обсяг майнового права відповідної особи тощо.

Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб`єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації. У разі відсутності Свідоцтва на твір позивач повинен довести наявність майнових авторських прав щодо авторського договору, тобто від автора до кінцевого правовласника.

Враховуючи, що Організацією не надано свідоцтво на музичні твори, позивач зобов`язаний надати докази дотримання вимог Закону щодо авторського договору, тобто докази передачі майнових авторських прав на музичні твори від автора до позивача.

На підтвердження належності ПО "ОКУАСП" авторських прав на спірні музичні твори, до матеріалів справи додано договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами та ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-д.

Із зазначених договорів вбачається, що майнові авторські права на спірні музичні твори були передані Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Ворнер/Чаппелл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна", та у свою чергу до Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"

Отже, вбачається неодноразова передача майнових прав на спірні музичні твори, а тому, враховуючи вищезазначені приписи закону, має бути досліджено весь ланцюг передачі майнових прав від правовласників спірного музичного твору до ПО "ОКУАСП".

При цьому, у матеріалах справи відсутні належні докази передачі авторських прав на спірні музичні твори від авторів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппелл".

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутня можливість перевірити повноваження ООО "Ворнер/Чаппелл" на передачу майнових прав на музичні твори третім особам, а отже дані договори є недостатніми для встановлення обставин справи (суб`єктності позивача) у розуміння ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, на підтвердження факту використання відповідачами творів " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (виконавець ОСОБА_1 ) та " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (виконавець ОСОБА_1 ) у приміщенні спортивного клубу " Sport life ", який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 134-А, організацією надано відеозапис публічного сповіщення, акт фіксації №13/09/16 від 20.09.2016, та копію договору №ЧЕР17978 про надання спортивно-оздоровчих послуг від 05.09.2016 (який укладено між Чередніченко Є.І. та ФОП "Бель-Фермаж".

Як вбачається із акту фіксації №13/09/16 від 20.09.2016, фіксацію використання музичних творів здійснював представник ПО ОКУАСП Чередніченко Є.І. на підставі довіреності №16/01/16/01 від 30.12.2015; ТОВ "Бель-Фермаж" зазначено як суб`єкт, який здійснює господарську діяльність у закладі, в якому проведена фіксація; представники закладу відмовилися називати свої данні та підписувати даний акт.

При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що на досліджуваному відеозаписі представник ПО ОКУАСП Чередніченко Є.І. візуально відсутній, довіреність на представництво інтересів не демонструється, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка здійснює відеозапис. Крім того, з відеозапису не вбачається, що представникам ТОВ "Бель-Фермаж" було запропоновано вказаний акт для ознайомлення та підписання, та що вказаний акт було складено саме у приміщенні спортивного клубу "Sport life", розташованому за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 134-А.

Відеозапис, зафіксований на диску для лазерних систем зчитування, не дає можливості достовірно ідентифікувати джерело походження звукових сигналів, зафіксованих записом, у зв`язку з поганою якістю запису. Зафіксовані на диску для лазерних систем зчитування звукові сигнали взагалі не можуть бути ідентифіковані в якості фонограм.

Крім того, як вбачається із висновку експерта №003-УКЮ/20, експерт дійшов висновку, що ознак порушення неперервності фіксації відеоряду досліджуваного відеозвукозапису та його звукового супроводу під час дослідження не виявлено; встановити джерело, з якого лунає музичний супровід за наданими на дослідження відеозаписами неможливо; встановити ймовірне місце фіксації даних неможливо, оскільки досліджуваний відеозвукозапис не містить геолокаційних метаданих; встановити чи піддавався відеозапис монтажу або іншим втручанням неможливо.

Враховуючи викладене, акт фіксації №13/09/16 від 20.09.2016 та відеозапис не є достатніми та допустимими доказами, а отже немає можливості встановити, чи відеозапис було здійснено комплексно (одночасне поєднання зображення та звукового супроводу), без ознак монтажу (наприклад, без накладення звукового супроводу на візуальне відображення) перед здійсненням його запису на диск, наданий суду в якості доказу.

Таким чином, з наданих позивачем матеріалів суд унеможливлений дійти до беззаперечного висновку про використання відповідачами творів " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (виконавець ОСОБА_1 ) та " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (виконавець ОСОБА_1 ).

Також, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приміщення у м. Києві по вул. Кирилівська (колишня назва - вул. Фрунзе), буд. 134-А належить ТОВ "Український фармацевтичний центр".

Із листа ТОВ "Український фармацевтичний центр" за вих. №10 від 12.06.2017 вбачається, що між останнім та ТОВ "Бель-Фермаж" договір оренди приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе (Кирилівська), буд. 134-А - не укладався.

Посилання позивача на орендаря приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе (Кирилівська), буд. 134-А, не є належним доказом порушення авторських прав Товариством з обмеженою відповідальністю "Спорт-Екстрим" враховуючи вищезазначене.

З огляду на викладене, ПО "ОКУАСП", як особою на яку процесуальним законом покладено обов`язок доведення своїх вимог належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення), та ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції, не подано доказів відповідного порушення майнового права позивача саме відповідачами.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пунктів 2, 3 рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09.02.1999 (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної сили в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. З огляду на зазначене, судом застосуються положення законодавства, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" в особі Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бель-Фермаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Екстрим" про стягнення 64 000,00 грн - відмовити повністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 14.05.2021.

Суддя Н.І. Зеленіна