Рішення

від 12.09.2007 по справі 9/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

9/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  9/218

12.09.07

За позовом       Товариства з обмеженою відповідальною “Київський підрозділ транспортного департаменту”

До відповідача   Комунального підприємства “Транспортсервіс”

Про              стягнення 60000,00 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

Від позивача:    Хоруженко В.А. –довіреність  № 1/12/06 від 04.12.06 р. від 05.12.2006 р.

Від відповідача:   не з»явився.

Обставини  справи:

           Позов заявлений про стягнення з відповідача 60000,00грн. штрафу на підставі Угоди № 5/с про спільну діяльність з організації та експлуатації об'єктів платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів у Оболонському районі м. Києва від 04.11.2004 р.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2007 р. порушено провадження у справі № 9/218 та призначено її до розгляду на 12.09.2007 р.

          Позивач в судовому засіданні подав лист Оболонської філії АКБ «Київ»№ 3549 від 12.09.2007 р., відповідно до якого підтверджується перерахування грошових коштів у сумі 12000,00 грн. з рахунку ТОВ “Київський підрозділ транспортного департаменту” на поточний рахунок КП “Транспортсервіс” та той факт, що на рахунок платника ТОВ “Київський підрозділ транспортного департаменту” від  КП “Транспортсервіс” вказана сума не поверталась та не зараховувалась за період з 01.01.2007 р. по 12.09.2007 р.

         Позивач в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги.   

         Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані ухвалою суду від 27.08.2007 р. документи не подав і не надіслав.

         Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

                                       ВСТАНОВИВ:

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Поштове відправлення з ухвалою суду від 27.08.2007 р. відповідачем отримано 29.08.2007 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 3447696, яке знаходиться в матеріалах справи.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 12.09.2007 р. від останнього до суду не надходило.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

 04.11.04. між Комунальним підприємством “Транспортсервіс”, визначеним як Сторона – 1, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Київський підрозділ транспортного департаменту”, визначеним як Сторона –2, було укладено Угоду № 5/с про спільну діяльність з організації та експлуатації об'єктів платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів у Оболонському районі м. Києва (надалі за тексом –«Угода»).

Відповідно до п. 1.1. Угоди сторони зобов'язались шляхом об'єднання зусиль створити належні умови для організації та експлуатації об'єктів платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів у Оболонському районі міста Києва згідно додатків № 1-5 до договору (які є невід'ємною частиною цієї угоди), що дозволить власникам транспортних засобів, мешканцям та гостям району мати можливість гарантованого  зберігання своїх автомобілів та значно зменшити рівень злочинності, пов'язаної з угонами та крадіжками автомобілів та дозволити створити додаткові робочі місця.

Згідно підпункту 2.1.1 п. 2.1 вищезазначеної Угоди відповідач зобов'язався організувати відповідно до вимог законодавства України об'єкти платного зберігання (тимчасового відстою) автотранспортних засобів у Оболонському районі міста Києва, за адресами вказаними у додатках № 1, № 2 № 3, № 4, № 5 в строк до 1 січня 2005 року, з терміном роботи сезонних та денних об'єктів з 8.00 години до 20.00 години та нічних об'єктів з 20.00 години до 8.00 години, для ведення спільної діяльності сторін угоди з їх подальшої експлуатації на умовах цієї угоди.

          Пунктом 1 додатку № 6 «Порядок відшкодування збитків та штрафні санкції»до Угоди встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Стороною 1 (відповідачем) своїх зобов»язань, встановлених п. 2.1, 2.2 Угоди, Сторона 1 незалежно від наявності її вини на підставі Господарського кодексу України сплачує Стороні 2 штрафні санкції у п»ятикратному розмірі від всіх отриманих від Сторони 2 (позивача) грошових коштів за Угодою в термін два тижня з моменту отримання від Сторони 2 письмової вимоги.

         На твердження позивача, відповідач всупереч п. 2.1 Угоди та станом на час звернення позивача з позовом до суду не організував відповідно до вимог законодавства України об'єкти платного зберігання транспортних засобів за адресами вказаними в пунктах 1 –6, 9,10 Додатку № 4 до Угоди та пунктах 1 –10 Додатку № 5 до Угоди, загалом 18 об»єктів платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів у Оболонському районі м. Києва, за адресами, що визначені в додатку № 5 до Угоди. Фактично такі об'єкти платного зберігання транспортних засобів відсутні та в експлуатацію не здані, а тому, на думку позивача, відповідач не виконав взяті на себе зобов»язання за Угодою.

         Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом –«ГПК України») доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

        Частиною 2 ст. 35 ГПК України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

         З огляду на вищезазначені приписи ст. 35 ГПК України, позивач вважає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальною “Київський підрозділ транспортного департаменту” (позивач) та Комунальне підприємство “Транспортсервіс” (відповідач) були сторонами у справах Господарського суду міста Києва № 44/172 та № 30/605, то факти, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 44/172 від 21.07.2005 р. та рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 30/605 від 10.04.2007 р. не потребують повторного доведення при розгляді справи № 9/218, а саме:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.05 р. у справі № 44/172 за позовом заступника  прокурора Оболонського району в інтересах держави в особі  Київської міської ради до КП “Транспортсервіс” та ТОВ “Транспортний підрозділ транспортного департаменту”, треті особи –Оболонська в м. Києві рада, суб»єкти підприємницької діяльності –фізичні особи Дмитрієв О.Ф., Борисенко Д.О.  про визнання угоди від 04.11.04. № 5/с недійсною, було відмовлено в задоволенні позовних вимог, в зв'язку з тим, що судом було встановлено, що спірна угода № 5/с від 04.11.04. відповідає чинному законодавству України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.05 р. рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.05 р. по справі № 448172 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.06 р. у справі № 44/172 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.05р. у справі № 44/172 було залишено без змін.

Таким чином, у відповідності до вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.05 р., яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.05 р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.02.06 р. та набрало законної сили, була підтверджена відповідність спірної угоди № 5/с від 04.11.04. вимогам чинного законодавства України.

         Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2007 р. по справі № 30/605 позовні вимоги ТОВ “Транспортний підрозділ транспортного департаменту” до Комунального підприємства “Транспортсервіс” про спонукання до виконання умов Угоди № 5/с від 04.11.04 р. задоволені повністю.

         В описовій частині вищезазначеного рішення по справі № 30/605 (абз. 4 стор. 6) судом встановлено наступне : «відповідач –Комунальне підприємство “Транспортсервіс” в порушення покладеного на нього законом та угодою № 5/с від 04.11.04. свої зобов'язання  не виконав, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальною “Київський підрозділ транспортного департаменту” слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню».

         Крім цього, п. 3 резолютивної частини рішення по справі № 30/605 Комунальне підприємство “Транспортсервіс”  зобов»язано  належним чином виконати  умови угоди від 04.11.04. № 5/с, зокрема в частині виконання п. 2.1.1 відносно організації об'єктів платного зберігання (тимчасового відстою) транспортих засобів в Оболонському районі м. Києва за адресами, вказаними в Додатках №№ 4,5 зазначеної угоди та забезпечити експлуатацію цих об'єктів Товариства з обмеженою відповідальністю “Київський підрозділ транспортного департаменту”.

          Таким чином, у відповідності до рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2007 р. по справі № 30/605, залишеного без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 р., було встановлено невиконання відповідачем його зобов»язань за Угодою № 5/с від 04.11.04 р.

         Враховуючи вищезазначений встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2007 р. по справі № 30/605 факт невиконання відповідачем умов спірної Угоди, зокрема в частині  п. 2.1, 2.2, позивач двічі звертався до відповідача з Вимогою № 1/05в/07 від 10.05.2007 р. (копія знаходиться в матеріалах справи) та Вимогою про сплату штрафних санкцій № 21/05 від 21.05.2007 р. (копії  знаходиться в матеріалах справи) про сплату передбачених п. 1 додатку № 6 «Порядок відшкодування збитків та штрафні санкції»до Угоди штрафних санкцій у п»ятикратному розмірі від всіх отриманих від позивача грошових коштів за Угодою у термін 2 тижні з моменту отримання такої вимоги. Однак відповідач вимогу позивача не задовольнив, штрафні санкції за спірною Угодою не сплатив.

         На твердження позивача, ним на виконання умов Угоди платіжними дорученнями № 22 від 26.02.2007 р. та № 33 від 20.03.2007 р. було перераховано 12000,00 грн. на поточний рахунок відповідача, що підтверджується наданим позивачем в судовому засіданні 12.09.2007 р. листом Оболонської філії АКБ «Київ»№ 3549 від 12.09.2007 р.(копії платіжних доручень № 22,№ 33 та вищевказаного листа знаходяться в матеріалах справи).

        Таким чином, як вважає позивач, згідно п. 1 додатку № 6 до Угоди з відповідача підлягає до примусового стягнення сума штрафу у розмірі 60000,00 грн. за невиконання та неналежне виконання п. 2.1 Угоди, т.т. п»ятикратний розмір всіх отриманих відповідачем сум грошових коштів за Угодою (12000,00 х 5 = 60000,00 грн.).

Приписами абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі за текстом –«ГК України») визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України (надалі за текстом –«ЦК України») встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

 Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання). При цьому у наступній статті ЦК України (ст. 611) передбачені правові наслідки порушення зобов»язання, зокрема, сплата неустойки.

           Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до п. 1 додатку № 6 «Порядок відшкодування збитків та штрафні санкції»до Угоди встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Стороною 1 (відповідачем) своїх зобов»язань, встановлених п. 2.1, 2.2 Угоди, Сторона 1 незалежно від наявності її вини на підставі Господарського кодексу України сплачує Стороні 2 штрафні санкції у п»ятикратному розмірі від всіх отриманих від Сторони 2 (позивача) грошових коштів за Угодою в термін два тижня з моменту отримання від Сторони 2 письмової вимоги.

          З огляду на приписи ст. 35 ЦК України, суд при вирішенні справи № 9/218 приймає у якості доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов»язань останнього, встановлених п. 2.1.1 Угоди, факти, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2007 р. по справі № 30/605, сторонами якої були ті ж самі сторони - Товариство з обмеженою відповідальною “Київський підрозділ транспортного департаменту” (позивач) та Комунальне підприємство “Транспортсервіс” (відповідач), що і сторони у справі № 9/218.

          Позивачем в судовому засіданні поданий лист Оболонської філії АКБ «Київ»№ 3549 від 12.09.2007 р., відповідно до якого банком підтверджується перерахування грошових коштів у сумі 12000,00 грн. з рахунку ТОВ “Київський підрозділ транспортного департаменту” (позивача) на поточний рахунок КП “Транспортсервіс” (відповідача) та той факт, що на рахунок платника (позивача) від  КП “Транспортсервіс” (відповідача) вказана сума не поверталась та не зараховувалась за період з 01.01.2007 р. по 12.09.2007 р.

Враховуючи вищенаведене, надані позивачем платіжні доручення № 22 від 26.02.2007 р. і № 33 від 20.03.2007 р.,  лист Оболонської філії АКБ «Київ»№ 3549 від 12.09.2007 р. приймаються судом у якості належних доказів здійснення перерахування позивачем відповідачу 12000,00 грн. на виконання умов Угоди № 5/с від 04.11.2004 р., а рівно у якості доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 60000,00 грн. на підставі п. 1 додатку № 6 «Порядок відшкодування збитків та штрафні санкції»до спірної Угоди.            

          Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

            За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 60000,00 грн. на підставі п. 1 додатку № 6 «Порядок відшкодування збитків та штрафні санкції»до Угоди № 5/с від 04.11.2004 р. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю з покладанням на відповідача судових витрат.

Керуючись  ст. 525, 526, 538, 610, 611, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства “Транспортсервіс” (04205, м. Київ, вул. Тимошенко, 16; ідентифікаційний код 33101139; р/р 26009300572001 в Оболонській філії АКБ «Київ», МФО 320605), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальною “Київський підрозділ транспортного департаменту” (03061, м. Київ, вул. Бакуні на, 3; ідентифікаційний код 32343632; р/р 26009300324301 Оболонській філії АКБ «Київ», МФО 320605) 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 600 (шістсот) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно вимог ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя               С.М.Жирнов

Дата підписання 14.09.2007 р.