Постанова

від 14.05.2021 по справі 646/1112/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

14 травня 2021 року

м. Харків

Справа № 646/1112/18

Провадження № 22-ц/818/2900/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Бурлака І.В., Кругової С.С.,

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Сади України ,

третя особа: ОСОБА_2 ,

третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Сади України , треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна , про відшкодування збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Сади України на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2020 року, ухвалене суддею Єжовим В.А., -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Сади України , треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна , про відшкодування збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обгрунтування позову зазначає, що 12 жовтня 2017 року на автошляху Мерефянське шосе, 13-В в м. Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобілів ЗІЛ 5301, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Mersedes Benz, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який належить йому на праві власності. Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні ДТП. На момент ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ Агрофірма Сади України . Транспортний засіб ЗІЛ 5301, за участю якого відбулося ДТП, державний номер НОМЕР_1 належить вказаному підприємству на праві власності. Відповідальність ТОВ Агрофірма Сади України була застрахована у ПрАТ СК ПЗУ Україна за договором страхування від 24 травня 2017 року. В результаті вищевказаного ДТП автомобіль Mersedes Benz, державний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження. 23 листопада 2017 року. Вказує, що з метою визначення розміру завданих йому збитків в результаті вказаного ДТП він звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса за висновком експертного авто-товарознавчого дослідження пошкодженого транспортного засобу. Згідно висновку експертного авто-товарознавчого дослідження №23846, виконаного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Mersedes Benz, державний номер НОМЕР_2 пошкодженого в результаті ДТП становить 72864,08 грн. Вартість робіт з виконання висновку складає 2034,75грн.

Страховою компанією відповідача ПрАТ СК ПЗУ Україна було відшкодовано йому 32584,60грн на відновлення автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням від 16 лютого 2018 року №12255 та заявою на видачу готівки №0ОJU38163 від 23 лютого 2018 року.

Зазначає, що ТОВ Агрофірма Сади України , як власник джерела підвищеної небезпеки - автомобіля ЗІЛ реєстраційний номер НОМЕР_1 повинен відшкодувати йому витрати, які він мусить зробити для відновлення первинного стану свого автомобіля Mersedes Benz, державний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в ДТП, тобто витрати на його повний ремонт.

З урахуванням останніх уточнень просить суд стягнути з ТОВ Агрофірма Сади України суму збитків, заподіяних внаслідок ДТП в розмірі 40 279,48грн, а також стягнути з ТОВ Агрофірма Сади України грошові кошти за отримання висновку експертного авто-товарознавчого дослідження в сумі 2034,75грн.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 - задоволено.

Стягнуто з ТОВ Агрофірма Сади України на користь ОСОБА_1 40279,48грн. - на відшкодування збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 2 034,75грн. - витрати на експертне авто-товарознавче дослідження, та 748,99грн. - витрати по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ Агрофірма Сади України , просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано доказів спричиненої майнової шкоди, а саме копії рахунків, видаткових накладних, актів виконаних робіт та платіжних доручень) про сплату 74898,83грн., і внаслідок чого судом першої інстанції не було встановлено фактичний розмір шкоди.

Також вказує, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження наданого позивачем виготовлений майже через 2 місяці після ДТП. Крім того, суд першої інстанції помилкового прийняв як доказ даний висновок, оскільки підстав для його проведення у позивача не було. Будь-яких зауважень з приводу визначеної страховою компанією суми страхового відшкодування у позивача не було. Більш того, позивачем не були виконані вимоги як щодо їх повідомлення, так і страхової компанії щодо часу та місця проведення огляду пошкодженого транспортного засобу.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 березня 2021 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що страховиком у відповідності до вимог Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів було здійснене страхове відшкодування позивачу, яке обмежене сумою страхової виплати на відновлення з урахуванням зносу, а не сумою ліміту відповідальності, без урахування різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, оскільки в даному разі у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування.

Вимога до ТОВ Агрофірма Сади України про стягнення грошових коштів в розмірі 40279,48грн є різницею між вартістю матеріального збитку (фактичним розміром шкоди) (72864,08грн) і страховим відшкодуванням (32584,60грн.), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Проте, повністю погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 12 жовтня 2017 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ЗІЛ 5301 державний номер НОМЕР_1 по Мерефянському шосе, 13 В, у м. Харкові не впевнився в безпечності руху та допустив наїзд на автомобіль Mersedes Benz, державний номер НОМЕР_2 , чим порушив п.10.1 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року у справі №646/7786/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Матеріали справи свідчать та на заперечується учасниками справи, що власником пошкодженого транспортного Mersedes Benz, державний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Під час ДТП транспортний засіб Mersedes Benz, державний номер НОМЕР_2 , отримав значні механічні пошкодження.

Відповідно до висновку експертного авто-товарознавчого дослідження №23846, проведеного експертами Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Mersedes Benz Sprinter 316 CDI реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП (12.10.2017) становить 72864,08грн.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1) ч.1 ст.1188 ЦК України).

Також, частиною 1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту гл.82 ЦК вбачається, що законодавець розрізняє поняття особа, яка завдала шкоду та особа, яка відповідає за шкоду . За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч.1 ст.1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 06 листопада 2013 року у справі №6-108цс13.

Власником транспортного засобу марки ЗІЛ 5301 державний номер НОМЕР_1 є ТОВ Агрофірма Сади України .

Цивільно-правова відповідальність відповідача ТОВ Агрофірма Сади України , працівником якого на момент ДТП був ОСОБА_2 , була застрахована в ПрАТ СК ПЗУ Україна за договором обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/6655188 від 24 травня 2017 року; страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого - 100 000грн. за шкоду, заподіяну майну; Розмір франшизи 0грн.

Матеріали справи свідчать, що після ДТП позивач звернувся до страхової компанії з заявою про виплату страхової суми у зв`язку з вказаною ДТП та пошкодженням його автомобіля.

На замовлення страхової компанії суб`єктом оцінювальної діяльності ФОП ОСОБА_3 було складено висновок №171012-3551501 по визначенню вартості матеріального збитку, який був завданий власнику автомобіля Mersedes Benz Sprinter 316CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузову НОМЕР_4 , в результаті пошкодження в ДТП 12 жовтня 2017 року.

Згідно висновку суб`єкта оцінювальної діяльності ФОП ОСОБА_3 вказав, що вартість відновлювального ремонту: 91060,18грн, значення коефіцієнта фізичного зносу 0,70. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу: 36482,97 грн. З урахуванням результатів звіту Страховиком було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 32584,60 грн, де: 36483,97 грн - вартість матеріального збитку згідно звіту №171012-3551501; 3898,37грн - сума ПДВ на ЗЧ.

16 лютого 2018 року за результатами звернення позивача до ПрАТ СК ПЗУ Україна , страховою компанією було відшкодовано 32584,60грн. на відновлення автомобіля, розрахованого відповідно до чинного законодавства з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що підтверджується платіжним дорученням №12255 від 16 лютого 2018 року та заявою на видачу готівки №0ОJU38163 від 23 лютого 2018 року.

Між тим, ОСОБА_1 зазначає, вартість матеріального збитку, яка визначена суб`єктом оцінювальної діяльності ФОП ОСОБА_3 є заниженої, сума страхового відшкодування в розмірі 32584,60грн., виплаченою ПрАТ СК ПЗУ Україна , є недостатньою для відновлення належного йому транспортного засобу, а тому відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, повинен сплати йому різницю між виплаченою сумою страхового відшкодування 32584,60грн. та сумою завданих збитків - 72864,08грн., визначеною висновком експертного авто-товарознавчого дослідження №23846, проведеного експертами Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Ця різниця складає 40 279,48грн. (72 864,08грн. - 32 584,60грн.).

А також просить стягнути вартість експертного дослідження, яка становить 2 034,75грн.

Згідно вимог ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.3 ст.988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюється Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон № 1961-IV).

Статтею 6 Закону № 1961-IV передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п.9.1. ст.9 Закону № 1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Судом першої інстанцій встановлено, що сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, вина ОСОБА_2 , який на момент ДТП працював в ТОВ Агрофірма Сади України , та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 32584,60грн.

Предметом спору є недостатність, на думку позивача, суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі

№ 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі №587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі №370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі №753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі №756/2632/17 (провадження № 61-12032св19) підстав відступати від яких колегія суддів не вбачає.

Матеріали справи свідчать, що на замовлення позивача Харківським НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса було проведено автотоварознавчого дослідження №23846, згідно висновку якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Mersedes Benz Sprinter 316 CDI реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП (12.10.2017) становить 72864,08 грн.

На замовлення страхової компанії суб`єктом оцінювальної діяльності ФОП ОСОБА_3 також було складено висновок №171012-3551501 по визначенню вартості матеріального збитку, який був завданий власнику автомобіля Mersedes Benz Sprinter 316CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузову НОМЕР_4 , в результаті пошкодження в ДТП 12 жовтня 2017 року, згідно якого вартість матеріального збитку становить 36483,97грн.; 3898,37грн. - сума ПДВ на ЗЧ. При цьому, Страховиком було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 32584,60 грн, з вирахуванням ПДВ.

Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача апеляційний суд приймає за основу висновок (звіт) суб`єктом оцінювальної діяльності ФОП ОСОБА_3 №171012-3551501, виходячи з наступного.

Статтею 34 Закону №1961-IV передбачений порядок дій страховика та МТСБУ після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати).

Так, пунктами 34.2 та 34.3 цієї статті передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Як вбачається з матеріалів справи, огляд належного позивачу пошкодженого транспортного засобу проводився експертом (оцінювачем) 13 жовтня 2017 року (на наступний день після ДТП)

Згідно Звіту №171012-3551501, останній складно 09 листопада 2017 року. Оцінка проводилася станом на час настання ДТП, тобто 12 жовтня 2017 року. При цьому, замовлення на проведення оцінки від ПрАТ СК ПЗУ Україна надійшло 16 жовтня 2017 року, на четвертий день після настання ДТП, тобто в межах 10-го строку передбаченого строку.

Із зауваженнями з приводу проведеного огляду пошкодженого транспортного засобу чи складеного оцінювачем Звіту позивач до страхової компанії не звертався. Рецензії щодо проведеного Звіту не надав.

Отже, з викладеного вбачається, що у позивача не було підстав для замовлення самостійного оцінювання пошкодженого траспортного засобу у порядку передбаченому ст.34 Закону №1961-IV.

Більш того, автотоварознавче дослідження №23846, на яке посилається позивач було проведено майже через два місяці після настання ДТП.

За таких, обставин колегія судів не вбачає підстав для прийняття автотоварознавчого дослідження №23846, як доказ на підтвердження завданої майнової шкоди.

Страховою компанією виплачено 32584,60 грн. (за вирахування ПДВ 3898,37грн.) на підставі Звіту №171012-3551501.

Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 757/22706/15-ц вказав, що у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування.

Відомості про фактичне здійснення ремонту автомобіля позивача, в матеріалах справи відсутні.

Отже, ПДВ в сумі 3898,37грн. входить до суми страхового відшкодування та може бути повернуто позивачу страховиком після надання відповідних документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту.

Між тим, ТОВ Агрофірма Сади України , працівником якого на момент ДТП був ОСОБА_2 , та ПрАТ СК ПЗУ Україна , яким було застраховано автомобіль марки ЗІЛ 5301 державний номер НОМЕР_1 , регулюються умовами, визначеними в договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та Закону № 1961-IV, яким зокрема передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Матеріали справи свідчать, що виплата страхового відшкодування була здійснена страховою компанією з урахування зносу транспортного засобу.

Різниця між виплаченою позивачу страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

За таких обставин, саме ТОВ Агрофірма Сади України , зобов`язана сплатити позивачу таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає відшкодуванню за рахунок ТОВ Агрофірма Сади України становить 54 577,21грн. із розрахунку (91 060,18грн. (вартість відновлювального ремонту без урахуванням зносу транспортного засобу) - 32 584,60грн. (сума виплаченого страхового відшкодування з урахуванням зносу транспортного засобу) - 3898,37грн. (ПДВ)).

Разом з тим, вимогами частин 1, 6 ст.367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи те, що позивачем заявлено позовні вимоги (з урахуванням останніх уточнень) про відшкодування збитків заподіяних внаслідок ДТП в розмірі 40 279,48грн., тому саме зазначена сума підлягає стягненню з Агрофірма Сади України на користь ОСОБА_1 .

Що стосується витрат, понесених відповідачем на складання Висновку в розмірі 2 034,75грн., то вони стягненню не підлягають, оскільки судом не прийнято в якості доказу даний висновок.

Згідно п.п.1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладених обставин справи рішення суду першої інстанції в частині відшкодування збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 40279,48грн. - підлягає зміні в частині мотивів, а щодо стягнення витрат на експертне авто-товарознавче дослідження в розмірі 2 034,75грн. підлягає скасуванню з відмову у задоволення цих вимог.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Сади України - задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2020 року - в частині відшкодування збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 40279,48грн. - змінити в частині мотивів та викласти мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2020 року в частині стягнення витрат на експертне авто-товарознавче дослідження в розмірі 2 034,75грн. - скасувати та у задоволенні цих вимог - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - С.С. Кругова

І.В. Бурлака