Постанова

від 12.05.2021 по справі 921/644/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2021 р. Справа №921/644/20

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бонк Т.Б., Матущак О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача (скаржника) - не з`явився

від відповідачів-1,2 - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , б/н та б/д

на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 січня 2021 року (підписане 05.01.2021), суддя Бурда Н.М.

у справі №921/644/20

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , м. Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю ВЮА , с. Тростянець, Зборівський район, Тернопільська область

до відповідача-2 ОСОБА_1 , с. Велика Березовиця, Тернопільська область

про стягнення 22 710,26 грн. заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в :

08 жовтня 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю ВЮА та ОСОБА_1 про стягнення 22 710,26 грн. заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24 грудня 2020 року провадження у справі №921/644/20 в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЮА та ОСОБА_1 13 278,08 грн. (з яких: 5 000 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 8 279,01 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом) - закрито. В частині позову про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЮА та ОСОБА_1 8 882,53 грн. - заборгованості за відсотками та 548,72 грн. - пені суд відмовив.

Додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04 січня 2021 року у справі №921/644/20 задоволено заяву представника відповідача-2 - ОСОБА_1 , Башуцького І.Я. про ухвалення додаткового рішення у справі №921/644/20 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на користь ОСОБА_1 5 000 грн. - судових витрат.

Додаткове рішення суду мотивоване тим, що заявником подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням Сила права в особі адвоката Башуцького І.Я. професійної правничої допомоги ОСОБА_1 в межах розгляду даної справи на суму 5 000 грн., а відтак, зважаючи на приписи ст.129 ГПК України, з позивача на користь відповідача-2, підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у заявленій сумі. Зокрема, суд зазначив, що відповідно до акту №1 від 12.11.2020 обсягу наданої правничої (правової) допомоги до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.10.2020, складеного у відповідності до п.4.5 Договору та підписаного сторонами правочину, Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт отримав правничу допомогу, згідно переліку: - попередня (досудова) консультація - 30 хв., вартість якої становить 500 грн.; ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції та підготовка відзиву на позовну заяву, на що витрачено 4 години і вартість цих послуг становить 4 000 грн; участь в судових засіданнях - 30 хв., що вартує 500 грн., всього на суму 5 000 грн., які сплачені відповідачем-2 Адвокатському об`єднанню Сила права .

Не погоджуючись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 січня 2021 року у справі №921/644/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №921/644/20 щодо витрат на правничу допомогу. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не було враховано: - завищення ціни попередньої консультації - 500 грн., представництва в суді - 500 грн. та ознайомлення з матеріалами справи і підготовка відзиву на позовну заяву - 4 000 грн.; - витрачено всього 5 годин часу на виконання робіт, серед яких ознайомлення з матеріалами справи; - не враховано складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) складено лише один процесуальний документ - відзив на позовну заяву; - не співмірна ціна позову із задоволеними вимогами про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу; - відсутній публічний інтерес справи. Так, апелянт наголошує, що рішенням місцевого господарського суду відмовлено у задоволенні позову лише в частині солідарного стягнення з відповідачів 8 882,53 грн., відтак, сума судових витрат на професійну правничу допомогу становить 56,6% від 5 000 грн. На думку скаржника відшкодування понесених відповідачем-2 витрат в сумі 5 000 грн. не відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості і підлягає зменшенню.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі №921/644/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 січня 2021 року; відповідачам-1,2 надано строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

24 лютого 2021 року від відповідача-2 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 січня 2021 року у справі №921/644/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що скаржник не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку ст.126 ГПК України. Також вважає, що апелянтом не доведено неспівмірність витрат та не подано відповідних доказів. Крім цього, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 просить апеляційний суд стягнути на його користь з позивача 3 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 01 квітня 2021 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12 травня 2021 року.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Слід зазначити, що у зв`язку з відсутністю фінансування, ухвала суду від 01 квітня 2021 року надіслана на електронні адреси сторін, в тому числі і скаржника на електронну адресу, зазначену ним на першому аркуші апеляційної скарги - help@pb.ua .

12 травня 2021 року на електронну адресу суду від відповідача-2 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, однак, така заява не містить електронний цифровий підпис відповідача-2 чи його представника, відтак, залишається судом без розгляду.

Поряд з тим, оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, 20 жовтня 2020 року представник відповідача-2 ( ОСОБА_1 ) - адвокат Башуцький І.Я. звернувся до Господарського суду Тернопільської області з заявою про ознайомлення з матеріалами справи №921/644/20. До вказаної заяви долучено копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВО №1009168 від 19 жовтня 2020 року (арк. справи 83).

29 жовтня 2020 року адвокат Башуцький І.Я. подав до місцевого суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач-2 поніс і очікує понести у звязку з розглядом справи, становить 5 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, які просить стягнути з позивача (арк. справи 85).

До відзиву серед іншого представник відповідача-2 долучив: копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 19 жовтня 2020 року, укладеного між Басняк Ю.М. та Адвокатським об`єднанням Сила права , та копію додатку №1 від 19 жовтня 2020 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.10.2020.

13 листопада 2020 року представник відповідача-2 подав до суду першої інстанції клопотання, до якого долучив копію акту №1 обсягу наданої правничої (правової) допомоги від 12 листопада 2020 року на суму 5 000 грн., копію виписки за рахунками за 09 листопада 2020 року (арк. справи 122).

24 грудня 2020 року Господарським судом Тернопільської області прийнято рішення у справі №921/644/20.

28 грудня 2020 року представник відповідача-2 подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №921/644/20 про стягнення з позивача на користь відповідача-2 витрат на правничу допомогу в сумі 5 000 грн. До вказаної заяви долучено копію виписки за рахунками за 24 грудня 2020 року та докази надіслання заяви іншим учасникам у справі, в тому числі і позивачу (арк. справи 161).

Додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04 січня 2021 року у справі №921/644/20 задоволено заяву представника відповідача-2 - ОСОБА_1 , Башуцького І.Я. про ухвалення додаткового рішення у справі №921/644/20 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на користь ОСОБА_1 5 000 грн. - судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В силу положень ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 4 ст.129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. під час розгляду справи №921/644/20 в суді першої інстанції представник відповідача-2 подав суду наступні докази: копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 19 жовтня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням Сила права ; копію додатку №1 від 19 жовтня 2020 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.10.2020; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВО №1009168 від 19 жовтня 2020 року; копію акту №1 обсягу наданої правничої (правової) допомоги від 12 листопада 2020 року на суму 5 000 грн.; копію виписки за рахунками за 09 листопада 2020 року та копію виписки за рахунками за 24 грудня 2020 року.

У додатку №1 від 19 жовтня 2020 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.10.2020 сторони погодили перелік видів правничої (правової) допомоги, а також вартість гонорару за одну годину представництва в суді та іншу правничу допомогу у розмірі 1 000 грн, а також погодили, що загальний розмір гонорару не може бути меншим 5 000 грн.

Згідно з ст.30 ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В акті №1 від 12 листопада 2020 року обсягу наданої правничої (правової) допомоги до договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.10.2020, визначено, що адвокатське об`єднання надало, а клієнт отримав правничу допомогу на загальну суму 5 000 грн. в наступному обсязі: - попередня (досудова) консультація - 30 хв. вартість якої становить 500 грн.; - ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції та підготовка відзиву на позовну заяву, на що витрачено 4 години і вартість цих послуг становить 4 000 грн.; - участь в судових засіданнях - 30 хв., вартість послуги - 500 грн.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача-2 - адвокат Башуцький І.Я., що є членом Адвокатського об`єднання Сила права , взяв участь у двох засіданнях: 03 та 24 грудня 2020 року, що підтверджується протоколами судового засідання, а також підготував та подав суду відзив на позовну заяву.

Згідно поданих виписок по рахунках за 09 листопада та 24 грудня 2020 року відповідачем-2 сплачено Адвокатському об`єднанню Сила права 3 000 грн. та 2 000 грн. відповідно.

Дослідивши вказані вище докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що такі є належними та допустимими доказами, що підтверджують понесення відповідачем-2 витрат на послуги адвоката у справі №921/644/20 в розмірі 5 000 грн., при цьому, враховуючи предмет спору та обставини справи, вказаний розмір є співмірним в розумінні ч.4 ст.126 ГПК України. Подані представником відповідача-2 до суду першої інстанції докази є достатніми для відшкодування відповідачу-2 витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 5 000 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.

Одночасно, у зв`язку з відсутністю клопотання іншої сторони, надісланого до суду першої інстанції, заявлені до стягнення витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Так, згідно з ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зазначити, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач до суду першої інстанції не подавав, хоча останньому надсилалась і заява відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення і ухвала суду від 28 грудня 2020 року про призначення заяви до розгляду (арк. арк. справи 164-170).

При цьому, колегія суддів дійшла висновку, що такі витрати пов`язані з розглядом справи, є обґрунтованими та пропорційними до предмета спору, скаржником протилежне не доведено, відтак, місцевим господарським судом правильно задоволено заяву відповідача-2 та присуджено до стягнення на його користь з позивача 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо доводів скаржника про те, що рішенням місцевого господарського суду відмовлено у задоволенні позову лише в частині солідарного стягнення з відповідачів 8 882,53 грн., відтак, сума судових витрат на професійну правничу допомогу становить 56,6% від 5 000 грн., колегія суддів зазначає, що згідно з ч.5 ст.130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. З огляду на наведене, беручи до уваги висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині та часткову відмову в позові, понесені відповідачем-2 судові витрати підлягають відшкодуванню позивачем в повному обсязі та не підлягають пропорційному розподілу між сторонами у справі.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги все наведене вище, доводи скаржника не спростовують висновків місцевого господарського суду про стягнення з позивача на користь відповідача-2 - 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення додаткового рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Щодо заяви відповідача-2, викладеної у відзиві на апеляційну скаргу, про стягнення з позивача 3 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді, колегія суддів зазначає наступне:

На підтвердження понесених витрат в суді апеляційної інстанції відповідач-2 подав суду: копію ордеру на надання правової (правничої) допомоги серія ВО №1013996 від 22 лютого 2021 року, копію додатку №2 від 22 лютого 2021 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.10.2020 та копію акту №2 від 22 лютого 2021 року до договору про надання правничої (правової) допомоги до договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.10.2020 р. на загальну суму 3 000 грн.

У акті №2 від 22 лютого 2021 року до договору про надання правничої (правової) допомоги визначено, що адвокатське об`єднання надало, а клієнт отримав правничу допомогу на загальну суму 3 000 грн. в наступному обсязі: формування правової позиції та підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 3 год. вартістю 3 000 грн.

Як вже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу .

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі №916/3904/19 ).

Враховуючи наведене вище, з огляду на те, що предметом апеляційного оскарження не є основне рішення, прийняте по суті спору, а є додаткове рішення місцевого господарського суду щодо розподілу судових витрат, апеляційним судом встановлено, що заявлений відповідачем-2 розмір судових витрат в апеляційному суді в сумі 3 000 грн. є непропорційним щодо суми витрат на професійну правничу допомогу (5 000 грн.), відшкодування яких було предметом ухвалення додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 січня 2021 року у цій справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, беручи до уваги, що предметом апеляційного оскарження є додаткове рішення місцевого господарського суду про відшкодування відповідачу-2 з позивача витрат на професійну правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 5 000 грн, колегія суддів вважає, що заявлені відповідачем-2 витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3 000 грн. підлягають відшкодуванню з позивача на користь відповідача-2 в сумі 1 500 грн.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 04 січня 2021 року у справі №921/644/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк - без задоволення.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) 1 500 грн. - судових витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.

На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Матеріали справи №921/644/20 повернути до Господарського суду Тернопільської області .

Повну постанову складено 14 травня 2021 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Матущак О.І.