Постанова

від 22.04.2021 по справі 910/11378/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2021 р. Справа№ 910/11378/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Чорногуза М.Г.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 22.04.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМІКСБУД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020

у справі №910/11378/20 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМІКСБУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЮКС ЕСПРЕС ПОШТА"

про стягнення 766938,01 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АВТОМІКСБУД звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОЛЮКС ЕКСПРЕС ПОШТА про стягнення 766938,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором перевезення вантажу №25 від 20.05.2019 в частині повної оплати відповідних послуг, які надавалися у період з 31.05.2019 по 25.03.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/11378/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЮКС ЕСПРЕС ПОШТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМІКСБУД" 339105,99 грн основного боргу, 5087,10 судового збору. В задоволенні решти позовних вимог про стягнення 427805,02 грн відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з встановлених обставин стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати вартості наданих послуг за договором перевезення вантажу №25 від 20.05.2019 в розмірі 339105,99 грн. При цьому, відмовляючи у позові в частині стягнення 427805,02 грн, суд виходив з відсутності належних доказів прийняття відповідачем послуг від відповідача на суму 427805,02 грн, посилаючись на те, що надані позивачем копії Актів наданих послуг №92 від 07.06.2019, №93 від 13.06.2019, №96 від 14.06.2019, №5 від 31.01.2020 та №6 від 31.01.2020 не містять чіткого відображення підпису уповноваженої особи замовника (відповідача), а деякі взагалі не містять підпису уповноваженої особи замовника.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОМІКСБУД" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/11378/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник стверджує, що Акти наданих послуг №92 від 07.06.2019, №93 від 13.06.2019, №96 від 14.06.2019, №5 від 31.01.2020 та №6 від 31.01.2020 містять як відображення підпису уповноваженої особи замовника, так і відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЮКС ЕСПРЕС ПОШТА" (більш якісні копії цих актів додатково додано до апеляційної скарги). Крім того, на переконання позивача, суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення суду, безпідставно не взяв до уваги та не оцінив у сукупності з іншими доказами гарантійний лист ТОВ "АВТОЛЮКС ЕСПРЕС ПОШТА" від 15.04.2020 за вих.№51, згідно якого відповідач гарантував позивачу здійснити оплату за надані послуги у розмірі 766938,01 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМІКСБУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/11378/20; призначено апеляційну скаргу до розгляду.

14.12.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про надання оригіналів письмових доказів та дослідження їх під час апеляційного розгляду, в якому скаржник просив дослідити оригінали Актів наданих послуг №92 від 07.06.2019, №93 від 13.06.2019, №96 від 14.06.2019, №5 від 31.01.2020 та №6 від 31.01.2020, після дослідження яких повернути їх позивачу.

В судове засідання апеляційної інстанції 22.04.2021 представник відповідача не з`явився, про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу.

Також в матеріалах справи містяться конверти з копіями ухвал суду апеляційної інстанції, які надсилались "АВТОЛЮКС ЕСПРЕС ПОШТА" за адресою: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 30, причиною повернення зазначено "за закінченням терміну зберігання".

Вказана адреса є адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЮКС ЕСПРЕС ПОШТА" згідно інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Північного апеляційного господарського суду у даній справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/11378/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню, виходячи з наступного.

20.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОМІКСБУД (як виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОЛЮКС Експрес Пошта (як замовником) укладено договір перевезення вантажу №25 (надалі - Договір), згідно умов п. 2.1. якого виконавець зобов`язується на свій ризик та за завданням замовника здійснити організацію перевезення та/або перевезення вантажу автомобільним транспортом, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги.

У відповідності до п.2.2 Договору виконавець здійснює організацію перевезень та/або перевезення вантажу як власними транспортними засобами, так і транспортними засобами третіх осіб. Інформація про транспортні засоби, що виконавець використовує для перевезення вантажу зазначається в додатку №1 до Договору.

Загальна вартість послуг, що надаються виконавцем за цим Договором замовнику, складається з вартості послуг, що надавались протягом строку дії договору (п.5.1 Договору).

Виходячи зі змісту пунктів 5.2 - 5.4 Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України (гривні) в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін Актів наданих послуг/виконаних робіт. Договірна вартість послуг виконавця узгоджується та підтверджується сторонами Актами наданих послуг, які з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками є невід`ємною частиною цього договору. Замовник здійснює оплату послуг виконавця протягом 10 календарних днів з дати підписання сторонами Актів наданих послуг.

Згідно пунктів 9.1., 9.2 Договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення дії договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовжений на той же строк на тих же умовах, без обмеження кількості разів пролонгації дії Договору.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, оскільки матеріалами справи не підтверджено та відповідачем не спростовано того, що сторони домовились або одна із сторін вимагала припинення дії Договору з 01.01.2020, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду справи судом першої інстанції такий договір був чинним.

Спір у даній справі виник внаслідок порушення відповідачем зобов`язання щодо повної оплати вартості наданих позивачем у період з 31.05.2019 по 25.03.2020 послуг за договором перевезення вантажу №25 від 20.05.2019.

Відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою укладений сторонам договір є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

У відповідності до ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність (далі - Закон 1955-VI), за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ст. 932 ЦК України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Статтею 931 ЦК України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Статтею 9 Закону 1955-VI зазначено, що платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору позивачем в період з 31.05.2019 по 25.03.2020 було надано відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 3715749,04 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів наданих послуг, підписаних уповноваженими особами сторін та скріпленими печатками сторін.

При цьому, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів прийняття відповідачем послуг від відповідача на суму 427805,02 грн, посилаючись на те, що надані позивачем копії Актів наданих послуг №92 від 07.06.2019, №93 від 13.06.2019, №96 від 14.06.2019, №5 від 31.01.2020 та №6 від 31.01.2020 не містять чіткого відображення підпису уповноваженої особи замовника (відповідача), а деякі взагалі не містять підпису уповноваженої особи замовника, оскільки з наявних в матеріалах справи копій вищевказаних актів (оригінали яких оглянуто в судовому засіданні судом апеляційної інстанції) вбачається, що останні містять підписи уповноважених осіб замовника та виконавця, та відтиски печаток Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЮКС ЕСПРЕС ПОШТА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМІКСБУД".

Відповідачем частково виконано зобов`язання з оплати вартості наданих послуг, перерахувавши позивачу 2948811,03 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 766938,01 грн., що також визнано відповідачем в гарантійному листі від 15.04.2020 за вих..№51, в якому відповідач гарантував позивачу здійснити оплату за надані послуги у розмірі 766938,01 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості наданих позивачем у період з 31.05.2019 по 25.03.2020 послуг за договором перевезення вантажу №25 від 20.05.2019 у розмірі 766938,01 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/11378/20 - скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 427805,02 грн, з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281 - 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМІКСБУД" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у справі №910/11378/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 427805,02 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 427805,02 грн задовольнити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Здійснити перерозподіл судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЮКС ЕСПРЕС ПОШТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМІКСБУД" 766938,01 грн основного боргу, 11504,07 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛЮКС ЕСПРЕС ПОШТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМІКСБУД" 17256,11 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити суду першої інстанції видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №910/11378/20 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 14.05.2021.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

М.Г. Чорногуз