Рішення

від 17.05.2021 по справі 807/577/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2021 року м. Ужгород№ 807/577/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Марущак Г.Д.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 - не з`явився;

відповідач - Приватного підприємства "Алекс-Хуст" - представник - не з`явився;

відповідач - управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області - представник - не з`явився;

третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Акціонерне товариство "Кредобанк" - представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Алекс-Хуст", управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору -акціонерне товариство "Кредобанк", про визнання дій протиправними та скасування результатів оцінки майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного підприємства "Алекс-Хуст" (далі - відповідач 1, ПП "Алекс-Хуст") (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Островського, 3/2, код ЄДРПОУ 34460830), управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, буд. 14, код ЄДРПОУ 34888449), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - акціонерне товариство "Кредобанк" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Духновича, буд.2, код ЄДРПОУ 20444845), в якій просив суд: "1. Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження результатів оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності ПП "Алекс-Хуст" від 28 травня 2018 року; 2. Визнати недійсним та скасувати звіт про оцінку майна, яким є житлова двоповерхова будівля з надвірними спорудами: сарай (літ. Б), сарай (літ. В), огорожа № 1-2, за адресою: АДРЕСА_1 (висновок про вартість майна станом на 28 травня 2018 року), складений суб`єктом оціночної діяльності ПП "Алекс-Хуст"; 3. Визнати неправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерні В.М. щодо подачі 12 червня 2018 року заявки на реалізацію на електронних торгах арештованого майна - житлової будівлі, розташованої в АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного підприємства "Алекс-Хуст", управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - відкрите акціонерне товариство "Кредобанк", про визнання дій протиправними та скасування результатів оцінки майна - відмовлено (Т. 2 а.с.а.с. 51-58).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року по справі № 807/577/18 залишено без зміні (Т. 2 а.с.а.с. 153-160).

За наслідками касаційного оскарження, постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року скасовано. Справу № 807/577/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (Т. 2 а.с.а.с. 223-232).

26 жовтня 2020 року вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Гаврилко С.Є..

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року заяву представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції за допомогою системи відеозв`язку "EasyCon" було задоволено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання було допущено заміну третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору, а саме: відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" замінено на акціонерне товариство "Кредобанк".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року заяву представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції за допомогою системи відеозв`язку "EasyCon" було задоволено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року заяву представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції за допомогою системи відеозв`язку "EasyCon" було задоволено.

Розгляд даної справи відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою заступника начальника відділу ДВС Хустського РУЮ від 04 грудня 2009 року було відкрито виконавче провадження ВП №16238898 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чіжмаря С.І. № ВМО 851709 від 20 листопада 2009 року про звернення стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 для задоволення вимог ВАТ "Кредобанк" у розмірі 249129,64 євро, що становить 2945998,60 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 09 жовтня 2009 року, а також 418248,90 грн. - сума за прострочену заборгованість за комісією, пеня за несвоєчасно сплачений основний борг, пеня за несвоєчасно сплачені відсотки, пеня за несвоєчасно сплачену комісію, упущену вигоду банку за несвоєчасне повернення кредиту, інфляційні витрати, разом складає 3364247,50 грн. Після задоволення судом скарги стягувача на постанову про повернення виконавчого документу постановою начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 15 грудня 2017 року виконавче провадження № 21347585 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 8129 від 20 листопада 2009 року було відновлено, а постановою від 19 березня 2018 року - призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ПП "Алекс-Хуст" для визначення вартості арештованого майна - житлового будинку АДРЕСА_1. Згідно висновку про вартість майна станом на 28 травня 2018 року ринкова вартість об`єкту оцінку становить 1784042,00 грн. На підставі проведеної оцінки начальником ВПВР Секернею В.М. підготовлено та подано ДП "СЕТАМ" заявку на реалізацію арештованого майна на електронних торгах від 12 червня 2018 року №4-1739/21347585, в якій вартість житлового будинку по АДРЕСА_1, що передається на реалізацію, вказано у визначеній ПП "Алекс-Хуст" сумі - 1784042,00 грн. Позивач зазначає, що визначена ПП "Алекс-Хуст" ринкова вартість будинку, на який звернуто стягнення, не відповідає реальній вартості такого, оцінка проведена з порушенням Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У свою чергу, вважає дії державного виконавця щодо подачі заявки на реалізацію протиправно оціненого майна за необґрунтованою ціною такими, що також підлягають до скасування як такі, що порушують її права як власника відповідного майна. Позивач також вказує, що оцінку майна здійснено з порушенням вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", а саме: оцінка проведена без фактичного ознайомлення з об`єктом оцінки, що, на думку позивача вказує на те, що оцінка майна, викладена у звіті про вартість майна станом на 28 травня 2018 року, є формальною, необ`єктивною, здійсненою всупереч правилам проведення такої, а тому - протиправною. За таких порушень, допущених суб`єктом оціночної діяльності, виконавець не повинен був передавати майно на реалізацію, а зажадати проведення нової або повторної оцінки з урахуванням вказаних порушень.

Відповідач 1 в судове засідання не забезпечив явку свого представника та не повідомив суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Також, від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що при проведенні оцінки оцінювачем використовувались нормативно-правові акти, досліджено дані надані працівниками примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. Зазначає, що висновки позивача про те, що ознайомлення з об`єктом оцінки не може відбутися без обстеження приміщення, шляхом виходу на місце розташування об`єкту оцінки, прямо не передбачено як обов`язок оцінювача в Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні " та Закону України "Про виконавче провадження' . Вказує, що наведене твердження є виключно суб`єктивною думкою позивача. Разом з тим, зазначає, що виходив на місце розташування об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , ним було здійснено візуальне обстеження майна. У зв`язку з наведеним, вважає, що подана позовна заява є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Відповідач 2 в судове засідання не забезпечив явку свого представника та не повідомив суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Зокрема, у поданому відзиві на позовну заяву зазначається, що відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження " державним виконавцем вживались заходи для примусового виконання документа у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 3 частини 2 Порядку реалізації арештованого майна, щодо дій пов`язаних з реалізацією арештованого майна, а саме: подачі 12 червня 2018 року заявки на реалізацію на електронних торгах арештованого майна житлової будівлі, розташованої в АДРЕСА_1 . Також вважає, що позивачем не наведено у позовній заяві суті оскарження оцінки майна чи вона занижена чи завищена.

Представник третьої особи в судовому засіданні, яке відбулося 13 травня 2021 року проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених у письмових поясненнях щодо позову. Відповідно до пояснень, третя особа вважає позовну заяву необґрунтованою, зазначає, що спір втратив свою актуальність для позивача.

14 травня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від позивача, відповідно до якої представник просить розглянути справу без його участі за наявними матеріалами у справі та задовольнити позовні вимоги (Т. 3 а.с.а.с. 134, 135).

14 травня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника третьої особи, відповідно до якої представник просить розглянути справу без його участі за наявними матеріалами у справі та задовольнити позовні вимоги (Т. 3 а.с.а.с. 132, 133).

Статтею 287 частиною 4 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи вимоги статті 287 КАС України щодо особливостей розгляду даної категорії термінових справ та особливості повідомлення учасників справи, визначені статтею 268 КАС України, відповідача було повідомлено про розгляд справи шляхом надсилання на електронну адресу (Т. 3 а.с.а.с. 127, 128).

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було надіслано на адресу відповідача 2, яке повернулося на адресу суду відповідачем 2 повістку про виклик до суду було отримано (Т. 3 а.с. 130).

Згідно зі статтею 205 частини 3 пункту 2 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника відділу ДВС Хустського РУЮ від 04 грудня 2009 року відкрито виконавче провадження ВП №16238898 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чіжмаря С.І. № ВМО 851709 від 20 листопада 2009 року про звернення стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 для задоволення вимог ВАТ "Кредобанк" у розмірі 249129,64 євро, що становить 2945998,60 грн. згідно з офіційним курсом НБУ станом на 09 жовтня 2009 року, а також 418248,90 грн. - сума за прострочену заборгованість за комісією, пеня за несвоєчасно сплачений основний борг, пеня за несвоєчасно сплачені відсотки, пеня за несвоєчасно сплачену комісію, упущену вигоду банку за несвоєчасне повернення кредиту, інфляційні витрати, разом складає 3364247,50 грн. Зазначений будинок переданий в іпотеку ВАТ "Кредобанк" на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Чіжмаря С.І. 03 серпня 2007 року за реєстровим № 4558, строк платежу за яким настав 31 липня 2009 року. Після задоволення судом скарги стягувача на постанову про повернення виконавчого документу постановою начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 15 грудня 2017 року виконавче провадження № 21347585 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 8129 від 20 листопада 2009 року було відновлено. Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерня В.М. від 19 березня 2018 року № 21347585 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП "Алекс-Хуст" для визначення вартості арештованого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 15).

На виконання вказаної постанови ПП "Алекс-Хуст" в особі директора ОСОБА_2 , що має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданого ФДМУ №291/16 від 11 квітня 2016 року, виконав експертну оцінку відповідного майна. Відповідно до висновку про вартість майна зроблено висновок, що станом на 28 травня 2018 року ринкова вартість об`єкту оцінки становить 1784042,00 грн.

На підставі проведеної оцінки начальником ВПВР Секерня В.М. підготовлено та подано ДП "СЕТАМ" заявку на реалізацію арештованого майна на електронних торгах від 12 червня 2018 року № 4-1739/21347585, в якій вартість житлового будинку по АДРЕСА_1, що передається на реалізацію, вказано у визначеній ПП "Алекс-Хуст" сумі - 1784042,00 грн (Т. 1 а.с. 46).

Спірні правовідносини, як убачається з матеріалів справи, виникли внаслідок незгоди боржника зі звітом про оцінку майна у виконавчому провадженні щодо примусового виконання за виконавчим написом нотаріуса та, як наслідок, незгоди боржника з передачею належного їй нерухомого майна на реалізацію на електронних торгах.

Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів (стаття 3 частина 1 пункт 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (стаття 18 частина перша Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із статтею 2 частиною 1 пунктом 9 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом статті 57 її частин 1-3 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. За приписами частини 5 цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Відповідно до статті 74 частин 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Оскільки в розглядуваному випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, то в силу вимог статті 74 частини 2 Закону України "Про виконавче провадження" така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб`єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18, а також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 520/2218/2020 (постанова від 30 липня 2020 року).

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно із статтею 3 частиною 4 зазначеного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.

Підставою для проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (стаття 10 частина 1, стаття 11 частина 1 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

У статті 12 частині 1 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За змістом статті 3 зазначеного Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно із статтею 9 частиною 6 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі по тексту - Національний стандарт № 1)а відтак в розумінні статті 9 частини 6 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 (далі по тексту - Національний стандарт № 2), також є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.

Згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту №1).

За змістом пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Відповідно до статті 11 частини 1 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Відповідно до пункту 15 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Суд зазначає, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, зокрема його внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, могло призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна, зокрема, за заниженою ціною.

Також необхідно зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачі зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки. Посилання у звіті на те, що усі дані про технічний стан елементів будівлі отримані на підставі візуального обстеження не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки доказів на підтвердження такого не було надано суду.

Суд вважає, що наявність зазначених недоліків могли вплинути вплинули на результат проведення оцінки, свідчить про неякісність протиправність проведення оцінки майна. При цьому судом зауважується що не є обов`язком позивача, надати суду, зокрема свою оцінку спірного майна. Також судом зауважується, що не проведення суб`єктом оціночної діяльності повного огляду предмету оцінки не означає, що в результаті такого огляду висновок про вартість майнам може бути більшим.

За таких обставин необхідно зробити висновок, що під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження було порушено положення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1, що є підставою для визнання такої оцінки майна необ`єктивною, а відтак протиправною.

Схожі висновки зазначено Верховним Судом у постановах, що ухвалені у справах за № 917/628/17 від 15 жовтня 2020 року та 922/585/19 від 11 листопада 2020 року.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов слід задовольнити в повному обсязі.

Згідно із статтею 139 частини 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного підприємства "Алекс-Хуст" (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Островського, 3/2, код ЄДРПОУ 34460830), управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, буд. 14, код ЄДРПОУ 34888449), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - акціонерне товариство "Кредобанк" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Духновича, буд.2, код ЄДРПОУ 20444845) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати звіт про оцінку майна, яким є житлова двоповерхова будівля з надвірними спорудами: сарай (літ. Б), сарай (літ. В), огорожа № 1-2, за адресою: АДРЕСА_1 (висновок про вартість майна станом на 28 травня 2018 року), складений суб`єктом оціночної діяльності ПП "Алекс-Хуст".

Визнати неправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерні В.М. щодо подачі 12 червня 2018 року заявки на реалізацію на електронних торгах арештованого майна - житлової будівлі, розташованої в АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ".

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, буд. 14, код ЄДРПОУ 34888449) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1409,60 (одна тисяча чотириста дев`ять гривень 60 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяС.Є. Гаврилко