Постанова

від 13.05.2021 по справі 310/8265/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 13.05.2021 Справа № 310/8265/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 310/8265/19

Провадження №22-ц/807/1162/21

Головуючий в 1-й інстанції - Богомолова Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Крилової О.В., Полякова О.З., секретарБабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства АЗОВ-АГРО-СВІТ на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2020 року, ухвалене у м. Бердянськ у справі за позовом ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 до приватного підприємства Агрофірма Промінь , Фермерське господарство Азов-Агро-Світ про відшкодування майнової шкоди, зустрічному позову Фермерського господарства АЗОВ-АГРО-СВІТ до ОСОБА_1 , третя особа приватне підприємство Агрофірма Промінь про стягнення майнової шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2020 року до Бердянського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 в особі адвоката Дон В.О. до приватного підприємства Агрофірма Промінь , Фермерського господарства Азов-Агро-Світ про відшкодування майнової шкоди. Позивач свої вимоги мотивує тим, що позивачка ОСОБА_1 14 травня 2018 року уклала з ОСОБА_3 договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_3 передав в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером №2320686000:01:001:0018, яка розташована на землях колишнього КСП Бердянський , ДП №27,п.193. Строк дії договору визначено за згодою сторін на 20 (двадцять) років. Вказаний договір оренди землі 16.05.2018 року було зареєстровано, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію іншого речового права, номер запису № 26199213. Навесні 2019 року ОСОБА_1 здійснено ряд заходів щодо обробітку вказаної земельної ділянки, в травні 2019 року на земельній ділянці було здійснено посів соняшнику. 04 вересня 2019 року ОСОБА_1 разом з чоловіком, маючи намір здійснити збір урожаю соняшника на вищезазначеній земельній ділянці, прибула на поле, де було виявлено, що невідомі особи здійснюють збирання урожаю соняшника на земельній ділянці, яка на законних підставах перебуває в її користуванні. За вказаним фактом ОСОБА_1 повідомила органи внутрішніх справ, про що було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080130002567. Було встановлено, що збір урожаю здійснювався працівниками Фермерського господарства АЗОВ-АГРО-СВІТ . Під час розгляду клопотання про накладення арешту на посіви соняшника по кримінальному провадженню за № 310/6989/19, що залишилися незібраними, представником ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ було надано документи, що начебто між ПП Агрофірма Промінь та ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ укладено договір про порядок обміну правами користування земельними ділянками та Акт приймання-передачі земельних ділянок в тимчасове користування. Згідно Акту приймання-передачі земельних ділянок в тимчасове користування на умовах обміну від 16 січня 2018 року, а саме п. 1.4.3 Акту, сторона 2 (ПП Агрофірма Промінь ) передала стороні 1 (ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ ) право користування земельною ділянкою площею 10,4495 га, кадастровий номер 2320686000:01:001:0018. При цьому в Акті приймання-передачі не зазначено, на підставі якого речового права вказана земельна ділянка перебуває в користуванні у ПП Агрофірма Промінь , оскільки вказана земельна ділянка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі. ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ , не пересвідчившись в тому, що ПП Агрофірма Промінь має законні підстави для обміну вказаною земельною ділянкою, не здійснюючи будь-яких робіт на земельній ділянці, здійснило частковий збір урожаю соняшника, що належить ОСОБА_1 . Загальна площа земельної ділянки - 10,4493 га, залишок площі нескошеного соняшника склав 4,3593 га, таким чином ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ скошено соняшник на площі 6,09 га. Урожайність на площі 4,3593 га склала 28 центнерів з одного гектара, тобто ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ з площі 6,09 га зібрано 170,52 центнера, або 17,05 тон соняшнику. Середня вартість однієї тони соняшнику станом на 16 жовтня 2019 року складає 8100,00 гривень за тону. Таким чином, діями ПП Агрофірма Промінь та ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ завдано збитки позивачці ОСОБА_1 на загальну суму 138105,00 гривень (17,05 тон X 8100,00 грн/тонна= 138 105,00 гривень). Позивачка просила стягнути з Приватного підприємства Агрофірма Промінь та Фермерського господарства АЗОВ-АГРО-СВІТ на її користь майнову шкоду в розмірі 138 105,00 грн. та судові витрати в розмірі 1381 грн.05 коп.

20.11.2019 року Фермерське господарство АЗОВ-АГРО-СВІТ звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: приватне підприємство Агрофірма Промінь про стягнення з ОСОБА_1 103 121,50 грн. мотивуючи тим, що ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ спірну земельну ділянку обробляло та засіяло соняшником на законних підставах, якою є договір про порядок обміну правами користування земельними ділянками від 16.01.2018 року, укладений між ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ та ПП АГ Промінь (а.с.75-76 т.1).

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2020 року, цивільний позов ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 до приватного підприємства Агрофірма Промінь , Фермерське господарство Азов-Агро-Світ про відшкодування майнової шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Фермерського господарство Азов-Агро-Світ (код ЄДРПОУ №39525592, що розташовано за адресою: 71160,Запорізька область, Бердянський район, село Осипенко вул.Пушкіна, буд.34) на користь ОСОБА_1 , РНКПО № НОМЕР_1 майнову шкоду в розмірі 138105 (сто тридцять вісім тисяч сто п`ять ) гривень 00 копійок та судові витрати в розмірі 1381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) гривня 05 копійок.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Фермерське господарство АЗОВ-АГРО-СВІТ подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволення первісного позову та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те що, судом першої інстанції при ухваленні рішення не було взято до уваги той факт, що визначення меж земельної ділянки, користувачем якої є позивач, із встановленням межових знаків здійснено лише 05.09.2019 року, а до цього часу земельна ділянка оброблялась у складі загального земельного масиву ДП №27, до складу якого зокрема входить земельна ділянка, яка є суміжною зі спірною та знаходиться у користуванні скаржника. Апелянта, як користувача суміжних ділянок не повідомляли в порядку передбаченому Інструкцією про встановлення меж земельних ділянок в натурі та їх закріплення межовими знаками, ні власник земельної ділянки ні позивач. За відсутності межових знаків не можливо встановити, що скаржник зібрав соняшник саме з земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача. Розмір збитків визначений судом до стягнення, є необґрунтованим, а його розрахунок здійснено виходячи із завищених показників.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, приватне підприємство Агрофірма Промінь зазначає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, щодо наявності факту самовільного зайняття земельної ділянки з боку апелянта та її використання, між тим розмір збитків стягнутий за рішенням суду є необґрунтованим.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки загальною площею 10,4493 га, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Бердянський район, Червонопільська сільська рада, За межами населеного пункту на землях колишнього КСП Бердянський , ДП №27,п.193 з кадастровим номером 2320686000:01:001:0018.

14.05.2018 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ОСОБА_1 14.05.2018 року укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 10,4493 га, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Бердянський район, Червонопільська сільська рада, За межами населеного пункту на землях колишнього КСП Бердянський , ДП №27,п.193 з кадастровим номером 2320686000:01:001:0018 строком на 20 років (т.1 а.с.8-11).

Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 14.05.2018 року, орендодавець ОСОБА_3 та орендар ОСОБА_1 провели встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки № 2320686000:01:001:0018 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Бердянський район, Червонопільська сільська рада, За межами населеного пункту на землях колишнього КСП Бердянський , ДП №27,п.193. Площа земельної ділянки складає 10,4493 га, встановлені межові знаки в кількості 5 штук (т.1 а.с.14-15).

Право оренди за вказаним договором зі строком дії 20 років зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.05.2018 року на підставі заяви позивачки ОСОБА_1 (т.1 а.с. 16).

Таким чином, у користуванні позивача ОСОБА_1 на правах оренди земельної ділянки з 14.05.2018 року знаходиться земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення сільськогосподарського виробництва строком на 20 років.

Задовольняючи вимоги первісного позову, суд першої інстанції вказав, що відповідачем ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ була самовільно зайнята та незаконно використовувалась спірна земельна ділянка кадастровий номер № 2320686000:01:001:0018, зібрано соняшник, від реалізації якого одержано дохід. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, полягає саме у неможливості проведення позивачем збору урожаю сільськогосподарської культури, у зв`язку зі здійсненням відповідачем ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ збору соняшника на вказаній земельній ділянці. Внаслідок самовільного зайняття ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ земельної ділянки ОСОБА_1 не отримала таких доходів, які могла би реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено. Вказані збитки у сумі 138 105, 00 грн. ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ не спростовані, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.93 ч.1 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Частиною другою статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статтею 211 ЗК України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відшкодування шкоди у зв`язку із самовільним зайняттям земельних ділянок є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків, заподіяної шкоди може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених Законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому, пред`явлення вимоги про відшкодування шкоди покладає на позивача обов`язок довести, що вона не є абстрактною, а дійсно завдана у результаті протиправних дій відповідача.

ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 2320686000:01:001:001814.05.2018 року площею 10,4493 га, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Бердянський район, Червонопільська сільська рада, За межами населеного пункту на землях колишнього КСП Бердянський , ДП №27,п.193, відповідно до договору оренди, який укладено з орендодавцем ОСОБА_3 .

Право оренди за вказаним договором зі строком дії 20 років зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.05.2018 року на підставі заяви позивачки ОСОБА_1 .

Факт збирання ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ 04.09.2019 року соняшника з території всієї земельної ділянки, що розташована за адресою Запорізька область, Бердянський район, Червонопільська сільська рада, За межами населеного пункту на землях колишнього КСП Бердянський , ДП №27, в тому числі частково із земельної ділянки з кадастровим номером 2320686000:01:001:001814.05.2018 року площею 10,4493 га, не заперечується і самим відповідачем ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ за виключенням посилань не відсутність межових знаків, необізнаність про наявність орендаря вказаної земельної ділянки та укладання договорів про порядок обміну правами користування земельними ділянками укладеними з ПП Агрофірма Промінь .

Відповідно до ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13.09.2019 року, постановленої за наслідками розгляду клопотання про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12019080130002567 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ст. 356 КК України, 05.09.2019 року було проведено додатковий огляд місця події, в ході якого оглянута земельна ділянка, що розташована за адресою Запорізька область, Бердянський район, Червонопільська сільська рада, За межами населеного пункту на землях колишнього КСП Бердянський , ДП №27, де в тому числі розташована земельна ділянка п.193 з кадастровим номером 2320686000:01:001:001814.05.2018. В ході огляду було проведено геодезичну зйомку, визначені межі вказаної земельної ділянки на місцевості та встановлений факт збору врожаю соняшника на частині земельної ділянки (т.1 а.с.77-79).

Відповідач ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ не надало жодного належного та допустимого доказу правомірності проведення господарством будь-яких сільськогосподарських робіт на спірній земельній ділянці, а тому суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано визнав їх дії по обробці та збиранню врожаю як самовільне зайняття земельної ділянки кадастровий номер № 2320686000:01:001:0018.

Положеннями частини третьої статті 12 та частин першої статті 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем надано суду розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ , яка склала суму 138105,00 грн. виходячи с того, що загальна площа земельної ділянки -10.4493 га, залишок площі нескошеного соняшника склала 4,3593 га, тобто ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ скошено соняшника на площі 6,09 га. Урожайність на площі 4,3593 га склала 28 центнерів з одного гектара, тобто ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ з площі 6,09 га зібрано 170,52 центнера, або 17,05 тон соняшнику. Середня вартість однієї тони соняшнику станом на 16 жовтня 2019 року складає 8100,00 гривень за тону. Таким чином завдано збитків на суму 138105,00 грн. (17.05 тон Х 8100,00 грн./тонна).

Приймаючи розрахунок позивача, суд першої інстанції не звернув уваги на той, факт що не дивлячись на самовільне зайняття земельної ділянки кадастровий номер № 2320686000:01:001:0018, яка належить позивачу ОСОБА_1 , відповідачем ФГ АЗОВ-АГРО-СВІТ здійснено витрати на вирощування посівів соняшнику на вказаній земельній ділянці у розмірі 103121,50 грн., що підтверджується технологічною картою вирощування соняшника в 2019 р. (т.1 а.с.89), актом завершеного посіву земельної ділянки карта поля №27 (т.1 а.с.90), балансовим звітом 165 до акту посівів соняшнику карта поля №27 (т.1 а.с.91), договорами поставки (т.1 а.с.92-93,96,100-101,109).

Належних доказів здійснення посівів на вказаній земельній ділянці позивачкою матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене відсутні підстави для стягнення збитків, виходячи із об`єму скошеного врожаю, оскільки вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин (при відсутності порушень з боку відповідача) він мав підстави на одержання певного доходу. Між, тим позивачем не доведено факту засівання та вирощування соняшника на вказаній земельній ділянці, що виключає можливе подальше отримання доходу від його продажу.

Таким чином, за відсутності доказів наявності такого елементу складу цивільного правопорушення як збитки, відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення матеріальної шкоди.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства АЗОВ-АГРО-СВІТ задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 грудня 2020 року у цій справі скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства Агрофірма Промінь , Фермерське господарство Азов-Агро-Світ про відшкодування майнової шкоди залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 17 травня 2021 року

Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар

Судді: О.В. Крилова

О.З. Поляков