Ухвала

від 11.05.2021 по справі 915/35/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====================================================================

УХВАЛА

11 травня 2021 року Справа № 915/35/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі

за позовом: Баштанської міської ради (56101, Миколаївська обл., Баштанський район, м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 38; ідентифікаційний код 04376469)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ювента-Груп Україна (61166, м. Харків, проспект Науки, буд. 40; ідентифікаційний код 38725993)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-інноваційна компанія Трансбуд Технолоджі (49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Красногвардійський район, вулиця Театральна, будинок 2, кімната 407; ідентифікаційний код 38114886)

про: зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

Суть спору:

26.03.2021 до суду від Баштанської міської ради надійшла заява № 15/02.02-6/12 від 22.03.2021 про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20 за нововиявленими обставинами, в якій позивач просить суд:

- переглянути рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 року по справі № 915/35/20 за позовом Баштанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Ювента-Груп Україна про зобов`язання вчинити певні дії;

- витребувати у відповідача - ТОВ Ювента-Груп Україна докази надання (направлення) позивачу - Баштанській міській раді Актів виконаних робіт на суму перерахованого авансу в розмірі 13 234 327,86 грн;

- прийняти нове рішення про надання ТОВ Ювента-Груп Україна Позивачу Актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 про використані форми попередньої оплати в розмірі 13 234 327,86 грн;

- витрати на сплату судового збору в сумі 2270,00 покласти на Відповідача.

Подана заява мотивована, зокрема, таким:

09 липня 2020 року Господарським судом Миколаївської області було винесемо рішення по справі № 915/35/20 за позовом Баштанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Ювента-груп Україна про зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якого в позові відмовлено. Разом з тим відповідачем у справі не надано жодного доказу направлення будь-якої виконавчої документації, в тому числі Актів виконаних робіт, якими б було підтверджено обсяги виконаних будівельних робіт на суму попередньої оплати в розмірі 13234327,86 грн. Баштанською міською радою оскаржено дане рішення в апеляційному та касаційному порядку, але проблемне питання не вирішено, дебіторська заборгованість в органах казначейства рахується як непідтверджена (невикористана) сума попередніх платежів, що були перераховані підряднику для виконання будівельних робіт за договорами підряду № 172 від 31.05.2018 року та № 174 від 06.06.2019 року.

11 березня 2021 року Баштанська міська рада отримала від управління Державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами по державному та місцевому бюджетах, що потягло негативні наслідки у подальшому забезпеченні фінансово-господарської діяльності органів місцевого самоврядування та його виконавчих органів. Фінансування видатків, крім захищених статей, заблоковано. Вказані розпорядження видані на підставі протоколів про порушення бюджетного законодавства від 11.03.2021 року та у зв`язку з отриманням ухвали Верховного суду від 18.02.2021 по справі № 915/35/20 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Баштанської міської ради на рішення господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 року у справі № 915/35/20.

Крім цього, слід зазначити, що управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області проведено планову виїзну ревізію бюджету Баштанської міської ради та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2017 року по 31.07.2020 року, за результатами якої складено відповідний Акт від 12.11.2020 року № 15-14-11/17. На підставі цього на адресу Баштанської міської ради направлено листа щодо усунення порушень законодавства від 18.12.2020 року № 151408-13/3699-2020, в якому вказано про порушення Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1764, а саме п. 19, а також порушення підрядником (відповідачем) п. 13.7 Договорів підряду № 172 від 31.05.2018 року та № 174 від 06.06.2019 року в частині не підтвердження (не повернення) попередньої оплати за вказаними договорами.

Таким чином, позивач зазначає, що і органи казначейства, і аудиторська служба вбачають в діях підрядника порушення чинного законодавства, а саме абзацу 2 пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001, та умов договору підряду № 172 від 31.05.2018 та № 174 від 06.06.2019 року в частині не повернення позивачу, як замовнику за договором, у визначені чинним законодавством (постанова КМУ № 117 від 23.04.2014 року, що була чинною на момент відносин, які складися між сторонами) та договором строки невикористаного сплаченого позивачем авансу, не виконав передбачені договором підрядні роботи, не надав актів приймання виконаних робіт, які б підтвердили використання авансу, термін використання авансу закінчився. За інформацією управління Державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області, наданої у формі розпоряджень про зупинення операцій з бюджетними коштами від 11.03.2021 року, розмір непідтвердженого використання відповідачем авансу складає 13 234 327,86 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

30.03.2021, у зв`язку тим, що позивачем не дотримано вимог ч. 2 ст. 322 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд постановив ухвалу, якою заяву Баштанської міської ради № 15/02.02-6/12 від 22.03.2021 про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20 за нововиявленими обставинами залишив без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

08.04.2021 до суду від позивача надійшла заява № 15/02.02-6/12 від 07.04.2021 на виконання ухвали суду від 30.03.2021, з якою заявником надано суду платіжне доручення про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

09.04.2021 суд ухвалив прийняти заяву Баштанської міської ради № 15/02.02-6/12 від 22.03.2021 про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20 за нововиявленими обставинами до розгляду та відкрити провадження за нововиявленими обставинами; здійснювати розгляд заяви у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін; розгляд заяви призначити на 11 травня 2021 року о 09:45; встановив відповідачу строк для надання відзиву.

30.04.2021 до суду від представника відповідача надійшла заява б/н від 30.04.2021 (вх. № 6650/21) про ознайомлення з матеріалами справи.

Суд відмічає, що 30.04.2021 представнику відповідача було надано можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом щодо оформлення відзиву на заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не скористався.

Так, як уже було наведено, ухвалою суду від 09.04.2021 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали направлена на адресу відповідача була 26.04.2021 повернута відділенням поштового зв`язку за зворотною адресою з відміткою причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143267764).

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що відповідний процесуальний документ направлено вказаній юридичній особі у встановленому процесуальним законом порядку.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення Товариству з обмеженою відповідальністю Ювента-Груп Україна копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2021 у справі № 915/35/20 є 26.04.2021.

За такого, встановлений судом строк на подання відзиву, для відповідача тривав до 11.05.2021 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суду не надав.

В судове засідання 11.05.2021 учасники справи своїх повноважних представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.

11.05.2021 за результатами розгляду заяви Баштанської міської ради № 15/02.02-6/12 від 22.03.2021 про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20 за нововиявленими обставинами, суд на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписав вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

13.01.2020 Баштанська міська рада звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 15/07.07-6/12 від 11.01.2020 (з додатками), в якій просила суд: зобов`язати відповідача - ТОВ Ювента-Груп Україна вчинити певні дії - надати позивачу підтвердні документи про використання попередньої оплати в сумі 13234327,86 грн, а саме Акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, погоджених технаглядом ТОВ ВІК Трансбуд Технолоджі ; з метою забезпечення позову застосувати до відповідача господарські санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від суми попередньої оплати (в розмірі 13234327,86 грн) за кожен день прострочення надання підтвердних документів з моменту подання позову до повного виконання зобов`язань.

Предметом даного позову виступила немайнова вимога позивача про вчинення відповідачем дій по виконанню умов двох договорів підряду, а саме: надати позивачу підтвердні документи про використання попередньої оплати в сумі 13234327,86 грн. - акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, погоджених технаглядом ТОВ ВІК Трансбудтехнолоджі .

Підставою позову Баштанська міська рада визначала обставини порушення позивачем фінансової дисципліни та бюджетного законодавства внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань, визначених п. 9.8 вищевказаних договорів та додаткових угод №3 (до договору №174) та №15 (до договору №172).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20 в позові було відмовлено в повному обсязі.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 915/35/20 апеляційну скаргу Баштанської міської ради залишено без задоволення; рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020р. у справі №915/35/20 без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 915/35/20 було закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Баштанської міської ради на рішення господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 915/35/20.

Таким чином, рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20 набрало законної сили 22.10.2020.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Як наведено в заяві Баштанської міської ради № 15/02.02-6/12 від 22.03.2021 про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20 за нововиявленими обставинами, на думку позивача підставами для звернення до суду з вимогою нового розгляду справи за нововиявленими обставинами стали:

- проведення аудиторської перевірки;

- прийняття органами казначейства нових розпоряджень про зупинення фінансових операцій;

- закінчення терміну дії договорів підряду.

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, передбачено положеннями ст. 325 ГПК України.

Частина 2 вказаної статті передбачає, що справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 та ч. 5 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано, зокрема - з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

За результатами розгляду заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, взявши до уваги докази зібрані у справі, суд дійшов висновку про відсутність нововиявлених обставин у даній справі, виходячи з наступного.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, (серед іншого), вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України (заява № 4994/04) від 09.06.2011).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови відсутності зловживання (рішення Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України (заява № 4994/04) від 09.06.2011). Однак, при цьому суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць.

Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі Брумареску проти Румунії (заява № 28342/95) від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (ухвала Європейського суду з прав людини у справі Агротехсервіс проти України (щодо прийнятності заяви № 62608/00) від 19.10.2004; рішення Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України (заява № 4994/04) від 09.06.2011).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Праведная проти Росії (заява № 69529/01 від 18.11.2004).

Отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Відповідно до пп. 1 ч. 2 та ч.ч. 4, 5 ст. 320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Отже, положеннями ст. 320 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Суд враховує mutatis mutandis висновки, викладені у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами , відповідно до пунктів 2 та 5 якої до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленою обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Тож, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані заявником докази, проаналізувавши в сукупності відповідні процесуальні норми, обставини справи з підставами заявленими відповідачем у заяві, за результатами перегляду судового рішення по даній справі за нововиявленими обставинами суд дійшов висновку про відмову Баштанській міській раді в задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20 за нововиявленими обставинами, виходячи з такого:

Щодо посилання позивача на результати проведення аудиторської перевірки та прийняття органами казначейства нових розпоряджень про зупинення фінансових операцій, суд зауважує, що і Акт планової виїзної ревізії управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 12.11.2020 року № 15-14-11/17, і лист управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області № 151408-13/3699-2020 від 18.12.2020, і розпорядження управління Державної казначейської служби України у Баштанському районі Миколаївської області про зупинення операцій з бюджетними коштами № 3з/02 від 11.03.2021 не існували під час розгляду справи судом на етапі прийняття рішення від 09.07.2020, отже, за своєю юридичною суттю є новими доказами.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.03.2021 у справі № 910/6889/13.

Таким чином, докази, які, згідно пояснень позивача, фактично були створені після закінчення розгляду справи (листопад-грудень 2020 року, березень 2021 року), не мають необхідних ознак нововиявлених обставин по даній справі.

Крім того, посилання Баштанської міської ради як на нововиявлену обставину на закінчення терміну дії договорів підряду, також відхиляється судом, оскільки виникнення нових, або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставами для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 3 Розділу ІV ГПК України.

Подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 927/943/16.

Отже, факт закінчення строку дії договорів підряду, на підставі яких були заявлені позовні вимоги у справі № 915/35/20 також не може вважатися нововиявленою обставиною у даній справі.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими та не можуть вважатися умовою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, в розумінні приписів статті 320 ГПК України, тому у задоволенні заяви Баштанської міської ради № 15/02.02-6/12 від 22.03.2021 про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20 за нововиявленими обставинами слід відмовити, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20 залишити в силі.

Відповідно до правил ч. 4, 7 ст. 325 ГПК України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Таким чином, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 232, 233, 234, 235, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Баштанської міської ради № 15/02.02-6/12 від 22.03.2021 про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20 за нововиявленими обставинами відмовити.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2020 у справі № 915/35/20 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 17.05.2021.

Суддя О.Г. Смородінова