Ухвала

від 17.05.2021 по справі 477/2622/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 травня 2021 року

м. Київ

справа № 477/2622/19

провадження № 61-7429ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду

від 06 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Еко Енерджи Про , Миколаївської міської ради, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про повернення земельної ділянки та зобов`язання відновлення стану земельних ділянок за цільовим призначенням ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено

у повному обсязі.

Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Еко Енерджи Про (далі - ТОВ Еко Енерджи Про ) та Миколаївську міську раду повернути земельну ділянку, відновивши стан земельної ділянки загальною площею 4,07 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери (земельна ділянка 1 - 4823300000:06:000:0002; земельна ділянка 2 - 4823300000:06:000:0083), що розташована в межах Вітовської (Жовтневої) районної ради Вітовського (Жовтневого) району Миколаївської області, належну ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 05 квітня 2004 року Жовтневою райдержадміністрацією серії МК № 014724, на підставі розпорядження Жовтневої райдержадміністрації від 04 вересня 2003 року № 401-р, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 37, до стану, який існував до порушення прав.

Зобов`язано ТОВ Еко Енерджи Про та Миколаївську міську раду повернути земельну ділянку, відновивши стан земельної ділянки загальною площею 4,07 га, кадастрові номери (земельна ділянка 1 - 4823300000:06:000:0001; земельна ділянка 2 - 4823300000:06:000:0082), що розташована в межах Вітовської (Жовтневої) районної ради Вітовського (Жовтневого) району Миколаївської області, належну ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 05 квітня 2004 року Жовтневою райдержадміністрацією серії МК № 014725, на підставі розпорядження Жовтневої райдержадміністрації від 04 вересня 2003 року № 401-р, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 38, до стану, який існував до порушення прав.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ Еко Енерджи Про задоволено, рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 січня 2021 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ Еко Енерджи Про , Миколаївської міської ради, третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про відновлення стану земельних ділянок за цільовим призначенням відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

30 квітня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року (надійшла до суду 05 травня 2021 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявники узагальнено посилаються на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначають конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 16 червня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць