Постанова

від 11.05.2021 по справі 753/4825/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 753/4825/18 № апеляційного провадження: 22-ц/824/726/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Трусова Т.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

11 травня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Рейнарт І.М., Немировської О.В.,

при секретарі - Максюк І.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Туголукова Олександра Євгенійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖИН-ДЖЕР та Середи Анни Петрівни в інтересах Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ОСОКОРКИ на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ОСОКОРКИ , Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ КОТТЕДЖІС , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ДЖИН-ДЖЕР , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, -

В С ТА Н ОВ И В:

У березні 2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що він є членом ОК ЖБК ОСОКОРКИ , а оспорюваний договір було укладено всупереч його інтересам та без згоди його і інших членів кооперативу, в колективній власності яких перебувала спірна земельна ділянка. Зазначає, що ОСОБА_3 не мав повноважень на укладення оспорюваного правочину, оскільки не був уповноважений на це вищим органом управління кооперативу - загальними зборами його членів, адже згідно пункту 10.2.10 Статуту ОК ЖБК ОСОКОРКИ прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном кооперативу входить до компетенції загальних зборів членів кооперативу.

Вважає, що оспорюваний договір є також фіктивним правочином, оскільки він не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а укладений з метою незаконного заволодіння майном кооперативу та приховування земельної ділянки від можливого звернення стягнення на неї, договір був укладений всупереч інтересам суспільства та членів ОК ЖБК ОСОКОРКИ .

Вказує, що ОСОБА_3 з метою заволодіння його грошовими коштами та коштами невизначеного кола осіб створив фінансову піраміду шляхом організації інвестиційної діяльності в будівництво житлового багатоквартирного будинку, при цьому, реальних намірів доводити будівництво житлового будинку до кінця та вводити його в експлуатацію ОСОБА_3 не мав із самого початку, а свою пропозицію про вступ позивача до членів ОК ЖБК ОСОКОРКИ та сплати ним відповідних грошових коштів аргументував тим, що ціни на квартири він пропонує дуже низькі, а якість будівництва квартир буде на самому високому рівні.

Зазначає, що реалізовуючи свій план, ОСОБА_3 втягнув в укладення договорів про порядок сплати пайового внеску членом кооперативу і надання приміщення цілий ряд фізичних осіб, тобто фінансування в будівництво відбувалося шляхом вступу позивача та інших осіб до членів ОК ЖБК ОСОКОРКИ .

Вважає, що з моменту укладення договорів про порядок сплати пайового внеску членом кооперативу і надання приміщення позивач та інші особи набули прав та обов`язків членів кооперативу ОК ЖБК ОСОКОРКИ .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2013 року в справі № 826/14687/13-а, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 року в задоволенні позову ОК ЖБК Осокорки до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві відмовлено за безпідставністю вимог.

Окрім того, ухвалою Дарницького районного суду міста Києва у справі № 2/753/1238/13 від 29.07.2013 року забезпечено позов та заборонено ОК ЖБК ОСОКОРКИ та будь-яким іншим особам вчиняти дії, пов`язані з будівництвом житлового будинку на вищевказаній земельній ділянці.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 31.10.2013 року в справі № 2602/2347/12 Дарницьку районну прокуратуру м. Києва повідомлено про порушення ОК ЖБК ОСОКОРКИ вимог законодавства щодо будівництва будинку.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31.10.2013 року в цивільній справі № 2602/2347/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.11.2015 року, зобов`язано ОК ЖБК ОСОКОРКИ знести за власний рахунок самочинне будівництво.

Позивач зазначає, що в подальшому, з метою виведення спірної земельної ділянки з-під можливого забезпечення кримінального провадження (арешту) та звернення стягнення на неї в рахунок компенсації заподіяних злочином збитків, ОСОБА_3 , діючи від імені ОК ЖБК ОСОКОРКИ , не маючи на те жодних правових підстав та повноважень, шляхом укладення оспорюваного договору переоформив право власності на земельну ділянку на ТОВ СІТІ КОТТЕДЖІС .

На підставі викладеного просив задовольнити позовні вимоги, визнавши недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:803:0033), укладеного 26.11.2015 року між ОК ЖБК ОСОКОРКИ в особі голови кооперативу ОСОБА_3. та ТОВ СІТІ КОТТЕДЖІС , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 1210, витребувати у ТОВ ДЖИНДЖЕР земельну ділянку , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:803:0033) та повернути її у власність ОО Житлово-будівельний кооператив Осокорки .

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:803:0033), укладений 26 листопада 2015 року між продавцем Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив ОСОКОРКИ (місцезнаходження: м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 12, кв. 8, код юридичної особи: 38062676) та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю СІТІ КОТТЕДЖІС (місцезнаходження: м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 12, кв. 8, код юридичної особи: 36002678), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, зареєстрований у реєстрі за № 1210.

Стягнутоз Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ОСОКОРКИ (місцезнаходження: м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 12, кв. 8, код юридичної особи: 38062676) та Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ КОТТЕДЖІС (місцезнаходження: м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 12, кв. 8, код юридичної особи: 36002678) на користь ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 634,60 грн. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду, Туголуков О.Є. в інтересах ТОВ ДЖИН-ДЖЕР подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду від 12 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи, зазначив, щопозивачем не надано доказів на підтвердждення того, що оспорюваний договір суперечить інтересам держави і суспільства та є фіктивним. Вказує, що жодного вироку про визнання будь - кого з відповідачів винним у вчиненні злочину матеріали справи не містять, а тому підстав для визнання договору недійсним за ст. 228 ЦК України не має, так само як і кваліфікувати його як фіктивний теж не можна, оскільки за оскаржуваним договором ОК Житлово-будівельний кооператив ОСОКОРКИ було передано ТОВ СІТІ КОТТЕДЖЕС у власність земельну ділянку.

Вважає, що підписуючи договір № 5 від 07.06.2012 року, позивач знав про цільове призначення земельної ділянки та про будівництво саме садового будинку, а сам договір не визнавався недійсним. Доводи позивача щодо відсутності у ОСОБА_3 повноважень щодо відчуження майна ОК ЖБК ОСОКОРКИ не заслуговують на увагу, оскільки відсутні підстави для розгляду зазначених вимог в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з рішенням суду, Середа А.П. в інтересах Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ОСОКОРКИ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду від 12 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначила, щов матеріалах справи доказів щодо фіктивності оскаржуваного договору і того, що він суперечить інтересам держави та суспільства відсутні, а застосовані судом першої інстанції норми ст.ст. 228, 234 ЦПК України є помилковими.

Зазначає, що твердження позивача про відсутність повноважень у Голови ОК ЖБК ОСОКОРКИ на відчуження майна кооперативу не заслуговують на увагу, оскільки відповідний дозвіл було надано Протоколом № 22 позачергових загальних зборів членів від 10.11.2015 року.

Вказує, що оскаржуваним договором передбачено порядок вирішення будь-яких спорів шляхом звернення до постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українська правнича фундація . Водночас підписуючи оскаржуваний договір позивачу було відомо і цільове призначення землі, а тому твердження про введення його в оману не заслуговують на увагу. Позивачем також не було доведено, яким чином оспорюваний договір впливає на його права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 07.02.2012 року проведено установчі збори про заснування ОК ЖБК ОСОКОРКИ та 16.02.2012 року проведено державну реєстрацію ОК ЖБК ОСОКОРКИ (т. 2 а.с. 217).

07.06.2012 року між ОК ЖБК ОСОКОРКИ та ОСОБА_2 укладено договір про порядок сплати пайового внеску членом кооперативу і надання приміщення № 5 з додатками (т. 1 а.с. 147-151).

Відповідно до умов цього договору ОСОБА_2 зобов`язується сплатити пайовий внесок в сумі 324 000 грн. з розстрочкою платежу, а кооператив за умови сплати пайового внеску в повному обсязі зобов`язується в строк до 30.09.2012 здати в експлуатацію садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:803:0033), передати члену кооперативу двокімнатну квартиру загальною площею 52,3 кв.м. на третьому поверсі, умовний номер 20, та забезпечити можливість отримання членом кооперативу приміщення по завершенню будівництва і після введення його в експлуатацію.

ОСОБА_2 вніс на рахунок ОК ЖБК ОСОКОРКИ пайовий внесок в загальному розмірі 324 000 грн., що підтверджується актом від 11.10.2012 та карткою рахунку (т. 2 а.с. 105, 106).

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:803:0033, на якій кооператив зобов`язався побудувати будинок, виділялась члену Садівничого товариства Здоров`я-1 ОСОБА_4 для ведення садівництва та була набута у власність ОК ЖБК ОСОКОРКИ на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2013, тобто майже через рік після укладення договору з позивачем (т. 2 а.с. 142-144).

Рішенням Дарницькогорайонногосуду м. Києва від 31.10.2013 року у цивільній справі № 2602/2347/12 за позовом Органу самоорганізації населення Комітет мікрорайону Осокорська садиба та позовом третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Садівничого товариства Здоров`я-1 до ОСОБА_4 та ОК ЖБК Осокорки , зобов`язано ОК ЖБК Осокорки знести за власний рахунок самочинне будівництво, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:803:0033).

Вказаним рішенням, яке набрало законної сили 26.11.2015 року встановлено, що у січні 2012 року ОК ЖБК Осокорки розпочав будівництво житлового будинку на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, будинок збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил та з порушенням прав інших осіб.

Судом встановлено, що26.08.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12015100020007355 було внесено відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 382 КК України, а суд за результатами розгляду цивільної справи №2602/2347/12 постановив ухвалу, якою повідомив прокурора про порушення закону (т. 1 а.с. 186, 205-207).

Наданий час на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

26.11.2015 року між ОК ЖБК Осокорки в особі голови кооперативу ОСОБА_3. та ТОВ СІТІ КОТТЕДЖІС в особі директора ОСОБА_12 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0677, кадастровий номер: 8000000000:90:803:0033, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 (т. 2 а.с. 71-72).

В подальшому ТОВ СІТІ КОТТЕДЖІС відчужило вищевказану земельну ділянку на користь ТОВ ДЖИН ДЖЕР на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.11.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В. за реєстровим № 1750 (т. 2 а.с. 64-65).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є членом ОК ЖБК Осокорки , оспорюваний договорір купівлі-продажу земельної ділянки порушує його права, оскільки при обранні ОСОБА_3 головою ОК ЖБК Осокорки та прийнятті рішення про відчуження належної кооперативу земельної ділянки не було дотримано положень Статуту та Закону № 1087-IV, відтак, оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки вчинено особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, а його зміст суперечить закону. Крім того, зазначав, що у разі винесення судом обвинувального вироку у кримінальному провадженні, у якому позивач має процесуальний статус потерпілого та цивільного позивача, він матиме право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України підставою для судового захисту цивільного права або інтересу є його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень частин 2 та 3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відтак правом оспорювати правочин цивільний закон наділяє не лише сторону (сторони) правочину, а й інших, третіх осіб, які не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як заінтересовані особи .

За положеннями частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої та п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що оспорюваний договір порушує майнові права позивача, оскільки, на думку суду першої інстанції, у разі винесення судом обвинувального вироку у кримінальному провадженні, у якому позивач має процесуальний статус потерпілого та цивільного позивача, він матиме право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, а відтак він має обґрунтовану юридичну заінтересованість у визнанні його недійсним, оскільки, як встановлено судом і не заперечувалось сторонами, ОСОБА_2 дійсно є цивільним позивачем у кримінальному провадженні, цивільний позов пред`явлено до ОСОБА_3 , із будь-якими позовними вимогами до ОК ЖБК Осокорки про стягнення грошових сум, внесених ним в якості паю, або відшкодуванні шкоди ОСОБА_2 не звертався.

Також є помилковим і не відповідає встановленим обставинам у справі висновок суду першої інстанції, що оспорюваний договір укладено ОСОБА_3 без належних повноважень, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про кооперацію , що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу (ч. 1 ст. 10 Закону № 1087-IV).

За ст. 12 Закону член кооперативу має право на участь у господарській діяльності кооперативу та управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління, та обов`язки додержуватися статуту кооперативу, виконувати рішення органів управління та органів контролю кооперативу, виконання своїх зобов`язань перед кооперативом, сплата визначених статутом внесків.

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу відноситься, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу, утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу, прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном. (стаття 15).

Як вбачається зі статуту ОК ЖБК ОСОКОРКИ (в редакції від 09.09.2013, чинній на час вчинення оспорюваного правочину), його засновниками є ТОВ ІНСТИТУТ ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ та ТОВ СІТІ КОТТЕДЖІС (т. 2 а.с. 195-208).

Відповідно до статті 6 Статуту членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом Кооперативу, додержуються вимог Статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених цим Статутом. Голова кооперативу протягом 10 днів з моменту отримання відповідної заяви від набувача членства приймає по ній рішення.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів.

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Статтею 13 Статуту визначено, що при вступі до кооперативу кожна особа сплачує вступний внесок у грошовій формі в розмірі, визначеному рішенням загальних зборів, сплата якого є обов`язковою умовою членства в кооперативі.

Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду часу. Паї є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

Згідно статті 10 Статуту вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу, утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу, визначення розмірів вступного, членського внесків та інших внесків, визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу, зокрема, про відчуження майна кооперативу на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна кооперативу, вважається прийнятим, якщо на нього проголосувало не менше 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах членів кооперативу.

Відповідно до статті 11 Статуту члени правління і голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу, що кореспондує статті 16 Закону № 1087-IV.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції, що сплативши пайовий внесок, позивач став членом кооперативу, оскільки як пояснив ОСОБА_2 , будь-яких заяв про вступ до ОК ЖБК Осокорки він не писав, питання про його прийняття до членів кооперативу загальними зборами не вирішувалось.

Судом першої інстанції також встановлено, що з матеріалів реєстраційної справи ОК ЖБК Осокорки вбачається, що прийняття до членів кооперативу як позивача, так і інших осіб, які сплатили пайовий внесок, за визначеною Статутом процедурою не відбувалось і відомості про позивача як про члена кооперативу ні до Статуту, ні до інших юридично значимих документів кооперативу, не вносились.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням позачергових загальних зборів членів кооперативу від 19.10.2015, на яких були присутні представники ТОВ ІНСТИТУТ ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ та ТОВ СІТІ КОТТЕДЖІС , ОСОБА_3 було обрано на посаду голови кооперативу, у зв`язку з чим до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відповідні відомості (т. 2 а.с. 176, 180-182).

Наказом № 3-К від 19.10.2015 ОСОБА_3 з 20.10.2015 призначено на посаду голови ОК ЖБК Осокорки (т. 2 а.с. 175).

З договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0677, кадастровий номер: 8000000000:90:803:0033, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 від 26.11.2015 року, укладеного між ОК ЖБК Осокорки в особі голови кооперативу ОСОБА_3 та ТОВ СІТІ КОТТЕДЖІС в особі директора ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_3 діяв на підставі статуту ОК ЖБК Осокорки та рішення позачергових загальних зборів членів кооперативу від 10.11.2015 року(т. 2 а.с. 71-72).

Як пояснив в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 , ні він, ні інші особи, які сплачували пайові внески, зазначене рішення позачергових загальних зборів членів кооперативу ОК ЖБК Осокорки не оскаржували.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду спору, власником спірної земельної ділянки є ТОВ ДЖИН ДЖЕР , яке притягнуто до участі у справі лише як третя особа.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та постановив рішення, яким вирішуються права власника спірної земельної ділянки - ТОВ ДЖИН ДЖЕР , який не є відповідачем у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про недійсність договору купівлі-продажу земельної ділянки з підстав недодержання в момент його вчинення вимог, встановлених частинами першою та другою статті 203 ЦК Українипостановлене з порушенням норм чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Туголукова Олександра Євгенійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖИН-ДЖЕР , Середи Анни Петрівни в інтересах Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ОСОКОРКИ - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року - скасувати, прийняти нову постанову наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ОСОКОРКИ , Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ КОТТЕДЖІС , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ДЖИН-ДЖЕР , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки - відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений 17 травня 2021 року.

Головуючий

Судді