Постанова

від 22.04.2021 по справі 280/5466/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5466/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року (суддя Артоуз О.О., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 16.10.2020 року) в справі №280/5466/20 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в:

12.08.2020 року Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 23250,92 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що податковий борг, який Головне управління ДПС у Запорізькій області просить стягнути з нього, є не підтвердженим, про існування податкового боргу суд першої інстанції зробив висновок з інтегрованої картки платника податків, без належного підтвердження іншими документами. Апелянт вказував, що з інтегрованої картки неможливо встановлювати наявність податкового боргу, адже інтегрована картка платника податків форма оперативного обліку податків, зборів, іншого, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистеми інформаційної системи, які характеризують стан розрахунків з бюджетами та цільовими фондами. Апелянт вказував, що передумовою нарахування платнику податків штрафних санкцій за статтею 126 Податкового кодексу України є несвоєчасне виконання такою особою обов`язку щодо сплати відповідних податків та зборів. Апелянт вказував, що суд першої інстанції не звернув уваги на ті обставини, що, починаючи з 2009 року відповідач не надавав взагалі ніякої звітності і реєстрація платника податків на додану вартість та анулював реєстрацію платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку, а відповідно до електронного кабінету ДПС України, дата анулювання реєстрації відповідача як платника податку була здійснена 24.07.2009 року, тобто з 24.07.2009 року відповідач уже не був платником податку на додану вартість, та не мав станом на 14.07.2017 року податкового боргу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно даних облікової картки платника податків, наявні несплачені суми за узгодженими податковими повідомленням-рішеннями та визначена сума пені за своєчасну несплату податкового зобов`язання. Суд першої інстанції вказував право податкового органу згідно норм ПК України нараховувати пеню внаслідок несплати боржником узгоджених податкових зобов`язань, або сплати їх не у передбачені законодавством строки. Контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 29.08.2000 року Васильківською районною державною адміністрацією, номер державної реєстрації 0010445, відомості про ФОП ОСОБА_1 включено до ЄДР. Відповідно до даних реєстрації платника ПДВ, ФОП ОСОБА_1 має анульований статус платника ПДВ за його заявою 24.07.2009 року.

Відповідно до матеріалів справи, 08.11.2018 року Василівським управлінням Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку ОСОБА_1 за результатами якої складено акт про порушення податкового законодавства №1940/08-55-07/ НОМЕР_1 , відповідно до якого за результатами перевірки встановлено порушення п.203.2 ст. 203 ПК України, а саме несвоєчасно сплачено податок на додану вартість в розмірі 7793,80 грн., кількість днів затримки 3822 дні. Акт №1940/08-55-07/ НОМЕР_1 від 08.11.2018 року направлений ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, та до Головного управління ДФС у Запорізькій області повернувся конверт з відміткою причина повернення (досилання): інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

29.11.2018 року Василівським управлінням Головного управління ДФС у Запорізькій області на підставі акту від 08.11.2018 року №1940/08-55-07/ НОМЕР_1 винесено податкове повідомлення-рішення № 0050095507, яким ОСОБА_1 нараховано штраф у розмірі 1611,56 грн. за своєчасну несплату, неперерахування податкового зобов`язання у сумі 8057,80 грн. Доказів узгодження податкового повідомлення-рішення № 0050095507 не надано, відповідно до матеріалів справи, таке не вручалось, не надсилалось ОСОБА_1 .

Встановлено, що 13.06.2019 року Василівським управлінням Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку щодо несвоєчасної сплати, за результатами якої складено акт про порушення податкового законодавства №951/08-01-55-07/ НОМЕР_1 , відповідно до якого за результатами перевірки встановлено порушення п.203.2 ст. 203 ПК України, а саме несвоєчасно сплачено податок на додану вартість в розмірі 2063,20 грн., кількість днів затримки 4007 днів. Акт №951/08-01-55-07/ НОМЕР_1 від 13.06.2019 року направлений ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, та до Головного управління ДФС у Запорізькій області повернувся конверт з відміткою причина повернення (досилання): нет дома .

22.07.2019 року Василівським управлінням Головного управління ДФС у Запорізькій області на підставі акту від 13.06.2019 року №951/08-01-55-07/ НОМЕР_1 , винесено податкове повідомлення-рішення № 0104465507, яким ОСОБА_1 нараховано штраф у розмірі 412,64 грн. за своєчасну несплату, неперерахування податкового зобов`язання у сумі 2063,20 грн. Податкове повідомлення-рішення надсилалось відповідачу засобами поштового зв`язку та до Василівського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області повернувся конверт з відміткою про невручення відправлення.

Також встановлено, що 14.01.2020року Василівським управлінням Головного управління ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку з предмету несвоєчасної сплати, за результатами якої складено акт про порушення податкового законодавства №51/08-01-55-07/ НОМЕР_1 , відповідно до якого за результатами перевірки встановлено порушення п.203.2 ст. 203 ПК України, а саме несвоєчасно сплачено податок на додану вартість в розмірі 2074,60 грн., кількість днів затримки 4251 дні. Акт камеральної перевірки №51/08-01-55-07/ НОМЕР_1 від 14.01.2020 року вручено ОСОБА_1 23.01.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

19.02.2020 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі акту від 14.01.2020 року №51/08-01-55-07/ НОМЕР_1 , винесено податкове повідомлення-рішення № 0008745505, яким ОСОБА_1 нараховано штраф у розмірі 414,92 грн. за своєчасну несплату, неперерахування податкового зобов`язання у сумі 2074,60 грн. Податкове повідомлення-рішення надсилалось відповідачу засобами поштового зв`язку та до Головного управління ДПС у Запорізькій області повернувся конверт з відміткою про невручення відправлення.

Відповідно до матеріалів справи, Василівським управлінням Головного управління ДФС у Запорізькій області було сформовано та направлено ОСОБА_1 другу податкову вимогу форми Ф від 23.06.2008 року № 2/139 на суму 15661,66 грн.

Отже, Головне управління ДПС у Запорізькій області, обґрунтовуючи підставу звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача суми податкового боргу, вказувало, що сума боргу у розмірі 23250,92 грн. утворилась як 2439,12 грн., що є сумою несплаченого зобов`язання по узгодженим податковим повідомленням-рішенням та 20811,80 грн. сума пені.

З метою встановлення підстав виникнення боргу, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 року було зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області надати пояснення та докази на їх підтвердження щодо анулювання реєстрації ОСОБА_1 як платника податку на додану вартість, за його заявою 24.07.2009 року; пояснення та докази на їх підтвердження щодо часу виникнення боргу і в якій сумі, чому датою виникнення боргу вказано 14.07.2017 року; пояснення та докази на їх підтвердження щодо виявлення несвоєчасної сплати ОСОБА_1 податку на додану вартість; пояснення та докази на їх підтвердження щодо сплати податкового боргу у разі його наявності, дата сплати.

На виконання ухвали суду, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області надано пояснення, що ФОП ОСОБА_1 бу зареєстрований як платник ПДВ з 29.12.1997 року по 24.07.2009 року. З 29.09.2009 року по 27.11.2020 року на примусовому виконанні у Василівському РВ ВДВС Південно-Східного МУ МЮ (м.Дніпро) знаходився виконавчий лист по судовій справі №13/629/08-АП, який виданий 26.12.2008 року на виконання постанови Господарського суду Запорізької області від 02.12.2008 року про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 15356,66 грн. За відкритим виконавчим провадженням щомісячно в рахунок погашення вищевказаної заборгованості ПП ОСОБА_1 по ПДВ від ВДВС поступово надходили кошти та, відповідно до інтегрованої картки платника податків, за несплату грошових зобов`язань у встановлений законодавством строк, починаючи з 14.07.2017 року на кожний сплачений платіж автоматично нараховувалась пеня, яка за кожним платежем поступово збільшувалась. Частина суми пені, яка була автоматично нарахована до 13.07.2017 року, не заявлена до примусового стягнення, оскільки строк давності, встановлений ст. 102 Податкового кодексу України, сплив. На день подання адміністративного позову по справі №280/5466/20 сума пені склала 20811,80 грн. Штрафні (фінансові) санкції (дата виникнення 18.02.2019 року) були нараховані за несвоєчасну сплату податку на додану вартість та винесені податкові повідомлення- рішення, складені відповідно до актів камеральних перевірок податкового законодавства (додатки до позову). Станом на 30.03.2021 року податковий борг ФОП ОСОБА_1 по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 23250,92 грн., з них: основний платіж - 0,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2439,12 грн., пеня - 20811,80 грн. не сплачений та на неоскаржений.

Після надходження від позивача додаткових доказів, встановлено, що постановою господарського суду Запорізької області від 02.12.2008 року у справі № 13/629/08-АП, стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету України податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 15356,66 грн. Для виконання постанови видано виконавчий лист від 26.12.2008 року.

Встановлено, що постановою старшого виконавця Відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції від 29.09.2009 року відкрито виконавче провадження № ВП 15000907 про примусове стягнення з ПП ОСОБА_1 на користь державного бюджету суми податкового боргу у розмірі 15356,66 грн.

Встановлено, що головним державним виконавцем Василівського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м.Дніпро) закінчено виконавче провадження про примусове стягнення з ПП ОСОБА_1 15356,66 грн., у зв`язку з його фактичним виконанням.

Головне управління ДПС у Запорізькій області вказувало, що сума штрафних санкцій та пені нараховувалась за кожним платежем ОСОБА_1 коштів частинами, в рахунок погашення податкового боргу та виконання постанови господарського суду Запорізької області від 02.12.2008 року у справі № 13/629/08-АП.

Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36, п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податку зобов`язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно до п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Суд зазначає, що сума податкового зобов`язання стягується у примусовому порядку за рішенням суду, тобто у платника податків ФОП ОСОБА_1 існував обов`язок здійснити сплату податкового боргу у межах стягнення за рішенням суду. Проте, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області продовжувало нараховувати на таку суму податкового боргу штрафні санкції за несвоєчасну сплату боргу та пеню за порушення строку сплати.

Згідно п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, для застосування до платника податків штрафних санкцій, за несплачену суму узгодженого грошового зобов`язання, контроль за яким покладено на контролюючі органи, до такого платника застосовуються штрафні санкції.

У випадку несплати, несвоєчасної сплати суми боргу у розмірі 15356,66 грн., контроль за сплатою та за виконанням рішення суду покладається на державного виконавця чи уповноважений орган у системі Державної виконавчої служби.

Накладення штрафу за несплату або своєчасну несплату узгодженого податкового зобов`язання можливе у разі, коли таке зобов`язання не сплачується та є узгодженим, та нараховане контролюючим органом а не за рішенням суду у межах виконавчого провадження.

Частинами 4 та 8 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14, п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Також, відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п. 58.1, п. 58.2 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Направлення податкового повідомлення-рішення платнику є обов`язком податкового органу.

Згідно п. 42.1, п. 42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податковий борг має бути узгодженим, що означає, що платник, з якого контролюючий орган стягує суму боргу, має бути обізнаний про суми та підстави виникнення боргу.

У цьому випадку, суд апеляційної інстанції вказує на неузгодженість з ФОП ОСОБА_1 боргу на суму 1611,56 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0050095507, оскільки таке не надсилалось та не вручалось позивачу. Доказів узгодження податкового повідомлення-рішення № 0050095507 не надано, відповідно до матеріалів справи, таке не вручалось, не надсилалось ОСОБА_1 .

Згідно пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1, п. 129.4 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Положення наведених вище норм податкового законодавства обумовлюють висновок про те, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню судами підлягає факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу, тощо.

Нормами податкового законодавства передбачено, що пеня нараховується при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки. Нарахування пені на суму податкового боргу, що стягується за рішенням суду не можливе, оскільки пеня нараховується при визначені суми боргу контролюючим органом за результатами перевірки.

Не встановлено порядок та період за який позивач нараховував пеню у розмірі 20811,80 грн. Головне управління ДПС у Запорізькій області не доводить, що пеня нарахована після проведення відповідної перевірки дотримання платником податків строків сплати боргу.

Згідно ч. 12 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Суд апеляційної інстанції також вказує, що стягнення пені за не своєчасну сплату суми боргу, що визначена рішенням суду може відбуватись у межах виконання такого рішення. Не передбачено нарахування пені контролюючим органом у разі коли платник податків не сплачує суму боргу, що визначена рішенням суду та виконується у межах Закону України Про виконавче провадження . Пеня за своєчасне неперерахування коштів у межах виконання рішення суду нараховується та стягується державним виконавцем за заявою стягувача.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, Головне управління ДПС у Запорізькій області визначає за ФОП ОСОБА_1 певну суму боргу, яку не обґрунтовує. Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не пояснено чому датою виникнення боргу визначено 14.07.2017 року. У податкового органу разом зі зверненням до суду з позовом про стягнення податкового боргу існує обов`язок обґрунтувати та довести підстави виникнення, необхідність стягнення та узгодженість суми боргу.

У спорах за позовом податкового органу про стягнення податкового боргу встановленню та дослідженню судами підлягає факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу, тощо.

Щодо необхідності узгодження податного боргу, перед звернення до суду з позовом про примусове його стягнення, неодноразово вказував Верховний Суд, зокрема у постановах від 10.04.2020 року у справі №813/7758/14, від 11.11.2020 рокуу справі № П/811/1091/16, від 09.06.2020 року у справі №810/272/16.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року в справі №280/5466/20- скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова