Постанова

від 06.05.2021 по справі 280/7546/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2021 року справа № 280/7546/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 280/7546/20 (суддя Калашник Ю.В.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-АРТ ІНВЕСТ до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-АРТ ІНВЕСТ було задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №24043 від 16 вересня 2020 року та зобов`язав Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-APT ІНВЕСТ» з переліку (реєстру) ризикових платників.

28 грудня 2020 року суд ухвалив додаткове рішення у справі № 280/7546/20, яким присудив за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь позивача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Скарга обґрунтована тим, що судом неправомірно стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, оскільки позивач не надав суду доказів на підтвердження факту понесення таких витрат, а сума, заявлена до стягнення, є неспівмірною та непропорційною до предмета позову.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві просить залишити додаткове рішення суду першої інстанції без змін, вважає рішення законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, прохав скаргу задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення скарги відповідача, вказав, що в наданих документах на підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу було допущену технічну описку. Проте, надання професійної правничої допомоги підтверджено матеріалами справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, для отримання професійної правничої допомоги позивачем (далі - замовник) було укладено з адвокатським об`єднанням ЛЕГЕС , в особі заступника голови Семенова М.В., договір про надання правничої допомоги від 01.06.2020, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.129-134).

За умовами пункту 1.1. цього договору Адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову допомогу, здійснити захист, представництво, інші види юридичних послуг, а клієнт прийняти та оплатити надані послуги.

Пунктом 4.3 вказаного договору визначено, що гонорар є формою винагороди Адвокатського об`єднання за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Клієнт сплачує гонорар та фактичні витрати у безготівковому порядку на підставі рахунку, виставленого Адвокатським об`єднанням. При оплаті послуг клієнт обов`язково зазначає призначення платежу, вказане у виставленому рахунку (п. 4.6 договору).

Представник позивача адвокат Голікова Г.В. у поданій заяві стверджує, що сума витрат позивача у даній справі на правничу допомогу склала 3000 грн.. Це вартість підготовки тексту позовної заяви та направлення її до суду.

За фактом надання правової допомоги сторонами договору складені та підписані: додаткова угода №1 до договору (а.с.135), акт приймання-передачі послуг від 22.10.2020 (а.с.138), рахунок №09/10 від 15.10.20р. (а.с. 136) та платіжне доручення №44 від 20.10.2020.

Судом при задоволенні заяви враховано, що позовна заява підписана адвокатом Голіковою Г.В., об`єм позовної заяви (14 сторінок) та об`єм додатків до позовної заяви (більше 120 аркушів). З огляду на це, суд погодився із визначеним у заяві розміром 3000грн., що підлягає стягненню з відповідача, вказавши, що сума підтверджена відповідними доказами.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, норми статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України регулюють питання, пов`язані з витратами сторін на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Колегія суддів вважає, що позивачем не підтверджено понесення витрат на правничу допомогу у даній справі у заявленій сумі.

Так, за умовами договору, приєднаного до матеріалів справи, Адвокатське об`єднання надає позивачу широкий спектр юридичних послуг, пов`язаних не тільки з розглядом даної справи.

Як вже зазначалося вище, за умовами п. 4.6 договору Клієнт сплачує гонорар та фактичні витрати у безготівковому порядку на підставі рахунку, виставленого Адвокатським об`єднанням. При оплаті послуг клієнт обов`язково зазначає призначення платежу, вказане у виставленому рахунку.

З наданих до справи доказів, вбачається, що рахунок 09/10 від 15.10.2020р (а.с.136), виставлено за надання правничої допомоги, згідно додаткової угоди №2 від 21.08.2020р. за підготовку позову до суду про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №36918 від 20.08.2020р., вартість 3000грн.

В даному випадку предметом позову було оскарження рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №24043 від 16.09.2020р., тобто іншого рішення, аніж зазначено у рахунку, виставленому на оплату правничої допомоги. Крім того, до договору надавалася додаткова угода №1, а не №2, як вказано у рахунку 09/10.

Платіжне доручення №44 від 20.10.2020 (а.с. 137) свідчить про оплату позивачем послуг правничої допомоги згідно рахунку 09/10 від 15.10.2020р., тобто за надані правничі послуги у іншій судовій справі за іншим позовом.

Таким чином, судом безпідставно стягнуто на користь позивача вартість витрат на правничу допомогу, що понесені останнім за подання іншого позову з іншим предметом спору.

Дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що є підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції, та ухвалення нового про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ТЕХНО-APT ІНВЕСТ» про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись п.3 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити.

Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 280/7546/20 - скасувати та прийняти нове судове рішення.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО-APT ІНВЕСТ» про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак