Рішення

від 10.06.2021 по справі 280/7546/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2021 року справа № 280/7546/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-АРТ ІНВЕСТ про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №280/7546/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-АРТ ІНВЕСТ до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2020 року Запорізький окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2021 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-АРТ ІНВЕСТ задовольнив, визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №24043 від 16.09.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості та зобов`язав відповідача виключити позивача з переліку (реєстру) ризикових платників.

Представником позивача - адвокатом Голіковою Г.В. було подано заяву про ухвалення додаткового рішення з питань розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 500 грн, які позивач поніс у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

На адресу суду апеляційної інстанції надійшли заперечення відповідача на заяву представника позивача, у яких відповідач стверджує про недоведеність фактичного понесення позивачем таких витрат, про які зазначено в заяві, звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування треба виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відповідач вважає, що заявлена сума витрат не підлягає відшкодуванню за рахунок податкового органу, а заява представника позивача не підлягає задоволенню.

В судове засідання представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви сторони повідомлялися.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося відповідно до ч.4 ст.229 КАС України.

Суд апеляційної інстанції вважає наявними підстави для ухвалення додаткової постанови відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши доводи заяви щодо необхідності ухвалення додаткового рішення та розподілу судових витрат, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представником ТОВ ТЕХНО-АРТ ІНВЕСТ заявлені до відшкодування витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката у рамках адміністративної справи № 280/7546/20 в суді апеляційної інстанції в сумі 4 500,00 грн.

В матеріалах справи міститься Договір від 01.06.2020, укладений між ТОВ ТЕХНО-АРТ ІНВЕСТ та адвокатським об`єднанням ЛЕГЕС про надання правничої (правової) допомоги (а.с.129-134).

Додатковою угодою від 17.09.2020 №1 до Договору про надання правової допомоги сторони визначили, що адвокатське об`єднання зобов`язується надати правничу допомогу, пов`язану із здійсненням заходів з метою виключення клієнта (позивача у справі) з переліку платників, які відповідають критерія ризиковості платника податку, визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №24043 від 16.09.2020. Додаткова угода визначає порядок оплати послуг адвокатського об`єднання у спорі про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №24043 від 16.09.2020, яке є предметом оскарження у даній справі. Так, зокрема, вартість підготовки відзиву на апеляційну скаргу складає 3000грн., а участь в одному засіданні в суді апеляційної інстанції - 3000грн. (а.с. 135).

Вже у рахунку № 01/05 від 06.05.2021 вартість представництва інтересів Клієнта у судовому засіданні в Третьому апеляційному адміністративному суду визначена в 1500грн.. На підтвердження факту надання послуг на зазначену суму оформлено акт приймання-передачі послуг від 06.05.2021року. На підтвердження оплати надано платіжне доручення №85 від 07.05.2021року.

Досліджуючи надані представником позивача документи, колегія суддів встановила, що Додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги передбачено надання такої допомоги саме у справі №280/7546/20. Акт, рахунок, розрахунок та платіжне доручення, засвічене печаткою та підписом уповноважених осіб, обумовлює вартість юридичних послуг та порядок розрахунків за надані послуги в суді апеляційної інстанції у даній справі.

Рахунок та платіжне доручення, як первинні документи, відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-14, містять всі необхідні реквізити.

Суд зазначає, що заява в частині відшкодування витрат, пов`язаних із участю представника в судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи підлягає задоволенню, як така, що підтверджена належними доказами.

Стосовно відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних із підготовкою відзиву на апеляційну скаргу, у сумі 3 000 грн., колегія суддів вважає таку суму завищеною та неспівмірною зі складністю справи. Відзив не містить нових аргументів, які б стали підставою для спростування доводів відповідача в апеляційній скарзі, та які б потребували від адвоката додаткових зусиль для підготовки, а тому суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для часткового відшкодування витрат на правничу допомогу за написання відзиву у розмірі 1 000 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення та часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, яка підтверджена наданими до суду апеляційної інстанції документами, в загальній сумі 2 500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.134, 139, 252, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-АРТ ІНВЕСТ про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 280/7546/20 - задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-АРТ ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 43599948) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень нуль копійок).

В іншій частині заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-АРТ ІНВЕСТ - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак