Постанова

від 19.05.2021 по справі 420/10267/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10267/20 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДСАН" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДСАН" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДСАН» від 25.02.2020 року №31820/26-15-04-13-21;

зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДСАН» шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника на додану вартість до Реєстру платників податку на додану вартість;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.04.2020р. №0064200504;

визнати протиправним та скасувати рішення №19311 від 04.02.2020 р., яким ТОВ «МЕДСАН» внесено в реєстр ризикових платників;

зобов`язати Державну податкову службу України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 438 741,00 грн. та задовольнити первісну вимогу та відшкодувати суму ПДВ, зазначену у відповідності до чинного законодавства в Податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 р., у розмірі 438 741 (чотириста тридцять вісім тисяч сімсот сорок одна) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок ТОВ «МЕДСАН» , зазначений у декларації.

22.03.2021 року до суду першої інстанції надійшло клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року прийнятою за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні в режимі відео конференції в системі EasyCon о 11:10 год у м.Одесі адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДСАН" надало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким визнати, що строки на звернення до суду не були пропущені та поновити розгляд справи. Також, просить зобов`язати суд першої інстанції прийняти до уваги, що у зв`язку з поданням апеляційної скарги позивачем понесені судові витрати, які мають бути відшкодовані у випадку винесення рішення на користь позивача.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що законодавством передбачено різні правові режими щодо осарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використані досудового порядку вирішення спору. Апелянт зазначає, що норма п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролючих органів про нарахування грошових зобов`язань. Апелянт зазначає, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржується. В апеляційній скарзі зазначає, шо рішення Верховного Суду у справі 500/2486/19 в якому викладені висновки на які посилається відповідач було винесено 26.11.2020 р. після звернення позивача до суду з цим позовом.

Також, апелянт звертає увагу, що термін з 12.03.2020 р. до 06.08.2020 р. не враховується до основного процесуального строку через поширення короно вірусної хвороби та запровадженням на території країни карантину.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у місті Києві зазначає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим тому не підлягає скасуванню. Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Позивачем надано відповідь на відзив в якій зазначає, що зміна практики застосування обчислення строків на оскарження відбулась після подання позову, з чого випливає, на думку позивача, що в даному випадку мають бути застосовані висновки Верховного Суду, які діяли на час подання позову. Зазнаачє, що термін з 12.03.2020 р. до 06.08.2020 р. не враховується до основного процесуального строку через поширення короно вірусної хвороби та запровадженням на території країни карантину. Також, звертає увагу на те що 13.07.2018 р. не отримував рішення ДФС України.

Державна податкова служба України відзив на апеляційну скаргу до суду не надала.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч. 1 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення- рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду з даного питання викладена у постанові від 26 листопада 2020 у справі № 500/2486/19.

В апеляційній скарзі ТОВ МЕДСАН зазначає, що позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 26 листопада 2020 у справі № 500/2486/19, стосується лише строків оскарження податкових повідомлень-рішень про нарахування грошових зобов`язань, та не повинна застосовуватись оскільки предмет адміністративного позову ТОВ МЕДСАН не стосується нарахування грошових зобов`язань .

Проте колегія суддів такі доводи апелянта не приймає, оскільки висновки Верховного Суду у постанові від 26 листопада 2020 у справі №500/2486/19 стосуються правильного застосування пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з іншими нормами права при оскарженні податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань.

Слід зазначити, що позиція Верховного Суду стосується всіх податкових повідомлень-рішень, а не лише тих, які пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, Держаною податковою службою України розглянуто скаргу ТОВ МЕДСАН на податкове повідомлення-рішення від 16.04.2020 р. №0064200504 та прийнято рішення про результати розгляду скарги №21163/6/99-00-06-02-02-06 від 07.07.2020 року.

Таким чином, у цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення ДФС України за результатами розгляду скарги, а саме 13.07.2018 р., проте позов подано до суду 07.10.2020 року, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду після процедури адміністративного оскарження.

Також, щодо оскарження рішення №19311 від 04.02.2020 року про внесення ТОВ МЕДСАН в реєстр ризикових платників колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції оскаржуване рішення №19311 прийнято 04.02.2020 р., позов подано до суду 07.10.2020 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.

Щодо правомірності залишення судом першої інстанції без розгляду позовних вимог про оскарження рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №318220/26-15-04-13-21 від 25.02.2020 року колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме в позовній заяві позивач зазначає, що 25.02.2020 року, шляхом самостійно виявленої інформації через електронний кабінет платника податку, розділ облікові дані платника Товариству стало відомо, що статус платника податку на додану вартість анульовано за рішенням контролюючого органу, із зазначенням причини анулювання 23 - надання декларацій про відсутність поставок.

Таким чином, звертаючись до суду з цим позовом 07.10.2020 року позивачем в даному випадку також пропущено строк на судове оскарження рішення, оскільки шестимісячний строк для подачі позову закінчився 25.08.2020 року.

Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Колегія суддів не приймає посиланням апелянта на зупинення перебігу строку з 12.03.2020 р. до 06.08.2020 р. через встановлення карантиних обмежень та внесення змін до процесуального законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 169 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Зміни у наведені положення адміністративного процесуального законодавства внесені Законом України від 18.06.2020 року №731-IX, відповідно до п.2 Розділу ІІ якого процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 року №731-IX опубліковано 16.07.2020 року у виданнях "Голос України" за №119-120 та "Урядовий кур`єр" за №135 та набрав чинності 17.07.2020 року, а отже передбачений Законом 20-денний строк завершений 06.08.2020 року.

З урахуванням вищенаведених правил КАС України та Закону України від 18.06.2020 р. №731-IX позивачем після завершення процесуального строку запровадженого через карантині обмеження 06.08.2020 р. до суду з позовною заявою звернувся лише 07.10.2020 р. проте причин неможливості вчинити певні процесуальні дії, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином позивачем не зазначено, такого клопотання з обгрунтуванням причин неможливості вчинити певні процесуальні дії до суду не надано.

З огляду на викладені обставини колегія суддів, враховуючи принципи верховенства права, належного врядування, презумпції правомірності дій платника податків, практику ЄСПЛ, як джерело права, правові позиції Верховного суду, погоджується з висновком суду 1-ої інстанції, щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позовну заяву подано із порушенням встановлених строків звернення до суду.

Право особи на звернення до суду у разі, якщо остання вважає, що рішенням, діями або бездіяльністю з боку суб`єкта владних повноважень порушені її права, гарантоване ст. 55 Конституції України та ст.5 КАС України. Праву особи на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод чи інтересів кореспондує обов`язок суду забезпечити доступ до суду і за наявності відповідних підстав - розглянути справу та вирішити спір.

Норми, що регулюють строки подачі адміністративних позовів , безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним. воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності позовної заяви ,однак не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність та допускаючи різне ставлення до осіб при однакових обставинах .

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день надходження поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує.

Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і відхиляються апеляційним судом , як підстави для скасування судового рішення суду 1-ої інстанції .

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частиною третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином апеляційний суд доходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін ухвали суду 1-ої інстанції, так як відсутні підстави для скасування ухвали суду.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 121, 122, 123, 240, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДСАН" - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Кравець