Постанова

від 18.05.2021 по справі 640/11149/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11149/20

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Майндшер" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майндшер" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00001460502; №00001450502, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю МАЙНДШЕР звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.02.2020:

- № 00001460502, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 3 022 795 грн., а саме: за податковим зобов`язанням 2 418 236 грн., за штрафними санкціями 604 559 грн.;

- № 00001450502, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств 2 720 516 грн., а саме: за податковим зобов`язанням 2 176 413 грн., за штрафними санкціями 544 103 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року скасовано в частині відмови ТОВ МАЙНДШЕР у відшкодуванні понесених витрат на надання правової допомоги та ухвалено нову постанову в цій частині, якою задоволено клопотання ТОВ МАЙНДШЕР про відшкодування витрат на правову допомогу. Стягнуто на користь ТОВ МАЙНДШЕР за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві понесені ТОВ МАЙНДШЕР витрати зі сплати витрат на правову допомогу у розмірі 39 578, 95 грн. У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року залишено без змін.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява, у якій він просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу, яка надана під час апеляційного розгляду даної справи, в розмірі 28000 грн.

Крім того, ТОВ МАЙНДШЕР заявлено клопотання про процесуальне правонаступництво ГУ ДПС у м. Києві на ГУ ДПС у м. Києві.

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 випливає, що Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) прийнято рішення ліквідувати.

Згідно абзаців 3-4 пункту 2 указаної постанови територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом ДПС України від 30.09.2020 року №529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено Головне управління ДПС у м. Києві, яке згідно п. 1 затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 положення є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267).

При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про створення Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України здійснено 30.09.2020 року.

З урахуванням наведеного суд вважає за можливе задовольнити клопотання ТОВ МАЙНДШЕР та допустити заміну ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) його правонаступником - ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ст.ст.252, 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши обґрунтування заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Майндшер", колегія суддів вважає, що її слід задовольнити та ухвалити додаткове судове рішення, з таких підстав.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, поміж іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвокату за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ст. 13 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу, яка надана під час апеляційного розгляду даної справи, в розмірі 28000 грн. Також повідомив, що упродовж 5 днів після ухвалення рішення суду буде надано акт здачі-прийняття наданих послуг.

До заяви про стягнення витрат на правову допомогу, яка подана до суду 27.03.2021 (згідно з конвертом), позивачем додано акт № 2 від 25.03.2021 здачі-прийняття наданих послуг до рахунку на оплату послуг № 2 від 12.01.2021.

Отже, позивачем дотримано вимоги ч. 7 ст. 139 КАС України.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає таке.

27.01.2020 між Адвокатським об`єднанням Всеукраїнське адвокатське об`єднання (виконавець, Адвокатське об`єднання) та ТОВ Майндшер (замовник, Клієнт) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги адвоката.

Відповідно до додаткової угоди № 4 від 12.01.2021 до Договору від 27.01.2020 Адвокатське об`єднання надає правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи № 640/11149/20 в Шостому апеляційному адміністративному суді. Розмір гонорару є фіксованим та становить 28000 грн.

Проведення оплати гонорару підтверджується копією платіжного доручення № 49 від 13.01.2021.

Згідно з актом № 2 від 25.03.2021 здачі-прийняття наданих послуг Адвокатське об`єднання надало послуги, а позивач підтвердив отримання наступних послуг:

- підготовка апеляційної скарги в частині відмови судом першої інстанції у стягненні витрат на правову допомогу (втрачений час 3 год.);

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу відповідача (втрачений час 2 год.);

- підготовка відповіді на додаткові пояснення відповідача (втрачений час 1 год.);

- участь представника позивача у судових засіданнях 16.03.2021 та 23.03.2021 (втрачений час 2 год.).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, Суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена для визначення розміру витрат , в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Також апеляційний суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 2040/5858/18.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн. є співмірною, зокрема, зі складністю справи, оскільки ця справа не є типовою, а тому написання відзиву на апеляційну скаргу відповідача та додаткових відповідей на пояснення відповідача потребувало додаткових зусиль. Крім того, дана справа розглядалась у загальному позовному провадженні і представник позивача брав участь у двох судових засіданнях суду апеляційної інстанції.

Таким чином, враховуючи категорію даної справи, складність наданої правничої допомоги та наявність належних доказів на підтвердження обсягу наданих послуг, колегія суддів приходить до висновку, що розмір витрат на правову допомогу, які позивач просить компенсувати, є співрозмірним та пропорційним до предмету спору, у зв`язку з чим заява позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення заяви та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 252, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Майндшер" про процесуальне правонаступництво - задовольнити.

Допустити заміну Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Майндшер" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙНДШЕР (код ЄДРПОУ 35372210) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) понесені ТОВ МАЙНДШЕР витрати зі сплати витрат на правову допомогу у розмірі 28000,00 грн. (двадцять вісім тисяч грн).

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2021 року.

Головуючий суддяЛ.Т.Черпіцька Судді: О.Є. Пилипенко Я.М. Собків