Ухвала

від 19.05.2021 по справі 234/11395/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 234/11395/19

провадження № 61-5409ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 вересня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 03 березня 2021 року у справі за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 21 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 03 березня 2021 року, у задоволенні позову Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

У квітні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 вересня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 03 березня 2021 року.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику уточнити касаційну скаргу, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано.

Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року виконано заявником не у повному обсязі, оскільки у касаційній скарзі на порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України не зазначено підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В уточненій редакції касаційної скарги, поданої на виконання ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не наводить конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України.

Посилання у касаційній скарзі виключно на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Оскільки у відведений судом строк, станом на 18 травня 2021 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи потрібно вважати неподаною та повернути.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 вересня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 03 березня 2021 року у справі за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець