Ухвала

від 17.05.2021 по справі 755/7933/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/7933/21

Провадження №: 1-кс/755/2189/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2021 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021102040000025 від 06.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021102040000025 від 06.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Клопотання мотивовано тим, Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42021102040000025 від 06.05.2021 за ч. 4 ст.190 КК України, за заявою КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» щодо шахрайського заволодіння нежитловими приміщеннями попр-ту Павла Тичини, буд. 6 у місті Києві, які належать територіальній громаді міста Києва.

Стороною обвинувачення на цей час встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно первинна реєстрація права власності на нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,6 кв. м. по пр.Павла Тичини, буд.6 була проведена приватним нотаріусом ОСОБА_4 за ТОВ «ЕЛТЕХС» (код ЄДРПОУ 33240908) на підставі свідоцтва про право власності б/н від 17.05.2012, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради згідно наказу цього управління №321-В від 14.05.2012(РНОНМ 1046207180000).

У подальшому, право власності на це приміщення перейшло до ТОВ«ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 40891742) на підставі акту приймання-передачі приміщення від ТОВ «ЕЛТЕХС» до вказаного товариства.

При цьому, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за цією ж адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано право власності на нежитлові приміщення №1-179 групи приміщень №215 в літ. А загальною площею 3409,3кв.м. за територіальною громадою міста Києва (РНОНМ 1220964680000). Вказана інформація підтверджується листом Департаменту комунального майна КМДА, з якого вбачається, що приватизація нежитлового фонду за адресою: пр-т. Павла Тичини, 6 у місті Києві - не проводилась.

За інформацією Департаменту комунального майна КМДА свідоцтво про право власності б/н від 17.05.2012 ТОВ «ЕЛТЕХС» не видавалось.

Отже, зазначенінежитлові приміщення (будівля літера А1) загальною площею 2840,6 кв. м. по пр.Павла Тичини, буд.6,фактично входить до складу нежитлових приміщень №1-179 групи приміщень №215 в літ. А загальною площею 3409,3кв.м., та належить територіальній громаді міста Києва.

Проте, не встановлені на цей час особи штучно зменшили площу приміщень та зареєстрували за собою право власності на підставі фактично підробленого документу.

Належність спірного майна територіальній громаді міста Києва в особі Київради підтверджується, окрім вказаного вище, також положеннями статті 7 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» від 7 грудня 1990 року №533-XII (який діяв на момент проголошення Незалежності України), статті 60 діючого Закону України «Про місцеве самоврядування», статті 35 Закону України «Про власність» (який діяв з 1991 року по 2007 рік), а також Переліком державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 №311.

Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 13.05.2021вказаніприміщення визнані речовим доказом.

Таким чином, з метою виконання завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України), що полягає у захисті суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене вище майно, право власності на якезареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ«ТЕХСЕЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 40891742).

У судове засідання прокурор не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК Укруїни клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, прийшов до наступного.

Дніпровською окружноюпрокуратурою містаКиєва здійснюєтьсяпроцесуальне керівництвоу кримінальномупровадженні №42021102040000025від 06.05.2021за ч.4ст.190КК України,за заявоюКП «Керуючакомпанія зобслуговування житловогофонду Дніпровськогорайону містаКиєва» щодошахрайського заволодіннянежитловими приміщеннямипопр-туПавла Тичини,буд.6у містіКиєві,які належатьтериторіальній громадіміста Києва. Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 13.05.2021вказаніприміщення визнані речовим доказом.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021102040000025 від 06.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт шляхом позбавлення права користування майномта його відчуження нежитлову будівлю (літера А1) загальною площею 2840,6 кв.м. по проспекту Павла Тичини, будинок 6 у місті Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1046207180000).

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: