Рішення

від 14.05.2021 по справі 183/7146/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/7146/20

№ 2/183/1744/21

14 травня 2021 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Гончарової С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадженняу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року позивач, від імені якої діє адвокат Ямковий В.Ф., звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, в якому просить:

- розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 6,420 га (кадастровий номер 1223210500:02:033:0590) укладений 28 лютого 2005 року, зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за № 04-05-126-01230, з урахуванням змін та доповнень викладених в Додатковій угоді №01230 від 28 лютого 2005 року, зареєстрованої у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 27 травня 2009 року за № 04-09-126-02689;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро на користь позивача суму основного боргу по орендній платі 56 693,45 грн., інфляційні втрати в сумі - 4 094,31 грн., 3% річних у сумі -2 444,75 грн., що разом становить 63 232,51 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро на користь позивача понесені нею судові витрати на сплату судового збору в сумі 1 681,60 грн. та на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 125790 їй належить земельна ділянка площею 6,420 га, з кадастровим номером 1223210500:02:033:0590, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 28 лютого 2005 році між нею та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач передала, а відповідач прийняв в оренду вказану земельну ділянку терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів. Згідно п. 2.2. договору відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5 відсотка від грошової оцінки землі. Відповідно до п. 2.2. абз. 2 Договору, Сторони визначили, що вказана у цьому договорі орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. Також договором передбачено обов`язок орендаря виплачувати у грошовій формі орендну плату до 30 грудня кожного календарного року.

27 травня 2009 році між сторонами була укладена Додаткова угода до вищезазначеного Договору оренди землі, відповідно до якої за користування вказаною земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 (Двох) відсотків від грошової оцінки землі, а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га, та відшкодовує витрати на поховання. У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за оренду земельної ділянки, Орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни в Договір оренди земельної ділянки. Сторонами внесено зміни до абз. 1, п. 2.3 Договору, та визначено, що Договір діє до 31 грудня 2021 року.

Тобто, укладаючи спірний договір, сторони дійшли взаємної згоди щодо розміру та форм орендної плати за користування земельною ділянкою позивача, та передбачили виплату орендної плати у трьох формах: грошовій - орендна плата у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки землі; натуральній - безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця; відробітковій - надання послуг з оранки та культивації присадибної земельної ділянки орендодавця до 0,40 га.

Проте, відповідачем за період з 2017 по 2020 роки взагалі не виконувалися зобов`язання щодо сплати орендної плати у грошовій формі, щодо безкоштовного завезення соломи до садиби позивача та щодо надання послуг з обробки присадибної ділянки позивача (оранка та культивація).

Крім того, з 01 січня 2017 року відповідач збільшив розмір орендної плати до 6,5% від нормативної грошової оцінки, а саме від 212 730 грн. З 06 травня 2020 року грошова оцінка земельної ділянки була збільшена до 234 017 грн., тобто відповідач повинен був сплатити позивачу орендну плату за 2017 р., 2018 р., 2019 р. щороку в сумі 13 827,45 грн. (212 730 грн. х 6,5% /100%), а за 2020 р. - 15 211,10 грн. (234 017 грн. х 6,5% /100%).

Зазначені факти позивач розцінює, як систематичну несплату орендної плати відповідачем, а тому просить договір, укладений між ним та відповідачем розірвати, а заборгованість щодо виплати орендної плати за період з 2017 по 2020 рік - стягнути в судовому порядку, з урахуванням 3% річних, індексу інфляції.

Ухвалою судді від 28 грудня 2020 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Не погоджуючись із позовними вимогами відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ТОВ АФ Олімпекс-Агро припинив виплату орендної плати оскільки 18.05.2016 р. між позивачем та ФГ Приват Агро було укладено договір оренди спірної земельної ділянки за користування якої, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та тримання податків, позивач отримала від ФГ Приват Агро орендну плату у 4 кварталі 2017 року в сумі 16 149,07 грн. та у 4 кварталі 2018 року в сумі 18 633,54 грн. Крім того, відповідач зазначив, що сума орендної плати, згідно п.2.2 спірного Договору оренди, сплачується Орендодавцю після утримання прибуткового податку згідно чинного законодавства. Позивачем невірно розраховано розмір орендної плати за 2017-2020 р.р., який відповідно до Наказу ТОВ АФ Олімпекс-Агро №9 від 23.02.2017 р. після утримання прибуткового податку складає: п.19 - з податком 13 827,53 грн., до виплати орендодавцям - 11 131,16 грн.; п.20 - з податком 11 700,22 грн., до виплати орендодавцям - 9 418,67 грн.; п.21 - з податком 8 509,25 грн., до виплати орендодавцям - 6 849,94 грн.; п.22 - з податком 6 381,94 грн., до виплати орендодавцям - 5 137,46 грн. Також зазначив, що відповідно до Додаткової угоди, розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою Орендар нараховує у розмірі 2 (Двох) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 1 289 грн. Указом Президента України Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних частко (паїв) із змінами, було запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних частко (паїв) у розмірі не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки. Оскільки, між позивачем та відповідачем не підписувалися ніякі Додаткові угоди про зміну відсотка орендної плати, тому вважає, орендна плата повинна становити 3% на підставі чинного законодавства, за умови користування земельною ділянкою відповідачем. Таким чином, орендна плата з урахуванням 3% повинна становити у 2017 р. - 5 127,46 грн., у 2018 р. - 5 127,46 грн., 2019 р. - 5 127,46 грн., у 2020 р. - 7 020,51 грн. Стосовно розміру витрат на правову допомогу, то на думку відповідача вказана сума є завищеною, позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.48-55).

Представником відповідача разом з відзивом подано клопотання про застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами, яке виразилось у поданні завідомо безпідставного позову (а.с.77-79). Ухвалою суду від 03 березня 2021 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 17 лютого 2021 року, позивач зазначає що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформованої 11 грудня 2020 року, спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні відповідача на підставі Договору оренди. Крім того, лише у жовтні 2019 року відповідач отримав лист від ФГ Приват Агро про добровільну передачу земельної ділянки з фактичного користування, що свідчить про те, що станом на 2019 р. відповідач продовжував користуватися ділянкою позивача. Отримання коштів позивачем від ФГ Приват Агро у 4 кварталі 2017 року в сумі 16 149,07 грн. та у 4 кварталі 2018 року в сумі 18 633,54 грн. не свідчить про отримання позивачем орендної плати, що є лише припущенням з боку відповідача. Що стосується помилкового розрахунку суми заборгованості по орендній платі, то позивач зазначає, що відповідно до абз.2 п.2.2 Договору оренди сторони визначили, що вказана у цьому договорі орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. Внутрішнім наказом №9 від 23.02.2017 р. відповідач збільшив розмір орендної плати до 6,5% від нормативної грошової оцінки, а саме від 212 730 грн., а отже позивач правильно розрахував суму заборгованості (а.с.90-95).

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у позові відмовити повністю, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що позивачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП №125790, виданого 02 квітня 2001 року Перещепинською міською радою народних депутатів на підставі рішення 17 сесії ХХІІІ скликання Перещепинської міської ради народних депутатів №6 від 15 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №15071 належить земельна ділянка загальною площею 6,420 га кадастровий номер 1223210500:02:033:0590, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 15). Право власності на земельну ділянку позивачем було зареєстровано у Виконавчому комітеті Новомосковської міської ради 18 травня 2016 року. Номер запису про право власності: 14613792 (а.с. 16,18).

28 лютого 2005 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро, як орендарем, було укладено Договір оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець передав в оренду орендарю земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 6,420 га на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, строком на 4 роки 11 місяців 29 днів на умовах сплати орендної плати у розмірі 1.5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який 28 лютого 2005 року був зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Новомосковському державному земельному кадастру центру за № 04.05.126.01230 (а.с.20).

Відповідно до п. 2.2. Договору, відповідач зобов`язався сплачувати орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, згідно Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" зі змінами від 13 вересня 2002 року, що становить 933,95 грн. Згідно з абз. 5 п. 2.2. Договору, строк видачі орендної плати: до 30 грудня кожного календарного року.

Крім того, сторонами договору було погоджено, що у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати, та у разі індексації законодавством грошової оцінки землі, орендар також повинен підняти вартість орендної плати шляхом видання наказу без внесення доповнень до Договору оренди.

На виконання умов договору сторони підписали акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с.21).

27 травня 2009 року між сторонами була укладена Додаткова угода до вищезазначеного Договору оренди землі, яка була зареєстрована в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №04-09-126-02689. Додатковою угодою викладено в новій редакції абз. 1 п. 2.2. Договору: за користування вказаною земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 (двох) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 1 289 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га, та відшкодовує витрати на поховання в розмірі 219 грн. У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за оренду земельної ділянки, Орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни в Договір оренди земельної ділянки.

Встановлено строк дії договору до 31 грудня 2021 року (а.с.22).

Як вбачається зі змісту заяв по суті справи, між сторонами існує спір щодо розміру орендної плати за 2017-2020 роки. Так, позивач зазначає, що орендна плата за 2017-2020 роки складала 6,5% від нормативної грошової оцінки землі відповідно, а відповідач стверджує, що розмір орендної плати складав за 3% від нормативної грошової оцінки землі відповідно за вказані роки.

Обґрунтовуючи розмір орендної плати позивач посилається на Наказ №9 відповідача від 23 лютого 2017 року, яким встановлено з 01 січня 2017 року розмір річної орендної плати по відділенням, у графі № 19 відділення Дзержинського (місце знаходження земельної ділянки позивача) розмір відсотка складає 6,5 від вартості нормативної грошової оцінки землі 212 731,20 грн. (а.с.24).

Натомість представник відповідача посилається на п.22 зазначеного наказу, у якому встановлено розмір річної орендної плати на рівні 3% від вартості нормативної грошової оцінки землі.

Також, у вказаному наказі для того ж відділення Дзержинського розмір орендної плати у пункті 21 встановлено 4%, а у пункті 20 встановлено 5,5 % від вартості нормативної грошової оцінки землі.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що розмір орендної плати від 3% до 6,5% застосовувався відповідачем за індивідуальною домовленістю з кожним орендодавцем за умови використання земельної ділянки.

Представник позивача, заперечуючи проти таких доводів зазначав, що по кожному відділенню першим рядком вказувався встановлений дійсний розмір орендної плати у відсотках, а наступні рядки відображали розміри орендної плати за попередні періоди.

Визначаючи, який саме пункт встановлює орендну плату за 2017 рік суд враховує, що у самому тексті наказу вказано: Установити з 01 січня 2017 року розмір орендної плати згідно з укладеними договорами по відділенням:… , і при цьому для відділення Дзержинського першим рядком, який за порядковим номером відповідає номеру 19 встановлено відсоткову ставку 6,5% від вартості нормативної грошової оцінки землі.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що з 2017 року було встановлено орендну плату для позивача у розмірі 3%, оскільки такий розмір орендної плати було встановлено значно раніше на виконання Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" та Указу Президента України від 19 серпня 2008року № 725/2008 "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", якими запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.

Тому суд приходить до висновку, що розмір орендної плати встановлено першим рядком зазначеного наказу, а наступні рядки відображають розмір орендної плати за попередні періоди.

Суд відхиляє посилання представника відповідача про те, що до договору оренди не вносилися зміни щодо розміру орендної плати, тому її розмір залишався незмінним.

Відповідно до абз. 2 п. 2.2. договору, сторони визначили, що вказана у цьому договорі орендна плата також коригуватиметься орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. В цій частині зміни до укладеного договору оренди сторонами не вносилися.

Відповідне коригування орендної плати і було вчинено орендарем, зокрема, шляхом видання наказу №9 від 23 лютого 2017 року.

При цьому, додатковою угодою від 27 травня 2009 року, не скасовувався передбачений абз. 2 п. 2.2. договору обов`язок орендаря коригувати орендну плати без внесення доповнень до договору у передбачених договором випадках.

У судовому засіданні встановлено, що за 2017-2020 роки виплата орендної плати ні в грошовій, ні в натуральній формі відповідачем не здійснювалась. Вказана обставина визнана сторонами та у відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.17,23), визначеного відсотка розміру орендної плати (а.с.24), сума заборгованості з орендної плати за використання земельної ділянки, належної позивачу складає:

у 2017 році : 212 731,20 / 100 х 6,5 = 13 827,53 грн.

у 2018 році : 212 731,20 / 100 х 6,5 = 13 827,53 грн.

у 2019 році : 212 731,20 / 100 х 6,5 = 13 827,53 грн.

у 2020 році : 234 017 /100 х 6,5 = 15 211,10 грн.

Згідно п.2.2 Договору оренди, Орендар сплачує орендодавцю суму орендної плати після утримання прибуткового податку згідно чинного законодавства.

Нормами п. 170.1 ст.170 ПК України визначено Особливості нарахування (виплати) та оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).

Так, п.170.1.1 п.170.1 ПК України визначає, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі

П.170.1.4 п.170.1 ст.170 ПК України вказує, що доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

П.167.1 ст.167 ПК України визначає, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

З 2015 року, відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Таким чином, з урахуванням норм ПК України, під час нарахування орендної плати з суми нарахованої орендної плати слід відняти податок на прибуток фізичних осіб та військовий збір. Відтак, сума орендної плати, належна до виплати позивачу становить:

за 2017, 2018, 2019 р.р.- 13 827,53 грн. - (2 488,95 (18% ПДФО) + 207,41 (1,5% ВЗ)) = 11 131,17 грн.;

за 2020 р. - 15 211,10 грн. - (2 738 (18% ПДФО) + 228,17 (1,5% ВЗ)) = 12 244,94 грн.

Отже, відповідачем не виконано зобов`язання по сплаті орендної плати за 2017-2020 рік у розмірі 6,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що з урахуванням сплати податків складає 11 131,17 грн. х 3 роки = 33 393,51 грн., та за 2020 рік - 12 244,94 грн., а разом 45638,45 грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач допустив невиконання умов договору щодо виплати орендної плати, відповідно до зазначених норм цивільного законодавства та договору, суд вважає за необхідне стягнути штрафні санкції.

Стосовно штрафних санкцій за прострочення сплати орендної плати за 2017 рік, за умовами укладеного між сторонами договору зобов`язання мало бути виконане у строк до 30 грудня 2017 року, тому строк штрафних санкцій підлягає нарахуванню з 31 грудня 2017 року, проте виходячи з принципу диспозитивності та заявленої позивачем дати 01 січня 2018 року по 30 листопада 2020 року розрахунок здійснюється наступним чином:

Інфляційні втрати. Формула сукупного індексу інфляції: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ). Де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Сукупний індекс інфляції: (101,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,10 : 100) x (100,80 : 100) x (100,00 : 100) x (100,00 : 100) x (99,30 : 100) x (100,00 : 100) x (101,90 : 100) x (101,70 : 100) x (101,40 : 100) x (100,80 : 100) x (101,00 : 100) x (100,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) = 1.18860021

Інфляційне збільшення суми боргу: 11 131,17 x 1.18860021 - 11 131,17 = 2 099,34 грн.

3% річних розраховуються наступним чином:

з 01.01.2018 до 31.12.2019: 11 131,17 грн. x 3 % x 730 (кількість днів у періоді) : 365 : 100= 667,87 грн.;

з 01.01.2020 до 30.11.2020: 11 131,17 грн. x 3 % x 335(кількість днів у періоді) : 366 : 100 = 305,65 грн., а разом : 973,52 грн.

Штрафні санкції за прострочення сплати орендної плати за 2018 рік за період з 01 січня 2019 по 30 листопада 2020 року розраховуються наступним чином.

Сукупний індекс інфляції: IIc (101,00 : 100) x (100,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) = 1.08273963

Інфляційне збільшення суми боргу: 11 131,17 x 1.08273963 - 11 131,17 = 920,99 грн.

3% річних розраховуються наступним чином:

з 01.01.2019 до 31.12.2019: 11 131,17 x 3 % x 365 : 365 : 100 =333,94 грн.;

з 01.01.2020 до 30.11.2020: 11 131,17 x 3 % x 335 : 366 : 100 =305,65 грн., а разом 639,59 грн.

Штрафні санкції за прострочення сплати орендної плати за 2019 рік за період з 01 січня 2020 по 30 листопада 2020 року розраховуються наступним чином.

Сукупний індекс інфляції: IIc (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) = 1.04055827

Інфляційне збільшення суми боргу: 11 131,17 x 1.04055827 - 11 131,17 = 451,46 грн.

3% річних розраховуються наступним чином:

з 01.01.2020 до 30.11.2020: 11 131,17 x 3 % x 335 : 366 : 100 = 305,65 грн.

Загальна сума штрафних санкцій за порушення строків виплати орендної плати за 2017-2020 роки складає: 3% річних - 1918,49 грн., інфляційні втрати - 3471,79 грн.

Доводи представника відповідача про відсутність обов`язку сплачувати орендну плату у зв`язку з тим, що позивачем передано земельну ділянку іншому орендарю, суд не приймає з огляду на наступне.

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 23 серпня 2017 року за земельною ділянкою кадастровий номер 1223210500:02:033:0590 було зареєстровано право оренди земельної ділянки за орендарем - фермерським господарством Приват Агро , підстава - договір оренди землі від 18 травня 2016 року, орендодавець - ОСОБА_1 , рішення про державну реєстрацію прийнято державним реєстратором виконавчого комітету Новомосковської міської ради Колесник І.М., індексний номер 29706266 від 23 травня 2016 року (а.с.56).

02 квітня 2018 року відповідач звертався до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії державного реєстратора, зокрема і щодо реєстрації оренди земельної ділянки позивача (а.с.57-66). Наказом Міністерства юстиції №1369/5 від 03 травня 2018 року рішення державного реєстратора виконавчого комітету Новомосковської міської ради Колесник І.М., індексний номер 29706266 від 23 травня 2016 року скасовано (а.с.67).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 11 грудня 2020 року право оренди спірної земельної ділянки зареєстровано за відповідачем (а.с.18)

Обґрунтовуючи строки звернення із вищезазначеною скаргою до Міністерства юстиції України, відповідач зазначив, що про існування договорів оренди з ФГ Приват Агро відповідач дізнався у квітні 2018 року від представників ФГ Приват-Агро , які вимагали передачі їм у користування земельні ділянки (а.с.63 на звороті). Наведене спростовує доводи представника відповідача про те, що у 2017-2020 роках він не використовував земельну ділянку, належну позивачу, оскільки вона вибула з його користування на підставі договору оренди, укладеного 18 травня 2016 року між позивачем та ФГ Приват Агро .

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на ту обставину, що спірна земельна ділянка не перебувала у його користуванні протягом 2017-2020 років, проте жодного доказу на підтвердження цього факту не надав. Також відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що позивачем чинилися будь-які перешкоди відповідачу у користуванні земельною ділянкою.

Реєстрація договору оренди спірної земельної ділянки ФГ Приват-Агро у період з 23 травня 2016 року по 03 травня 2018 року не свідчить про те, що відповідач був обмежений у використанні земельної ділянки, а також не може бути підставою для звільнення його від виконання обов`язку зі сплати орендної плати.

З позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у зазначений період відповідач не звертався, про що повідомив у судовому засіданні представник відповідача. Звернення до суду з відповідним позовом не є обов`язком відповідача, проте невчинення таких дій у сукупності з іншими доказами спростовує доводи відповідача про вибуття земельної ділянки з його користування.

Посилання відповідача на те, що позивач отримує орендну плату від ФГ Приват Агро суд відхиляє, оскільки у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів від 14 грудня 2020 року (а.с.25) зазначено про виплати за надання майна в лізинг. Вказана довідка не свідчить про те, що позивач отримувала кошти у якості орендної плати. Крім того, з підстав наведених вище судом встановлено, що спірна земельна ділянка перебуває саме у користуванні відповідача.

Вирішуючи позовні вимоги в частині розірвання договору оренди суд виходить з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України Про оренду землі.

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ст. 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Отже, згідно зі ст. 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Відповідно до пункту д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З підстав наведених вище, судом встановлено, що відповідач протягом 2017-2020 років не виконував обов`язок зі сплати орендної плати ні в грошовій, ні в натуральній формі.

Суд вважає, що сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку відповідач не погоджуючись з розміром витрат на правничу допомогу, не зазначив та не надав суду доказів не співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інші проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано квитанцію до прибуткового касового ордера №52 від 16 лютого 2021 року на суму 10 000 грн. (а.с.96), договір про надання правової допомоги № 01/12-20 від 11 грудня 2020 року (а.с.29-30), додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 11 грудня 2020 року (а.с. 31), попередній розрахунок надання послуг адвокатом із детальним викладенням виду та вартості послуг (а.с. 34).

Враховуючи складність справи, кількість судових засідань, кількість і зміст поданих представником позивача процесуальних документів, з урахуванням того, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд, з урахуванням вимог співмірності і розумності, вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 7000 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем у позові заявлено дві позовні вимоги - майнового та немайнового характеру, за кожну з яких сплачено 840,80 грн. судових витрат. Оскільки судом задоволено вимогу немайнового характеру про розірвання договору оренди, в цій частині судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, із заявлених 63232,51 грн. задоволено 51082,73 грн., що становить 80,79 %, отже в цій частині судові витрати слід стягнути у сумі 678,64 грн., що становить 80,79 % від сплаченої позивачем суми за вимогами майнового характеру.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі - задовольнити частково.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 6,420 га (кадастровий номер 1223210500:02:033:0590), з урахуванням змін та доповнень викладених в Додатковій угоді, без номеру та дати, зареєстрованої у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 13.07.2009 року за № 04-09-126-03916, укладений 15.03.2005 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро (Код ЄДРПОУ 30195842), зареєстрований у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 15.03.2005 року за № 04-05-126-01354.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро (код ЄДРПОУ 30195842) на користь ОСОБА_1 суму основного боргу по орендній платі 45638,45 грн., а також 3% річних у сумі - 1918,49 грн., інфляційні втрати - 3471,79 грн., що разом становить 51082(п`ятдесят одна тисяча вісімдесят дві) грн. 73 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро (код ЄДРПОУ 30195842) на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро (код ЄДРПОУ 30195842) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1518 (одна тисяча п`ятсот вісімнадцять) грн. 64 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро , код ЄДРПОУ 30195842, місцезнаходження: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Голубівка, вул. Лесі Українки, буд. 10.

Повне судове рішення складено і підписано 20 травня 2021 року.

Суддя Оладенко О.С.