Постанова

від 19.05.2021 по справі 902/918/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року Справа № 902/918/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04 березня 2021 року в справі №902/918/20 (суддя - Тварковський А.А.)

час та місце ухвалення: 4 березня 2021 року; м. Вінниця, вул. Пирогова, 29; повний текст ухвали складено 9 березня 2021 року

за позовом Керівника Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Жмеринської міської ради Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехноавто-Сервіс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Третя особа 1: Жмеринська районна державна адміністрація

Третя особа 2: Дубівська сільська рада

на стороні відповідача:

Третя особа 3: Фермерське господарство "Пріора"

про розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок

за участю представників сторін:

від Прокуратури - Гарбарук В.А.;

від Позивача, Відповідача, Третьої особи 1, Третьої особи 2, Третьої особи 3 - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області (надалі - Позивач) в інтересах держави в особі Жмеринської міської ради Вінницької області (надалі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехноавто-Сервіс" (надалі - Відповідач; за участю в розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Жмеринської районної державної адміністрації (надалі - Третя особа 1), Дубівської сільської ради та на стороні відповідача - Фермерського господарства "Пріора" (надалі - Відповідач)) про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок.

Обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом Позивач вказує, що Відповідач починаючи з 2018 року, невчасно та не в повному обсязі виконував умови договору щодо сплати орендної плати, що свідчить про її систематичність та стало підставою для звернення прокурора в особі Позивача з позовом про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 8 грудня 2020 року було закрито провадження у справі №902/918/20 в частині стягнення з Відповідача 266637 грн 84 коп. (том 1, а.с. 159-160).

17 лютого 2021 року на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла спільна заява голови Позивача та Відповідача про затвердження між сторонами мирової угоди та закриття провадження у справі (том 1, а.с. 216-217).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 4 березня 2021 року в справі № 902/918/20 затверджено мирову угоду у справі № 902/918/20, укладену між Відповідачем та Позивачем в особі його голови, зокрема в пункті 4 Мирової угоди заначено, що сторони домовились про те, що враховуючи, що Відповідачем повністю сплачено борг, Позивач відмовляється від решти позовних вимог в частині розірвання Договору оренди землі від 17 травня 2007 року та повернення вищевказаних земельних ділянок і не наполягає на їх розгляді судом (а.с. 258-261).

Приймаючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що повноваження представників сторін, які підписали мирову угоду від 16 лютого 2021 року, на здійснення відповідних процесуальних дій судом перевірені, позаяк таку мирову угоду підписано безпосередньо керівниками відповідних юридичних осіб, що підтверджується відомостями з ЄДРЮОФОПГФ.

Права та повноваження органів місцевого самоврядування з розпорядження майном комунальної власності шляхом передання його в оренду, а також напрями використання коштів, отриманих від передання в оренду об`єктів комунальної власності визначені в Законі України "Про місцеве самоврядування" та в Законі України "Про оренду землі".

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що судом при постановленні ухвали від 9 лютого 2021 року вже встановлювалися обставини, що на даний час власником та розпорядником спірних земельних ділянок, розташованих на території Дубівської сільської ради Жмеринського району є Позивач.

Місцевий господарський суд зазначив, що твердження Прокурора (що при укладені мирової угоди від 16 лютого 2021 року Жмеринським міським головою Кушніром А.П. одноособово врегульовано питання спірних земельних відносин без розгляду на сесії міської ради, тому такі дії останнього не можуть розцінюватися як вираження волі територіальної громади м. Жмеринка ) спростовуються відсутністю обмежень щодо представництва Кушніром А.П. діяти від імені Жмеринської міської ради, у тому числі підписувати договори тощо (відповідно до інформації з ЄДРЮОФОПГФ).

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Прокурор звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 4-15) в якій з підстав, висвітлених в ній, просив ухвалу місцевого господарського суду скасувати та направити справу для продовження розгляду її по суті.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу Прокурор, зокрема, виходив з того, що неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, статей 80, 122, 124, 144 Земельного кодексу України, статей 6, 26, 42, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статей 317, 319, 761 Цивільного кодексу України, а також порушенням норм процесуального права, передбачених статтями 2, 7, 74, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор вказує, що вирішення питань про відведення земельної ділянки в оренду, припинення права користування земельною ділянкою, укладення та продовження договорів оренди землі належить до виключної компетенції депутатів Позивача.

Водночас, на думку Прокурора, міський голова - Кушнір А.П., всупереч повноваженням, визначеним статтями 26, 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , а також інтересам територіальної громади, яку представляє міська рада, одноособово, без попереднього розгляду, погодження даного питання на сесії сільської ради, прийняв рішення про відмову від позовних вимог у справі № 902/918/20 щодо розірвання договору шляхом підписання мирової угоди, що не може розцінюватися як вираження волі територіальної громади.

Як наслідок, Прокурор вважає, що умови мирової угоди у справі № 902/918/20 про відмову саме Позивача від позовних вимог щодо розірвання договору оренди без винесення даного питання на розгляд сесії сільської ради суперечать вимогам Земельного кодексу України та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , а дії міського голови Кушніра А.П. суперечать інтересам територіальної громади, що є відповідно до положень статті 192 Господарського процесуального кодексу України підставою для відмови судом у затвердженні такої угоди.

Прокурор також зазначає, що безпідставними у спірних правовідносинах є посилання на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2020 року в справі № 911/427/19, оскільки підстави оскарження у вказаній справі та у справі, що переглядається, є різними.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження в справі № 902/918/20 за апеляційною скаргою Прокурора. Запропоновано Відповідачу надати відзив на апеляційну скаргу Прокурора, а третім особам письмові пояснення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 травня 2021 року було призначено розгляд апеляційної скарги на 19 травня 2021 року об 14:45 год..

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу Прокурора, в котрому Відповідач просив залишити ухвалу без змін. А апеляційну скаргу без задоволення, покликаючись на те, що при визначенні повноважень представників сторін, які підписали мирову угоду від 16 лютого 2021 року місцевий господарський суд покликався на здійснення відповідних процесуальних дій безпосередньо керівниками відповідних юридичних осіб, що підтверджується відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Позивача надійшли письмові пояснення, в котрих Позивач просив залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказав, що умови мирової угоди стосуються прав та обов`язків учасників справи щодо предмета позову, а не вирішення земельних питань, що свідчить про те, що саме міський голова є головною посадовою особою відповідної територіальної громади з представницьким мандатом та наділений повноваженнями на підписання та укладання мирової угоди в результаті розгляду справи.

В судове засідання від 19 травня 2021 року представники Позивача, Відповідача, Третьої особи 1, Третьої особи 2 та Третьої особи 3 не з`явилися.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу дії частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частин 1-4 статті 120 ГПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.

Зі змісту ухвали від 19 травня 2021 року вбачається, що суд в пункті 3 повідомив сторін про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Вказана ухвала була направлена судом рекомендованими листом з повідомленнями про вручення на почтові адреси учасників справи.

Суд констатує, що тридцятиденний строк розгляду даної апеляційної скарги закінчується 19 травня 2021 року (день проведення судового засідання).

Водночас, в силу дії статті 273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

З огляду на вказане, суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

В судовому засіданні від 19 травня 2021 року, Прокурор підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та з підстав, висвітлених в ній, просить суд її задоволити, оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду по суті, зазначивши, що міський голова всупереч повноваженням, визначеним статтями Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , а також інтересам територіальної громади, яку представляє міська рада, одноособово, без попереднього розгляду, погодження даного питання на сесії сільської ради, прийняв рішення про відмову від позовних вимог у справі №902/918/20 щодо розірвання договору шляхом підписання мирової угоди, що не може розцінюватися як вираження волі територіальної громади. Також Прокурор вказав, що самостійною підставою для скасування ухвали суду є систематична несплата Відповідачем орендної плати.

Заслухавши пояснення Прокурора, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги та пояснень стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, Північно - західного апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу Прокурора слід задоволити, а оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду.

При цьому, апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Прокурор в особі Позивача звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок. Обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом Прокурор вказує, що Відповідач починаючи з 2018 року, невчасно та не в повному обсязі виконував умови договору щодо сплати орендної плати, що свідчить про систематичність такої несплати та стало підставою для звернення Прокурора в особі Позивача з позовом про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок.

20 листопада 2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшла заява Прокурора про закриття провадження у справі в частині стягнення з Відповідача заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 266637 грн 84 коп. (том 1, а.с. 147-148).

Відповідно до витягу з Виписки Управління Державної казначейської служби України у Жмеринському районі та м.Жмеринка №1 від 29 жовтня 2020 року та квитанції від 29 жовтня 2020 року Відповідачем після відкриття провадження у даній справі добровільно погашено заборгованість з орендної плати в сумі 266637 грн 84 коп. (том 1, а.с. 130).

Враховуючи наведене, з огляду на сплату Відповідачем заборгованості в сумі 266637 грн 84 коп., місцевий господарський суд прийшов до висновку про те, що між сторонами відсутній спір в частині стягнення з Відповідача 266637 грн 84 коп. орендної плати та наявна підстава для закриття провадження у справі в цій частині згідно з пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 8 грудня 2020 року було закрито провадження у справі №902/918/20 в частині стягнення з Відповідача 266637 грн 84 коп. (том 1, а.с. 159-160).

17 лютого 2021 року на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла спільна заява голови Позивача та Відповідача про затвердження між сторонами мирової угоди та закриття провадження у справі (том 1, а.с. 216-217).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 4 березня 2021 року в справі № 902/918/20 затверджено мирову угоду в справі № 902/918/20, укладену між Відповідачем та Позивачем в особі його голови, зокрема в пункті 4 Мирової угоди заначено, що сторони домовились про те, що враховуючи, що Відповідачем повністю сплачено борг, Позивач відмовляється від решти позовних вимог в частині розірвання Договору оренди землі від 17 травня 2007 року та повернення вищевказаних земельних ділянок і не наполягає на їх розгляді судом (а.с. 258-261).

Зважаючи на основний довід апеляційної скарги Прокурора щодо того, що головою одноособово вирішено питання врегулювання спірних земельних відносин щодо відмови від розірвання договору оренди земельних ділянок від 17 травня 2007 року без винесення такого питання на розгляд сесії міської ради, колегія суддів досліджує одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин, зауважує наступне.

Згідно із частиною сьомою статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частин першої та другої статті 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву на будь-якій стадії судового процесу.

Мирова угода це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов`язків сторін.

Таким чином, сторонам у справі надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою, в тому числі не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові.

До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов`язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.

Мирова угода є однією з форм прояву свободи (диспозитивності) в реалізації сторонами господарського процесу своїх прав, що проявляється в укладенні між ними угоди про заміну зобов`язання, на підставі якого й виник спір, іншим зобов`язанням з метою врегулювання такого спору.

Разом з тим згідно із частиною третьої статті 192 Господарського процесуального кодексу України до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Відповідно до частини п`ятої статті 192 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.

Розглянувши подану Позивачем і Відповідачем заяву про затвердження мирової угоди та мирову угоду від 4 березня 2021 року, місцевий господарський суд, зокрема прийшов до висновку, що укладена у даній справі мирова угода стосується лише прав та обов`язків Позивача та Відповідача, підписана уповноваженими на це особами, зміст укладеної між сторонами мирової угоди не суперечить чинному законодавству України і не зачіпає прав та інтересів інших осіб, сторонам відомі наслідки затвердження судом мирової угоди, сторони врахували погашення спірної заборгованості.

При цьому місцевий господарський суд при визначенні повноважень представників сторін, які підписали мирову угоду від 16 лютого 2021 року покликався на здійснення відповідних процесуальних дій безпосередньо керівниками відповідних юридичних осіб, що підтверджується відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте колегія судів констатує, що за змістом пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями частин першої, четвертої статті 124 Земельного кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду та встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 16 частини четвертої статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Ураховуючи вищевстановлене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішення питання про передачу земельної ділянки в оренду, припинення права користування земельною ділянкою, укладення, та продовження, а також розірвання договорів оренди землі належить до виключної компетенції Позивача.

Відповідна правова позиція наведена також і Верховним Судом у постанові від 7 квітня 2021 року в справі № 911/15/19.

Що ж стосується покликання місцевого господарського суду та Позивача, Відповідача в письмових поясненнях на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2020 року в справі №911/427/19, то колегія суддів зауважує, що в даному випадку враховуються правові висновки зазначені Верховним Судом у постанові від 7 квітня 2021 року в справі № 911/15/19, яка в часовому інтервалі є наближеною до часу розгляду та винесення судових рішень по даній справ, як і підстави апеляційного оскарження і склад сторін у вказаній справі (прокурор не подавав позов, а лише вступив у справу на стадії апеляційного провадження) та у справі що розглядається Північно-західним апеляційним господарським судом переглядається, є різними.

Водночас, як вбачається із спільної заяви, міський голова Позивача - Кушнір А.П. одноособово, без попереднього розгляду, погодження даного питання на сесії міської ради, прийняв рішення про відмову від розірвання договору оренди внаслідок укладення мирової угоди з Відповідачем у справі № 902/918/20.

Відтак є передчасним висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для затвердження мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі в частині вимоги про розірвання договору оренди з огляду на те, що оспорена мирова угода підписана зі сторони Позивача не уповноваженою особою (рада не ухвалила рішення на це і не доручала голові Позивача прав на підписання такої угоди).

При цьому колегія суддів враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 січня 2020 року в справі №911/5310/14, відповідно до якого закриття провадження у справі є наслідком затвердження судом мирової угоди, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної. Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердження мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 192 Господарського процесуального кодексу України, зокрема дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.

За таких обставин апеляційна скарга Прокурора є обґрунтованою, а висновок місцевого господарського суду про прийняття спільної заяви, поданої головою Позивача та Відповідачем про затвердження мирової угоди, затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі в частині вимоги про розірвання договору оренди, у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди та її затвердженням судом, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Вищевказне вказує (наявність підстави, передбачені статтею 280 Господарського процесуального кодексу України, для скасування ухвали місцевого господарського суду), апеляційний господарський суд скасовує ухвалу від 4 березня 2021 по справі №902/918/20.

Відтак Північно-західний апеляційний господарський суд задовольняє апеляційну скаргу Прокурора та направляє справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, зважаючи на задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, покладаються на Відповідача, згідно статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04 березня 2021 року в справі №902/918/20 - задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 04 березня 2021 року в справі №902/918/20 - скасувати.

3. Справу №902/918/20 направити на розгляд до Господарського суду Вінницької області.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехноавто-Сервіс" (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Одеська, буд. 136, код ЄДРПОУ 30870380) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2270 грн.

5. Господарському суду Вінницької області видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Справу №902/918/20 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови виготовлено 20 травня 2021 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.