Постанова

від 17.05.2021 по справі 922/1156/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р. Справа № 922/1156/21

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю:

прокурора - Горгуль Н.В. - на підставі посвідчення від 09.10.2020р. №057317;

1-го відповідача - не з`явився;

2-го відповідача - Міхно Л.О. - на підставі посвідчення №1798,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м.Харків, (вх. №1261 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.04.2021р. у справі №922/1156/21 (суддя Ольшанченко В.І., постановлену в м.Харків, час постановлення не зазначено, дата складення повного тексту 07.04.2021р.)

за позовом: Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м.Харків,

до 1-го відповідача: Харківської міської ради, м.Харків,

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СХІД", м.Харків,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИЛА:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СХІД", в якій просив суд:

1) визнати незаконним та скасувати пункт 21 додатку до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 26.02.2020р. №2010/20, яким надано ТОВ ФІРМІ "СХІД" в оренду до 01.03.2022р. земельну ділянку (кадастровий номер 6310136900:05:015:0148) площею 0,6784 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об`єктами обслуговування, торговельними та офісними приміщеннями по вул. Зерновій (напроти ОГПО Слобідського району);

2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н від 27.03.2020 з кадастровим номером 6310136900:05:015:0148 по вул. Зерновій м. Харкова, площею 0,6784 га, укладений між Харківською міською радою та ТОВ фірма "СХІД".

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що Харківською місцевою прокуратурою № 1 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019221090000277 від 25.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення за фактом можливого вчинення посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Харківській області, Харківської міської ради та її виконавчих органів злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, яке полягає у тому, що за період 2016-2019 років суб`єктам господарювання надавались земельні ділянки в порушення вимог ст.ст.116, 124, 134 Земельного кодексу України.

Підчас здійснення вказаного кримінального провадження у Харківській міській раді, ГУ Держгеокадастру у Харківській області та інших установах проведені тимчасові доступи з вилученням документів, на підставі яких були прийняті рішення щодо надання прав на ряд земельних ділянок, та встановлено, що пунктом 21 додатку до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 26.02.2020р. №2010/20, надано ТОВ ФІРМІ "СХІД" в оренду до 01.03.2022р. земельну ділянку (кадастровий номер 6310136900:05:015:0148) площею 0,6784 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об`єктами обслуговування, торговельними та офісними приміщеннями по вул. Зерновій (напроти ОГПО Слобідського району).

На виконання вказаного рішення, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, між ТОВ ФІРМА СХІД та Харківською міською радою було укладено договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 27.03.2020 до 01.03.2022 з правом пролонгації.

Прокурор вважав, що вказане рішення Харківської міської ради про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:05:015:0148 не відповідає вимогам законодавства, оскільки надання юридичній особі приватного права земельної ділянки комунальної власності для завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництво не відповідає вимогам статей 124, 134, 135 ЗК України, а право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:05:015:0148 повинно було бути надано на підставі земельних торгів.

Отже, на думку прокурора, наявні підстави для визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення Харківської міської ради щодо надання ТОВ ФІРМА СХІД в оренду до 01.03.2022 земельної ділянки (кадастровий номер 6310136900:05:015:0148) площею 0,6784 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об`єктами обслуговування, торговельними та офісними приміщеннями по вул. Зерновій (напроти ОГПО Слобідського району).

З огляду на те, що рішення Харківської міської ради щодо відведення земельної ділянки у користування 2-го відповідача по вул. Зерновій, у м.Харкові є незаконним, та слугувало підставою для подальшого оформлення права користування на зазначену земельну ділянку (договір оренди землі серія та номер: б/н, виданий 27.03.2020), вказаний договір також підлягає визнанню недійсним.

В якості підстав для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави прокурор посилався на те, що його звернення до суду в спірних правовідносинах спрямовано саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення у володіння та розпорядження держави земельної ділянки, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Прокурор, обґрунтовуючи підстави для самостійного представництва інтересів держави посилаючись на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", абз. 4 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23.03.2012 №7, зазначав про відсутність уповноваженого органу на захист інтересів держави щодо повернення у володіння та розпорядження держави спірної земельної ділянки, оскільки Харківська міська рада, яка від імені Українського народу та територіальної громади м. Харкова уповноважена реалізовувати компетенцію власника та повинна захищати такі інтереси, не лише не здійснює такий захист, але й сама допустила порушення, та відповідно є відповідачем у даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.2021р. у справі №922/1156/21 повернуто позовну заяву керівнику Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова та додані до неї документи в порядку пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Місцевий господарський суд з посиланням на положення статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначив про те, що прокурором не було надано доказів наявності підстав здійснення представництва інтересів держави; доказів, що орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів держави, а також не надано доказів, що він звертався до органу, який представляє інтереси держави, в порядку абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.04.2021р. у справі №922/1156/21 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Одночасно апелянт звернувся з клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 07.04.2021р. у справі №922/1156/21.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відсутній суб`єкт, наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави та територіальної громади у випадку прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення, тому існує виключний випадок, коли прокурор має не тільки право, але й обов`язок звернутися до суду для захисту інтересів держави.

Таким чином, органи прокуратури України, на даний час, є єдиним суб`єктом, який наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із протиправним розпорядженням органом місцевого самоврядування земельними ділянками, належними територіальній громаді.

Апелянт посилається на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26.06.2019р. у справі за № 587/430/16-ц, від 21.03.2019р. у справі №922/2751/16, від 11.12.2018р. у справі № 922/651/17, від 07.11.2018рр. у справі №916/749/17, від 05.12.2018р. у справі №922/2495/17, від 05.09.2018р. у справі №922/3165/17, від 04.09.2018р. у справі №922/2614/17, від 26.07.2018р. у справі №926/1111/15, яка підтвердила правильність позиції прокурора щодо звернення до суду в якості позивача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2021р. поновлено Керівнику Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 07.04.2021р. у справі №922/1156/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.04.2021р. у справі №922/1156/21; встановлено відповідачам у справі строк до 13.05.2021р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 17.05.2021р.

12.05.2021р. 2-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№5346), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, ухвалу господарського суду Харківської області від 07.04.2021р. у справі №922/1156/21 залишити без змін.

13.05.2021р. 1-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№5409), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, ухвалу господарського суду Харківської області від 07.04.2021р. у справі №922/1156/21 залишити без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 17.05.2021р. прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.04.2021р. у справі №922/1156/21 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник 2-го відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, ухвалу господарського суду Харківської області від 07.04.2021р. у справі №922/1156/21 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що представник 1-го відповідача про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (т.1 а.с.78), а прокурор та представник 2-го відповідача з`явились в судове засідання, та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2021р. Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СХІД", в якій просив суд:

1) визнати незаконним та скасувати п. 21 додатку до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 26.02.2020р. №2010/20, надано ТОВ ФІРМІ "СХІД" в оренду до 01.03.2022 земельну ділянку (кадастровий номер 6310136900:05:015:0148) площею 0,6784 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об`єктами обслуговування, торговельними та офісними приміщеннями по вул. Зерновій (напроти ОГПО Слобідського району);

2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н від 27.03.2020 з кадастровим номером 6310136900:05:015:0148 по вул. Зерновій м. Харкова, площею 0,6784 га, укладений між Харківською міською радою та ТОВ фірма "СХІД" (т.1 а.с.1-7).

На підтвердження обставин викладених в позовній заяві, прокурором було додано витяг з рішення Харківської міської ради №2010/20, копію договору від 27.03.2020р.; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №247555959; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №247555467; копія проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки ТОВ ФІРМИ "СХІД".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 викладено таку правову позицію:

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43).

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (пункт 47).

При цьому, варто враховувати, що саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в якості підстав для звернення до суду з самостійним позовом в інтересах держави прокурор зазначав про те, що порушення інтересів держави полягає в прийнятті Харківською міською радою рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 26.02.2020р. №2010/20, про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:05:015:0148, яке не відповідає вимогам законодавства, оскільки надання юридичній особі приватного права земельної ділянки комунальної власності для завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництво не відповідає вимогам статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України, а право оренди на зазначену земельну ділянку повинно було бути надано на підставі земельних торгів.

Оскільки Харківська міська рада, яка від імені Українського народу та територіальної громади м. Харкова уповноважена державою реалізовувати компетенцію власника земельних ділянок та повинна захищати такі інтереси, не лише не здійснює такий захист, але й сама допустила відповідні порушення, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом самостійно.

Відповідно до положень статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 43 цього Кодексу учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Ці положення процесуального законодавства стосуються у рівній мірі усіх учасників судового процесу без виключення, отже, і прокурора.

Із наведених норм права та із положень статті 215 Цивільного кодексу України вбачається, що одна із сторін правочину або інша заінтересована особа може звернутися у суд із позовом про визнання недійсним правочину.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, виходячи із наведених норм права, Харківська міська рада, яку прокурор визначив в якості відповідача у даній справі, не позбавлена права звернутися до суду із вказаним позовом.

Таким чином, прокурор повинен був дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме, звернутись до Харківської міської ради до подання позову, тим самим надати їй можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності звернення прокурора до суду з відповідним позовом викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2020р. у справі №922/534/19.

За вказаних обставин, прокурору достатньо було дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". І якщо б компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Проте, прокурором вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дотримані не були, що свідчить про те, що компетентному органу не надано розумного чи будь-якого строку для реагування на твердження прокурора щодо порушення інтересів держави, вчинення дій для вирішення ситуації, звернення до суду за захистом своїх прав чи вчинення дій задля припинення порушення інтересів держави іншим шляхом з урахуванням правовідносин, що склалися.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо.

В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону як то: докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державного службовця, який займає посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.12.2018р. у справі №922/901/17 та від 31.10.2018р. у справі №910/6814/17.

Проте, до позовної заяви прокурором не було додано відповідних доказів.

Отже, відсутні обставини, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Харківською міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави.

Судова колегія також зазначає, що згідно з статтею 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Менчинська проти Росії", пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мартіні проти Франції").

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018р. у справі №923/129/17, від 25.04.2018р. у справі №806/1000/17, від 20.09.2018р. у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018р. у справі №906/240/18, від 01.11.2018р. у справі №910/18770/17, від 05.11.2018р. у справі №910/4345/18.

Оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави; доказів, на підтвердження факту нездійснення чи неналежного чином здійснення Харківською міською радою захисту інтересів держави, а також не надано доказів, на підтвердження звернення прокурора до Харківської міської ради, як органу, який представляє інтереси держави, в порядку абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду в порядку пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, прокурором не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Харківської області від 07.04.2021р. у справі №922/1156/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 07.04.2021р. у справі №922/1156/21 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20 травня 2021р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна